Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 17:59, доклад
Принципи відіграють важливу роль, адже вони є своєрідною системою координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі.
Принципи житлового права є стержнем, який спрямований на досягнення мети, яку ставить перед собою ця галузь права.
Доповідь: Спеціальні принципи житлового права.
Принципи відіграють важливу роль, адже вони є своєрідною системою координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі.
Принципи житлового права є стержнем, який спрямований на досягнення мети, яку ставить перед собою ця галузь права.
Правовий принцип являє собою певне вихідне положення, основна ідея, відповідно до якої здійснюється правове регулювання житлових відносин.
1. Принцип свободи реалізації права на житло полягає у вільному виборі громадянином шляхів реалізації суб'єктивних прав, що здійснюються через вибір форм власності житлового фонду, шляхом приватизації, придбання у власність, будівництва, отримання житла житлового фонду соціального призначення, шляхом укладення цивільно-правових договорів тощо. громадянину надана можливість реалізувати своє право різними способами: на підставі договору соціального чи комерційного найму, на підставі договору безоплатного користування житлом, вступом у члени житлово-будівельного кооперативу, придбанням у власність чи будівництвом і т. і.
2. Принцип недоторканності житла. Відповідно до цього принципу норми житлового права забезпечують власникам чи правомірним користувачам можливість стабільного здійснення правомочностей по володінню, користуванню і розпорядженню жилим приміщенням, що їм належить. Виходячи з цього принципу, виявляється, що жодний суб'єкт житлового права не може бути позбавлений свого житла інакше, ніж за рішенням суду, причому рішення суду про припинення суб'єктивного права може бути винесено тільки у випадках, прямо передбачених законом. Принцип недоторканності житла розповсюджується як на власників, так і на правомірних власників. Відповідно до ст. 30 Конституції не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тільки у невідкладних випадках можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла. Так, ст. 17 Закону України від 24 червня 2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язує споживача забезпечувати доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності у них відповідного посвідчення:
— для ліквідації аварій — цілодобово;
— для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо.
У невідкладних випадках, пов'язаних з рятуванням життя
людей та майна, може бути здійснене проникнення до житла
та іншого володіння особи для проведення в них огляду та
ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ).
3. Принцип рівності правового режиму для суб'єктів житлового права. Цей принцип означає, що жодний спеціальний суб'єкт не має якихось переваг перед іншими. Він пронизує всю систему житлового права.
4. Принцип невтручання в особисті справи або ще можна назвати його принципом дозволеної спрямованості житлово-правового регулювання. У відповідності з цим принципом суб'єкти житлового права можуть одержувати права і покладати на себе обов'язки не тільки передбачені законом, іншими правовими актами, але й такі, що не передбачені житловим законодавством, якщо вони не суперечать загальним принципам права і змісту житлового законодавства. При цьому необхідно пам'ятати, що у випадку здійснення права публічними або приватними юридичними особами вони можуть діяти у межах спеціальної правосуб'єктності. Це пояснюється тим, що громадянину не може бути відмовлено у наданні житла при наявності у нього необхідних підстав.
5. Принцип свободи договору. Цей принцип передбачає свободу суб’єктів житлового права у виборі партнерів за договором (наприклад, набути у користування житло, що належить державі чи громадянину), у виборі виду договору (наприклад, купівля-продаж, найм і т. д.), умов, за яких він буде укладений (наприклад, на певний строк чи безстрокове).
6. Принцип свободи особи. Це насамперед свобода людини в самовизначенні, у визнанні за нею природних і невід'ємних прав у різноманітних сферах громадського життя, що ніким, у тому числі і державою, не повинні порушуватися. У рамках житлового права це означає забезпечення її засобами захисту від неправомірних дій проти недоторканності житла, таємниці особистого життя і т. д., створення організацій для досягнення самостійного здійснення всіх майнових і особистих прав, які їй належать.
7. Принцип закріплення в нормах житлового права новітніх досягнень світової юридичної думки.
Правові принципи визначають межі здійснення права, поза якими воно має не правовий характер, або відбувається зловживанням правом, і тому вони повинні закріплюватися в законі, становити його складову. Звичайно, межі здійснення житлових прав не вичерпуються принципами, які знайшли своє закріплення або відображення у законодавсті.
Правозастосування може здійснюватися тільки у поєднанні конкретної норми із правової норми із правовими принципами, котрі мають бути закріплені в законі, що призведе до правильного його розуміння та застосування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к // ВВР. – 1996. - № 30. – 141 с.
2. Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 р. № 5464 // ВВР. – 1983. - № 28. – 574 с.
3. Житлове право України: Навч. посіб. / М. К. Галянтич, Г. І. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 480 с.
4. Житлове право України: Навч. посібник / М. К. Галянтич. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 528 с.
5. Житлове право України: Навчальний посібник / За ред. Є. О. Харитонова. – К.: Істина, 2008. – 160 с.
6. Житлове право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 148 с.
7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. №435 // ВВР. – 2003. - № 28. – 356 с.