Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2012 в 17:05, реферат
реферат розглядає герменевтику як теорію розуміння тексту
Поняття герменевтика (нім Hermeneutik, англ. hermeneutics, фр. hermeneutique, від грец. hermeneutikos: пояснюю, тлумачу) порівняно з іншими поняттями наділене власною семантичною й функціональною специфікою. У первісному значенні воно стосується мистецтва тлумачення божественної волі, у вужчому - наукової діяльності, пов'язаної з дослідженням, розумінням та інтерпретацією філологічних, філософських, історичних, правничих, релігійних тощо текстів, має свої різновиди: переклад (досвід іншого, перенесення його на власну мову), реконструкція (відтворення пошуково істинного сенсу або ситуації його виникнення), діалог (формування нового сенсу відповідно до наявного). Етимологія поняття пов'язана з Іменем давньогрецького бога Гермеса, який не лише правив за інформаційний канал між Олімпом та земним світом, а й навчив людей трактувати отримані ними божественні повідомлення. Цілком можлива тут постать і єгипетського Гермеса Трисмегіста. Такий погляд спростовує Р. Мніх, припускаючи, що термін міг походити і від давньогрецького слова 'erma', що означало межовий камінь.
Онтологічні, позапсихологічні акценти поглибив М. Гайдеґґер, усуваючи дільтейське протиставлення гуманітарних і природничих наук, долаючи суб'єктивізм та психологізм, розглядаючи розуміння у значенні достеменної характеристики буття. Герменевтика з методу інтерпретації текстів, яким вона була у Ф.-Д.-Е. Шлеєрмахера та В. Дільтея, стає 'здійсненням буття'.
Отже,
герменевтика, можна сказати, вперше виявила
співвідношення частини і цілого в процесі
розуміння. Напрям, мету і методи герменевтичного
аналізу слід оцінювати позитивно, бо
суб'єктивно-психологічних факторів дуже
часто недостатньо для адекватного розуміння
змісту того чи іншого тексту, адже один
суб'єкт інтерпретації хибує своєю обмеженістю,
тому залучення різних методів для аналізу
текстів уможливлює більш повне розуміння
їх змісту.
Література: