Чутливість людини до геліометеотропних чинників. Вплив магнітних полів на організм

Дата

Самопочуття за день перед магнітною  бурею

Самопочуття у день  магнітної бурі

Самопочуття через день після магнітної бурі

25.02

добре

нормальне

Добре

27.02

нормально

добре

Добре

Фактор

Можливі зміни в стані здоров’я

1

2

Відлига взимку

Розвиток захворювань, пов’язаних із кисневою недостатністю

Опади, Мороз уночі та відлига  вдень

Загострення захворювань суглобів

Сильні морози

Напади стенокардії, порушення  серцевої діяльності, загострення ішемічної  хвороби серця, поява шкірних  захворювань

Висока вологість повітря

Розвиток бронхолегеневих захворювань, загострення захворювань опорно-рухового апарату

Підвищення атмосферного тиску

Загострення гіпертонічної хвороби, вегето-судинної дистонії, ішемічної  хвороби серця

Хмарна погода, сніг, хуртовина, сильний  вітер

Психоемоційні розлади

Висока вологість, коливання температури  повітря

Розвиток захворювань органів  дихання, опорно-рухового апарату, вегето-судинної дистонії

Хмарна, вітряна, сира погода

Розвиток запальних захворювань  суглобів, загострення хронічних  захворювань органів дихання

Сильний вітер, сніг

Порушення серцевого ритму, розвиток захворювань судин головного  мозку

Коливання атмосферного тиску та температури повітря

Психоемоційні розлади, підвищення артеріального тиску, загострення ішемічної хвороби серця

Нестійка вітряна погода з дощем

Розвиток запальних захворювань  суглобів, загострення хронічних  органів дихання, порушення мозкового  кровообігу

Потепління на 3-5 оС вище за норму

Підвищення артеріального тиску

Значні перепади денних і нічних температур

Загострення гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, захворювань  судин головного мозку

Поривчастий вітер

Нервово-психічні розлади, порушення  діяльності серцево-судинної системи

Зниження атмосферного тиску

Загострення хронічних захворювань  бронхів і легень

Зимова температура близько 0оС, висока вологість

Розвиток хронічних захворювань  органів дихання

Хвороба

Причина

Біогеохімічна провінція

Клінічна картина

Ендемічний

Флюороз

Вміст фтору у воді     понад 1,5 мг/л

Бучакська біогеохімічна провінція(Полтавська область)

Флюороз зубів, який проявляється появою на зубах фарфороподібних плям (І  стадія), пігментацією плям (II стадія), ерозіями емалі, ураженням дентину, руйнацією коронки(III стадія). У подальшому (IV стадія) спостерігається флюороз скелета (остеосклероз, осифікація зв'язок, хрящів), порушення обміну речовин, гастроентерит, гепатит, нефрит, міокардит

Ендемічний карієс зубів

Вміст фтору у воді     до 1,5 мг/л

Закарпаття

Деструкція зубної емалі та дентину (стадії пігментованої плями та каріозної порожнини)

Молібденова подагра

Вміст Мо у воді становить 0,25 мг/л при добовій потребі 0,1-0,3 мг/л

Полісся

У патогенезі —посилення утворення сечової кислоти,

відкладення її солей (уратів) у суглобах. Напад  подагричного артриту виявляється  підвищенням температури тіла, сильним болем,

набряком  і почервонінням частіше одного, інколи — кількох уражених суглобів. Триває 5—6 діб, після чого значна кількість уратів виділяється із сечею. Згодом з'являються ознаки артрозу..Хвороба упроводжується  атеросклерозом судин головного мозку, гіпертензією, анемією, лейкопенією, функціональними порушеннями печінки

Ендемічний зоб

Нестача йоду

Карпати,Полісся

Порушення синтезу тироксину, гіперплазія щитоподібної залози, гіпотиреоз, пригнічення обміну речовин. Спостерігаються збільшення розмірів щитоподібної залози, зниження температури тіла, ожиріння, пасивність, апатія, випадання волосся, у дітей     вади розвитку, розумова відсталість, можливий кретииізм

Урівська хвороба, або хвороба Каши-

на   Бека

Полігіпермікроелементоз — підвищений вміст

Sr, Fe, Mn, Zn, Pb, Ag, F на фоні низького

вмісту  Са

Забайкалля,Східна Сибірь

Конкуруючі взаємовідносини

стронцію  і кальцію, незбалансоване співвідношення інших мікроелементів, унаслідок

чого  пригнічується остеогенез і процеси осифікації кісток, виникають дистрофічні зміни внутрішніх органів і передчасне постаріння організму. Спостерігаються викривлення кісток, їхня крихкість, біль у суглобах, деформації, які призводять до появи симптомів ведмежої лапи і качиної ходи

Селенові хвороби.  Добова потреба-0,05-0,2 мг

Кешана

Гіпомікроелементоз

Китай

Підвищений ризик щодо  атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, ендокринопатії. Чинник ризику виникнення злоякісних новоутворень шлунка, кишечнику, молочної залози, яєчників, передміхурової залози, легенів

Селеноз

Гіпермікроелементоз

Японія,Китай

Хронічний дерматит (свербіж, лущення  шкіри),  стомлюваність, підвищений ризик щодо карієсу.

У тварин селеноз, або "лужна хвороба", перебігає з ознаками цирозу і некрозу печінки, супроводжується вадами розвитку в ембріонів і плодів

Борний ентерит

(бороз)

Надлишок бору

Прало-Каспійська низовина

Ентерит, діарея, схуднення, загальна сліабкість унаслідок порушення засвоєння вуглеводів і білків

Ендемічна

нефропатія

Надлишок кремнію.

Добова  потреба — 20—30 мг

Болгарія і Сербія

Нефропатія, рак сечових шляхів

Елемент

Роль в фізіологічних процесах

Шляхи надходження до організму

Са

Регуляція всіх процесів, що відбуваються в організмі.  
 Са є основним універсальним регулятором життєдіяльності клітини.  
 Са - антиоксидант.  
 Опорно-рухова функція. У дітей першого року життя швидкість руйнування і побудови кісткової тканини становить 100%, у старших дітей - 10%, у дорослих -2-3%. У результаті в періоди інтенсивного росту у дітей та підлітків скелет повністю оновлюється за 1-2 роки. Пік кісткової маси зазвичай досягається до 25 років. До 40-50 років процеси руйнування можуть перевищувати побудова. Результатом є втрата кісткової маси, або остеопороз. Встановлено, що недостатнє споживання Са в дитячому та підлітковому віці призводить до зменшення пікової маси кісток на 5-10%, що збільшує частоту перелому шийки стегна у віці на 50%.  
 Підтримання гомеостазу Са в організмі

Овочеві культури концентрують у 20-30 разів кальцію більше ніж злаки, особливо це відноситься до листяних овочевих: шпинат, щавель, салат, капуста, цибуля, томати та ін. тому дефіцит кальцію  локалізують за станом овочевих культур. Переміщення кальцію всередині  рослини обмежено, тому цей елемент  є малорухливим, не підлягає реутилізації. Особливо важливе значення для збагачення організму іонами кальцію має питна вода, в якій є гідрокарбонат кальцію Ca(HCO3)2.

Мg

Магній надходить в  організм із їжею (зокрема з повареною  сіллю) і водою. Як правило, норма  надходження звичайно становить 200-400 мг протягом доби. Особливо багата магнієм рослинна їжа. У ШКТ абсорбується до 40-45% магнію. У крові людини близько 50% магнію знаходиться в зв'язаному стані, а інша частина в іонізованому. Концентрація магнію в крові в людини становить 2,3-4,0 мг %. Комплексні з'єднання магнію надходять у печінку, де використовуються для синтезу біологічно активних з'єднань. 
В організмі дорослої людини втримується близько 140 г магнію, причому 2/3 від цієї кількості приходиться на кісткову тканину. Головне «депо» магнію знаходиться в кістках і м'язах. Виводиться магній з організму головним чином із сечею (50-120 мг) і з потім (5-15 мг). 
Магній приймає участь в обмінних процесах, тісно взаємодіючи з калієм, натрієм, кальцієм. Нормальний рівень магнію в організмі необхідний для забезпечення «енергетики» життєво важливих процесів, регуляції нервово-м'язової провідності, тонусу гладкої мускулатури (судин, кишечнику, жовчного і сечового міхура і т.д.). Магній стимулює утворення білків, регулює зберігання і вивільнення АТФ, знижує порушення в нервових клітках. Магній відомий як протистресовий біоелемент, здатний створювати позитивний психологічний настрій. 
Магній зміцнює імунну систему, сприяє відновленню сил після фізичних навантажень, володіє антиаритмічною дією.

Підвищенню рівня магнію в організмі сприяють вітаміни B1, В6, С, D, Е, кальцій, фосфор, естрогени, білок. 
При недостатнім надходженні магнію в організм необхідно уникати психічних і нервових перевантажень, збільшити споживання продуктів з підвищеним вмістом магнію, обмежити прийом препаратів. Аспарагінат магнію, цитрат магнію, комбіновані препарати солей магнію і вітамінів групи В, особливо В5, бішофіту і продуктів інших мінеральних джерел, включаючи і кальцієво-магнієві мінеральні води застосовують при дефіциті магнію.

S

Сірка виконує в організмі  незамінні функції: забезпечує просторову організацію молекул білків, необхідну для їхнього функціонування, захищає клітини, тканини і шляхи біохімічного синтезу від окислювання, а весь організм — від токсичної дії чужорідних речовин. Багато сірки в м'язах, кістяку, нервовій тканині, печінці, крові, в поверхневому шарі шкіри. 
Сірка є компонентом структурного білка колагена. Хондроітін-сульфат присутній у шкірі, хрящах, нігтях, зв'язках і клапанах міокарда. Важливими сірковмістними метаболітами також є гемоглобін, гепарини, цитохроми, естрогени, фібриноген.

Сірка надходить в організм із харчовими продуктами, у складі неорганічних і органічних сполук. Найбільш багаті сіркою нежирна яловичина, риба, молюски, яйця, сири, молоко, капуста і квасоля. 
Вміст сірки в тілі дорослої людини — близько 0,16%. Добова потреба здорового організму в сірці становить 4—5 г.

Fe

Основною функцією заліза в організмі є перенесення кисню й участь в окисних процесах. Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів. Велика частина заліза в організмі міститься в еритроцитах; багато заліза знаходиться в клітках мозку. Залізо відіграє важливу роль у процесах виділення енергії, у ферментативних реакціях, у забезпеченні імунних функцій, у метаболізмі холестерину.  
Оцінка вмісту заліза в організмі проводиться за результатами досліджень крові, сечі і волосся. Вміст заліза у волосі у чоловіків вище, ніж у жінок.  
В осіб, що страждають захворюваннями печінки, селезінки, хронічним алкоголізмом, вміст заліза у волосі підвищене.

В організм людини залізо надходить  з їжею. Харчові продукти тваринного походження містять залізо в найбільше легко засвоюваній формі. Деякі рослинні продукти також багаті залізом, однак його засвоєння організмом відбувається важче. Вважається, що організм засвоює до 35% «тваринного» заліза. У той же час інші джерела повідомляють, що цей показник становить менш 3%. Велика кількість заліза міститься в яловичині, у яловичій печінці, рибі (тунець), гарбузові, устрицях, вівсяній крупі, какао, горосі, листовій зелені, інжирі, родзинках, пивних дріжджах.

Na

Натрій грає досить важливу  роль у регуляції осмотичного  тиску і водного обміну, при порушенні яких відзначаються наступні ознаки: спрага, сухість слизових оболонок, набряклість шкіри. Натрій значно впливає і на білковий обмін. Обмін натрію знаходиться під контролем щитоподібної залози. При гіпофункції щитоподібної залози відбувається затримка натрію в тканинах. При гіперфункції кількість натрію в шкірі зменшується, а виділення його з організму підсилюється. 

Джерело натрію поварена сіль. Вода морів і океанів містить у своєму складі до 3% хлориду натрію.  NaCl утримується в багатьох харчових продуктах: сало, ковбаса, солона риба, ікра, сир, соління, маслини, кетчуп, кукурудзяні пластівці.

K

Основні функції калію  в організмі: підтримка нервово-м'язової збудливості і провідності; участь у нервовій регуляції серцевих скорочень; підтримка водно-сольового балансу, осмотичного тиску; підтримка нормального рівня кров'яного тиску; участь у забезпеченні видільної функції нирок; підтримка кислотно-лужної рівноваги; забезпечення біоелектричної активності клітин; роль каталізатора при обміні вуглеводів і білків. 
Калій визначають у волосі і в плазмі крові. Однак, слід зазначити, що вміст калію в плазмі крові не відбиває величину його загальних запасів в організмі.

В організм з'єднання калію  надходять з їжею. Багато калію  утримується в молочних продуктах: м'ясі, томатах, бобових, какао, картоплі, петрушці, абрикосах (куразі, урюку), родзинках, чорносливі, бананах, дині і чорному чаї. Доросла людина повинна споживати в день 2200-3000 мг калію. Вміст калію в їжі жителів різних країн коливається від 1800 до 5600 мг. У США рекомендується мінімальна величина добового споживання калію - не менш 2000 мг для осіб 18-літнього віку. Біозасвоєння калію організмом становить 90-95%. 

P

Всмоктування, розподіл і  виведення фосфору в організмі  значною мірою пов'язано з кальцієвим обміном. 
Вміст фосфору в тілі дорослої людини близько 1 %. Добова потреба людини у фосфорі становить 1,3 г. 
В організмі основна кількість фосфору утримується в кістках (близько 85%), багато фосфору в м'язах і нервовій тканині. Разом з кальцієм, фтором і хлором фосфор формує зубну емаль. 
Фосфор присутній у всіх тканинах, входить до складу білків, нуклеїнових кислот, нуклеотидів, фосфоліпідів. З'єднання фосфору АДФ і АТФ є універсальним джерелом енергії для всіх живих клітин. Важкорозчинні (кальцієві) солі фосфорної кислоти складають мінеральну основу кісткової і зубної тканини. Фосфор відіграє важливу роль у діяльності головного мозку, м'язової тканини, серця.  
Про надлишок фосфору в організмі судять по гіпертрофії паращитоподібних залоз, утворенню каменів в органах сечовивідної системи, кальцифікатів у м'яких тканинах, а також по розвитку остеопороза і остеомаляції.

Фосфор у великих кількостях присутній в багатьох харчових продуктах, зокрема в молоці, рибі, м'ясі, хлібі, овочах, яйцях. Велика частина споживаного з їжею фосфору всмоктується в проксимальному відділі тонкого кишечник.

Cl

Природне джерело хлору  — хлорид натрію. Отримують хлор при електролізі хлориду натрію. Надходження хлору і натрію в  організм цих елементів тісно  взаємозалежно. Іони хлору роблять  гальмуючий ефект на нейрони шляхом зниження потенціалу дії

Хлор виводиться з організму  в основному із сечею (90-95%), калом (4-8%) і через шкіру (до 2%). Хлорні канали представлені в багатьох типах клітин, мітохондріальних мембранах і кістякових м'язах.  
При дефіциті хлору відзначається виникнення алкалозу, анорексії й  закрепи.  
Необхідно підтримувати надходження в організм хлору і натрію в пропорції 1:2. Добовий кругообіг хлору в дорослих становить 85-250 ммоль.

Zn

В останні роки сполуки  цинку (глюконат, аспарагінат і ін.) стали широко застосовуватися ендокринології, при лікуванні імунодефіцитних  станів. 
Вважається, що оптимальна інтенсивність надходження цинку в організм 10-15 мг/день. Дефіцит цинку може розвиватися при недостатнім надходженні цього елемента в організм (1 мг/день і менш), а поріг токсичності становить 600 мг/день

В організм цинк попадає з  їжею. Особливо багато цинку міститься в яловичині, печінці, морських продуктах (устриці, оселедець, молюски), пшеничних зародках, вівсяному борошну, рисових відсівах, моркві, горосі, цибулі, шпинаті і горіхах.