Соцстрахування

    У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових  виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21  ЗУ«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності») мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

    Такими  непрацездатними особами є:

    1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 

    2) жінки, які досягли 55 років,  і чоловіки, які досягли 60 років,  якщо вони не працюють;

    3) інваліди - члени сім'ї потерпілого  на час інвалідності;

    4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

    5) непрацездатні особи, які не  перебували на утриманні померлого,  але мають на це право. 

    Право на одержання страхових виплат у  разі смерті потерпілого мають також  дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

    Пенсія  у разі смерті годувальника призначається  і виплачується згідно із законодавством.

    Пенсії у разі втрати годувальника призначатимуться також за наявності необхідного страхового стажу на момент смерті застрахованої особи, тривалість якого визначатиметься в залежності від віку, у якому застрахована особа померла. Розміри пенсій у разі втрати годувальника обчислюватимуться у відсотках до розмірів пенсій за віком, з урахуванням до страхового стажу періоду від дня смерті застрахованої особи до дня, коли застрахована особа досягнула би загальновстановленого пенсійного віку.

          Необхідний мінімальний  стаж

    - У разі смерті годувальника:

    - до досягнення 23 років включно  - 2 роки

    - від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки

    - від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки

    - для осіб 32 років і старших  - 5 років

    Розміри пенсій у разі втрати годувальника

    На  одну особу - 50 відсотків пенсії за віком  померлого годувальника;

    На  двох і більше осіб - 100 відсотків  пенсії за віком померлого годувальника.

      Круглим сиротам пенсія призначається  виходячи з розмірів пенсій  за віком кожного з батьків.

    У разі смерті потерпілого внаслідок  нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого  і, крім того, не меншим за однорічний заробіток  потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

    У разі смерті потерпілого від нещасного  випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

    У разі смерті потерпілого суми страхових  виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного  заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» , визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

    Сума  страхових виплат кожній особі, яка  має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість  цих осіб.

    Сума  страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

    1) якщо кошти на утримання стягувалися  за рішенням суду, страхові виплати  визначаються в сумі, призначеній  судом; 

    2) якщо кошти на утримання не  стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

    У разі коли право на страхові виплати  мають одночасно непрацездатні  особи, які перебували на утриманні  померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

    Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.

 

     4. Які види, умови та строки  здійснення пенсійних виплат в НПФ? 

    Види  пенсійних виплат за рахунок коштів пенсійних фондів

    Відповідно  до умов пенсійних схем, що використовуються пенсійними фондами, та пенсійних контрактів можуть здійснюватися такі види пенсійних виплат:

    1) довічна пенсія;

    2) пенсія на визначений строк; 

    3) одноразова пенсійна виплата. 

    Розміри пенсійних виплат визначаються з урахуванням розміру пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати пенсії та показників формули розрахунку величини довічної пенсії або пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування.

    Пенсійні  виплати здійснюються у грошовій формі в національній валюті України.

    Адміністратор планує обсяг коштів, що мають бути виплачені учасникам фонду відповідно до пенсійних контрактів, та надає відповідну інформацію компанії, що здійснює управління пенсійними активами цього фонду.

    Умови та строки здійснення пенсійних виплат

    Підставою для здійснення пенсійних виплат може бути:

    1) досягнення учасником фонду пенсійного  віку ;

    2) встановлення інвалідності учаснику  фонду;

    3) смерть учасника фонду. 

    Пенсійний вік, після досягнення якого учасник  фонду має право на отримання  пенсійної виплати, визначається за заявою учасника фонду, форма якої встановлюється Державною інспекцією з пенсійного страхування, крім випадків, коли пенсійний вік визначається пенсійним контрактом відповідно до закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян.

    Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим або більшим від  пенсійного віку, який дає право  на пенсію за загальнообов'язковим  державним пенсійним страхуванням, не більше ніж на 10 років, якщо інше не визначено законами.

    У заяві учасника фонду, де визначається дата настання його пенсійного віку з  дотриманням обмежень, встановлених цією частиною статті, учасник фонду  зобов'язаний зазначити вид обраної  ним пенсійної виплати. Заява  подається адміністратору пенсійного фонду не пізніше ніж за два місяці до настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду.

    Учасник фонду має право відмовитися  від визначеного ним пенсійного віку шляхом подання про це заяви  адміністратору не пізніше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дня настання визначеного ним пенсійного віку.

    У разі набуття учасником пенсійного фонду права на отримання пенсії по інвалідності за системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  виплата пенсії за рахунок коштів пенсійного фонду допускається раніше пенсійного віку, визначеного цим Законом. У цьому разі учасник фонду має право визначити свій пенсійний вік після настання інвалідності без урахування обмежень, встановлених частиною другою цієї статті, та подати заяву компанії, що здійснює управління пенсійним фондом.

    Довічні пенсії та пенсії на визначений строк  починають виплачуватися страховими організаціями протягом 45 днів з  дня отримання оплати вартості договору страхування довічної пенсії або  пенсії на визначений строк.

    Виплата пенсії на визначений строк, що здійснюється за рахунок коштів пенсійного фонду, починається протягом 45 днів з дня досягнення учасником фонду віку, визначеного в його заяві.

    Одноразові  виплати здійснюються фондом при  настанні умов, визначених статтею 68 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»

    Пенсійні  виплати здійснюються у строки і  порядку, визначені пенсійним контрактом, заявою учасника фонду про визначення пенсійного віку або договором страхування  довічної пенсії чи пенсії на визначений строк.

    Відмова або затримка в здійсненні пенсійних виплат забороняється. У разі відмови або затримки пенсійних виплат учасник пенсійного фонду має право оскаржити дії осіб, які здійснюють пенсійні виплати, до Державної інспекції з пенсійного страхування або до суду. Порушення строків здійснення пенсійних виплат є підставою для застосування санкцій, встановлених законодавством.

    Пенсійні виплати здійснюються незалежно від того, отримує одержувач таких виплат виплати за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.

    Порядок укладення та оплати договору страхування  довічної пенсії

    1. Довічні пенсії виплачуються  учасникам пенсійних фондів страховими  організаціями, з якими учасники  уклали договір страхування довічної  пенсії, за рахунок коштів, сплачених  страховій організації у розмірі вартості пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

    2. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією відповідно до законодавства про страхову діяльність з урахуванням вимог, передбачених цим Законом та пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Закону.

    Для укладення договору страхування  довічної пенсії учасник фонду подає  страховій організації довідку  адміністратора про обсяг належних йому коштів.  
Страховій організації забороняється вимагати від учасника фонду довідку про стан його здоров'я.

    3. Учасник фонду повідомляє адміністратора  про обрану ним страхову організацію  та подає письмову заяву про  перерахування до цієї страхової  організації належних йому коштів.