Виникнення та сутність екологічного маркетингу

Одним із наслідків інвайронменталістського  руху є виникнення нового покоління  конс'юмеристів, так званих "зелених" конс'юмеристів. Вони усвідомлюють можливість споживання, сумісного з особистими потребами і вимогами захисту довкілля і спонукають виробників і торговців переходити на екологічні товари.

Екологізація  потреб споживачів для одних підприємств  створює значні обмеження, для інших  – відкриє нові можливості щодо адаптації товарів до вимог екологічності для забезпечення конкурентних переваг.

Вважається , що екологічний маркетинг –  реакція товаровиробників на нові вимоги ринку. Багато корпорацій та компаній поспішили оголосити свої товари екологічними. Відповідно до досліджень "Marketing Intelligens Ltd" (Великобританія), порівняно з 1986 р., кількість екологічних товарів збільшувалась у 20 разів швидше, ніж інших. Такі ярлики, як "руйнується під впливом природних факторів", "придатний для вторинної переробки", "саморуйнується", "вільний від сполук фтору", "не руйнує озоновий шар", "екологічно чистий", "екологічно безпечний продукт" та ін. все частіше з'являються на упаковках та в рекламних проспектах товарів.

Останнім  часом майже 90% проблем зі здоров'ям населення стали пов’язувати з забрудненням довкілля . Це є однією з причин того, що за останні два десятиріччя занепокоєність людей станом довкілля значно зросла (рис. 2.1).

Застосування  екологічного маркетингу в практиці діяльності підприємств сприяє розвитку ринку екологічних товарів і як наслідок – вирішенню екологічних проблем. На рис. 2.1 схематично зображено, як переорієнтування у різних масштабах з традиційних на екологічні товари (ЕТ) впливає на екологічне становище. Графік показує, що екодеструкція територій тим нижче, чим більшими є масштаби впровадження екологічних товарів.

Просування  на ринок України екологічних  товарів є необхідним для підвищення рівня екологічної безпеки, при  чому для цього існують достатні передумови та потенційні можливості, з якими українська економіка в змозі подолати еколого-економічні проблеми, які мають місце сьогодні. Підвищення екологічної безпеки країни є одною з найголовніших переваг формування та розвитку ринку екологічних товарів.

Рисунок 2.1 – Проблеми, що найбільше турбують людство у 21-му сторіччі

Рисунок 2.1 – Залежність рівня забруднення  від типу товарів, що випускаються:

 на окремому підприємстві;

 в Україні;

 у світі 

Екологічна  безпека – це стан навколишнього  середовища, який забезпечує умови  функціонування, відтворення та розвитку нинішнього та прийдешніх поколінь людей  на певному рівні.

Виділяють такі рівні екологічної безпеки : І – природний – не змінений безпосередньо господарською діяльністю людини (місцева природа відчуває тільки слабкі опосередковані впливи від глобальних антропогенних змін); ІІ – рівноважний – швидкість відновних процесів вища чи дорівнює темпам антропогенних порушень; ІІІ – кризовий – швидкість антропогенних порушень перевищує темп самовідновлення природи, але ще не відбувається корінної зміни природних систем; ІV – критичний – відновна заміна попередніх екологічних систем під антропогенним тиском на менш продуктивні (часткове утворення пустель); V – катастрофічний – важковідновна заміна попередніх екологічних систем під антропогенним тиском на менш продуктивні, закріплення малопродуктивних екосистем (утворення пустель); VІ – колапс – безвідновна втрата біологічної продуктивності.

Рівні І-ІІ екологічної безпеки забезпечують ідеальні умови функціонування, відтворення  та розвитку людства, рівні ІІІ-ІV ставлять під загрозу функціонування, відтворення  та розвиток прийдешніх поколінь, V рівень – нинішнього і прийдешніх поколінь, VІ – призводить до загибелі людства (та інших біологічних видів).

Розглянемо, як впливає рівень екологічності  товарів на екологічну безпеку країни. Рівень екологічної безпеки країни залежить від обсягів виробництва  товарів різного рівня екологічності (у спрощеному вигляді він є функцією суми добутків рівнів екологічності товарів на обсяги їх виробництва та споживання). На рис. 2.2 схематично подано залежність у довгостроковій перспективі рівня екологічної безпеки від частини екологічних товарів у загальному обсязі виробництва та споживання.

Рисунок 2.2 – Залежність рівня екологічної  безпеки країни від частки екологічних  товарів у загальному обсязі виробництва  та споживання

Крива залежності має вигнутий профіль  через те, що складові екодеструктивного  впливу на довкілля накладаються одна на одну, зумовлюючи збільшення загального впливу. Ця крива не торкається межі І рівня екологічної безпеки, бо навіть при 100% виробництві екологічних товарів деякий екодеструктивний вплив на довкілля все одно буде (звичайно, у випадку, якщо в майбутньому не зможуть забезпечувати їжу, житло тощо синтезуванням сонячної енергії і т.п.).

Наші  розрахунки свідчать про те, що сучасному  стану ринку в Україні відповідає точка А на рис. 2.2. Таким чином, формування ринку екологічних товарів є передумовою забезпечення екологічної безпеки країни.

Кривизна  графіка на рис. 2.2 змінюється залежно  від обсягів виробництва. При  їх зростанні частина екологічних товарів, яку необхідно виробляти, прогресивно зростає.

Екологічна  ситуація в Україні становить  нині велику загрозу для внутрішньої  стабільності країни. Як говорилося в  темі 1, країна має офіційний статус зони екологічного лиха . Однак екологічні кризи були першоджерелами будь-яких соціально-економічних революцій. У розвитку людства відомі п’ять екологічних криз і відповідних їм технічних революцій:

Криза збідніння ресурсів промислу і збирання – біотехнічна революція (початок  використання знарядь праці);

Перша антропогенна екологічна криза (криза  перепромислу консументів) – сільськогосподарська революція, перехід до виробляючого господарства;

Криза примітивного поливного землеробства – друга сільськогосподарська революція, широке освоєння неполивних земель;

Друга антропогенна екологічна криза (продуцентів) – промислова революція;

Сучасна глобальна екологічна криза редуцентів (тобто відтворюючої здатності біосфери) і загроза недостачі мінеральних ресурсів – науково-технічна революція.

Як бачимо, розвиток екологічного маркетингу відповідає вимогам громадських рухів, які  баряться за задоволення вимог споживачів і за збереження якості довкілля. Тому підприємства, які будуть будувати свою діяльність на екологічному маркетингу, не зазнають опору громадських рухів, більш того, знімуть певну частину психологічної напруги у населення, пов’язаної з відчуттям незадоволеності екологічним станом у містах їх проживання, екологічною чистотою продукції, що вони споживають тощо, а також зниженню рівня екодеструктивного впливу на довкілля завдяки просуванню на ринок екологічних товарів і як результат – підвищенню екологічної безпеки країни.

Сутність  і види екологічного маркетингу

Екологічний маркетинг – це функція управління, яка організовує і спрямовує діяльність підприємств, пов’язану з оцінкою і перетворенням потреб споживачів в екологічно орієнтований попит, тобто попит на товари і послуги, що сприяють збереженню якісного та кількісного рівня основних екосистем, задовольняють екологічні потреби як окремих осіб, так і організацій або суспільства в цілому.

З погляду  підприємства, що орієнтується на виробництво  екологічних товарів, екологічний  маркетинг – це вид діяльності підприємства, спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами, в результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства.

Екологічний маркетинг сприяє водночас з ростом споживання, розширенням споживчого вибору та споживчої задоволеності зростанню якості життя, підтримці стійкого, збалансованого розвитку територій, збереженню високої якості довкілля.

Загальною метою екологічного маркетингу є  забезпечення довгострокового добробуту суспільства з економічних, соціальних і екологічних позицій на основі підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.

Основною  метою екологічного маркетингу на рівні  суб’єкта господарювання є виявлення  незадоволеного попиту в екологічно чистих умовах довкілля, екологічно чистих товарах, техніці та технологіях з метою орієнтування виробництва на задоволення екологічних потреб, тобто забезпечення розроблення, випускання і реалізації екологічних товарів, на які на ринку існує попит.

Основною  метою екологічного маркетингу на регіональному  та державному рівнях є створення  таких економічних умов для суб’єктів  господарювання, при яких вони будуть зацікавлені в модернізації технологій виробництв і прагнути раціонально  використовувати, зберігати та відновлювати природно-ресурсний потенціал регіону (або компенсувати суспільству шкоду, яка завдається).

Завданнями  екологічного маркетингу є :

- формування  на ринку екологічних потреб;

- створення  умов для збереження навколишнього  середовища;

- пристосування  виробництва до умов ринку; 

- розроблення  конкурентоспроможності екологічної  продукції; 

- інтенсифікація  збуту екологічно чистої продукції; 

- отримання  додаткового прибутку за рахунок  екологізації виробництва. 

Основними функціями екологічного маркетингу є

вивчення  попиту на екологічну продукцію;

розвиток  ринку екологічної продукції;

планування  асортименту екологічних товарів, ціноутворення, реклама та стимулювання збуту екопродукції;

діяльність  із організації екологічно чистого  товарообороту, складування, транспортування та обслуговування споживачів;

екологічна  орієнтація безпосередньо продукції, а також всього циклу її виробництва-споживання – від видобутку сировини до утилізації;

підвищення  відповідальності за розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях організаційної структури підприємства, врахування до системи оцінок роботи екологічно орієнтованих критеріїв;

удосконалення системи заохочення ініціативи екологічного удосконалення виробництва та споживання;

створення позитивного іміджу підприємству.

Інструментом  реалізації останньої функції екологічного маркетингу є сертифікація підприємства за стандартами ISO 9001 (підприємство має  сертифіковані системи управління якістю – не завдає екодеструктивної шкоди довкіллю або сприяє покращенню його стану), ISO 14001, ISO 14024 (екологічне маркування, при якому право використовувати екологічний знак надається незалежною третьою стороною), ISO 14030 (випускає нешкідливу продукцію), EMAS (якщо підприємство враховує пріоритети екологічного менеджменту).

Становлення і розвиток екологічного маркетингу повинні містити:

інформаційний аспект: аналіз важливих екологічних  проблем, які впливають на діяльність підприємства чи можуть впливати у  майбутньому; оцінка ринкових можливостей  і загроз, а також переваг і недоліків маркетингу;

філософський  аспект і аспект доцільності: розширення місії і цілей підприємства, що передбачає формулювання екзогенних принципів  і цілей;

аналітичний аспект: розроблення і аналіз альтернатив, у т.ч. виділення цільових груп споживачів, визначення конкурентної стратегії і стратегій позиціювання екологічних товарів;

дійовий і координаційний аспект: модифікацію  та інтеграцію використання інструментів маркетингу з метою дотримання принципів  екологічного маркетингу у конкурентній боротьбі;

аспект  контролю: моніторинг, аналіз і регулювання  маркетингової діяльності як частки стратегічного контролю.

Екологічний маркетинг поділяється на два  типи: комерційний і некомерційний.