Організація систем сприйняття. Вісцеральний сенсорні систем

     Исполнительное  звено - весь ЖКТ; изменяется интенсивность  обменных процессов в тканях, деятельность депо питательных веществ, активность желез внутренней секреции; возникает  пищедобывающее поведение.

     Обратная связь - под действием импульсов от хеморецепторов ЦНС. Большая роль принадлежит гормонам ЖКТ - они влияют на местную нервную систему, железы ЖКТ гуморально на пищевой центр. В результате - сопоставление результата с эталоном.

     Эта функциональная система формируется при снижении уровня питательных веществ в организме и для поддержания этого уровня; и включает в себя гуморальные и нервные механизмы регуляции 

        ВИСНОВОК 

        Слід зазначити, що це досить складне визначення свідчить про те, що дотепер ще не зрозумілі закономірності існування внутрішнього середовища і його мінливості.

        Зовнішнє і внутрішнє  середовища діалектично єдині. Коли на організм діють надзвичайні подразники, він сам активно формує таке внутрішнє середовище, яке дозволяє оптимізувати фізіологічні процеси в нових умовах існування.

        Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища. Однією зі складових такого апарату є інтероцептивний аналізатор, що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали не тільки про стан внутрішнього середовища, але і про діяльність внутрішніх органів людини. Цей апарат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму. В даний час відомо, що внутрішні органи мають величезну кількість різноманітних рецепторів. Вони знаходяться на внутрішній поверхні судин, у слизистих оболонках майже у всіх порожнинах внутрішніх органів, у товщині їхніх стінок і на їхній поверхні.

        Необхідно відзначити, що механізм дії інтероцептивного аналізатора  ще розкритий далеко не повністю і пояснюється складністю і непевністю відчуттів, проте це не зменшує значення аналізаторів внутрішніх органів для життєдіяльності людини. 

        З вищесказаного можна зробити не тільки теоретичні, а  й практичні висновки. Кожен з нас знає про необхідність гігієни органів відчуття їх рецепторі, про необхідність їх збереження та гігієни. А з небезпеками  з якими стикається людина небезпечні і трапляється як вдома так і на робочому місці. 
 
 

Використана література:

1. Гаврик Є.О.  Забезпечення умов праці на виробництві –К.: Освіта, 2000. ст.23-35
2. Гунський А.І. Цивільна оборона – К.: Просвіт, 2004. ст.. 35-39
3. Денисенко Г.П. Безпека життєдіяльності людини Л.: ОМА, 2000. ст.. 203-222
4. Щедрій Я.Я. Техніка безпеки – К.: Мін світ, 2003, ст. 2-9
5. Мацюк Р.І. Безпека життєдіяльності та охорона праці – Львів: Кредо, 2001. ст.. 200-210
6. Сиденко В.К. Охорона праці Харків: Ранок, 2004. ст. 20-30
7. Штиря  Р.О. Безпека життєдіяльності К.: Пролісок, 2003, ст. 12-19
8. Профіт В.Е. Небезпечні випадки// Все про все -2003-№3 С.2-8
9. Сидоренко В.С Вплив шкідливих умов виробництва на організм // Все про все -2003 -№4 С. 6-12
10. Дудюк П.П. Органи відчуття // Здоров’я – 2004-№2 С. 32-33
11. Ворошилшов Р.О. Проблеми навколишньлгл середовища // Екологія – 1996-№9 С.2-4