Аналіз фінансово-господарської діяльності ЗАТ"Львівська конди-терська фірма "Світоч"

Насамперед слід зазначити, що соціальні нововведення мають тісний зв'язок з конкретними суспільними відносинами, рівнем культури. Тому одні й ті самі інновації можуть виявляти себе по-різному навіть у країнах близьких за соціальним устроєм, у різних регіонах країни.

По-друге, спостерігається велика залежність використання інновації від групових і особистих якостей користувачів, поведінки робітників, що впливає на втілення нововведення в організації. Крім того, важко підраховувати ефективність інновації, особливо, коли йдеться про новий зразок поведінки, ділової культури.

Названі особливості соціальних інновацій потребують пошуку таких засобів їх здійснення, які б сприяли подоланню перепон на шляху нововведень. Так, одним з популярних інноваційних методів на Заході стала поява консультантів з рольового розвитку персоналу в умовах неперервних нововведень. Завдання їх полягає в тому, щоб допомогти людині відкрити в собі здібності, які б сприяли службовому просуванню, а також використанню нововведення у своїй організації. Ще в 70-ті роки зусиллями наукових колективів Інституту ім. Райса (США), Тавістокського інституту людських відносин (Англія), Центру з вивчення основних наслідків великих технічних нововведень (Париж) та інших був створений Міжнародний фонд з питань соціальних інновацій, який взяв на себе організацію конференцій, семінарів з освоєння та пропаганди методів інноваційних змін в організації.

Отже, науково обґрунтована класифікація має відповідати на такі запитання:

1. Яка мета інновації?

2. Яка форма реалізації нововведення?

3. Де інновація може бути застосована?

Ці три моменти створюють систему класифікаційних ознак. Вони містять такі ознаки:

* цільову;

* зовнішню;

* структурну (виробництво, соціальна сфера, управління).

Цільова ознака дає відповідь на питання, що є метою інновації: вирішення поточних завдань чи майбутніх. Нагальна потреба в інновації зумовлюється наявністю кризи господарювання і необхідністю ліквідації цієї кризи за рахунок нововведення.

Стратегічна потреба — це потреба в нововведеннях у перспективі. Метою такої стратегії є підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Основною ознакою класифікації інновацій є, як правило, новизна інновації, її сутність, а також вплив на економічні та соціальні процеси. За ознакою новизни інновації поділяються на нові для галузі у світі (світова новизна), нові для галузі в країні, нові для підприємства (групи підприємств).

Перші — це інновації абсолютної новизни, які не були ще відомі і які в разі значного поширення стають радикальними нововведеннями. Абсолютна новизна фіксується за відсутності аналогів цієї інновації на міжнародному ринку.

Новизна інновацій оцінюється за технологічними параметрами, а також з ринкових позицій. Ж. Ж. Ламбен називає такі інновації нововведеннями з технологічною домінантою, що змінюють фізичні властивості продукту (флотаційне скло) або використовують нові компоненти (стальний корд в автомобільній покришці), новий матеріал (пінополіуритан), створюють принципово нові продукти, нові вироби (композиційні матеріали, телевізори з високою чіткістю зображення) або нові комплексні системи (швидкісний потяг). Тобто за технологічними параметрами інновації поділяються на продуктові (коли використовують нові матеріали, напівфабрикати, комплектуючі й одержують товари з принципово новими функціями) і процесні (коли використовуються нові технології виробництва, нові методи організації виробництва).

Нові для галузі чи підприємства — це інновації з частковою новизною одного або кількох елементів уже відомого товару через зміну функцій і характеристик існуючого продукту або процесу.

А. Пригожий уводить поняття умовної новизни і зазначає, що в наш час формується відповідний культ новизни, який призводить до інноваційної патології — псевдоінновацій. Наприклад, сьогодні існує 140 моделей холодильників, 24 моделі пилососів, 45 — пральних машин, не кажучи вже за пральні порошки, шампуні тощо. Багато з цих «новинок» гірші за своїх попередників.[19, с.220]

За ознакою економічної значущості інновації поділяються на базисні, поліпшуючі (інтегруючі) та псевдоінновації.

Базисні інновації — це інновації, в основі розробки яких лежать нові фундаментальні наукові досягнення, що вможливлюють створення нових систем машин, технологій, обладнання. Базисні інновації є передумовою виникнення нових галузей виробництва, перебудови суміжних виробництв, створення нових ринків.

Інтегруючі (комплексні) — це інновації, що створені за рахунок використання (інтегрування) оптимального набору (комплексу) раніше накопичених і перевірених у світовій практиці наукових досягнень (знань, технологій, обладнання та ін.). Особливістю інтегруючих інновацій є їх створення за потребою ринку і вибір, а не розроблення науково-технічних засобів для їх реалізації. Тому такі інновації називають ще поліпшуючими. Цей вид інновацій сприяє розвитку й повнішому задоволенню існуючих потреб і реалізації нових поколінь товарів (послуг).

Псевдоінновації характеризуються дуже незначними змінами порівняно з попередніми виробами і скоріше є проявами реклами та моди. Псевдоінновації спрямовані на часткове покращання елементів товару без зміни їх базової конструкції та структури. Це в основному інновації з маркетинговою домінантою. Наприклад: нова презентація товару (кишенькове видання), нова комбінація естетичних і функціональних якостей, новий спосіб продажу (телемаркет).

Необхідно зазначити, що межа між зазначеними інноваціями розмита і поліпшуючі нововведення часто призводять до псевдоінновацій.

Я. ван Дейк  класифікує інновації за ознаками їх галузевого призначення: інновації в існуючих галузях; інновації, які створюють нові галузі; інновації, що виникають в інфраструктурних галузях: транспорті, зв'язку, освіті, соціальній сфері та ін.

Ю. Бажал  пропонує здійснювати класифікацію інновацій за такими ознаками:

1. За типом — продуктові, технологічні, сировинні, організаційні, збутові та інфраструктурні.

2. За новизною місця впровадження — нова галузь (нове виробництво), існуюча галузь (існуюче виробництво).

3. За інноваційною функцією — базові, поліпшуючі та псе-вдоінновації.

Рис. 1.2. Класифікаційні ознаки інновацій та інноваційних процесів

На погляд В. Г. Мединського, класифікувати інновації необхідно за такими ознаками:

• ступінь впливу на зміни;

• рівень розробки та поширення;

• ступінь новизни та глибина змін;

• масштаб інноваційних процесів;

• сфера впровадження та поширення;

• роль у відтворюючому процесі;

• зміст, а також сфера застосування;

• спрямованість дії.

На рис. 1.2 наводиться класифікація інновацій за вказаними ознаками.

Наведені класифікації свідчать про те, що процеси нововведень усеосяжні та різні за своїм характером. Отож форми організації нововведень, масштаби і засоби впливу на економіку та методи оцінки їх ефективності також мають бути різноманітними.

Розділ II. Аналіз фінансово-господарської діяльності  ЗАТ"Львівська конди-терська фірма "Світоч".

2.1. Загальна характерисика ЗАТ"Львівська кондитерська фірма "Світоч"

Світоч (травень — серпень 1962: Червона троянда) — кондитерська фабрика у Львові, товариство з обмеженою відповідальністю, контрольним пакетом акцій якого володіє швейцарська корпорація «Nestle». [23]

10 травня 1962 року з метою концентрації виробництва Львівська РадНарГосп ухвалила рішення, згідно якого Чортківська кондитерська фабрика, Кондитерська фабрика «Більшовик» та Кондитерська фабрика імені Кірова об'єдналися у виробничу фірму «Червона Троянда». 3 серпня того ж року РадНарГосп перейменувала «Червону Троянду» на «Світоч». В перші роки існування об'єднаного підприємства йшло оновлення технічного устаткування та розширення асортименту продукції. За перші 5 років існування обсяг випущеної продукції зріс на 50%.

У 1967 році, у вигляді експерименту, фірмі дозволили перейти на нову систему планування та економічного стимулювання. З Держбюджету було виділено 2,6 млн. рублів, за які було зведено новий 5-поверховий корпус, де у 1969 році відкрилися карамельне та цукерково-шоколадне виробництва.

У 1998 році Nestlé придбала контрольний пакет акцій одного із значних кондитерських виробників України - Львівської кондитерської фабрики «Світоч».

Компанія экспортує товари в такі країни як Болгарія, Німеччина, Казахстан, Польща. Компанія імпортує товари з наступних країн: Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Словакія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія

Основним завданням згідно статуту є :

* виробництво та реалізація кондитерських виробів;

* виробництво, переробка імпорт та/ чи реалізація продуктів харчування, в т.ч. кави та продуктів її переробки, какао продуктів, концентратів, бульйонних кубиків, продуктів швидкого приготування, йогуртів, молочних продуктів та продукції переробки молока, тощо;

* виробництво, імпорт та / чи реалізація харчування для тварин, дитячого харчування ;

* послуги, пов’язані з прийманням, накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів;

* види діяльності , щодо яких законодавством України передбачено надання спеціальних дозволів, ліцензій Товариство здійснює після одержання відповідного дозволу (ліцензії).

Власністю Товариства згідно Статутних документів є:

* кошти та майно, передані йому Акціонерами;

* продукція , вироблена Товариством у наслідок господарської діяльності ;

* одержані доходи і прибутки, а також інше майно, набуте ним на інших підставах згідно до чинного законодавства.[25]

У цьому році компанія Nestle планує інвестувати 26 млн. грн. в кондитерську фабрику "Світоч"для розвитку виробництва. Про це повідомив менеджер з корпоративних зв'язків Nestle України Геннадій Радченко. Радченко зазначив, що Nestle з 1998 року інвестувала в "Світоч"близько 50 млн. USD. За його словами, за попередні 6 років, завдяки іноземним інвестиціям, на підприємстві з'явилися нові лінії з випуску вафель, шоколадних плиток, цукерок, а також нове автоматизоване обладнання для виробництва шоколадних мас. "Тільки для будівництва дистриб'юторського центру в  Малехові (Львівська обл.) Nestle інвестувало близько 8 млн. USD", - сказав Радченко. Як повідомлялося, в 2004 році компанія Nestle збільшила продажі продукції на 94%, або 630 млн. грн., До 1,3 млрд. грн. в порівнянні з 2003 роком. У 2003 Nestle Україна збільшила продажі на 50%, або 224 млн. грн., до 670 млн. грн.. [24]

2.2.Аналіз фінансових показників діяльності ЗАТ"Львівська кондитерська фірма "Світоч"

Проведення фінансового аналізу дає оцінку результатів господарської діяльності за попередній і поточні роки, виявлення факторів які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства.

Результати діяльності підприємства висвітлені в балансі форми №1 "Баланс", форми №2 "Звіт про фінансові результатаи".

В даній курсовій роботі ми розглядаємо ЗАТ"Львівська кондитерська фірма "Світоч", а отже будемо розраховувати наскільки нормальним є фінансовий стан цього підприємства, також будемо використовувати річну фінансову звітність ЗАТ"Львівська кондитерська фірма "Світоч" за 2009р. [додаток 1, 2.]

Таблиця 2.1.