Зміст
1. Загальна
характеристика надзвичайних ситуацій…………………………
3
2. Надзвичайні
ситуації природного характеру……………………………..
6
2.1. Метеорологічно
небезпечні явища……………………………………….
7
2.2. Гідрологічні
надзвичайні ситуації………………………………………12
Список
використаної літератури…………………………………………….
18
1.
Загальна характеристика надзвичайних
ситуацій
В Україні щорічно виникають
тисячі важких надзвичайних ситуацій
природного та техногенного характеру,
внаслідок яких гине велика
кількість людей, а матеріальні
збитки сягають кількох мільярдів
гривень. Нині в багатьох областях
України у зв'язку з небезпечними
природними явищами, аваріями
і катастрофами обстановка характеризується
як дуже складна.
Тенденція зростання кількості
природних і особливо техногенних
надзвичайних ситуацій, важкість
їх наслідків змушують розглядати
їх як серйозну загрозу безпеці
окремої людини, суспільства та
навколишньому середовищу, а також
стабільності розвитку економіки
країни. Для роботи в районі
надзвичайної ситуації потрібно
залучати значну кількість людських,
матеріальних і технічних ресурсів.
15 липня 1998 року Постановою Кабінету
Міністрів України № 1099 "Про
порядок класифікації надзвичайних
ситуацій" затверджено "Положення
про класифікацію надзвичайних
ситуацій". За характером походження
подій, котрі зумовлюють виникнення
надзвичайних ситуацій на території
України, розрізняють наступні
їх види:
— надзвичайні ситуації техногенного
характеру — транспортні аварії
(катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи
чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою
викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних,
біологічних речовин, раптове руйнування
споруд та будівель, аварії на інженерних
мережах і спорудах життєзабезпечення,
гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.
— надзвичайні ситуації природного
характеру — небезпечні геологічні,
метеорологічні, гідрологічні морські
та прісноводні явища, деградація
грунтів чи надр, природні пожежі,
зміна стану повітряного басейну,
інфекційна захворюваність людей,
сільськогосподарських тварин, масове
ураження сільсько-господарських
рослин хворобами чи шкідниками,
зміна стану водних ресурсів
та біосфери.
— надзвичайні ситуації соціально-політичного
характеру, пов'язані з протиправними
діями терористичного та анти-конституційного
спрямування: здійснення або реальна
загроза терористичного акту (збройний
напад, захоплення і затримання
важливих об'єктів, ядерних установок,
і матеріалів, систем зв'язку та
телекомунікацій, напад чи замах
на екіпаж повітряного чи морського
судна), викрадення (спроба викрадення)
чи знищення суден, встановлення
вибухових пристроїв у громадських
місцях, викрадання зброї.
— надзвичайні ситуації воєнного
характеру, пов'язані з наслідками
застосування зброї масового
ураження або звичайних засобів
ураження, під час яких виникають
вторинні фактори ураження населення
внаслідок руйнування атомних
і гідроелектричних станцій, складів
і сховищ радіоактивних і токсичних
речовин та відходів, нафтопродуктів,
вибухівки, сильнодіючих отруйних
речовин, токсичних відходів, транспортних
та інженерних комунікацій.
В залежності від територіального
поширення, обсягів заподіяних
або очікуваних економічних збитків,
кількості людей, які загинули,
розрізняють чотири рівня надзвичайних
ситуацій:
— надзвичайна ситуація загальнодержавного
рівня — це надзвичайна ситуація,
яка розвивається на території
двох та більше областей (Автономної
Республіки Крим, міст Києва та Севастополя)
або загрожує транскордонним перенесенням,
а також у разі, коли для її ліквідації
необхідні матеріали і технічні ресурси
у обсягах, що перевищують власні можливості
окремої області (Автономної Республіки
Крим, міст Києва та Севастополя), але не
менше одного відсотка обсягу видатків
відповідного бюджету;
— надзвичайна ситуація регіонального
рівня — це надзвичайна ситуація,
яка розвивається на території
двох або більше адміністративних
районів (міст обласного значення), Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва
та Севастополя або загрожує перенесенням
на територію суміжної області України,
а також у разі, коли для її ліквідації
необхідні матеріальні і технічні ресурси
в обсягах, що перевищують власні можливості
окремого району, але не менше одного відсотка
обсягу видатків відповідного бюджету;
— надзвичайна ситуація місцевого
рівня — це надзвичайна ситуація,
яка виходить за межі потенційно-небезпечного
об'єкту, загрожує поширенням самої
ситуації або її вторинних
наслідків на довкілля, сусідні
населені пункти, інженерні споруди,
а також у разі, коли для
її ліквідації необхідні матеріальні
і технічні ресурси в обсягах,
що перевищують власні можливості
потенційно небезпечного об'єкта,
але не менше одного відсотка
обсягу видатків відповідного
бюджету. До місцевого рівня
також належать всі надзвичайні
ситуації, які виникають на об'єктах
житлово-комунальної сфери та
інших, що не входять до затверджених
переліків потенційно небезпечних
об'єктів;
— надзвичайна ситуація об'єктовного
рівня — це надзвичайна ситуація,
яка розгортається на території
об'єкта або на самому об'єкті
і наслідки якої не виходять
за межі об'єкта або його
санітарно-захисної зони.
Подальша класифікація природних
та техногенних надзвичайних
ситуацій може бути здійснена
за такими ознаками: загальна
причина виникнення, вид прояву,
сфера, наслідки, терміни та масштаб
прояву.
2. Надзвичайні ситуації природного
характеру
Землетруси, повені, зсуви, селеві
потоки, бурі, урагани, снігові заноси,
лісові пожежі лише протягом
останніх 20 років забрали життя
більше трьох мільйонів чоловік.
За даними 00Н, за цей період
майже один мільярд жителів
нашої планети зазнав збитків
від стихійних лих.
Серед надзвичайних ситуацій
природного походження на Україні
найчастіше трапляються:
— геологічні небезпечні явища
(зсуви, обвали та осипи, просадки
земної поверхні);
— метеорологічні небезпечні
явища (зливи, урагани, сильні
снігопади, сильний град, ожеледь);
— гідрологічні небезпечні явища
(повені, паводки, підвищення рівня
ґрунтових вод та ін.);
— природні пожежі лісових
та хлібних масивів;
— масові інфекції та хвороби
людей, тварин і рослин.
Особливості географічного положення
України, атмосферні процеси,
наявність гірських масивів, підвищень,
близькість теплих морів зумовлюють
різноманітність кліматичних умов:
від надлишкового зволоження
в західному Поліссі — до посушливого
— в південній Степовій зоні. Виняткові
кліматичні умови на Південному березі
Криму, в горах Українських Карпат та Криму.
Внаслідок взаємодії всіх цих
факторів виникають небезпечні
стихійні явища.
В окремих випадках вони мають
катастрофічний характер.
Надзвичайні ситуації природного
походження в Україні поділяються
на: геологічні, географічні, метеорологічні,
агрометеорологічні, морські гідрологічні,
гідрологічні небезпечні явища,
природні пожежі, епідемії, епізоотії,
епіфітотії.
Стихійні
явища часто виникають в комплексі,
що значно посилює їх негативний вплив.
Небезпечні природні явища, переважно,
визначаються трьома основними групами
процесів — ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні.
Стихійні лиха, що мають місце
на території України, можна
поділити на прості, що включають
один елемент (наприклад, сильний
вітер, зсув або землетрус)
та складні, що включають декілька
процесів однієї групи або
кількох груп, наприклад, негативних
атмосферних та геодинамічних
екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних
та гідрометеорологічних процесів
у поєднанні з техногенними.
У своїй роботі я зупинюся
на таких видах надзвичайних
ситуацій, як метеорологічні небезпечні
явища та гідрологічні надзвичайні
ситуації.
2.1.
Метеорологічно небезпечні явища
Протягом останнього десятиріччя
в Україні зафіксовано близько
240 випадків виникнення катастрофічних
природних явищ метеорологічного
походження зі значними матеріальними
збитками.
Небезпечні метеорологічні явища,
що мають місце в Україні:
сильні зливи (Карпатські та
Кримські гори); град (на всій території
України); сильна спека (степова зона);
суховії, посухи (степова та східна лісостепова
зони); урагани, шквали, смерчі (більша
частина території); пилові бурі (південний
схід степової зони); сильні тумани (південний
схід степової зони); сильні заметілі (південний
схід степової зони); снігові заноси (Карпати);
значні ожеледі (степова зона); сильний
мороз (північ Полісся та схід лісостепової
зони). Крім того, вздовж узбережжя та в
акваторії Чорного і Азовського морів
мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі,
зливи, обмерзання споруд та суден, сильні
тумани, заметілі, ожеледі.
В Україні щорічно спостерігається
до 150 випадків стихійних метеорологічних
явищ. Частіше за все повторюються
сильні дощі, снігопади, ожеледі,
тумани. Рідше бувають пилові
бурі, крижані обмерзання.
Найбільше потерпає від впливу
стихійних метеорологічних явищ
степова зона, де відмічаються
явища, притаманні як для теплого
(сильна спека, пилові бурі, суховії,
лісові пожежі), так і холодного (сильні
морози, сильна ожеледь) періоду року.
Для Українських Карпат найбільш
характерні сильні зливи, що
викликають селеві та зливові
потоки, град, сильні вітри, тумани,
заметілі, сильні снігопади.
Узбережжя Чорного та Азовського
морів знаходиться в зоні впливу
атмосферних явищ, характерних для
морського клімату.
Сильні дощі. В Україні серед
стихійних явищ найбільш частими
є сильні дощі (зливи). Вони спостерігаються
щорічно і поширюються на значні
території. Частіше за все вони
бувають у Карпатах та в
горах Криму.
Град. В теплий період року
сильні дощі супроводжуються
градом, що завдає відчутних збитків
сільськогосподарським культурам.
Град — це атмосферні опади
у вигляді частинок льоду неправильної
форми. Найчастіше град випадає
у гірських районах Криму та
Карпат.
У 40% випадків випадання граду
спостерігається дрібний інтенсивний
град. Великий град відмічається
в період з кінця серпня
до середини вересня в Автономній
Республіці Крим, в Полтавській,
Чернівецькій, Тернопільській областях,
менший — в Сумській, Луганській,
Запорізькій, Миколаївській, Одеській
та Херсонській областях.
Сильна спека. В степовій зоні
щорічно буває сильна спека
з температурою вище ЗО °С,
причому в деякі роки вона
перевищує 40 °С.
Суховії. В Україні інтенсивні
суховії спостерігаються майже
щорічно.
Суховії — це вітри з високою
температурою і низькою відносною
вологістю повітря. Під час
суховіїв посилюється випаровування,
що при нестачі вологи у
грунті часто призводить до
в'янення та загибелі рослин. Найбільш
зазнає дії суховіїв степова
зона, а також частково зона
лісостепу.
<