Патентні дослідження засобів длязаточування олівців або грифів

    Релевантність - міра відповідності результатів пошуку завданню поставленого в пошуковому запиті. Визначає, наскільки повно той або інший документ відповідає критеріям, вказаним в запиті користувача.

    Під час відбору інформації, залежно від стадії життєвого циклу ОГД, застосовуються різні критерії.

    Так, для дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку певного ОГД на передпроектних стадіях такими критеріями можуть бути:

• технічні рішення, що характеризують принцип діям об'єктів, призначених для виконання однієї й тої ж функції які суттєво впливають на техніко-економічні показники ОГД;
• інформація про техніко-економічні показники.

    Наприклад, на етапі розробки технічного завдання на проведенні НДР відібрана інформація повинна забезпечити дослідження технічного рівня й тенденцій розвитку даного виду техніки, а на етапі розробки технічної документації - дослідження технічного рівня виду техніки, новизни й патентної чистоти ОГД.

    При цьому на кожному наступному етапі виконання ПД використовується вся інформація отримана при пошуку на попередньому етапі. Пошук виконують згідно з регламентом пошуку.

    Критерієм відбору інформації для визначення патентоспроможності ОГД є схожість його технічної суті та результату, який досягається при використанні.

    Для виявлення порушення прав пошук проводять на основі тільки патентної документації, відбираються охоронні документи, які містять технічні рішення, що безпосередньо стосуються досліджуваного ОГД, а потім проводиться пошук відомостей для установлення правового статусу відібраних охоронних документів, насамперед для того, щоб визначити діє чи не діє той або інший охоронний документ.

    Практика проведення ПД за джерелами патентної інформації розрізняє п'ять видів пошуку:

• тематичний,
• іменний,
• нумераційний,
• пошук документів-аналогів,
• патентно-правовий (для встановлення правового статусу охоронних документів).

    За джерелами іншої науково-технічної інформації застосовують:

• тематичний пошук,
• іменний пошук.

 

    Оформлення довідки про пошук.

    Результати проведеного пошуку оформляють як довідку про пошук (додаток В).

    Довідка є звітом про виконання регламенту пошуку і містить номер та дату завдання на проведення ПД, етап ОГД, номер та дату регламенту пошуку, а також дату початку та закінчення пошуку. Дані заносяться в таблицю В.1 Після заповнення таблиці В.1 у пункті В.2 Довідки про пошук надаються висновки про виконання регламенту пошуку.

    У графі 1 табл. В.1 зазначається предмет пошуку. У графі 2 надається перелік держав пошуку.

    У графі 3 наводяться класифікаційні індекси стосовно патентної документації відповідно до систем патентної класифікації, чинних в державах протягом пошукового періоду Для іншої науково-технічної документації наводяться індекси УДК.

    У графі 4 дається перелік тих інформаційних баз патентної та іншої науково-технічної документації, які були використані під час проведення пошуку: ДНТБ, Фонду патентної документації громадського користування Укрпатенту України, ЦНТЕІ, ВПТБ, галузеві бази даних, бази даних організації, бази даних мережі Internet та ін.

    У графі 5 дається перелік найменувань джерел патентної інформації, за якими було проведено пошук.

    У графі б — перелік найменувань джерел іншої науково-технічної інформації, за якими було проведено пошук.

    В обох останніх графах після найменування джерела інформації зазначається мінімум бібліографічних даних про них (випуск, номер, рік видання) та межі перегляду «від - до». 

    Систематизація та аналіз відібраної інформації. Визначення патентоспроможності ОГД.

    Аналіз відібраної документації починається з її систематизації, що залежить від виду робіт, що виконуються при проведенні патентних досліджень.

    Так, для визначення патентоспроможності ОГД масив відібраних документів систематизують так, щоб можна було скласти уявлення про рівень техніки, а саме у такому порядку:

• Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу (форма. Г1.1.)
• Інша наукова-технічна документація відібрана для подальшого аналізу (форма. Г1.2.)
• Документація, що відома з джерел посилання, але не виявлена в процесі пошуку (форма. Г. 1.3.).

    Відібрана патентна документація систематизується по країнам видачі охоронних документів, а охороні документи — по даті публікації.

    Наукова-технічна документація – за найменуванням джерел.

    Документація, що відома з джерел посилання – за видом публікації.

    Після систематизації усієї відібраної при пошуку документації проводять попередній аналіз, у результаті якого відбирають винаходи, які становлять інтерес для розробника. Дані про патентну документацію, відібрану для подальшого аналізу, вносять до форми Г. 1. 1.

    У графі 1 вказують назву об'єкта господарської діяльності і, якщо необхідно - його складові (тобто предмет пошуку).

    У графі 2 - наводять бібліографічні дані відібраного охоронного документа у такому порядку: - держава видачі, - вид документа, - номер документа, - класифікаційний індекс (МПК, НПК), - відомості про заявника та власника охоронного документа (найменування, держава заявника та власника) - номер заявки, - дата подання заявки, - дата публікації, - відомості відносно конвенційного пріоритету (дата и номер пріоритету, держава(код), - назва об'єкта промислової власності.

    У графі 3 наводять відомості щодо дії охоронних документів на момент проведення патентних досліджень. (діє/не діє). Якщо охоронний документ «не діє» вказати джерело інформації про припинення дії.

    Дані про науково-технічну документацію, відібрану для наступного аналізу, наводять у формі Г. 1. 2., вказують найменування ОГД, його складові частини (графа 1), назву джерел інформації подають мовою оригіналу (графа 2), їх бібліографічні дані (графа 3).

    Бібліографічні дані відібраного документу наводять у такому порядку:

• автор;
• вихідні бібліографічні дані першоджерела, в якому документ опубліковано;
• місце, орган та рік видання;
• номер сторінки.

    Стосовно фірмової інформації подають назву фірми мовою оригіналу та вихідні бібліографічні дані джерела інформації.

    Якщо документ виявлено у переліку посилань статті або іншого джерела інформації, які переглядаються, і не знайдено його повний текст, то відомості про нього заносять до форми Г. 1. 3.

    У випадку відсутності даних, таблицю все одно заповнюємо. 

    Техніко-економічні показники ОГД та об’єктів аналогічного призначення.

    Характеристики технічної досконалості створюваних ОГД базуються на зіставлені значень техніко-економічних показників.

    Процес оцінки технічного рівня ОГД включає:

• визначення номенклатури показників, які необхідні та достатні для порівняння;
• формування групи аналогів і встановлення значень їхніх показників, виділення базових зразків із групи аналогів;
• зіставлення оцінюваного ОГД із аналогами;
• підготовку висновку про результати оцінки.

    Номенклатура показників повинна забезпечити можливість зіставлення різних зразків продукції одного виду. Визначення номенклатури здійснюється виходячи із цілей оцінки й з урахуванням показників зазначених у стандартах, документації по продукції, каталогах, проспектах, патентної й кон'юнктурно-економічної інформації.

    Номенклатура показників включає класифікаційні та оціночні показники.

    Класифікаційні — характеризують призначення та галузь застосування ОГД і об'єктів аналогічного призначення.

    До класифікаційних відносять:

• показники, що служать для встановлення параметричного ряду типорозмірів об'єктів;
• показники наявності додаткових устроїв або властивостей продукції;
• показники виконання продукції, що визначають область її застосування;
• показники що визначають групу споживачів продукції.

    Класифікаційні показники дозволяють віднести об'єкти до групи аналогів.

    Оціночні — відзначають функціональні, ресурсозберігаючі, природоохоронні, ергономічні та естетичні якості продукції.

    Для кожного такого показника повинно бути зазначений його вплив на технічний рівень продукції (наприклад, підвищенню технічного рівня продукції відповідає збільшення значень показника. Оціночні показники використовують для порівняння ОГД і аналогічних об'єктів.

    До оціночних відносять:

• показники технічного ефекту;
• показники надійності;
• показники економного використання ресурсів;
• ергономічні показники;
• екологічні показники;
• естетичні показники;
• показники безпеки.

    Всі техніко-економічні показники (ТЕП) об'єктів-аналогів необхідно привести до єдиної системи одиниць вимірювання.

    Відомості, що характеризують техніко-економічні показники ОГД та об'єктів аналогічного призначення, заносяться у форму Г.1.4.

    У графі 1 форми Г.1.4 вказують найменування та одиниці виміру основних техніко-економічних показників, за якими проводять порівняння.

    У графах 2—7 подають техніко-економічні показники: об'єкта за стандартом або технічними умовами; об'єктів-аналогів. Якщо такі об'єкти під час пошуку не виявлені, у графі 2 зазначають — «Не виявлено».

    Заповнення графи 6 на етапі формування плану досліджень і розробки не проводять, бо показники об'єкта, що планується до розробки, мають відповідати показникам перспективного зразка.

    У графу 7 «ТЕП перспективного зразка» на етапах формування плану досліджень заносять значення показників, які прогнозують на рік початку випуску об'єкта.

    Як правило, об'єкти-аналоги мають бути промислове освоєними, а як виняток, ними можуть бути технічні рішення за охоронними документами; ОГД та перспективного зразка. Кількість граф визначається кількістю об'єктів-аналогів, а в кожній графі подаються такі відомості: держава, фірма або організація, модель, рік освоєння.

    Розробка знаходиться на стадії життєвого циклу «дослідження та обґрунтування розробки ОГД», зокрема, на цій стадії життєвого циклу, необхідно визначити ті техніко-економічні показники, які повинні забезпечити в майбутньому створення ОГД з покращеними показниками, що становлять інтерес для споживачів

    Для одержання правової охорони необхідно здійснити аналіз розроблюваного ОГД на відповідність умовам патентоспроможності. Визначення патентоспроможності полягає у визначенні її критеріїв, тобто новизни, винахідницького рівня, промислової придатності винаходу який буде створено.

    Аналіз новизни здійснюють шляхом порівняння сукупності ознак винаходу (корисної моделі), що передбачається, з сукупністю ознак виявленого найбільш близького аналога (прототипу).

    Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не випливає з рівня техніки.

    Винахід (корисна модель) є промислове придатним, якщо його може бути використано в промисловості, сільському господарстві, медицині чи іншій сфері діяльності.

    Аналіз можливості використання винаходу (корисної моделі) здійснюється на основі відомостей про його призначення, відомостей про засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення винаходу (корисної моделі), а також відомостей про те, що реалізація вказаного призначення дійсно можлива в разі здійснення винаходу (корисної моделі).