Правоохоронна діяльність в Україні

 таким заголовком  дисципліна проіснувала до кінця  70-х рр., коли її ще

 раз змінили і  стали називати “Суд і правосуддя в СРСР”.Але на цьому

 пошуки самого вдалого  найменування дисципліни не закінчилися.  У 1988 р.

 вона одержала ще  одну назву - “Правоохоронні органи  в СРСР”. У 1992 р.

 по відомих причинах  з нього “зникло” згадування  СРСР, та додалося слово

 “судові”.

Початою у 1988 р. зміною підкреслена  необхідність включення в розглянуту

 навчальну дисципліну досить повних зведень не тільки про якомусь одному

 або двох правоохоронних  органах - судах і прокуратурі,  але і про усіх,

 оскільки усі вони  взаємозалежні. У результаті в  навчальній програмі і

 навчальній літературі  більша увага цілком обґрунтовано  стала приділятися

 органам юстиції,  органам внутрішніх справ, іншим  органам, покликаним

 виявляти і розслідувати  злочину.

Однак у цілому система  дисципліни істотно не змінилася. Як і колись, у

 її рамках розглядаються  деякі загальні питання, зв'язані  з

 характеристикою і з'ясуванням поняття і змісту правоохоронної

 діяльності, кола державних  і недержавних організацій, створюваних  для

 виконання цієї  діяльності, деяких вихідних ідей, що лежать в основі

 побудови правоохоронних  органів, їхньої взаємодії один  з одним і іншими

 установами.

У повній відповідності  з визнанням особливої ролі правосуддя й іншої

 діяльності судів  у реалізації задумів, спрямованих  на додання нашій

 державі правового вигляду,  значна увага приділяється розкриттю  поняття

 правосуддя і його демократичних основ (принципів), викладу зведень про

 побудову судової системи  в цілому, характеристиці організації  і головних

 повноважень усіх ланок загальних,  військових і арбітражних судів,

 Конституційного Суду україни.  Саме цим питанням відведена  велика частина

 тем.

Система дисципліни охоплює  також теми, присвячені організаційному

 забезпеченню діяльності  судів, прокурорському нагляду  й іншим напрямкам

 роботи прокуратури, виявленню  і розслідуванню злочинів, наданню

 юридичної допомоги, а разом  з цим і побудові органів і установ, що

 виконують ці правоохоронні  функції.