Пожеж

Вуглекислота  виконує дві функції :охолоджуючу  та ізолюючу.

Вуглекислота  – газ без кольору і запаху. Він важче від повітря в 1.5 рази; при 0°С і Р=36атм легко переходить у рідкий стан, тоді його називають вугликислотою. З 1л рідкої вуглекислоти при t°=0° утворюється 506л газу. Зберігаються в стальних балонах. Подача кислоти проводиться через раструби – диффузори, внаслідок чого відбувається переохолодження кислоти, що виходить і утворення вуглекислого снігу.

При використанні вуглекислоти необхідно врахувати  токсичність її. При вдиханні повітря, яке містить 10% СО₂, і не має запаху наступає параліч дихання і смерть.

Азот не має  ні кольору ні запаху. Порівняно з СО₂ в рідкий стан переходить при дуже низькій температурі (-195.8°С).

Азот як засіб  гасіння використовується по методу розбавлення спалимої речовини.

Вуглекислоту  і азот застосовують  в порівняно  невеликих по об’єму приміщеннях, головним чином при гасінні речовин, що горять полум’ям  (рідини, гази). Погано гасять речовини, здатні тліти.

Оскільки вуглекислота відновлюється  лужноземельними  металами, її не можна застосовувати  при гасінні цих металів.

Азот застосовують для заповнення вільних об’ємів в посудинах над ЛЗР з метою запобігання вибухів у виробничих установках.

Піни для гасіння  пожеж являють собою суміш  газу з рідиною. Пухирці газу можуть утворюватися всередині рідини в  результаті хімічних процесів або механічного  змішування газу (повітря) з рідиною. Гасіння піною заключається в тому, що пінне покриття є якби екраном, який запобігає дії тепла зони горіння на поверхню речовини. Піна запобігає виходу рідини в зону горіння, виявляючи ізолюючу дію. Піна виявляє і деяку охолоджуючу дію.

Хімічна піна утворюється в результаті такої реакції, при якій в рідкому середовищі утворюється будь-який газ. Наприклад, для утворення піни використовують піногенераторний порошок, який містить кислотну частину - сірчанокислий глинозем (Al₂(SO₄)₃ ), лужну частину - бікарбонат натрію (NaHCO₃ ), екстракт солодкового кореня (піноутворююча речовина, яка надає міцність плівкам пухирців). При змішуванні порошка з водою відбувається реакція з утворенням вуглекислого газу. Цю піну застосовують для гасіння нафтопродуктів.

      Повітряно-механічна піна утворюється при механічному змішуванні повітря, води і поверхнево-активної речовини (наприклад, піноутворювача ПО-1).

Піни характеризуються кратністю і стійкістю.

Під кратністю розуміють відношення об’єму піни до об’єму рідини з якої вона одержана. Кратність хімічної піни складає 5. Повітряно-механічна піна буває низької (до 10), середньої (11-200) і високої (201-1000) кратності.

Стійкість – час від моменту утворення до повного розпаду. Стійкість хімічної піни становить 40 хв., повітряно-механічної – 20-30 хв.

Піни низької  та середньої кратності застосовуються для гасіння нафтопродуктів, твердих  речовин та матеріалів. Піни високої  кратності використовуються для  гасіння легкозаймистих та спалимих речовин.