Порядок спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві

 
 

     Індивідуальне завдання з дисципліни

     “Основи охорони праці  ”

     на тему:

№15 «Порядок  спеціального розслідування 

нещасних  випадків на виробництві»  

                                                                  
 
 

                                            
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 
 

  Зміст: 

  Вступ……………………………………………………………………………………..3

  1. Спеціальне розслідування нещасних випадків……………………………………..3

     1.1. Інформування про нещасний випадок, що підлягає спеціальному

  розслідуванню, та організація такого розслідування…………………………………3

     1.2. Обов'язки роботодавця в процесі спеціального розслідування……………......4

     1.3. Звітування про нещасні випадки, аналіз їх причин………………………….....5

  2. Вимоги до заповнення  «Акту про нещасний випадок на виробництві за

  формою  Н-1»………………………………………………………………………….....5

  3. Хто розробляє, як вводяться в дію інструкції з охорони праці для

  торговельного підприємства………………………………………………………...….6

  Висновки…………………………………………………………………………………7

  Список  використаних джерел…………………………………......................................7

  Додатки…………………………………………………………………………………...8 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Нещасним  випадком на виробництві визнається раптове погіршення стану здоров'я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гостре професійне захворювання і гостре професійне та інші отруєння, одержання теплового удару, опіку, обмороження, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання працівником інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвело до втрати ним працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день; зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, утоплення, а також смерть працівника на підприємстві, в установі, організації.

  У всіх випадках розслідування проводиться  згідно з Порядком розслідування  та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25 серпня 2004 р. № 1112 (далі – Порядок розслідування). 

  1. Спеціальне розслідування нещасних випадків

  Спеціальному  розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки зі смертельними наслідками;
• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості шкоди, завданої їх здоров'ю;
• випадки смерті працівників на підприємстві;
• випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).

  Віднесення  нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм  за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.  

  1.1 Інформування про нещасний випадок, що підлягає спеціальному розслідуванню, та організація такого розслідування

  Про нещасний випадок, зазначений у вищенаведеному переліку, роботодавець зобов'язаний негайно  передати повідомлення за встановленою формою з використанням засобів зв'язку:

• територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
• органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
• робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
• органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – місцевій держадміністрації);
• установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, – у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);
• первинній профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
• органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).

  Спеціальне  розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі – спеціальна комісія), яка залежно від кількості потерпілих або загиблих, характеру і можливих наслідків аварії, що спричинила нещасний випадок, призначається наказом керівника територіального органу (управління) Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, або наказом Держгірпромнагляду, або наказом Держгірпромнагляду за рішенням Кабінету Міністрів України.

  Спеціальну  комісію очолює посадова особа Держгірпромнагляду. Керівник підприємства призначає для узгодженої участі в розслідуванні свого представника (керівника чи спеціаліста служби охорони праці або іншу особу), який включається до складу спеціальної комісії. До складу спеціальної комісії також включається представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

  Спеціальне  розслідування нещасного випадку  проводиться протягом 10 робочих днів. Тільки з серйозних підстав орган, який призначив спеціальну комісію, може продовжити строк спеціального розслідування.

  Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов'язані з  діяльністю спеціальної комісії  та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює в розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат.  

  1.2 Обов'язки роботодавця в процесі спеціального розслідування

  Під час спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:

• зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устаткування, інструменту, а також надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;
• створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її для цілей розслідування транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями;
• організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
• забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо. У разі потреби роботодавець зобов'язаний за рішенням спеціальної комісії утворити експертну комісію із залученням до її роботи за рахунок коштів підприємства експертів – спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці;
• організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.

  До  матеріалів спеціального розслідування нещасного  випадку належать:

• копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу органів державного нагляду за охороною праці про організацію спеціального розслідування нещасного випадку;
• акт спеціального розслідування нещасного випадку;
• протокол огляду місця, де стався нещасний випадок;
• ескіз місця нещасного випадку, необхідні плани, схеми, фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об'єкта, обладнання, устаткування тощо;
• протоколи рішень комісії із спеціального розслідування про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, призначення експертної комісії;
• припис посадової особи органу державного нагляду за охороною праці;
• копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого окремо;
• висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;
• медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі необхідності);
• висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь), результати вимірів і лабораторних досліджень виробничих факторів трудового процесу;
• протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку;
• копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;
• копії приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих роботодавцеві державними інспекторами до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
• витяги із законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, вимоги яких були порушені;
• довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком, та надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріальної допомоги;
• копія наказу роботодавця.

 

  Після затвердження акта форми Н-5 роботодавець у п'ятиденний строк зобов'язаний:

• видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків, що додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій. Про виконання запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у розслідуванні, у зазначені в акті форми Н-5 строки за рахунок підприємства;
• надіслати копії матеріалів розслідування органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні.

  Примірник матеріалів спеціального розслідування залишається  на підприємстві та зберігається протягом 45 років.  

  1.3. Звітування про нещасні випадки, аналіз їх причин

  Роботодавець  на підставі актів форми Н-1 та форми  НПВ подає відповідним організаціям державну статистичну звітність  про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і несе відповідальність за її достовірність.

  Роботодавець  зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і  виконувати заходи щодо запобігання  подібним випадкам.

  Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, на підставі актів форми Н-1 проводячи аналіз обставин і причин нещасних випадків за підсумками кожного півріччя і року в цілому, доводять його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляють і виконують заходи щодо запобігання подібним випадкам.

  Органи  державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду  та її робочі органи, профспілки в межах  своєї компетенції перевіряють ефективність роботи з профілактики нещасних випадків.  

  2. Вимоги до заповнення  «Акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1».

  Акт про нещасний випадок на виробництві  – офіційний документ, що його складає  комісія з розслідування нещасного випадку, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність щонайменше на один день, або виникла необхідність перевести його на іншу (легшу) роботу терміном щонайменше на один день, або в разі його смерті.

    Згідно із ст. 25 Закону України  «Про охорону праці» власник  повинен проводити розслідування  і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, що сталися на підприємствах,  в установах, організаціях незалежно  від форм власності, на основі  Положення «Про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах, організаціях». Розслідування проводиться з участю представників профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, зазначених у законодавстві, ще й з участю представників органів державного нагляду, управління охорони праці і профспілок.

  Після викладення причини нещасного випадку  зазначається, які вимоги законодавства  про охорону праці та захист населення  і територій від надзвичайних ситуацій, інструкцій з безпечного ведення робіт і посадових інструкцій було порушено. Потрібно вказати і заходи щодо усунення причин настання НВ чи аварії із зазначенням термінів та відповідальних за їх усунення.