Обов'язки сторін за договором страхування

Характерною ознакою договорів  страхування життя є обов'язкове збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонусы), які визначаються страховиком  один раз на рік. При цьому виходять із результатів інвестування та розміщення коштів резервів зі страхування життя, ураховуючи витрати страховика на ведення  справи в розмірі до 15 відсотків  отриманого інвестиційного доходу та обов'язкове відрахування до математичних резервів частки інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором  страхування; у разі індексації розміру  страхової суми та (або) розміру страхових  виплат за офіційним індексом інфляції - відрахування до таких резервів частки інвестиційного доходу, що відповідає цій індексації.

Договором страхування життя  також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру  страхових виплат на суми (бонуси), які  визначаються страховиком один раз  на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь страхувальника у прибутках страховика).

Прийняті страховиком  додаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальникові письмово і не можуть бути у подальшому збільшені в  односторонньому порядку.

У разі несплати страхувальником  чергового страхового внеску в розмірі  та у строки, передбачені правилами  та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено  право страховика в односторонньому  порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових  виплат.

Договором страхування життя  може бути передбачено індексацією (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових  виплат протягом дії договору страхування  життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має  отримати одержувач за державним  соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Розмір страхової суми визначається договором страхування  або чинним законодавством під час  укладання договору страхування  чи в разі його зміни. Якщо з настанням  страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначається розмір таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума з цими випадками не встановлюється.

Крім зазначених у Законі обов язків страховика, договором  страхування можуть бути передбачені  й інші його обов'язки.

Основний обов 'язок страховика - здійснити страхові виплати в  разі настання страхового випадку - кореспондує  з основним обов'язком страхувальника - своєчасно вносити страхові внески.

Страховий внесок - плата  за страхування, яку страхувальник  зобов'язаний внести страховикові згідно з договором страхування або  законом. У міжнародній практиці страховий внесок називають страховою  премією.

Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової  суми чи об'єкта страхування. Страхові тарифи за обов'язковими видами страхування  встановлюються в законах про  обов'язкове страхування або постановах Уряду. Страхові тарифи за добровільними  видами особистого страхування, страхування  майна та страхування відповідальності страховиком розраховуються актуарно (математично) на підставі відповідної  статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається договором страхування  за угодою сторін.

 

 

 

2.2 Обов’язки страхувальника  за договором страхування

Так само як і страховик, страхувальник також наділений  певними обов’язками, а саме:

-надати інформацію про ступінь страхового ризику. Страхувальник зобов’язаний сповістити страховика про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для визначення ступеня страхового ризику. Страхова компанія, яка бере на себе ризик страхувальника, має бути впевнена, що страхувальник не приховує від неї ніяких відомостей; 
- повідомити про інші діючі договори страхування щодо об’єкта страхування.

Страхування не може мати на меті збагачення страхувальника, тому законодавець передбачив, що якщо майно  застраховане у кількох страховиків, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. Тому бажання  страхувальника застрахувати майно  в повному обсязі у кількох  страховиків можна пояснити або  бажанням отримати додаткову гарантію задоволення майнових інтересів  у випадку банкрутства однієї із страхових компаній, або його недобросовісністю в майбутньому  і намаганням отримати кілька страхових  відшкодувань у різних страхових  компаній у випадку загибелі майна. 
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об’єкт страхування уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (ст. 989 ЦК).

Обов’язки на етапі виконання  договору страхування: 
- своєчасно сплачувати страхові внески (страхову премію, страхові платежі). Сплата страхових внесків — головний обов’язок страхувальника. 
Визначаючи розмір плати, страховик може застосовувати розроблені ним тарифи. Останні становлять собою ставки страхових внесків з одиниці страхової суми або з об’єкта страхування. При визначені розміру страхових тарифів виходять із загальної умови: страхових премій, сплачених страхувальниками, має бути достатньо для того, щоб здійснити можливі виплати всім застрахованим особам за окремими видами страхування. Розмір страхових тарифів залежить від ризиків, наявних в конкретному виді страхування, та від розміру виплат; 
- вживати заходів щодо запобігання настанню страхового випадку.

Незважаючи на те, що страх  загибелі речі (у випадку майнового  страхування) переходить від страхувальника на іншу особу — страховика, страхувальник  не звільняється від обов’язку належним чином турбуватися про збереженість речі. Якщо виникає загроза настання страхової події, страхувальник  зобов’язаний вживати заходів до її усунення і утримувати застраховане майно в належному стані. Застраховане майно повинно експлуатуватися  згідно з правилами протипожежної  безпеки, належним чином зберігатися, використовуватися; 
- інформувати страховика про будь-які зміни страхового ризику.

Обов’язки в разі настання страхового випадку: 
- вживати заходів щодо зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку. При настанні страхової події страхувальник повинен не пасивно спостерігати, як настають наслідки, що зумовлять сплату йому страхового відшкодування, а зобов’язаний вживати заходів до зменшення їх розміру (наприклад, у випадку пожежі — викликати пожежників тощо); 
- повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами договору. Вимога страхувальника про виплату має бути заявлена своєчасно. Так, зазвичай за договором добровільного страхування домашнього майна страхувальник протягом доби зобов’язаний письмово повідомити страховика про вчинену, наприклад, крадіжку. Такий само строк встановлений і відповідними правилами страхування тварин, автомобілів. За відсутності страхувальника з такою заявою повинен звернутися будь-який повнолітній член його сім’ї; 
- повідомити страховика про відшкодування шкоди винною чи відповідальною за шкоду особу. 
У випадку одержання за договором майнового страхування повного відшкодування від винної особи страхувальник позбавляється права на отримання страхової виплати. 
                                                                                                                                  На страховика і страхувальника можуть покладатися й інші обов’язки, що випливають із специфіки укладеного договору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, договір страхування є двостороннім договором, оскільки права та обов'язки набувають обидва контрагенти — страховик і страхувальник. При призначенні в договорі вигодонабувача стороною в договорі залишається страхувальник, який виконує свої обов'язки, якщо перерозподіл обов'язків не передбачений в договорі. 
   Обов'язки сторін за договором страхування умовно можна розділити на три групи: 
   1) обов'язки, які сторони повинні виконати в процесі укладення договору; 
   2) обов'язки, які сторони виконують протягом дії договору; 
   3) обов'язки, які виникають після настання страхового випадку.

Обов'язок страховика при укладанні договору — ознайомити страхувальника з правилами і  умовами страхування. Обов'язки під  час виконання договору: 
   - не розголошувати інформацію, яка йому стала відомою у зв'язку з укладенням договору, щодо страхувальника, застрахованого, вигодонабувача, яка пов'язана із станом їх здоров'я, майновим становищем, та інші відомості, пов'язані з комерційною таємницею, особистим чи сімейним життям.   

- за заявою страхувальника  переукласти з ним договір  страхування у випадку здійснення  страховиком заходів щодо зменшення  страхового ризику або збільшенні  вартості майна. 
   Обов'язки у разі настання страхового випадку: 
   - протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхувальникові; 
   - відшкодувати витрати, яких зазнав страхувальник при настанні страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору. У вчиненні дій, які запобігають настанню страхового випадку, заінтересований насамперед страховик, оскільки за умовами договору він зобов'язаний відшкодовувати шкоду, яка буде заподіяна. Тому, звичайно, він повинен сприяти тому, щоб страхувальник вчиняв розумні і доступні дії, спрямовані на зменшення можливих збитків.  

- здійснити страхову  виплату у строк, встановлений  договором. 

Обов'язки страхувальника при укладенні договору:     - надати інформацію про ступінь страхового ризику. Страхувальник зобов'язаний сповістити страховика про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для визначення ступеня страхового ризику. Страхова компанія, яка бере на себе ризик страхувальника, має бути впевнена, що страхувальник не приховує від неї ніяких відомостей;     - повідомити про інші діючі договори страхування щодо об'єкта страхування.   Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт страхування уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (ст. 989 ЦК).     Обов'язки на етапі виконання договору страхування:     - своєчасно сплачувати страхові внески (страхову премію, страхові платежі). Сплата страхових внесків — головний обов'язок страхувальника.       - вживати заходів щодо запобігання настанню страхового випадку.    - інформувати страховика  про будь-які зміни страхового  ризику.     Обов'язки в разі настання страхового випадку:     - вживати заходів щодо зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку. При настанні страхової події страхувальник повинен не пасивно спостерігати, як настають наслідки, що зумовлять сплату йому страхового відшкодування, а зобов'язаний вживати заходів до зменшення їх розміру (наприклад, у випадку пожежі — викликати пожежників тощо);     - повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами договору. Вимога страхувальника про виплату має бути заявлена своєчасно. Так, зазвичай за договором добровільного страхування домашнього майна страхувальник протягом доби зобов'язаний письмово повідомити страховика про вчинену, наприклад, крадіжку. Такий само строк встановлений і відповідними правилами страхування тварин, автомобілів. За відсутності страхувальника з такою заявою повинен звернутися будь-який повнолітній член його сім'ї;     - повідомити страховика про відшкодування шкоди винною чи відповідальною за шкоду особу.     У випадку одержання за договором майнового страхування повного відшкодування від винної особи страхувальник позбавляється права на отримання страхової виплати.     На страховика і страхувальника можуть покладатися й інші обов'язки, що випливають із специфіки укладеного договору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року //Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
2. Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18(30.04.1996).– Ст. 78.
3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування»від 10 травня 1993 року № 47-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 29. – Ст. 320.
4. Белых В. С, Кривошеее И. Б. Страховое право. – М.:НОРМА, 2002. – 224 с.
5. Брагинский М. И. Договор страхования. – М.: Статут,2000.– 174 с.
6. Базилевич В. Д. Страховий ринок України. – К.: Знання, 1998. – 371с.
7. Страхування: Підручник / За ред. С. С. Осадець. – К.:КНЕУ, 2002. –599 с.
8. Страхове право: Навч. посібник / За ред. Ю. О. Заіки. –К.: Істина, 2004. – 192 с.