Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2013 в 22:57, практическая работа
Природні чинники, що впливають на здоров’я людини та їх різновиди.
Сонячна активність та її наслідки для здоров’я населення.
Магнітне поле Землі та його вплив на живі організми та здоров’я людини.
Біогеохімічні провінції природного та штучного походження. Поняття мікроелементозів.
Найбільш типові гіпо-та гіпермікроелементози.та їх поширення в Світі та в Україні.
Ендемічні захворювання: флюороз та ендемічний зоб. Географія поширення, етіологія та засоби їх профілактики.
Референтні рівні впливу токсичних речовин
Здоров'я людини визначається складною взаємодією цілого ряду
факторів: спадковість, соціально-економічне та психологічне
благополуччя, доступність і якість медичного обслуговування,
спосіб життя і наявність шкідливих звичок, умови життєдіяльності
та якість навколишнього природного середовища. Визначення точного
внеску окремих факторів у розвиток захворювання нерідко є досить
важким завданням, яке ускладнюється значною кількістю обумовлених
ними ефектів, багато з яких, до того ж, можуть зустрічатися серед
населення і без впливу цих факторів.
У той же час, шляхом проведення належним чином спланованих
епідеміологічних та еколого-гігієнічних досліджень можна виявити
і кількісно оцінити ризик розвитку захворювань, пов'язаних
з шкідливою дією факторів навколишнього природного середовища для
відносно великих груп населення. Сьогодні одним із найбільш
ефективних сучасних підходів до встановлення зв'язку між станом
навколишнього природного середовища та здоров'ям населення
в певному регіоні чи місті, що дозволяє вирішувати подібні задачі
в умовах обмежених термінів і фінансових можливостей,
є методологія оцінки ризику.
Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній
конкретній ситуації шляхів усунення або зменшення ризику, він
складається з трьох взаємопов'язаних елементів:
- оцінка ризику;
- управління ризиком;
- інформування про ризик;
Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми,
розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної
реалізації цих рішень.
При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного
повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну
значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його
впливу, а ще й встановлювати
першочерговість і
заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та
популяційному рівнях.
Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні
здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей
шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє
оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних
територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження
профілактичних заходів.
Одночасно результати можна використовувати для розрахунків
економічних втрат суспільства у результаті погіршення здоров'я
населення або визначення затрат на впровадження профілактичних
заходів та поліпшення навколишнього природного середовища.
Отже, сучасна методологія оцінки ризиків для здоров'я та
управління ними у разі впровадження її у практику державного
санітарно-епідеміологічного нагляду, дозволяє вирішити як
традиційні, так і нові задачі профілактичної медицини
з урахуванням комплексу соціально-економічних та екологічних
проблем.