Організація PR-події «Відкриття буккросерської полиці в Інституті журналістики»

Окрім полиці, яку нам  виділила бібліотека (зрештою, це виявився книжковий стенд, який непогано підійшов для нашого заходу), необхідно було зібрати певну кількість книг задля старту проекту. Це було непросто, адже необхідно було пояснювати кожному особисто у чому суть проекту. Цьому значно сприяли соціальні мережі, наприклад, ми розмістили електронний варіант плакату у закриту групу студентів КНУ, у якій зареєстровано майже  12 тисяч осіб (Додаток №3) та WOM.

Загалом було зібрано понад 20 книг (6 із них – з власної  бібліотеки). Книги були сучасні, у  хорошому стані, англійської оригінальної літератури було на суму майже ста  доларів США.

Плакати та логотип створювала дизайнер, студентка Інституту філології  КНУ ім. Т. Шевченка Дем’янчук Ірина за моєю концепцією та стандартами, нормативами, літературою, яка описана у розділі «Нормативи та стандарти». Насправді на рекламному плакаті мало бути написано «Відкриття буккросерської полиці в ІЖ», однак текст змішався із попередньою версією, тому і вийшло «Починає роботу буккросерська полиця. Відтепер і в ІЖ» (Додаток №1). Через обмеженість часу ми не мали змоги переробити оголошення, тому і роздрукували їх у такому вигляді, хоч вони і не зовсім відповідають стандартам написання рекламних текстів та задуму.

Ідея логотипу полягала у  тому, щоб створити логотип-істоту та підсилити візуальним рядом текстовий. Тому були варіанти: з совою та з книгою. Однак варіант із книгою був очевидніший. У слова Книгообмін з’явилися очі для читання книги. (Додаток №4)

За тиждень до встановлення полиці ми розмістили оголошення у стратегічно важливих пунктах для студентів: на вході у гуртожиток, біля ліфта у гуртожитку, у їдальні в інституті, біля розкладу та на дошках оголошень (Додаток №12 – світлини уже розміщених плакатів).

У кожній книзі ми розмістили «Маршрутний листок», де читач може записатися, що він прочитав книгу. (Додаток №6). На встановленому стенді розмістили вивіску «Буккросерська полиця ІЖ» (Додаток №2 ), та короткий довідковий матеріал «Що таке буккросерська полиця ІЖ» (Додаток № 5).

Уже 24 числа ми попросли фотографа  Тетяну Медведєву щоб вона зробила  світлини уже встановленої полички, ми створили короткий текст, який коротко  відображав суть заходу і надіслали  на студентський портал «Лови момент». Цей сайт висвітлює діяльність київських  вищих навчальних закладів. Однак  редакція сайту змінила назву  статті з «В Інституті журналістики стартував буккросинг» на «В КНУ  ім. Т. Шевченка стартував буккросинг». Дещо змінили та скоротили статтю. Проте у них є розділ, який називається «Новини ВНЗ», де вони і розмістили матеріал. (Порівняйте додаток №6 та додаток №7 )

Складнощі виникли там, де їх на перший погляд бути не мало. Два  дні я розшукувала хто ж  займається сайтом ІЖ, щоб там розмістити повідомлення про проект. Як виявилося, цим займається Рябічев В’ячеслав Львович із Обчислювального центру. Мені дали його електронну адресу, куди я надіслала матеріал. Я сподівалася побачити його того ж дня, однак матеріал було опубліковано лише 27 квітня. Додаток №9 представляє повний надісланий текст, який мали розмістити на сайті, а додаток №8 як це виглядало в уже розміщеному вигляді. Також при розміщенні тексту зробили кілька помилок, яких не було в початковому варіанті.

З матеріалом на сайт Профкому ніяких проблем не було, матеріал представлено додатком №10.

Цікавим був той факт, що активність сайту «Лови момент»  у соціальних мережах спричинила те, що доброволець визвався зробити  сайт для бук кросингу в КНУ. За посиланням http://vk.com/wall-29953669_858 можна проглянути публічне обговорення статі. Якщо перший коментар «Оце кльово.» вичерпний, то далі читаємо критику від Павла Бармака. Врешті решт, він погодився сам безкоштовно зробити сайт, зі мною зв’язався і пояснив у чому суть. За його словами, сенс буккросингу полягає у тому, щоб відслідкувати шлях, який проходить книга (нагадаємо, ми це робимо за допомогою «Маршрутних листків»). Він сказав, що сайт створить, але кошти за розміщення та утримання сайту – це вже наша проблема. Ми з радістю прийняли подібну ініціативу. Тому поки триває обговорення плану з дирекцією. Цілком можливо, що якщо інші факультети та інституту підхоплять нашу ініціативу, то доречним та необхідним буде сайт, з допомогою якого можна буде прослідкувати від кого до кого та за яким маршрутом рухалася книга.

Інформацію про створення  полиці ми розмістили також на українському буккросерському сайті http://bookcrossing.in.ua/shelfs/29 (Додаток №11).

Отже, нами здобутий досвід в організації студентських проектів є різноплановим: діяльність у соціальних мережах, створення рекламних плакатів, логотипів, інформаційних матеріалів. Ми отримали також корисні навички  комунікаційного плану. Однак неприємним моментом виявилася бюрократичність  системи, різноманітні затягування  з публікацією матеріалів та деяка  пасивність студентів (хоч це можна  пояснити тим, що зараз сесія). Тобто  такі події краще створювати на початку  навчального року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технічна характеристика

Про появу буккросерської полиці в Інституті журналістики, студентів та викладачів було сповіщено  за допомогою рекламних оголошень  у вигляді афіш.

Кількість афіш:

• розміру А2 – 2 шт.;
• розміру А3 – 2 шт.;
• розміру А4 – 5 шт.

З них 

• розміру А2 надруковано на матовому мелованому папері товщиною 150 г/ м² на струменному принтері Canon W8200;
• розміру А3 та А4  з допомогою лазерного принтеру Aficio Color 5560 Rigoh. Афіші розміру А3 та 2 афіші розміру А4 були надруковані на матовому мелованому папері товщиною 150 г/ м², інші ж дві розміру А4 – на звичайному папері Xerox Perfect Print А4, товщиною 80 г/м².

Рекламне оголошення (Додаток №1) було створено дизайнером Дем’янчук Іриною, студенткою Інституту філології  за допомогою програми Photoshop CS5(2010р). Було створено файл формату А3 (розширення 300dpi). Зображення для заднього плану реклами через обмеженість бюджету акції було знайдено в інтернеті (не захищене авторськими правами).

Для тексту оголошення використано  шрифт Bookman Old Style та залито кольором #ffe99b (з обводенням кольором #133c01 для чіткості та читомості зображення).

Логотип (Додаток №4), що розміщений на оголошенні та маршрутних листках теж був створений за допомогою Photoshop CS5 таким чином: виділено місце, де має бути око логотипа, інструментом Овальна область. Далі залито кольором #ffe99b (з обводенням кольором #133c01). Інструментом pen tool намічено вії та обведено вії кольором букв. Продубльовано все це на новий шар, за допомогою поєднання кнопок ctrl+t (вільна трансформація) відображено по горизонталі і перенесено на належне місце.

За допомогою інструменту pen tool намалювано книжечку, яка знаходиться під очками на логотипі.

Наприкінці перенесено емблему профкому.

Ідентично до цього процесу  було створено постійний напис, який розміщено на стенді для книгообміну (Додаток № 2). Єдиною відмінністю від рекламних оголошень було те, що цей продукт розміщено по горизонталі листка паперу А3 (всі попередні описані продукти розміщені по вертикалі).  Це оголошення було надруковано розміру А3 з допомогою лазерного принтеру Aficio Color 5560 Rigoh на матовому мелованому папері товщиною 150 г/м².

Продукти, які не потребували  кольору («Що таке буккросерська  полиця ІЖ?» (Додаток №5 ) та «Маршрутний листок» (Додаток № 6)) були роздруковані на лазерному принтері Sumsung ML-1520P на папері Xerox Perfect Print А4, товщиною 80 г/м².

Для здійснення акції необхідним також був стенд чи полиця для  розміщення книг. Бібліотека виділила нам для проведення акції алюмінієвий  книжковий стенд, висотою 1м 70 см на чотири яруси. На найвищому ярусі  ми до твердої картонної папки  за допомогою скріпок прикріпили «Що таке буккросерська полиця ІЖ?»  та напис «Буккросерська полиця ІЖ».

 

 

 

 

 

Стандарти і нормативи, використані при підготовці заходу

Королько Валентин Григорович визначає такі процеси у паблік рилейшнз:

Перший етап: визначення проблеми паблік рілейшнз;

Другий етап: планування і програмування;

Третій етап: дія і комунікація;

Четвертий етап: оцінка програми [8, 215-291].

Відповідно до цих етапів ми провели дослідження, виконали моніторинг. Результати представлено у формі прес-кліппінгу та прес-анонсу (Додаткові матеріали досліджень №2), таким чином з’ясувавши проблему. Далі провели планування та організацію події та створили інформаційний супровід події, провели оцінку програми.

Український вчений також  зазначає: «За час свого існування система паблік рилейшнз накопичила величезний досвід використання різноманітних акцій і подій для створення доброзичливого ставлення до організації або окремих осіб. Зокрема, при виконанні програм піармени широко застосовують метод створення спеціальних подій. Вони закладають створення подій у програми, щоб ініціювати новини, особливо в тих випадках, коли повсякденна діяльність організації не створює достатньої кількості нової інформації» (переклад мій – І.К.)  [8, 251].

З’ясувавши, що для підвищення висвітлення діяльності Інституту журналістики та Профкому варто провести певну подію, ми дослідили працю Джері Гендрікса «Public relations cases», який стверджує: «Центральною точкою тем чи повідомлень зазвичай будуть акції, дії чи події, які створює клієнт, хоча окремі PR-програми пропускають цей елемент і концентруються лише на темі чи на повідомленні. Однак рекомендується щоб програми були орієнтованими на дію. Центральна дія чи подія може зробити більшість програм більш новинними, цікавими та ефективними. Для найкращого впливу на імідж клієнта, ця акція чи подія повинна бути істотною, зазвичай серйозною та в інтересах громадськості.  Значно ефективніше, якщо подія залучає велику кількість людей та присутність хоч однієї знаменитості» (переклад мій – І.К.) [1, 29].

На жаль, часова та фінансова  обмеженість не дали змоги створити урочисте відкриття буккросерської полиці із запрошеними знаменитостями, однак в подальшій організації  заходів, ми врахуємо набутий досвід.

Подію, що відбулася, іменуємо саме заходом у зв’язку з визначеннм, яке дає дослідник event- менеджменту У. Хольцбауер.

 «Винятковий характер  заходу виражають також наступні  аспекти:

• запам’ятовується як дещо виключно позитивне;
• воно неповторне, унікальне (ніякої рутини!);
• спонукає учасників до активності, надаючи їм додаткову вигоду чи ефекти;
• грамотно сплановане, певним чином оформлене, організоване та інсценоване;
• відрізняється різноманіттям яскравої взаємодії і сприйняття;
• прослідковується залежність між враженнями та символами;
• з точки зору учасників є винятковою подією, або event.

Поняття event є суб’єктивним та неоднозначним. Основні переваги заходу стають можливими завдяки побічним event-ефектам, які плавно переходять один у інший» (переклад мій – І.К.)[ 12,16-17].

Врахувавши критику псевдоподій відомого американського історика і соціолога Даніеля Бурстіна, [2, 5], ми утрималися від надмірного сповіщення про проведення події, намагалисямаксимально її наблизити до звичайних, заходів, які організовують студентські організації.

Оскільки перша частина роботи була рекламною, мала візуальну реалізацію, тому ми й скористалися працями українських дослідників реклами. Зокрема у візуальному оформленні плакатів ми спиралися на такі поради В. Леонова:

«Існує визначена залежність роз приділення уваги на тій чи іншій поверхні. Квадратна, прямокутна, овальна, кругла і трикутна площини  по-різному організовують увагу  глядача. Це означає, що обираючи ту чи іншу  форму листка, можна акцентувати  увагу реципієнта на визначених зонах. (…)У прямокутнику увага активізується  у його центральній частині, особливо у лівій частині»(переклад мій – І.К.) [9,111-112].

Власне тому текстове повідомлення на плакаті розміщено в центрі прмокутного ватмана.

У виборі кольорового спектру  рекламного плакату ми користувалися  працею Ж. Попової «Психологія кольору у друкованій рекламі»

За описами дослідниці для оформлення плакатів ми визначили підходящими  такі кольори:

Помаранчевий - допомагає викликати приплив життєвих сил, піднімає тонус. Цей колір найкраще використовувати в рекламі медикаментів, дитячих товарів, а також послуг у сфері охорони здоров'я та освіти. Помаранчевий колір додає активність, але при цьому дає відчуття внутрішньої рівноваги і душевної гармонії.

Зелений - все пом'якшує, знімає гостроту переживань. Цей колір має цілющу, розслаблюючу дію.

Жовтий - налаштовує на комунікабельність. Це колір відкритості і товариськості. А ще він допомагає додати врівноваженості емоціям, знайти внутрішній спокій, вгамувати хвилювання. Крім того, жовтий здатний "наділити" предмет інтелектом, тому, наприклад, рекламу товарів хайтек найкраще робити в жовтому[11].

Подібне поєднання кольорів повинно стимулювати позитивне  сприйняття рекламних матеріалів та викликати відповідні асоціації  за допомогою кольорового та візуального ряду.

Звісно ж, ми керувалися також  законом України «Про рекламу» та етичними стандартами рекламної діяльності. Зокрема, у своїй праці Грицюта Наталія Миколаївна у розділі «Професійні принципи рекламної етики та норми моралі рекламіста, їх підтримка зарубіжним, вітчизняним і міжнародним законодавством» наводить обов’язкові норми рекламної діяльності за Міжнародним кодексом рекламної практики (прийнятим вперше ще в 1937 році, декілька разів перероблявся, востаннє у 1986 р.). Якщо узагальнити, то усі норми визначають, що рекламний продукт не може містити тексту або зображень, які суперечать прийнятим у суспільстві моральним принципам, не може залякувати, дискримінувати, дискредитувати, грати з довірою, вдаватись до перекручування фактів, вводити в оману, містити плагіат та повинно чітко ідентифікуватися як рекламний матеріал [3, 70-71].