Проходження практики з дисципліни «Інвестування»

Під дією диспаритету цін  у сільськогосподарських виробників щорічно вилучаються величезні  кошти. Це зумовлює хронічний дефіцит  власного оборотного капіталу, пом’якшення  якого підприємства забезпечують шляхом “проїдання” основного капіталу, використовуючи амортизацію на поточні  потреби. У результаті виробничий потенціал  сільського господарства за роки реформ різко скоротився, матеріально-технічна база галузі перебуває у критичному стані. Так, станом на початок 2008 року 90% сільськогосподарської техніки  відслужило свій термін експлуатації, а її використання істотно знижує ефективність праці підприємств  сільськогосподарського спрямування. Саме тому на нинішньому етапі для підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства вкрай важливим є вдосконалення матеріально-технічного стану аграрного сектору економіки. Для підвищення ефективності виробництва, збільшення його обсягів та випуску конкурентоспроможної продукції необхідно оновлення складу виробничих засобів.

Для відновлення зруйнованої  матеріально-технічної бази галузі необхідний колосальний приплив  коштів із зовнішніх джерел. Зокрема, за деякими розрахунками на оновлення парку сільськогосподарської техніки щороку потрібно понад 15 млрд. грн. [1].  У той же час, за сучасних умов функціонування сільського господарства, дуже важко відновлювати матеріально-технічну базу, оскільки, аналізуючи рівень вкладення інвестиції в основний капітал можна сказати, що хоча і відбувся їх ріст з 3380,6 млн. грн. у  2004 році до 16682,1 млн. грн. 2008 році, проте вже у 2009 році спостерігається зворотній процес, тобто сума інвестицій в основний капітал зменшилась майже в два рази і склала 9294,9 млн. грн. [2].   

Вітчизняні сільськогосподарські підприємства обмежені у виборі працівників. Рівень професійної підготовки і  відповідальності менеджерів та робітників не завжди є достатньо високим. Низький рівень менеджменту і дисципліни та кваліфікації працівників визнається експертами однією з найважливіших перешкод у залученні інвестицій.

Ще одним і дуже важливим фактором є те, в Україні дуже мало підприємств, котрі мають спільну  з іноземними компаніями форму управління капіталом. Як правило, іноземні компанії відкривають в Україні власне підприємство, номінально українське, де весь вищий менеджмент – іноземні фахівці. З огляду на менталітет українців, який сформувався переважно за радянських часів й особливості законодавства, так інвестиціями управляти ефективніше. Принципи інвестування в аграрний сектор України відрізняються від загальноприйнятих  у західних країнах, і це також  бентежить багатьох потенційних  інвесторів. Головний і основний принцип  – в Україні власними інвестиціями потрібно управляти, причому самостійно [3].

На сьогодні в сільському господарстві складаються такі умови, що фермерам та іншим дрібним виробникам конкурувати з великотоварними  підприємствами, дуже важко, крім того малі підприємства як правило не здатні ефективно освоювати новітні  технології та використовувати наявний  потенціал. Іншими словами одні товаровиробники  практично не в змозі працювати  та розвиватись без власного капіталу, а інші мають сформовану власну та потужну фінансову базу, тобто  відбувається розділення виробництва  і капіталу. Все це наштовхує на те, що важливою умовою вирішення актуальних проблем які склались в сільському господарстві на сьогоднішній день є  організація ефективного агропромислового виробництва, яка в умовах ринкової економіки не можлива без об’єднання фінансових, матеріально-технічних  і трудових ресурсів учасників виробничого  процесу.

Виходячи з цього, з  метою ефективного розвитку сільськогосподарських  товаровиробників та зростання інвестиційної  привабливості галузі, потрібно направити  свої зусилля на формування потужних інтегрованих структур, об’єднуючих  весь цикл, – від виробництва  сільськогосподарської сировини до збуту кінцевого продукту. Такі формування будуть здатні оперативно реагувати  на зміни ситуації на ринку, добиватися зниження виробничих витрат, акумулювати і залучати додаткові засоби для розвитку виробництва. При цьому формуватиметься система, заснована не на адміністративних принципах, а на економічній зацікавленості всіх учасників в кінцевих результатах.

Інтегровані формування, на відміну від роздрібнених учасників  агропромислового ринку, зможуть ефективніше  проводити роботу по залученню інвестицій на розвиток сільськогосподарського виробництва  у вигляді засобів приватних  як вітчизняних, так і іноземних  інвесторів.

З метою активізації інвестиційної  діяльності та зростання інвестиційної  привабливості як сільськогосподарських  підприємств, так і галузі в цілому, перш за все, необхідно забезпечити  на державному рівні формування сприятливого, економічно еквівалентного ринкового  середовища, яке б сприяло зростанню  інвестицій, а у суб’єктів господарювання з’являлися та розширювались інвестиційні можливості для оновлення основного  капіталу і його нарощування за рахунок  власних, залучених засобів, включаючи  й іноземний капітал. Це значною  мірою може бути досягнуто шляхом впровадження нового, адекватного ринковій системі економічного механізму  господарювання, що зважає на специфіку  сільського господарства.

Отже, пріоритетними завданнями державної політики у напрямку пожвавлення  інвестиційних процесів у сільському господарстві повинні стати: підвищення технічного та технологічного рівня  сільськогосподарських товаровиробників;  динамічний соціальний розвиток села на основі сприяння розвитку зайнятості та зростання доходів сільського населення; оптимізація бюджетних інвестицій в сільське господарство, реалізація комплексу заходів з фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств країни; вдосконалення законодавчо-нормативної бази, що сприятиме розвитку інвестиційної діяльності в галузі; формування умов розвитку потужних інтегрованих структур, що об’єднують в собі крім виробників сільськогосподарської продукції ще й підприємства її переробки і зберігання, розподілу та реалізації; налагодження автоматизованої інформаційної системи для забезпечення оперативного пошуку партнерів у сфері іноземного інвестування, належного режиму консультаційного обслуговування з питань права фінансування та страхування.

1.4 Інвестиційна  привабливість ННДЦ БНАУ

В основі аналізу інвестиційної  привабливості об'єкта дослідження  лежить

поглиблений аналіз результатів  виробничо-господарської за попередні  роки та оцінка перспектив його подальшого розвитку. Вагоме значення приділяється показникам оцінки економічного потенціалу та фінансовим результатам діяльності. Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стану.

Навчально-науково дослідний  центр БНАУ (далі ННДЦ БНАУ) був розташований за адресою: 09111 вул. Учгоспівська 1, м. Біла Церква Київська область до 2008 року,а  з 2009 року вул. Соборна 8/1 м. Біла Церква, що знаходяться на відстані 90 км від  обласного центру міста Київ.

Основними напрямами діяльності ННДЦ БНАУ є реалізація інтелектуального потенціалу науково - педагогічних працівників  Університету у сфері навчальної, наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення умов

проходження студентами наукової та виробничої практик на базі

високорентабельного виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її

переробки та реалізації.

ННДЦ БНАУ знаходиться  в зоні помірно-континентального клімату.

Клімат теплий, з достатньою кількістю вологи. За даними Білоцерківської

метеостанції сніготанення в районі починається наприкінці лютого.

Середньорічна температура  повітря становить +7,3°С, максимальна  температура влітку досягає +36.+39°С, мінімальна температура взимку -15.-27°С (в окремі роки). Середньорічна кількість опадів 490 - 510 мм, середня тривалість без морозного періоду - 179 днів, середня тривалість вегетаційного періоду – 248 днів. Рельєф здебільшого рівнинний,але землі розташовані не одним масивом. В підприємстві переважають в основному чорноземи, типові малогумусні, легко суглинкові ґрунти, що відносяться до особливо цінних продуктивних грунтів.

      Сільськогосподарські угіддя ННДЦ БНАУ розміщені навколо населеного пункту, що призводить до зменшення транспортних витрат на перевезення та виробництво сільськогосподарської продукції. Підприємство складається з таких структурних підрозділів: Правління, Відділ бухгалтерського обліку, Навчально-науково - виробничі цехи: -«Рослинництво», «Тваринництво», «Механізація та електрифікація».

        За господарством закріплені 1716,88 га земель,в тому числі: рілля - 1123.46 га; багаторічні насадження - 74,9 га; сіножаті- 12,1 га; пасовища - 85,22 га; під господарськими будівлями дворами - 65,72 га; під господарськими шляхами і прогонами - 39,91 га; ліси - 315,58 га.

        Виробництво  зерна за 2010 - 2011 рік склало 2300,69 т., при урожайності 20,5 ц/га, цукровий  буряк - 235,2 т., при урожайності  - 2900 ц/га. Обсяг виробництва молока 1406634 кг. - при надої 5096,5 кг. на одну  корову. Поголів'я великої рогатої  худоби на 1.01.2011 року становило  301 гол., з них корів - 73 гол., поголів'я свиней - 539 голів.

 Табл. 1.1. Дані для аналізу інвестиційної привабливості підприємства

Висновок: в результаті господарської  діяльності підприємство охарактеризується  такими показниками за рік:

1. загальна сума активів підприємства на кінець року зменшилася з 658034 до 6321,3 тис. грн. (на 259,1 тис.грн.);
2. вартість необоротних активів зменшилася в результаті амортизації основних засобів з 4299,8 до 4171,2 тис. грн. (на 125,6 тис. грн..);
3. вартість оборотних активів зменшилася в результаті вилучення частини коштів з обороту із 2283,6 до 2150,1 тис. грн. (на 133,5 тис. грн..);
4. вартість запасів зменшилася з 2048,2 до 1921,2 тис. грн. (на 128 тис. грн..);
5. негативним є зменшення власного капіталу підприємства з 4377,2 до 4008,4 тис. грн. (на 368,8 тис. грн.);
6. погашено довгострокову зобовязаність, але негативним явищем є застосування короткострокових зобов’язань з 2201 до 2312,9 тис. грн. (на 111,9 тис грн.);
7. ще одним негативним явищем для підприємства є те, що впливає на платоспроможність зростання дебіторської заборгованості з 39 до 80,2 тис. грн. (на 41,2 тис. грн.);
8. Зросла виручка від реалізації продукції з 1319,1 до 1830,6 тис. грн. (на 511,5 тис. грн.);
9. чистий прибуток підприємства зменшився з 6,2 до -214,1 тис. грн. ( на 220,3 тис. грн.);
10. зросли відрахування до амортизаційного фонду з 142 до 192,3 тис. грн. ( на 50,3 тис. грн.).

В таблиці №2 представлені основні економічні показники діяльності підприємства для аналізу інвестиційної  діяльності підприємства.

Табл. 1.2. Розрахунок показників для оцінки інвестиційної привабливості  підприємства