Комерційна інформація і засоби її захисту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 01:57, дипломная работа

Краткое описание

На підприємствах слід розробляти і затверджувати "Положення про охорону комерційної таємниці і комерційної інформації". Крім цього в положенні необхідно складати перелік відомостей які становлять комерційну таємницю і видати наказ про затвердження цього переліку. Ще одним кроком захисту комерційної інформації є договір про нерозголошення комерційної таємниці. Цей договір підписується з працівниками підприємства, які мають доступ до конфіденційної інформації.

Содержание работы

ВСТУП……………………………….………………………………………5
РОЗДІЛ1.Комерційна інформація і засоби її захисту…….……………….7
1.1. Охорона таємниці………………………….………………………….11
1.2. Основні рекомендації при засекреченні комерційної інформації…13
1.3. Промислове шпигунство……………………………………….……17
1.4. Заходи забезпечення безпеки підприємств………………………....19
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС ЗБЕРЕЖЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ВІДДІЛАХ НТФ…………………….……………………………….………22
РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ……….……………………….……………25
ВИСНОВОК……………………………….……………………...…………32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Содержимое работы - 1 файл

Дипломна)) .docx

— 72.10 Кб (Скачать файл)

Головними елементами робочого місця рекламіста є письмовий  стіл і крісло. Основним робочим  положенням є положення сидячи. Робоче місце для виконання робіт  у положенні сидячи організується  відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2.032-78.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення рекламіста. Раціональне  планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт  частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися  рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при прямуванні їх у плечовому  суглобі.

Оптимальна зона - частина  моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються передпліччями  при прямуванні в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і  з щодо нерухомим плечем (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Оптимальна зона робочого місця

Зони  досяжності рук у горизонтальній площині.

а - зона максимальної досяжності; б - зона досяжності пальців при витягнутій руці;

у - зона легкої досяжності долоні;

р - оптимальний простір  для грубої ручної роботи;

д - оптимальний простір  для тонкої ручної роботи.

Роздивимося оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

ДИСПЛЕЙ розміщається в  зоні а (у центрі);

КЛАВІАТУРА - у зоні р/д;

СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщається в зоні б (зліва);

ПРИНТЕР знаходиться в  зоні а (справа);

ДОКУМЕНТАЦІЯ - в зоні легкої досяжності долоні - а (зліва) - література і документація, необхідна при  роботі;

 у висувних ящиках  столу - література, якою не постійно  користується.

При проектуванні письмового столу варто враховувати таке: висота столу повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

нижня частина столу  повинна бути сконструйована так, щоб  програміст міг зручно сидіти, не був  змушений підгортати ноги;

поверхня столу повинна  мати властивості, що виключають появу  відблисків у поле зору програміста;

конструкція столу повинна  передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для збереження документації, листингів, канцелярських приналежностей, особистих речей).

Параметри робочого місця  вибираються відповідно до антропометричних характеристик. При використанні цих  даних у розрахунках варто  виходити з максимальних антропометричних характеристик (М+2).

Важливим моментом є  раціональне розміщення на робочому місці документації, канцелярських  приналежностей, що повинно забезпечити  працюючу зручну робочу позу, найбільш економічні прямування і мінімальні траєкторії переміщення працюючого і предмета праці на даному робочому місці.

Створення сприятливих  умов праці і правильне естетичне  оформлення робочих місць на виробництві  має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його принадності, що позитивно впливає  на продуктивність праці. Фарбування помешкань  і меблям повинне сприяти створенню  сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою. У службових  помешканнях, у яких виконується  одноманітна розумова робота, що потребує значної нервової напруги і великого зосередження, фарбування повинне бути спокійних тонів - малонасичені відтінки холодного зеленого або блакитного цвітів

При розробці оптимальних  умов праці рекламіста необхідно  враховувати освітленість, шум і  мікроклімат.

Освітленість  робочого місця

Раціональне освітлення робочого місця є одним із найважливіших  чинників, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, що попереджують травматизм і фахові захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці програміста повинно бути таким, щоб робітник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлюваність органів зору залежить від ряду причин: недостатність освітленості; надмірна освітленість;

Неправильний напрямок світла.

Недостатність освітлення призводить до напруги зору, послабляє  увагу, призводить до настання передчасної  стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, подразнення і  різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого.

Всі ці причини можуть призвести  до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного  числа світильників, їхнього типу і розміщення. Процес роботи рекламіста в таких умовах, коли природне освітлення недостатньо або відсутніх. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Штучне освітлення виконується  за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання  і люмінесцентних ламп.

Параметри мікроклімату на робочому місці

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, у той час  як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції,  тобто спроможності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище.

Основний принцип  нормування мікроклімату - створення оптимальних  умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У  санітарних нормах СН-245/71 установлені  розміри параметрів мікроклімату, що  створюють комфортні умови. Ці норми  встановлюються  залежності від  часу року, характеру трудового процесу  і характеру виробничого  помешкання  (значні або незначні тепловідділення). Для робочих помешкань із надлишковим тепловідділенням до 20 ккал/м3.

Таблиця 3.1

Припустимі і оптимальні значення параметрів мікроклімату

Час року

Зона

Температура

повітря, 0 C

Відносна

Вологість, %

Швидкість прямування

повітря, м/із

Холодний

період

Оптимальна

18 - 21

60 – 40

< 0.2

Перехідний

період

Припустима

17 - 21

< 75

< 0.3

Теплий пе-

Ріод  року

(t > 10C)

Оптимальна

20 - 25

60 – 40

< 0.3

 

Припустима

< 28 у 13

часів самого

жаркого мес.

< 75

< 0.5


 

В даний  час для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи,  так і  технічні засоби. До числа організаційних ставляться раціональна організація  проведення робіт у залежності від  часу року і доби, а також організація  правильного чергування праці і  відпочинку. У зв'язку з цим рекомендується на території підприємства організовувати зелену зону з ослонами для відпочинку і водоймою (басейни, фонтани). Технічні засоби включають вентиляцію, кондиціювання  повітря, опалювальну систему.

Нормування шуму

Встановлено, що шум погіршує умови праці, роблячи шкідливий  вплив на організм людини. При тривалому  впливі шуму на людину відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, чутки, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний тривалий шум може стати причиною функціональних змін серцево-судинної і нервової систем.

Методи захисту від  шуму.

звукоізоляція обгороджаючих  конструкцій, ущільнення по периметрі  притворів вікон і дверей;

звуковбирні конструкції  і екрани;

глушителі шуму, що звукопоглинають  облицювання.

На робочому місці рекламіста джерелами шуму, як правило, є технічні засоби, як те - комп'ютер, принтер, вентиляційне устаткування, а також зовнішній  шум. Вони видають досить незначний  шум, тому в помешканні достатньо  використовувати звукопоглинання. Зменшення шуму, що проникає в помешкання ззовні, досягається ущільненням  по периметрі притворів вікон  і дверей. Під звукопоглинанням розуміють  властивість акустичних оброблених поверхонь зменшувати інтенсивність  відбитих ними хвиль за рахунок перетворення звукової енергії в теплову. Звукопоглинання  является достатньо ефективним заходом  щодо уменьшению шума. Найбільше вираженими звуковбирними властивостями володіють  волокнисто-пористі матеріали: фибролитові  плити, скловолокно, мінеральна вата, поліуретановий поропласт, пористий полівинилхлорид  і ін. До звуковбирних матеріалів ставляться лише ті, коефіцієнт звукопоглинання котрих не нижче 0.2.

Вентиляція

Системи опалення і системи  кондиціювання варто встановлювати  так, щоб ні теплий, ні холодне повітря  не направлялося на людей.

На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат із визначеними  перепадами показників. Температура  повітря в поверхні статі і  на рівні голови не повинна відрізнятися більш, ніж на 5 градусів. У виробничих помешканнях крім природної вентиляції передбачають приточно-витяжну вентиляцію. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи є кратність  обміну, тобто скільки разів у  час заміниться повітря в помешканні.

 

 

ВИСНОВОК

У сучасних умовах становлення  ринкових вiдносин, для яких характернiнестабiльнiсть  та змiннiстьзовнiшнього оточення, демонополiзацiя  виробництва та лiбералiзацiяекономiки, порiвнювання в правах рiзноманiтних форм та вiдносинвласностi, зростання насиченостi ринку та підсилення конкуренції мiж товаровиробниками рiвень та якiстькомерцiйної роботи стають одними з найважливiшихфакторiв ефективного функцiонуванняпiдприємства на ринку товарiв i послуг.

Підприємництво у ринковій економіці неможливе без ризику. Він є стимулом розвитку комерційної  діяльності, змушує підприємців ретельно аналізувати прибутковість проектів, розробляти ефективні інвестиційні кошториси, заходи щодо економії засобів  виробництва та ресурсів, наймати  кваліфікований персонал.

Що ж означає ризикове підприємництво? Термінологічний словник  довідник "Маркетинг" дає таке його тлумачення: ризикове підприємництво характерне для дрібних фірм, заснованих у наукомістких галузях, які займаються створенням і поширенням нової технології.

Приймаючи це пояснення, додамо, що ризикове підприємництво характерне не тільки для дрібних форм (хоч  там ризик більший) і воно поширюється  не тільки на наукомісткі галузі, а  й на інші сфери виробництва, торгівлі, банківської справи та бізнесу взагалі.

Ризик - це можливі збитки або недоотримання доходів порівняно  з варіантом, передбаченим прогнозом, планом, проектом, програмою.

Кожному відомо, що ризик - це небезпека. Підприємницький чи господарський  ризик слід розглядати як небезпеку  збитків, втрат ресурсів, капіталу, що можуть виникнути у зв'язку з  виробництвом продукції, наданням послуг, їх реалізацією, здійсненням товарно-грошових і фінансових операцій.

 

 

 

Інформація є різна. За суспільним призначенням її поділяють  на:

  • масова інформація (призначена всім суб’єктам ринку);
  • спеціальна інформація (розрахована на різні категорії фахівців);

особиста інформація (адресується  обмеженому колу осіб).

Класифікація інформації – це її поділ на класифікаційні угрупування за різними ознаками. Такі угрупування називають інформаційними об’єктами. Існує багато видів наукової класифікації інформації: об’єктивна, атрибутивна, функціональна, прагматична, законодавча і ін.

На підприємствах слід розробляти і затверджувати "Положення  про охорону комерційної таємниці і комерційної інформації". Крім цього в положенні необхідно  складати перелік відомостей які  становлять комерційну таємницю і видати наказ про затвердження цього  переліку. Ще одним кроком захисту  комерційної інформації є договір  про нерозголошення комерційної  таємниці. Цей договір підписується з працівниками підприємства, які  мають доступ до конфіденційної інформації.

Об’єктом дослідження  дипломної роботи є акціонерне товариство закритого типу «Перлина Поділля», на прикладі якого будуть досліджена комерційна інформації у відділах НТФ.

Информация о работе Комерційна інформація і засоби її захисту