Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Октября 2011 в 11:51, реферат
реф.................................
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕНІВЕЦЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім.Ю.Федьковича
Реферат
З курсу вищої
математики на тему:
«Квадратурна формула трапецій наближеного обчислення визначеного інтеграла.Приклади.»
Виконав:
Студент 102 групи ІТФ
Урбанський В.Л
Викладач:
Літовченко
В.А
Чернівці
2010р.
План:
1.Загальний
вигляд квадратурної
формули.
Треба найти опреділений интеграл
I =
по квадратурній формулі Чебишева.
Розглянемо, що представляє з себе взагалі квадратурна формула, і як можно с помощью визначити приближенно интеграл.
Відомо, что определенный интеграл функції типу численно представляє собою площу криволинейної трапециї ограниченної кривими x=0, y=a, y=b и y= (Рис.1).
Рис. 1. Криволініна трапеція.
Якщо f(x) непрервна на відрізку [a, b], и известна ее первообразна F(x), то опреділений интеграл від цеї функции в межах від а до b може бути вычисленим по, відомій всім, формулі Ньютона - Лейбніца
= F(b) - F(a)
де
F’(x) = f(x)
Однако во багатьох випадках F(x) не може бути найдена, чи першообразна получаеться дуже складної для обчислення.
Окрім того, функция часто задаеться таблично. тому більше значення приобретает приближенное и в первую очередь численное интегрирование.
Задача численного інтегрування складається із знаходження приближенного значення интеграла по заданим чи вычисленним значениям подинтегральной функции f(x) в деяких точках (вузлах ) відрізка [ a, b].
Численне опреділенння однократного интеграла називаєтся механичною квадратурою, а відповідні формули численного интегрирувания - квадратурними .
Змінна підинтегральну функцию яким небудь интерполціонним многочленом, ми получимо квадратурні формули виду
де
xk – выбрані вузли интерполяции;
Ak - коэффіціенты, зависящие тільки від вибора вузлів, но
не від виду функции (k=0,1,2,........, n).
R - остаточный член, или погрешность квадратурной формулы.
Отбрасывая остаточный член R, мы совершаем погрешность усечения.
При расчете
к ней добавляются еще
Разобьем отрезок интегрирования [a, b] на n равных частей системой точек
xi= xo+ i..h; ( i = 0,1,2,......,n)
xo= a; xn= b;
h= (b-a)/n ;
и вычислим подинтегральную функцию в полученных узлах
yi= f(xi) ; (
i = 0,1,2,......,n)
2.
Ввід формул численного
интегрирування з використанням
интерполяційного полінома
Лагранжа
Нехай для y=f(x) відомі в n+1 точках X0,X1,X2..Xn відрізка [a,b] соответствующие значення f(xi)=yi (i=0,1,2..n). Треба приближенно найти
По заданим значенням Yi построємо полином Лагранжа. Змінимо f(x) полиномом Ln(x). Тоді
де Rn(f) – ошибка квадратурної формули. Звідси, воспользовавшись выраженням для Ln(x), получаемо приближену квадратурну формулу:
Для вичислення коэфіциентів Аi заметимо що:
1.коэффициенти Ai при данному расположенни вузлів не зависит від вибора функції f(x);
2.для полинома
степеня n последня формула точная.
Звідси y=xK (k=0,1,2..,n), получимо линійну систему из n+1 Рівнянь:
де
(k=0,1,..,n), из
яких можно определити коэфіцієнти А0,А1,..,АN.
Определитель
системи є определителем Вандермонда
Замітимо, що при применении этого метода фактическое пострєння полінома Лагранжа Ln(x) являеться лишнім. Простой метод подсчета погрешности квадратурных формул разроблений С.М. Никольским.
Тепер рассмотрим декілька простііших квадратурних формул :
3. Формула трапецій і средніх прямокутників.
Замінимо дугу
АВ, получимо прямолинейну трапецию аАВb,
площ я кої прямим за приближене значене
интеграла
y
0 a b x
рис 1.3.1 Криволинейная трапеция
Рис. 1.3.2. Метод
трапецій.
Рис. 1.3.3. Метод средних прямкутників.
По методам трапецій и средніх прямокутників відповідно интеграл рівний сумі площ прямокутних трапеций, где основание трапеции какая-либо малая величина (точность), и сумма площадей прямоугольников, где основание прямоугольника какая-либо малая величина (точность), а высота определяется по точці перетину верхнього основания прямоугольника, які графік функції повинен перетинати в середині. Відповідно получаем формули площ —
для методу трапецій:
,
для методу средніх прямокутників:
.
1.4. Загальна формула Сімпсона (параболічна формула)
Нехай n=2m це чітке число и yi=f(xi) (i=0,1,2...n) - значення функції y=f(x) для рівностоячих точок а=x0,x1, ... ,xn=b с шагом
Примінивши формулу Симпсона для кожного промежутка [x0,x2], [x2,x4] ... [x2m-2,x2m] довж. 2h и ввівши позначення
s1=y1+y2+ ... +y2m-1
s2=y2+y4+ ... +y2m
получимо загальну формулу Сімпсона:
Остаточний член формули Сімпсона в загальному виді:
де xk I (x2к-2,x2к)
4.
Квадратурна формула
Чебишева.
Розглянемо
квадратурную формулу вида:
функцию f(x)
будем писати в вигляді тоді f(x) многочлен
виду f(x)=ao+a1x+...+anxn . Проинтегрирував, преобразував
и підставив значення многочлена в вузлах
f(x1)=a0+a1x1+a2x12+a3x13+...+
f(x2)=a0+a1x2+a2x22+a3x23+...+
f(x3)=a0+a1x3+a2x32+a3x33+...+
. . . . . . . . . .
. . . . . .
f(xn)=a0+a1xn+a2xn2+a3xn3+...+
получим формулу Чебишева.
Значення х1,х2,..,хn
для різнихх n приведених в таблиці 3.
Таблиця 3 – Значення х1,х2,..,хn для різних n.
n | I | ti | n | i | ti |
2 | 1;2 | ± 0,577350 | 6 | 1;6 | ± 0,866247 |
3 | 1;3 | ± 0,707107 | 2;5 | ± 0,422519 | |
2 | 0 | 3;4 | ± 0,266635 | ||
4 | 1;4 | ± 0,794654 | 7 | 1;7 | ± 0,883862 |
2;3 | ± 0,187592 | 2;6 | ± 0,529657 | ||
5 | 1;5 | ± 0,832498 | 3;5 | ± 0,321912 | |
2;4 | ± 0,374541 | 4 | 0 | ||
3 | 0 |
2. визначення
контрольного зразка
де a=0 ; b=
; при n=5;
f(x) = sin(x);
i | xi | yi |
1 | 0,131489 | 0,131118 |
2 | 0,490985 | 0,471494 |
3 | 0,785 | 0,706825 |
4 | 0,509015 | 0,487317 |
5 | 0,868511 | 0,763367 |
x1= p/4+p/4*t1=p/4+p/4(-0,832498)=
x2= p/4+p/4*t2=p/4+p/4(-0,374341)=
x3= p/4+p/4*t3=p/4+p/4*0=0,785
x4=1- x2=1-0,490985
= 0,509015
x5=1- x1=1-0,131489=0,868511
y1=sin(x1) = sin(0,131489)=0,131118
y2=sin(x2) = sin(0,490985)=0,471494
y3=sin(x3) = sin(0,785)=0,706825
y4=sin(x4) = sin(0,509015)=0,487317
y5=sin(x5) = sin(0,868511)=0,763367
Список літератури: