Менеджмент міжнародного туризму

Ліквідність господарюючого суб'єкта означає здатність його швидко погашати свою заборгованість. Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань підприємства його активами, термін погашення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається шляхом встановлення рівності між зобов'язаннями підприємствами і його активами. Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства слід згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи за ознакою ліквідності(статті активу) і терміновості зобов'язань(статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства. Ознаками " хорошого" балансу з точки зору підвищення(зростання) ефективності можна назвати також наступні показники.

      коефіцієнт поточної ліквідності ≥ 2,4;

      забезпеченість підприємства власними оборотним капіталом ≥ 0,1;

      зростання власного капіталу;

      відсутність різких змін в окремих статтях балансу;

      дебіторська  заборгованість  знаходитися  відповідно до розмірів кредиторської заборгованості;

      у    балансі    відсутні    " хворі"    статті    (збитки;    прострочена заборгованість банкам і бюджету);

      у підприємства запаси не перевищують мінімальну величину джерел їх формування(власних обігових коштів, довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик).

Висновки

Працюючи в туристичній фірмі "МариАн-Тур", а точніше проходячи практику на посаді помічника менеджера(агента) по відпочинку за кордоном(Чехія, Угорщина, Туреччина), я побачила як позитивні так і негативні сторони організації надання послуг в цій фірмі.                                                                      Позитивною стороною того, що на ринку туристичних послуг існують не лише туроператори, але і тур-агенти, являється те, що туроператор, як правило, не має своїх представництв, знаходиться в одному місті і не здатний прийняти велику кількість клієнтів за день(варто відмітити, що туроператор в середньому продає 500-600 путівок в день.). З чого виходить, що він не може приділити достатню увагу кожному клієнтові. Саме для цього випадку потрібні і існують тур-агенти. За даними статистики в м. Миколаєві зареєстровано 74 туристичних фірми, яка продає 1 путівку за 2 дні, таким чином в день з м. Миколаєва відбувається 37 продажів, але не варто забувати, що окрім нашого міста існує ще 24 обласні центри в яких відбуваються подібні продажі для одного туроператора. Я вважаю, що така організація роботи вигідна для усіх членів ланцюжка, починаючи від покупця і закінчуючи хазяями готелів., тобто кінцевою точкою надання послуг :              покупцеві приділяється достатня кількість уваги, що б він зміг зробити свій вибір;                                                                                                                                                                         Тур-агент у свою чергу отримує від 8% до 12% при проведенні угоди ;              туроператор не витрачає час на роботу з клієнтом безпосередньо і в замін цього має більше часу на роботу з документами, готелями і авіакомпаніями;                                                                                                                                                           авіакомпанії продають чартерні рейси(маючи на цьому не поганий прибуток), ну а готелі не витрачають час і найголовніше гроші, на рекламу, залучення ЗМІ для збільшення продажів, оскільки уклавши договір з туроператором вони впевненні в тому, що у них буде достатня кількість клієнтів і можуть понизити вартість своїх послуг.

Негативною стороною того, що окрім туроператорів існують тур-агенти, являється те, що не усі працівники тур-агенств мають можливість відвідати країну в яку вони продають путівки, тому розповісти про тур вони можуть лише по тому, що прочитали у буклетах, проспектах і в Інтернеті, таким чином вони розповідають про продукт, який самі ніколи не бачили, а це істотно знижує продажі.                                                                                                                Проявивши ініціативу, я запропонувала узяти на додаток і інший вид діяльності : відправляти людей на роботу за кордон. Я знайшла фірму туроператора "Центр Міжнародних Програм", яка знаходиться в м. Київі і займається працевлаштуванням в Чехії, США, Англії, Австралії і на Кіпрі. У результаті був підписаний договір про співпрацю і тур фірма "МариАн-Тур" почала розвивати другу гілку своєї діяльності.                                                                                                  Я вважаю, що для кращої організації роботи туристичної фірми "МариАн-Тур", треба чіткіше розподілити обов'язки між співробітниками і можливо навіть розділити свою роботу на 2 офіси: в першому -будут надаватися туристичні послуги, оформлення закордонних паспортів і супутніх документів, а робота з людьми що виїжджають за рубіж на роботу повинна здійснюватися в іншому офісі, що повинне привести до чіткішої і швидшої роботи усіх співробітників і зменшення неточностей і напруги в роботу туристичної фірми "МариАн-Тур".                                                                                    В результаті проведеного аналізу господарської діяльності Підприємства "МариАн-Тур" було з'ясовано, що основними цілями своєї діяльності фірма ставить вихід і закріплення на ринку туристичних послуг м. Миколаєва, отримання стабільного прибутку, формування іміджу фірми.              Впродовж прогнозованого періоду розвитку фірми передбачається поступове щорічне збільшення кількості клієнтів, а відповідно і збільшення прибутку.                                                                                                                                                           Чистий прибуток від функціонування турагенства в перший рік склав 61794 грн. в другому вона вже зростає т в 1,6 разів.

Розрахований коефіцієнт рентабельність реалізації показує здатність фірми контролювати собівартість послуг. Збільшення коефіцієнта в динаміці підтверджує правильність вибору стратегії маркетингу і цінової політики кампанії фірми. У течії двох років відбувається збільшення рівня прибутковості фірми, що свідчить про те, що фірма поступово затверджується на ринку.

Список використаної літератури

1. Максаковский В. Развитие и география международного туризма // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2001. - №21-24. - С.17-21.
2. Михалюк А.В. Опубліковано: Материалы Всеукраинской научно-технической конференции "Устойчивое развитие городов". - Харьків: ХНАГХ, 2010. - 250 с.                                                                                                                                               3. Гречаник В.П. Опубліковано: Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції "Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

4.  Охріменко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економіка безпеки (туристське підприємництво). - К.: Міжнародна агенція "Bec Zone", 2005. - 414 с.                                                                                                                                            5. Стан та перспективи розвитку туризму в Україні за 2003 рік. - К.: Державна туристична адміністрація України, Науковий центр розвитку туризму, 2004. - 182 с.                                                                                                                                 6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. - Т. 3. - К. - 952 с.
7.  Цибух В.І. Державне регулювання у сфері туризму в Україні // Статистика України. - 2005. - № 1. - С.80-85.                                                                                                             8. Гречаник В.П. та інші. До проблем розвитку туризму: світ і Україна // Вісник ДІТБ. - 2006. - № 10. - С. 160-168.