Международная конкуренция

Розробляючи конкурентну стратегію, фірми прагнуть знайти і втілити спосіб вигідно і довгостроково конкурувати у своїй галузі. Універсальної конкурентної стратегії не існує; тільки стратегія, узгоджена з умовами конкретної галузі промисловості, навичками і капіталом, якими володіє конкретна фірма, може принести успіх.

Вибір конкурентної стратегії визначають два головних моменти. Перший - структура галузі, у якій діє фірма. Тому що сутність конкуренції в різних галузях сильно відрізняється, і імовірність довгострокового одержання прибутку в різних галузях неоднакова. Другий головний момент - це позиція, яку фірма займає в межах галузі. Деякі позиції більш вигідні, ніж інші, незалежно від середньої прибутковості галузі. Фірми, у яких справа йде успішно, не тільки реагують на будь-які зміни усередині галузі, але і намагаються самі змінити собі на вигоду.

Можна виділити конкурентні стратегії: мінімізації витрат, диференціації, фокусування, інновацій, оперативного реагування.

Реалізація стратегії мінімізації витрат припускає мінімізацію собівартості продукції підприємства за рахунок збільшення її обсягів виробництва і реалізації. Ця стратегія найбільш доцільна якщо галузь виробляє достатньо стандартизований товар, попит на продукцію галузі еластичний за ціною і можливість переключення споживачів на товари-замінники досить висока.

Стратегія диференціації заснована на виробництві широкої номенклатури товарів одного функціонального призначення. Є два види диференціації:

      горизонтальна – при які ціна різних модифікацій товару залишається приблизно однаковою і ці модифікації орієнтовані на споживачів з однаковим середнім рівнем доходів;

      вертикальна – при якій ціни на модифікації товарів і середній дохід споживачів різні.

Чим більш диференційована номенклатура продукції фірми, тим більший обсяг продукції вона може реалізувати і тим вище її собівартість. Стратегія доцільна коли попит еластичний за ціною.

Стратегія фокусування припускає  обслуговування відносно вузького сегменту споживачів, які характеризуються особливими потребами. Найбільш успішно дана стратегія може застосовуватись якщо існують достатньо великі групи споживачів для вузькоспеціалізованої продукції підприємства, а ресурси організації відносно невеликі і не дозволяють їй працювати на великих ринках.

Стратегія інновацій припускає набуття конкурентних переваг за допомогою створення принципіально нових товарів чи технологій чи задоволення споживачів новим шляхом. Існує  5 типів інновацій:

      створення нового товару чи послуги;

      створення нового методу виробництва;

      відкриття нового ринку збуту;

      застосування нового джерела чи виду сировини;

      введення нових принципів організації діяльності фірми.

Стратегія оперативного реагування припускає досягнення успіху шляхом швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища. Цю стратегію зазвичай використовують фірми, діяльність яких направлена на задоволення локальних споживачів на рівні регіону. Ця стратегія може бути реалізована шляхом випуску товарів чи послуг, які копіюють чужі вироби.

Здатність фірм утримати переваги, здобуті на основі конкурентної стратегії, - це часто результат везіння, а саме того, що в галузі не відбувається значних змін. Але все-таки частіше вона є результатом постійного оновлення з метою адаптації до мінливих умов. Сили, що дозволяють фірмам країни зберігати колись досягнуті конкурентні переваги, - головна опора процвітання країни. Лише деяким фірмам удається діяти за правилами, але ті, у яких це виходить, стають найбільш конкурентоздатними на світовому ринку товарів і послуг.

5 КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА

Конкурентна політика - це сукупність державних заходів, спрямованих на створення і підтримку (розвиток) конкуренції. Її проводять не тільки розвинуті країни і  країни, що розвиваються, але і держави з економікою, що трансформується. Принципами такої політики в ринковій економіці є: ефективність, справедливість, правовий захист виробника (продавця) і споживача. Вона спрямована на стимулювання ефективності і контролю в економіці, запобігання експлуатації більш слабких учасників ринку.

Основними напрямками конкурентної політики є:

      розробка й удосконалення законодавства про конкуренцію;

      контроль над структурою ринку;

      запобігання зловживань ринкової влади;

      стимулювання підприємницької діяльності.

У перехідний період важливо створити необхідні умови для її появи. По-перше, необхідно прийняти закони, що дозволяють і стимулюють підприємців відкривати нові фірми. По-друге, процес приватизації існуючих підприємств повинний передбачати створення конкурентних ринків. По-третє, важливо відкрити внутрішні ринки для іноземних підприємців. І, нарешті, необхідні закони, що заохочують конкуренцію і  забороняють цінові змови.

Антимонопольному регулюванню повинні передувати прийняття законів про конкуренцію, розробка законодавства про неї, що грає важливу роль у формуванні конкурентного середовища. Воно, як правило, включає зведені в закон "правила гри", норми поведінки, що регулюють взаємини  суб'єктів, які діють у сфері бізнесу. При цьому в умовах перехідної економіки повинні переважати заходи не стільки обмежувального, скільки стимулюючого характеру, спрямовані на становлення і розвиток конкуренції. Необхідна розробка концепції і програми державної політики в області конкуренції.

Конкурентна політика і законодавство про конкуренцію повинні орієнтуватися не стільки на припинення монопольної поведінки  суб'єктів, скільки на усунення перешкод і бар'єрів.

ТЕСТИ

1)     Суперництво суб’єктів господарювання за досягнення найкращих результатів їх діяльності на ринку – це:

a)     співробітництво

b)    конкуренція

c)     захоплення ринків збуту

2)     Держави, регіони (регіональні угруповання), галузі, підприємства, транснаціональні корпорації – це:

a)     суб’єкти світового ринку

b)    елементи економіки

c)     конкуруючі елементи

3)     Об'єктом конкуренції суб'єктів ринку є:

a)     держава

b)    економічні блага - товари та послуги

c)     фінансові блага

4)     Скільки існує конкурентних стратегій:

a)     3

b)    7

c)     5

5)     Набуття конкурентних переваг за допомогою створення принципіально нових товарів чи технологій чи задоволення споживачів новим шляхом – це стратегія:

a)     інновацій

b)    фокусування

c)     оперативного реагування

6)     Сукупність державних заходів, спрямованих на створення і підтримку (розвиток) конкуренції – це:

a)     комунікаційна політика

b)    конкурентна політика

c)     розробка стратегії

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.      Примак Т.О. Маркетинг: навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 228 с.

2.      Портер М. Е. Конкуренція: пер. з англ.. навч. посіб. – М.: Видавничий дім “Віль’ям”. – 2000. –  495 с.

3.      Ярошенко Ю. В. Конкурентні позиції та фінансова стійкість виробничо-економічних систем // ЕС, 2000, №2, с. 53

4.      Пастернак-Танарушенко Г., Рожок В. Конкуренція. Курс лекцій та практичних на російській та українській мовах. – Київ, ЦУЛ. 2004. – 322 с.

5.      За ред.. І. Ю. Сіваченка. – Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ. – 2003. – 186 с.

6.      Черевань В. П. Міжнародна економічна діяльність: Навч. пос. – К.: Видав. Дім “Слово”, 2003. – 260 с.