Визначення розміру одноразової допомоги сім’ї потерпілого в разі його смерті

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ  ПОЛІТИКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ  ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ  ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ  ДЕРЖАВИЙ  АГРАРНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ» 
 

                                                                   Кафедра  механізації та  охорони праці 
 
 
 
 
 
 
 
 

САМОСТІЙНА  РОБОТА

з дисципліни ”Охорона  праці  в  галузі  виробництва”

по  темі:  ”Визначення розміру одноразової  допомоги  сім’ї  потерпілого  в  разі  його  смерті” 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                        Виконав: студент V-ЕФ  5-МО гр.

                                                                        Кутейніков  Станіслав  Юрійович 

                                                                        Перевірив: к.с.-г.н., доцент

                                                                        Логвіновський А.Я.  
 
 
 
 
 
 
 
 

Херсон  – 2010 р. 

     ЗМІСТ: 

1. Відшкодування  шкоди,  заподіяної  працівникові  ушкодженням  здоров’я...3 

2. Розмір одноразової допомоги.................................................................................4 

Список  використаної  літератури..............................................................................6 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Відшкодування  шкоди,  заподіяної  працівникові  ушкодженням 

     здоров’я.

     Відшкодування  шкоди,  заподіяної  працівникові  ушкодженням  здоров’я - матеріальна компенсація за шкоду, завдану працівникові каліцтвом або ін. ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну йому власником підприємства. Заг. положення, за якими відшкодовується завдана шкода, сформульовані у Цивільному кодексі України (ст. 440, 440, 455, 456), Кодексі законів про працю України (ст. 173, 173), Законі України «Про охорону праці» (1992, ст. 11 — 13) та у Правилах відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним труд, обов'язків, затверджених КМ України (23.VI 1993), з наступними змінами і доповненнями. В. ш., з. п. у. з., передбачає:

     а) виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим профес. працездатності;

     б) виплату одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого);

     в) компенсацію витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо);

г) відшкодування моральної шкоди, якщо така завдана потерпілому.

     Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціатьною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до профес. працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК також визначає обмеження ступеня життєдіяльності потерпілого, причину, час настання і групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлює види необхідної мед. та соціальної допомоги. Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку визначається відповідно до ступеня втрати профес. працездатності і середньоміс. заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я. Втрачений заробіток або відповідна його частина виплачується власником або уповноваженим ним органом у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим ін. видів пенсії, заробітку (доходу) і стипендії. 

     2. Розмір одноразової допомоги. 

     Розмір однораз. допомоги потерпілому встановлюється колект. договором (угодою, труд, договором). Якщо відповідно до мед. висновку встановлено стійку втрату потерпілим працездатності (стійкою вважається будь-яка втрата працездатності, що визначається органами МСЕК), однораз. допомога потерпілому має бути не менше суми, визначеної з розрахунку його середньоміс. заробітку за кожний відсоток втрати ним профес. працездатності. Якщо втрата працездатності внаслідок нещасного випадку на в-ві або профес. захворювання є тимчасовою, однораз. допомога на лікування виплачується у порядку і розмірах, передбачених колект. договором.

     У разі смерті потерпілого розмір однораз. допомоги його сім'ї має бути не меншим від 5-річного заробітку померлого і, крім того, не меншим від річного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено факт невиконання потерпілим вимог нормат. актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається труд, колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу та профсп. к-ту підприємства, установи чи організації, але не більш як на 50 %. Власник або уповноважений ним орган відшкодовує потерпілому витрати на мед. та соціальну допомогу (на дод. харчування, придбання ліків, спец. мед. та звичайний догляд, побут, обслуговування, протезування, санат.-кур. лікування, придбання спец, засобів пересування тощо). При визначенні розмірів витрат на мед. та соціальну допомогу ступінь вини потерпілого в ушкодженні здоров'я не враховується. Ці витрати відшкодовуються, якщо потреба в них обумовлена висновками МСЕК. Однак інвалідам І групи висновок МСЕК потрібен лише для встановлення спец. мед. догляду.

     Моральна шкода відшкодовується (за заявою потерпілого, в якій вказується її характер, чи за висновком мед. органів) у вигляді одноразової грош. виплати або в ін. матеріальній формі. її розмір визначається у кожному конкр. випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профсп. органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 200 мінім, розмірів зарплати, незалежно від будь-яких ін. виплат.

     У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого заробітку) мають особи, котрі перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, що було для них осн. пост, джерелом засобів існування, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Такими особами є: діти, які не досягли 18 років; вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти — до закінчення навч. закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років; жінки, старші 55 років, і чоловіки, старші 60 років; інваліди на час інвалідності; один з батьків або дружина (чоловік) померлого чи ін. член сім'ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли 8 років. Неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти, вважаються такими, що перебували на його утриманні. У разі смерті потерпілого від нещас. випадку витрати на його поховання несе власник. Суми відшкодування не підлягають оподаткуванню.

     Роботодавець (власник) звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що вона заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди.  
 
 
 

Список  використаної  літератури: 

1. Закон  України ”Про  охорону  праці”, N 2694-XII, 1992 р.
2. Стависский П. Р. Возмешение ущерба, причиненного жизни и здоровью в связи с работой. «Юрид. вестник», 1995, № 1;
3. Луценко А. Возмещение морального ущерба за вред, причиненный работнику увечьем либо иным повреждением здоровья. «Юрид. вестник», 1995, № 3.