Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникання

Збільшення свободи сприяє також і збільшенню доброчинних проявів, законопослушних діянь. Але оскільки ці діяння не реєструються так як злочинні, то складається хибне враження, що прогрес суспільства породжує лише збільшення злочинності і тому він є негативним фактором.

Тоталітаризм, що мав місце у XX столітті (сталінський, муссолінський, гітлерівський) не усуває причин і умов злочинності, він іде іншим шляхом у боротьбі із злочинністю - обмежує свободу волі. Таким шляхом можна досягти надзвичайно низького рівня злочинних проявів, але такий спосіб із злочинністю є протиприродним, і тому руйнує суспільство.

Особливістю злочинності в сучасній Україні є те, що у нас в результаті кризи, створилися сприятливі умови для формування у людей сваволі, і прояву її у вигляді злочинів. Цей стан суспільства називається криміналізмом. Його формула така: кожен мусить вибирати одне з двох зол, - або стати злочинцем, або бути потерпілим від злочинців, - третього не дано. Ця особливість дії причин і умов злочинності породжує і особливість злочинності в Україні. Репресивні засоби в цих умовах не можуть бути ефективними, злочинність не має берегів. Криміногенними факторами, що зумовлюють стан криміналізму в Україні є фактори, котрі перешкоджають людям користуватися: 1) свободою жити за законами природи; 2) натуралістичним і релігійним просвітництвом. Це сприяє надзвичайному поширенню у суспільстві комплексу сваволі і ілюзій, котрий і проявляється у вигляді злочинів. Люди не можуть жити за нормами здорового глузду.

1.3.3. Збитки від злочинів

Наявна статистична інформація не дає можливості повно і точно визначити загальну суму збитків, завданих суспільству внаслідок скоєння злочинів, так звану «ціну злочинності». Але за деякими показниками можна встановити приблизні масштаби та характер динаміки матеріальних збитків, що є результатом скоєння антисуспільних дій.

Таблиця 4.3

Матеріальні збитки, завдані в процесі вчинення злочинів та їх відшкодування

Загальна сума встановлених матеріальних збитків від вчинення злочинів зросла протягом 1999-2001рр. майже у 1,5 рази і склала 501,9млн.грн. При цьому слід врахувати, що цей показник розрахований тільки за виявленими злочинами. Якщо ж врахувати досить високий рівень прихованої злочинності, особливо в економічній сфері, то можна стверджувати, що реальна сума матеріальних збитків від скоєння злочинів є, за оцінками експертів, в 10-12 разів більшою. Тим не менш, наведені дані свідчать про зростання в останні два роки даного показника і, відповідно, підтверджують тезу про тенденцію трансформації злочинності, а саме збільшення кількості корисливих злочинів.

Звертає на себе увагу збільшення обсягу невиплаченого податку. В 1999р. він складав 85,2 млн.грн. (+ 62,2% в порівнянні з 1998 р.), а в 2001 р. - 98,9 млн.грн. (+ 16,2%). Ці дані підтверджують значне розповсюдження ухилення від сплати податків як самостійного злочину, а також складової частини інших протиправних дій в сфері економіки.

Позитивно слід оцінити поступове збільшення результативності заходів щодо відшкодування матеріальних збитків. Якщо в 1998 р. сума відшкодованих збитків складала 52,9% від загальної суми збитків, то в 1999р. - 59,1%, а в 2001 р. - 66,8%. Хоча доводиться констатувати, що  третина матеріальних збитків від злочинних дій в цьому році залишились невідшкодованими, що становить досить великий відсоток.

Слід зазначити, що в 2001 р. 207,6 млн.грн. або 41,4% збитків були відшкодовані добровільно. За останні два роки кількість добровільно відшкодованих збитків інтенсивно зростала: в 1999 р. на 62,8%, а в 2001 р. - на 34,80%. В даний час добровільне відшкодування є основним способом компенсації матеріальних збитків від вчинення злочинів.

Вартість майна, на яке було накладено арешт для забезпечення відшкодування матеріальних збитків, протягом 1999-2001 рр. зросла, відповідно, на 47,6% та 29,8% на рік. Її обсяг збільшився з 51,0 млн.грн. в 1998 р. до 97,7 млн.грн. в 2001 р. Але частка вартості арештованого майна щодо суми збитків зросла лише з 15,8% до 19,5%, тобто арешт майна в даний час забезпечує відшкодування лише п’ятої частини. Цей показник може розглядатися як недостатньо високий.

Ще нижчим є відсоток вилученого майна. В 1998 р. він складав 7,7% щодо загальної суми збитків, в 1999 р. - 4,5%, а в 2001 р. - 5,9%. Якщо в 1998 р. було вилучено майна на 24,9 млн.грн., то в 2001 р. - 29,8 млн.грн. Сума вилученого майна є незначною, і таке вилучення не може розглядатися як дієвий спосіб боротьби з корисливими злочинами та відшкодування збитків, спричинених ними.

1.4. Рекомендації для особистого захисту та захисту особистої та колективної власності

1.4.1. Рекомендації для особистого захисту.

Якщо людина не має змоги придбати зброю для самозахисту або не має можливості її застосувати, можна скористатися простими порадами на кожний день щодо особистої безпеки:

• гроші та цінні речі тримайте при собі; портфелі, сумочки не залишайте без догляду;

• в кафе або барі, перш ніж повісити пальто на вішалку або спинку крісла, заберіть з нього гроші і документи;

• не відчиняйте дверей незнайомій людині (або тримайте двері на ланцюжку); пам’ятайте, грабіжники можуть приходити під виглядом сантехніків, службовців газопостачання, електромережі і навіть робітників міліції; посадові особи зобов'язані самі пред'явити посвідчення;

• якщо Ви маєте при собі кишенькові гроші, то по можливості, беріть їх стільки, скільки думаєте витратити; не показуйте відкрито, що у Вас з собою багато грошей;

• гаманець з грошима ніколи не слід класти в зовнішню кишеню пальто, піджака чи сумки, особливо в переповнену харчами сумку;

• нападаючи на жінок, злочинці часто намагаються вирвати з їхніх рук сумочку, тому безпечніше носити сумку на ремені через плече, притискуючи її до себе;

• ніколи не носіть разом гроші і документи;

• повертаючись додому пізно ввечері, намагайтесь йти по освітленій та жвавій вулиці, уникаючи темних провулків та парків, хоча це й забере більше часу; у вечірній час треба бути напоготові на вулиці, в транспорті, в під’їзді будинку, у ліфті;

• уникайте ситуацій, які загрожують насильством (суперечка з тими), краще виглядати боягузом в очах злодіїв, ніж, бути побитим до смерті;

• уникайте повертатись додому вночі на самоті; ніколи не сідайте в машину до незнайомих людей;

• якщо на Вас напали, кричіть якомога голосніше або розбийте скло найближчого помешкання чи магазина; чи спробуйте поговорити з нападником і зверніться до його почуттів.

1.4.2. Як уникнути зґвалтування?

Найсуворіші покарання, передбачені Карним кодексом, встановлюються за вбивство та зґвалтування. Статеві злочини через серйозність фізичних та психологічних наслідків для жертв належать до особливо важких посягань. Кримінальні дані свідчать, що цей злочин (зґвалтування) має тенденцію до зростання. Потерпілі, як правило, в міліцію не заявляють через страх громадського розголосу, а також не хочуть переживати неприємну процедуру слідства та суду. За результатами вибіркових досліджень, на кожне зґвалтування, за яким ведеться слідство, припадає 6-8 злочинів, які залишаються без покарання. Тому злочинці і коять нові й нові напади.

Нижче наводимо деякі поради щодо захисту від зґвалтування.

1. Поведінка жінки повинна бути виключно моральною, не слід давати щонайменших причин до залицянь з боку незнайомця.

2. Якщо залицяються на вулиці, треба рухатись, не вступаючи у розмову, в гущу людей, до житла чи на дорогу, де проходить транспорт. Можна викрикнути якесь ім'я чи прізвище — буцімто якась знайома людина є поблизу. Якщо ситуація загострюється, потрібно голосно кричати все, що прийде в голову.

3. Якщо ґвалтівник схопив жінку, треба застосувати фізичний опір — удар ногою в пах нападаючого чи двома зігнутими пальцями (вказівним і середнім) затиснути кінчик носа хулігана. Потім підняти їх уверх і різко опустити руку (подібно струшуванню термометра). Створюється враження відірваного носа.

Ще один з відволікаючих прийомів: жінці потрібно носити зі собою сигарети і сірники, незважаючи нате, курить вона чи ні. В тяжкий момент віч-на-віч з ґвалтівником варто запропонувати закурити. Розкурити самій сигарету і засунути її за комір своєму «залицяльникові», після чого притиснути її до тіла щонайсильніше і втікати з цього місця.

Отож найкращий спосіб «охолодити» ґвалтівника — спричинити йому сильний біль у ділянці обличчя, шиї, живота. Можна вкусити його за ніс, губу, вухо, тикнути в очі пальцями. Захищатись треба завжди до кінця — на карту може бути поставлене життя жінки.

4. Рекомендується проявляти хитрість, обман з метою заманити ґвалтівника у місце, де є потенційний захист.

5. Дівчатам-підліткам рекомендується завжди повідомляти батьків — куди, до кого і з ким вони йдуть з дому. На вулиці потрібно перебувати в компанії знайомих друзів. Ідучи в гості, потрібно залишити батькам номер телефону й адресу. Виходячи від гостей, повідомляти про це батьків телефоном. Бажано, щоб хтось з батьків вийшов назустріч.

6. Не рекомендується в сутінках ходити через двори, парки та сквери

7. Звичайно, добре, щоб жінки володіли фізичними прийомами самбо, карате та іншими ефективними засобами, мали при собі газовий балончик. Проте тут небезпека криється у тому, щоб у складній ситуації струмінь сльозоточивого газу не направити на себе.

8. Слід уникати улюблених місць ґвалтівників -- віддалених пляжів, місць для заміського відпочинку тощо, а також не рекомендується у сутінках ходити через двори, парки та сквери.

9. Останнім часом частіше трапляються зґвалтування, які скоїли підлітки. Це зазвичай групові зґвалтування, які відрізняються особливою жорстокістю, тому що неповнолітні йдуть на злочин у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Обходьте місця, де збираються підлітки.

10. При нападі можна спробувати установити хоч якийсь контакт зі злочинцем, тобто примусити його думати про жінку, як про людину, а не сексуальний об'єкт, а також за допомогою хитрощів спробувати заманити ґвалтівника у місце, де є потенційний захист.

11. При нападі можна також застосувати фізичний опір - завдати удару по больових місцях: в області паху, по очах. Бити треба коліном, ліктем. Спричинити біль також можна в ділянці обличчя, шиї, живота. Захищаючись, треба завжди йти до кінця -- на карту може бути поставлене життя жінки.