Довідково-аналітична інформація про стан мережі книгорозповсюдження в Україні

У 2008 році в Україні вийшло 24040 назв книг і брошур, загальним тиражем 57316 тис. пр., що, порівняно з аналогічним періодом 2007 року, становить: за назвами ‑ 133,7 %, за тиражами ‑ 102,1 %. Однак ці показники майже не вплинули на збільшення кількості випущених книг на одного жителя країни.

Українською мовою книжок і брошур випущено 16418 назв, загальним тиражем 31973,3 тис. пр., що, порівняно з аналогічним періодом 2007 року, становить: за назвами – 138,8%, за тиражами – 111,1%.

Однією з причин, що зумовлює таку ситуацію у сфері українського книговидання, є експансія імпортованої книги на вітчизняному ринку. Впровадження свого часу пільгового оподаткування для суб’єктів видавничої справи в Росії призвело до зменшення витрат на виробництво книжкової продукції, внаслідок чого російська книга стала дешевшою від української. Крім ціни, вітчизняна література поступається і повнотою асортименту. У 2007 році в Росії видано 108791 назв книг і брошур накладом 665682,7 тис. примірників (в Україні ці показники менші у 6 і 12 разів відповідно). Як наслідок – за оцінками фахівців український ринок на 85 – 90% охоплений імпортованою літературою.

Законодавчі акти, що передбачали введення пільг для видавців та книгорозповсюджувачів, приймалися і в Україні, але їх дія була нетривалою, а спектр передбачених податкових пільг – обмеженим. Втім, їх впровадження сприяло збільшенню випуску по тих видах друкованої продукції, на які поширювались пільги. На сьогодні, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні» від 18.09.08 р. №521-VІ до 01.01.2015 р. збережене пільгове оподаткування суб’єктів видавничої діяльності, яке передбачає пільги з оподаткування ПДВ, податком на прибуток, митом.

Вплив науково-технічних факторів виявляється в загальносвітовій тенденції розвитку електронних засобів комунікації, що також впливає на книжкову торгівлю. З одного боку розвиток новітніх технологій надає книготорговельним підприємствам можливість застовувати прогресивні форми реалізації товарів та використовувати засоби мережі Інтернет для формування асортименту книгарень. З іншого ‑ науково-технічний прогрес призводить до підвищення рівня конкуренції в галузі книгопоширення (поява книжкових інтернет-магазинів) та товарів-конкурентів (електронні видання, аудіокниги, електронні книги).

За результатами дослідження ACNielsen, проведеного в 2006 році, через мережу Інтернет здійснює покупки кожен десятий житель планети. При цьому найбільш популярним товаром є книги. На сьогодні в Україні існує понад 20 інтернет-книгарень (bambook.com, bookzone.com.ua, petrovka.ua, book-ye.com та ін.). Але даний метод придбання книг не є популярним серед українців. За результатами досліджень книжкового ринку, здійснених компанією GfK Ukraine, через інтернет придбали книги менше 1% опитаних респондентів.

На сьогодні реалізація книжкових видань населенню здійснюється через книжкові відділи, магазини (як незалежні так і мережеві), супермаркети, кіоски та прилавки, виставки, мережу Інтернет, книжкові клуби, відділи реалізації видавництв, книгонош та через відділення «Укрпошти». Як свідчать дані соціологічних досліджень, понад 50% респондентів віддають перевагу придбанню книжок у магазинах. Саме тому проблема пропорційності розміщення книготорговельної мережі та її територіальної наближеності до споживачів, є надзвичайно актуальною.

З метою подолання негативних наслідків економічної кризи, зміцнення позицій вітчизняних виробників друкованої продукції, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств галузі Уряд ініціював прийняття низки нормативно-правових актів.

Відчутним імпульсом для розвитку книговидавничої справи, безумовно, слугує Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні» від 18.09.08, яким до 2015 року продовжено дію режиму пільгового оподаткування господарської діяльності суб’єктів видавничої справи.

Певні преференції у вирішенні майнових питань надає Закон України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо книговидавничої справи», відповідно до якого вітчизняні видавництва та підприємства з розповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та розповсюдження книжкової продукції не менш як 50 відсотків державною мовою, мають переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди приміщень державної та комунальної власності.

Зазначена норма також визначена статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Збереження існуючої мережі закладів культури, зокрема, видавництв і книгарень передбачено Указом Президента України «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури та духовності в Україні» від 12.01.09 № 6/2009, Постановою Верховної Ради України «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження» від 16.01.09 № 901-IV.

З метою удосконалення чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність суб’єктів видавничої справи, Комітет вніс пропозицію щодо законодавчого закріплення, збереження цільового призначення видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження за умови їх приватизації шляхом прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких Законів України щодо приватизації державного майна”. Зазначений законопроект на сьогодні проходить процедуру погодження у центральних органах виконавчої влади.

Продовжується робота з підготовки та доопрацювання законопроекту «Про заборону виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності».

Крім того, Кабінетом Міністрів України в минулому році було прийнято розпорядження «Про вимоги щодо функціонування об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією», спрямоване на збереження та подальшу розбудову мережі книгорозповсюдження в Україні. Реалізація цього нормативно-правового акта сприятиме відкриттю нових книгарень в селах, селищах, районних центрах, містах з урахуванням кількості місцевого населення.

Відповідно до звіту за 2008 рік щодо стану функціонування книжкових магазинів, книжкових кіосків і відділів книги в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі станом на 01.02.09 функціонує 6724 об’єкти, в т. ч. книжкових кіосків – 1829; книжкових відділів – 3779; книжкових магазинів – 1116.

Отже, впродовж другого півріччя 2008 року у порівнянні з першим півріччям збільшилась кількість об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією, а саме: книжкових магазинів – на 85 одиниць, книжкових кіосків – на 97 одиниць, книжкових прилавків – на 525.

Збільшилась кількість об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією в сільській місцевості 8 областей: Волинській – 2 магазини; Луганській – 27 відділів; Миколаївській – 39 відділів; Одеській – 12 кіосків, 72 відділи, 2 магазини; Сумській – 5 відділів, 2 магазини; Хмельницькій – 108 відділів, 13 кіосків; Черкаській – 36 відділів; Чернігівській – 48 відділів.

В Запорізькій області ситуація із функціонуванням роздрібної торгівлі книжковою продукцією в сільській місцевості у порівнянні з іншими областями найкраща. Станом на 01.01.09 в області при мінімальному визначенні об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією 55 ‑ функціонує 86 (книжкових кіосків – 15; книжкових прилавків – 57; книжкових магазинів –14).

Водночас не викликає оптимізму ситуація із забезпеченням друкованою продукцією сільського населення таких областей як Вінницька (при мінімальній кількості об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією у сільській місцевості, встановленої для адміністративно-територіальної одиниці 1367 у наявності функціонує 165 одиниць), , Дніпропетровська (відповідно: 1457 – 183), Донецька (відповідно: 725 – 32), Житомирська (відповідно: 1686 – 361), Івано-Франківська (відповідно: 800 – 30), Кіровоградська (відповідно: 1025 – 52), Київська (відповідно: 1168 – 166), Луганська (відповідно: 914 – 340), Львівська (відповідно: 1906 – 9 (вказано лише книжкові магазини).

На сьогодні позитивна тенденція стосовно збільшення кількості об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією спостерігається у містах таких областей: Вінницька (при мінімальній кількості визначених об’єктів 24 у наявності функціонує 48); Волинська (відповідно: 19 ‑ 45), Дніпропетровська (відповідно: 117 – 309), Донецька (відповідно: 164 – 384), Житомирська (відповідно: 22 – 42), Запорізька (відповідно: 54 – 83), Івано-Франківська (відповідно: 19 ‑ 48), Київська (відповідно: 36 – 89), Кіровоградська (відповідно: 12 – 25), Луганська (відповідно: 64 ‑ 254), Одеська (відповідно: 60 ‑ 98), Миколаївська (відповідно: 32 – 104), Рівненська (відповідно: 18 – 40), Сумська (відповідно: 28 – 34), Тернопільська (відповідно: 13 – 72), Харківська (відповідно: 14 – 25), Херсонська (відповідно: 20 – 196); Хмельницька відповідно: 31 – 93), Черкаська (відповідно: 18 – 35), Чернівецька (відповідно: 12 – 45), Чернігівська (відповідно: 21 – 27), а також у містах Києві (відповідно: 133 – 512) та Севастополі (відповідно: 17 – 67).

Держкомтелерадіо на сьогодні опрацював дані щодо функціонування у І кв. ц.р. книжкових магазинів, кіосків і прилавків у АР Крим, 16 областях, Києві та Севастополі.

Аналізуючи отримані дані у порівнянні з даними на кінець 2008 року, зокрема, у АР Крим спостерігається зменшення книжкових кіосків (функціонувало 11 – на сьогодні функціонує 4); книжкових магазинів (з 19 до 18); Івано-Франківській (магазинів функціонувало ‑ 36, нині ‑ 35), Київській (зменшилась кількість книжкових магазинів у населених пунктах до 20 тис. жителів з 9 до 8, зате кіосків збільшилось з 32 до 33, прилавків з 125 до 126), Херсонській (спостерігається зменшення у сільській місцевості книжкових кіосків з 12 до 10, прилавків з 91 до 90).

Водночас у Донецькій (книжкових магазинів функціонувало – 82, нині – 99; кіосків 133 ‑ 135, прилавків відповідно 169 – 176), Луганській (у сільській місцевості збільшилась кількість книжкових магазинів з 17 до 18, кіосків з 107 до 117, так само у містах: магазинів з 52 до 54, кіосків з 121 до 125), Хмельницькій ( у сільській місцевості збільшилось магазинів з 8 до 11), Полтавській (спостерігається збільшення магазинів у містах з 28 до 31, кіосків з 3 до 15), Рівненській (у містах збільшення магазинів з 21 до 23, у сільській місцевості книжкових прилавків з 20 до 26).

На сьогодні Комітет не отримав звітів щодо функціонування об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією в таких областях як Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька.

Держкомтелерадіо і надалі буде тримати в центрі уваги функціонування об’єктів роздрібної торгівлі, систематично проводитиме моніторинг надання книготорговельних послуг населенню відповідно до Вимог, встановлених розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Аналізуються переваги й недоліки успадкованої в 90-хх рр. ХХ ст. радянської книготорговельної мережі. Подані рекомендації щодо подальшого розвитку організаційної, нормативно-документальної, асортиментної діяльності книгарень.

Книги завжди були особливим продуктом. Вони можуть навчати, розважати, дисциплінувати, дивувати або поєднувати все разом. Якщо міркувати логічно, видавнича справа та її партнер - книжкова торгівля також особливі поєднанням соціокультурних і бізнесових факторів. Видавнича справа і книжкова торгівля належать до тих галузей, на які миттєво вплинули події розпаду СРСР, повною мірою позначився негативний вплив зіткнення радянських ідеологічних засад, нестабільності нового вітчизняного законодавства, практики книгорозпосюдження. Важливим чинником, який позначається на діяльності підприємств і організацій, у тому числі і книжкової торгівлі, є соціально-культурне середовище, до складу якого входять життєві цінності і традиції населення.

Яку спадщину ми отримали в царині книготоргівлі, як нею користуємося?

Книжкова торгівля була невід'ємною складовою ідеологічного апарату ЦК КПРС, її політико-виховної роботи. Економічні функції підпорядковувалися завданням партії й держави у сферах освіти, виховання, культури й фактично реалізувалися директивними постановами ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР. Книговидання і книжкова торгівля колишньої УРСР були частиною Всесоюзної (в дійсності великоруської) системи. Одночасно свої регіональні завдання виконували республіканські органи.

У 70-ті роки минулого століття у системі Державного Комітету Ради Міністрів УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі працювало понад тисячу книгарень. Укpкоопспілка мала більше двох тисяч книгарень, переважна більшість яких розташовувалась на селі. Розповсюдженням літератури займалися тисячі культмагів, сільських і районних універмагів, сотні магазинів і кіосків "Союздpук", спеціально обладнані автомашини та вагони для продажу книг. Через відділи "Книга-поштою" щорічно задовольнялися замовлення на два-три млн книг. Ще більшого розвитку набували громадські форми розповсюдження книги, особливе місце серед яких належить "Юним друзям книги", клубам шанувальників книги та книголюбам. Масового характеру набуло проведення книжкових базарів. Збірками чи окремими книжками нагороджували за успіхи у навчанні чи праці, дарували книги в ювілейні та знаменні дні.