Життєвий і творчий шлях Ежена Потьє

Жюль Валес запевняв: «Це мій старий знайомий, знайомий по великих днях. Він брав участь в Комуні і був вигнаний, так само, як раніше був вигнаний Гюго. Подібно до Гюго, він також поет, але поет загублений в темряві. Його вірші не підносяться до небес, вони залишаються на бідній вулиці. Той про кого я говорю, і трудився і страждав, ось чому він вміє з такою простотою зображати життя, горе та працю. Він – поет-соціаліст. І це соціаліст високої проби. Про нього можна сказати, що він перегнав свій вік – настільки він дивує новизною своїх ідей. З властивою йому оригінальністю він виступає проти класу експлуататорів, вдаючись то до іронії і сарказму, то до обурення, до щирого і плідному обуренню людини, цілком вірній своїй ідеї» [8, 201].

Камиль Дрейфус говорив про Потьє: «Потьє – це пісняр битви праці проти капіталу, всіх тих питань, які ставляться вибухами та барикадами. Його поезія жорстока, як день повстання, його вірші нагадують крик голодного. Чи потрібно говорити, що я чужий тій пристрасті, яку оспівує поет? Так, але він змусив мене відчути все те, що відчуває сам. Він – справжній поет: його серце б'ється нашими пристрастями і він живе життям свого часу» [4, 129].

Анрі Маре: «Потьє, як можна бачити має всі якості Беранже, впевненим, насищеним віршем з багатою римою, і  вірш його здатний в малій кількості слів виразити думку в цілому і завжди завершиться  вчасно. Більшість його пісень повність відштовхнуті митцями, і я розумію чому: вони не веселі, вони навчають думати, а не сміятися» [5, 95].

 

Висновки до розділу

Усі знайомі та друзі  Ежена Потьє захоплювалися його творчістю. Оцінки революційній діяльності проявлялися у розходженнях думок. Більшість сучасників поета мали якнайкращі думки про його творчість.

Деякі консерватори не визнавали його талант,саме через те, що бачили в ньому лише поета пісенної форми, а не політичного спрямування.

Найкраще розуміли творчість  Потьє Жюль Валлес, Жюль Гед, Жан  Ламбор, Лаура, Лафарг, які вважали  його великим співцем революційного  пролетаріату і поетом Робітничої партії.

Творчістю Ежена Потьє цікавилися різні за ідейними течіями представники. Деякі знаходили його занадто палким борцем свободи, а деякі вбачали в ньому щирого співця. Так, чи інакше, а його творчість цікавила широкі суспільні маси. Крім того його поезія відображала історію Франції, що не могло не привертати увагу осіб, знатного кола. Твори Потьє, ніби дзеркало Франції, в яке дивляться, аби зрозуміти життя просто народу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

 

Ежен Потьє  – видатний поет Франції. Славетний співець свободи та справедливості. Початок його творчої діяльності співпадає з періодом становлення його політичної свідомості.

 При всій різноманітності жанрової системи вірші Ежена Потьє мають особливі рисі, саме це створює у нашій уяві вигляд їхнього творця.

У кожного, хто  знайомий із творчістю Ежена Потьє, є своє відчуття його художньої індивідуальності. Прочитавши деякі вірші Потьє, вже  можна відрізнити їх від інших  творів та авторів.

Ежен Потьє  створює напружене та поетичне бачення  життя. Кожен його вірш пронизаний патріотизмом, жагою до справедливості та являє собою мініатюру світу, в якій розкривається вся сутність тогочасного суспільства. Це і не дивно, адже його бачення правління у Франції, ще з самого дитинства мали великий вплив на формування світогляду автора.

Саме через  це більшість його творів має політичну  спрямованість та викриття пороків  влади. На аналізі деяких його творів, можна зрозуміти ставлення Ежена  Потьє до простого робітника, якого  він описує у більшості своїх  політичних творів.

В роботі велика увага звертається на пісню «Інтернаціонал», яка стала вершиною творчості  Ежена Потьє. Довершеність цього  твору можна судити, навіть з того факту, що пісня «Інтернаціонал»  була взята, як гімн Комуністичної партії СССР. Ця поезія була перекладена багатьма мовами світу, що ще раз підкреслює, зацікавленість його творчістю.

Велике значення маж третій розділ роботи, що присвячений  висловлюванням сучасників про  творчість  Ежена Потьє. Цей розділ навмисно створений для яскравішого бачення  творчості поета, з безпосередньої оцінки представників його епохи. Дослідивши ці данні,можна сказати, що більшість його сучасників захоплюється творами Потьє; знаходяться також критики, але всі визнають його геніальним поетом дійсності.

Ежен Потьє  – один із представників тієї літератури, яка здатна будити в людях потяг до справедливості, до правди. Його майстерність має значення в історичній дійсності, адже більшість його творів відображають історію Франції. Світ по праву може пишатися таким поетом, а особливо його Батьківщина, яка в пам'яті зберігає вагомий внесок свого сина-борця за справедливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Беранже П. Ж. Избранное – М., 1933. – 156 с.
2. Гатов А. Б. Эжен Потье. Жизнь и творчество – М., 1933. – 182 с.
3. Данилин Ю. П. Пламенный певец коммуны [О франц. поэте Э. Потье] октябрь, 1971. – 192 с
4. Данилин Ю. И. Очерк французской политической поэзии ХІХ в. – М., «Наука», 1974. – 482 с.
5. Данилин Ю. И. Поэты Парижской коммуны (Ред. А. Д. Михайлов) – М., Наука, 1983. – 503 с.
6. Долгополов И. В. Бессмертие пламенных строк: [ О фр. Поэте Э. Потье],  1987. – 81 с.
7. Жюль Гед. Рабочее движение во Франции со времени Коммуны/ «Социал-демократ», декабрь 1890. – 15 с.
8. Кудрин Н. Е. Социалисты Запада и России (Валлес) 1909. – 238 с.
9. Потье Э. Избранные стихотворения.1955. – 175 с.
10. Эжен Потье – создатель гимна «Интернационал» [сборник]. – М., «Худ. лит», 1966  – 127 с.
11. Пьер Дюран Розвитие полетического сознания Луизы Мишель. Французкий ежигодник .– М. : Наука, 1974 – 128 с.
12. Седых В. Творец пролетарского гимна / Эжен Потье, Иностранная литература, 1981 – 225 с.
13. Седых В. Певец Парижской коммуны: Сов. Культура, 1987 – 67 с.
14. Сиславин М. Интернационал: История партийного гимна. // Сельская жизнь, 1990. – 118 с.
15. Фатеев П. С. Михаил Михайлов – революціонер, писатель, публіцист. – М., 1969. – 179 с.