Соцстрахування

    - недержавними пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

    - страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

    - банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

    НПФ у багатьох країнах світу є  одним з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення.

    Недержавний пенсійний фонд – це фінансова  установа, призначена для накопичення  коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам  фонду. Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійне об'єднання або члени сім'ї).

    НПФ створюється, провадить діяльність і ліквідується згідно з Законом  України "Про недержавне пенсійне забезпечення". НПФ має статус неприбуткової установи, тобто не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками фонду. Весь отриманий фондом інвестиційний дохід розподіляється тільки між його учасниками.

    Питання щодо участі в НПФ як для громадян, так і для роботодавців є справою добровільною. З часом, після прийняття відповідного закону, для роботодавців буде запроваджено обов'язкову сплату пенсійних внесків до НПФ на користь тих працівників, які працюють у шкідливих та важких умовах праці. Такі обов'язкові пенсійні відрахування сплачуватимуться до професійних та корпоративних фондів.

    Передбачені податкові пільги для працівників  і роботодавців при сплаті внесків  на недержавне пенсійне забезпечення, а також при здійсненні пенсійних виплат.

    Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних  виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних  внесків, терміну їх накопичення  та розподіленого інвестиційного доходу.

    У процесі переходу до багаторівневої пенсійної системи тривалий час (за оцінками експертів, 25 – 30 років) потрібно буде виконувати подвійні зобов'язання: виплачувати пенсії тим, хто отримує  їх лише з солідарної системи, і водночас спрямовувати частину коштів на формування обов'язкових індивідуальних пенсійних заощаджень. За таких умов не виключена поява дефіциту коштів у солідарній пенсійній системі, що спонукатиме до пошуку джерел їх компенсації.

    Реформування  пенсійної системи – складний, багатогранний і комплексний процес, який має істотно змінити баланс політичних, економічних та соціальних інтересів населення, систему державних фінансів, функціонування ринків праці та капіталу.

 

     2. Охарактеризуйте пенсійне забезпечення громадян, які проходили військову службу в органах внутрішніх справ. 

    Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

    Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

    Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію базується на Конституції України і складається з Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

    Якщо  міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною  Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

    Працівникам органів внутрішніх справ, які мають  право на пенсію відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб ”, передбачено такі види пенсій: за вислугу років; по інвалідності; у разі втрати годувальника. Крім того, працівники органів внутрішніх справ можуть отримувати і додаткову пенсію відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення ”.

    Пенсію  за вислугу років працівників  органів внутрішніх справ визначено  як щомісячну грошову виплату, призначену особам рядового та начальницького складу, що мають певний термін служби в  органах та підрозділах системи МВС України, яка була пов’язана з підвищеною емоційною, інтелектуальною та фізичною напруженістю, що пояснюється особливим характером правоохоронної діяльності та призводить до втрати професійної працездатності до настання віку, необхідного для виникнення права на пенсію за віком на загальних підставах та яка є компенсацією втраченого заробітку для тих осіб, які не можуть більше продовжувати служити.

    Пенсія  за вислугу років призначається:

    - особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України

    Пенсію  по інвалідності осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено як один із видів  їх соціального захисту, який полягає  у щомісячній грошовій виплаті, призначуваній у разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання чи з інших причин, визначених законодавством.

    Пенсії  по інвалідності призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, - довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться лише за їх заявою.

    Пенсію  у випадку втрати годувальника визначено  як щомісячні виплати, призначені у  зв’язку з втратою годувальника непрацездатним членам його сім’ї, які  знаходяться на його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.

          Незалежно від перебування  на  утриманні  годувальника  пенсія призначається: непрацездатним  дітям;  непрацездатним  батькам   і  дружині (чоловікові), якщо вони після  смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а  також  непрацездатним  батькам  і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію  за  цим  Законом,  які  загинули  чи померли  або пропали безвісти   в  період  проходження  служби  або  пізніше  внаслідок поранення,  контузії,  каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

    Пенсія  особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільнені зі служби і мають право на пенсію, призначається згідно з законодавством про пенсійне забезпечення та обчислюється виходячи з розміру грошового забезпечення цих осіб на день звільнення та щорічно індексується, виходячи з розміру грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які продовжують службу.

    Особам  рядового і начальницького складу органів  внутрішніх справ при звільненні зі служби за вислугою років, віком, станом здоров'я, в зв'язку зі скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом грошова допомога нараховується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без сплати податку .

    Особам  рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ при звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

    При повторному звільненні з органів  внутрішніх справ (після поновлення на службі) грошова допомога виплачується з урахуванням раніше отриманої  суми.

    Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

    Пенсія, виплачується в повному розмірі, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

    Максимальний  розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

    Пенсію  призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає  орган  Пенсійного фонду  України  і  не  пізніше  ніж  у  10-денний  строк  з дня їх надходження приймає рішення про  призначення  або  про  відмову  в призначенні пенсії.

    Документом, який  підтверджує призначення пенсії,  є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

 

     3. Який механізм визначення щомісячної  страхової виплати особам, які  мають на неї право у разі смерті потерпілого на виробництві. 

    Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого проводять соціальний захист, охорону життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

    Страховими  виплатами є грошові суми, які виплачуються застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

    Зазначені грошові суми складаються зі:

    — страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно  від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі — щомісячна страхова виплата);

    — страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які  перебували на утриманні померлого);

    — страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

    — страхової виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника;

    — страхової виплати дитині, яка  народилася інвалідом внаслідок  травмування на виробництві або  професійного захворювання її матері під час вагітності;

    — страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

    Суми  щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу перераховуються у разі:

    — зміни ступеня втрати професійної  працездатності;

    — зміни складу сім'ї померлого;

    — підвищення розміру мінімальної заробітної плати в порядку, визначеному законодавством.

    Суми  щомісячних страхових виплат перераховуються  також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.