Аналізу якості продукції

    ЗМІСТ

    Вступ………………………………………………………………………….3

    1. Економічна сутність якості продукції, значення та завдання аналізу…4

    2. Основні показники аналізу якості  продукції……………………………5

    3. Стандартизація та сертифікація якості продукції……………………...12

    Висновок…………………………………………………………………….15

    Список  використаної літератури…………………………………………..16

 

     Вступ

    У сучасних умовах господарювання великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Це треба усвідомлюва  ти, але не на словах, як це здебільшого  було раніш, а повсякденно й копітко займатися цією справою. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, в тому числі нехтували якістю продук ції, зараз зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками.

    Стан  справ в області управління якістю для підприємств України не можна визначити як задовільний. Розвиток експортних відносин показав, що продукція вітчизняних підприємств є неконкурентоспроможною на світовому ринку саме по якості. У цьому зв'язку набуває особливого значення проблема розробки та впровадження дійових методів управління витратами на забезпечення якості продукції.

    У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість - комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг і ін. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції.  

 

     1. Економічна сутність якості продукції, значення та завдання аналізу

    У сучасній літературі і практиці існують  різні трактування поняття якість. Міжнародна організація по стандартизації визначає якість (стандарт ІСО-8402) як сукупність властивостей і характеристик продукції  чи послуг, що додають їм здатність  задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Цей стандарт увів такі поняття, як "забезпечення якості", "керування якістю", "спіраль якості".

    Якість  продукції є складової і наслідком  якості роботи. Тут безпосередньо  оцінюється якість придатної продукції, думка споживача, аналізуються рекламації.

    Формування  якості продукції починається на стадії її проектування. Так, у фазі дослідження розробляють технічні й економічні принципи, створюють  функціональні зразки (моделі). Після  цього створюють основу виробничої документації і дослідний зразок. На стадії конструктивно-технологічних робіт підготовляють впровадження виробу у виробництво.

    Якість  роботи, як уже відзначалося, безпосередньо  пов'язана з забезпеченням функціонування фірми. Це - якість керівництва і  керування (планування, аналіз, контроль). Від якості планування (розробки стратегії, системи планів т.п. ) залежить досягнення поставлених цілей і якість фірми.

    Поняття якості формувалося під впливом  історико-виробничих обставин. Це обумовлено тим, що кожне суспільне виробництво мало свої об'єктивні вимоги до якості продукції. Спочатку великого промислового виробництва перевірка якості припускала визначення точності і міцності (точність розмірів, міцність тканини і т.п. ).

    Підвищення  складності виробів привело до збільшення числа оцінюваних властивостей. Центр ваги змістився до комплексної перевірки функціональних здібностей виробу. В умовах масового виробництва якість стала розглядатися не з позицій окремого екземпляра, а з позицій стандарту якості усіх вироблених у масовому виробництві виробів.

    З розвитком науково-технічного прогресу, наслідком якого стала автоматизація  виробництва, з'явилися автоматичні  пристрої для управління складним устаткуванням  і іншими системами. Виникло поняття "надійність". Таким чином, поняття якості постійно розвивалося й уточнювалося. У зв'язку з необхідністю контролю якості були розроблені методи збору, обробки й аналізу інформації про якість. Фірми, що функціонували в умовах ринкової економіки, прагнули організувати спостереження за якістю в процесі виробництва і споживання. Упор був зроблений на попередження дефектів.

    Якість  у виробника і споживача - поняття  взаємозалежні. Виробник повинний піклуватися  про якість протягом усього періоду  споживання продукту. Крім того, він  повинний забезпечити необхідне післяпродажне обслуговування. Особливо це важливо для товарів, що відрізняються складністю експлуатації, програмних продуктів.

    Різноманітні  фізичні властивості, важливі для  оцінки якості, сконцентровані в споживчій  вартості. Важливими властивостями для оцінки якості є:

    - технічний рівень, що відбиває матеріалізацію в продукції науково-технічних досягнень;

    - естетичний рівень, що характеризується комплексом властивостей, пов'язаних з естетичними відчуттями і поглядами;

    - експлуатаційний рівень, пов'язаний з технічною стороною використання продукції (догляд за виробом, ремонт і т.п. );

    - технічна якість, що припускає гармонічне ув'язування передбачуваних і фактичних споживчих властивостей в експлуатації виробу (функціональна точність, надійність, тривалість терміну служби).

    2. Основні показники  аналізу якості  продукції

    За  сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості продукції. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у  тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Переконливим прикладом є робота взуттєвої промисловості, і взагалі всієї легкої промисловості України.

    Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

    Своєрідним  знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники  якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також  і відповідність міжнародним  стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:

    — сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

    — марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

    — вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

    — строк служби (ресурс) і надійність;

    — визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

    У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

    — гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

• наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;
• кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;
• відсоток браку;
• пониження сортності продукції за межами підприємства;
• відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;
• відповідність моді;
• наявність і рівень попиту на даний виріб.

    Оцінюючи  зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Найвдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

    Зважаючи  на кількість передбачених сортів і  співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і  фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 2...

    Таблиця 2.1

    Дані  про виконання  плану за сортністю  продукції

    Виконання плану за сортністю можна визначити  трьома основними способами.

    Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого в прикладі. Отже, для вищого сорту коефіцієнт становитиме 1,0 (10 : 10), для 1-го — 0,9 (18 : 20) і для 2-го — 0,8 (16 : 20).

    Далі  розраховують середній коефіцієнт сортності  множенням посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції.

    Плановий  коефіцієнт сортності:

    Кп = (900 x 1,0 + 240 x 0,9 + 60 x 0,8) : 1200 = 1164 : 1200 = 0,97.

    Фактичний коефіцієнт сортності:

    Кф = (1050 x 1,0 + 180 x 0,9 + 270 x 0,8) : 1500 = 1428 : 1500 = 0,952.

    Оскільки  величина фактичного показника є  меншою за планову, можна висновувати, що план за сортністю не виконано.

    Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності. Для цього  перевідні коефіцієнти слід помножити  на відповідну частку кожного сорту (табл. 2.2).

    Таблиця 2.2

    Розрахунок  показників виконання плану за сортністю