Складання цифрових карт населених пунктiв в Mapinfo

Локалізація пакета MapInfo / MapBasic Professional проведена так, щоб він працював з російськими даними без проблем, тобто сортування та індексація проводиться за правилами російської мови. В поставку Російської версії MapInfo включені бібліотеки умовних знаків, ряд утиліт і CAD-функцій, які розширюють можливості пакета, відповідно до вимог російського ринку геоінформаційних систем.

2.2 Середовище програмування для MapInfo Professional

Формування користувальницького інтерфейсу. MapBasic дозволяє розробити власні меню, панелі інструментів і діалоги, що спрощують роботу кінцевого користувача з геоінформацією, а також дозволяє створити власну ГІС, додаючи необхідну функціональність до наявних можливостей ГІС MapInfo.

Інтегрована картографія. Можливо вбудовування вікон MapInfo в програми, написані на інших мовах типу Delphi, Visual Basic, C + +, PowerBuilder. Наприклад, п'ять рядків коду на Visual Basic дозволяють вставити вікно MapInfo в власний додаток. Використовуючи OLE automation та DDE можна легко обмінюватися інформацією з іншими Windows-додатками. MapBasic підтримує стандарт ODBC для зв'язку із зовнішніми базами даних.

MapBasic має функції та оператори, аналогічні мови BASIC, а також картографічні функції ГІС. MapInfo Professional має спеціальне вікно в якому можна бачити команди MapBasic, що генеруються MapInfo при виконанні користувачем різних операцій. Вікно MapBasic в MapInfo дозволяє швидше освоїти цю мову і спрощує процес програмування.

Створені і відкомпільовані в MapBasic програми можна використовувати при роботі з MapInfo Professional і Runtime модулів MapInfo. MapBasic - мова мультиплатформна, модульна, процедурна, що дозволяє управляти подіями. Конструктор Діалогів забезпечує візуальне програмування інтерфейсу для додатків MapInfo і автоматично генерує код MapBasic.

Функціональні можливості

MapBasic містить більше 300 операторів та функцій, і володіє наступними характерними рисами:

        гнучкість: Модульна структура програми, організація циклів, управління процесами, можливість обробки помилок і відгуків на події.

        відкритість: Виклик динамічних бібліотек (DLL) або виконуваних програм (EXE) з MapBasic програми. Команди мови MapBasic через DDE або OLE Automation дозволяють управляти ГІС MapInfo з інших Windows додатків. Доступ до віддалених баз даних через ODBC.

        настроюваність: Можливість модифікації меню MapInfo і створення власної специфічної системи меню, діалогів і панелей інструментів.

        sql-стандарт запитів: Включення в додатки запитів SQL з географічним розширенням.

        управління таблицями і файлами: Пряме відкриття файлів Exсel, Access, Lotus 1-2-3, xBASE і ASCII, запити до них, що формують тимчасові таблиці або тимчасові колонки, сортування, оновлення, об'єднання, угруповання й інші механізми управління даними, підтримка семантичного та графічного об'єднання даних з можливістю збереження і відновлення даних. Робота з таблицями Oracle, Ingres, Informix, DB / 2, Microsoft SQL через ODBC і в деяких випадках безпосередньо.

        створення і редагування географічних об'єктів: Створення точкових, лінійних, площинних об'єктів, тексту, буферних зон та інших просторових об'єктів. Модифікація стилю оформлення об'єкта і типів об'єктів. Зміна положення вузлів як одного об'єкта, так і групи об'єктів. Оверлейні операції: об'єднання, розрізання, видалення зовнішньої або перекриває частини. Обчислення площі, периметра, центроїда, протяжності, площі перекриття. Формування карт з різних верств, контроль за установками відображення шарів і особливостями їх візуалізації в залежності від масштабу. Створення тематичних карт і легенд до них. Пошук та геокодування об'єктів. Можливість переходу від проекції до проекції і створення власних проекцій і еліпсоіда.

MapBasic дозволяє адаптувати MapInfo для вирішення задач будь-якого рівня складності і розробляти робочі місця, для фахівців самого широкого профілю.

У 1996 році корпорацією MapInfo була запропонована технологія SpatialWare, призначена для обробки великих обсягів просторової інформації в корпоративних і відкритих мережах.

SpatialWare - це серверна технологія, побудована на взаємодії з лідируючими СУБД - Oracle, Informix, DB2. Просторові дані не є традиційним і легко реалізованим типом даних для цих СУБД. Використання SpatialWare для зберігання просторової інформації в єдиній базі на сервері, дозволяє користувачеві отримувати доступ як до традиційних типів даних, так і до просторової інформації. Додаючи просторове розширення до БД, і вводячи новий тип даних, SpatialWare дозволяє зберігати і маніпулювати складними просторовими і атрибутивними даними в одній або кількох таблицях. Спільне зберігання цих даних створює їх повну інтеграцію, додаючи до цього всю міць технології реляційних БД.

При цьому виконуються всі основні принципи зберігання даних, характерні для SQL серверів:

      підтримка цілісності даних

      багатокористувацький доступ

      резервне копіювання і відновлення

      ронтроль права доступу

Слід звернути увагу, що SpatialWare орієнтована не тільки на лінію продуктів MapInfo. На клієнтських місцях може використовуватися програмне забезпечення інших фірм (ESRI, Autodesk та інших), а також додатки, реалізовані на різних мовах програмування (Visual Basic, Delphi, Visual C + +, Power Builder, Tcl / Tk, C).

SpatialWare - це продукт, повністю інтегруючий настільні картографічні системи з сервером просторових баз даних. Користувач персонального комп'ютера діє в звичних для нього термінах при роботі з даними на сервері. Сервер надає можливість читання і запису даних, без процедур трансляції або пакетної обробки, а також можливість попередньої обробки інформації, використовуючи всі переваги сервера в швидкості і збереженні цілісності даних. Таким чином, користувач дістає тільки ту інформацію, яка йому необхідна, знижуючи навантаження на мережу, мережевий трафік і зменшуючи час виконання запиту.

Переваги:

      Звичне оточення для користувача

      Використання сервера для продуктивного аналізу

      Зниження вартості впровадження та мережевого трафіку

3. Складання карт населених пунктів в програмі MapInfo Professional

3.1. Основні поняття побудови карт

MapInfo Professional – потужна картографічна програма, що дозволяє вирішувати складні завдання географічного аналізу, такі як: районування, включення географічних об'єктів в інші застосування, створення тематичних карт, виявлення тенденцій і закономірностей в розподілі даних, зв'язок з видаленими базами даних і багато що інше.

В ГІС дані містять три основні характеристики: місце, час, тема. Але при організації моделей даних ГІС використовують два класи: Позиційні дані (просторові), що визначають місце розташування; Атрибутивні дані, що визначають тематичні і тимчасові характеристики.

Просторові дані можуть бути описані за допомогою векторних моделей, які утворюються трьома типами даних:

- крапками (точковими об'єктами);

- лініями (полілініями, лінійними об'єктами);

- полігонами (ареалами, площадними об'єктами).

Геоінформатика досить нова наука, тому її терміни ще недостатньо стандартизовані. Через це в різних інструментальних системах ГІС можуть бути використані різні терміни для позначення однакових елементів моделей або самих моделей. Це визначає необхідність уточнення основних понять, які використовуються в роботі конкретної ГІС, в нашому випадку Mapinfo.

Шар – набір однотипних векторних графічних даних: точкових, лінійних, площадних. Основний спосіб представлення даних таблиці у вікні Карти. Карта в Mapinfo може складатися з декількох шарів. Окрім векторних шарів з об'єктами таблиць Mapinfo, у вікні Карти можуть бути показані растрові шари (шар з растровим зображенням), а також тематичні шари і Косметичний шар. Самим верхнім у вікні Карти завжди є Косметичний шар, дані якого знаходяться в спеціальній тимчасовій таблиці.

Таблиця – основна інформаційна одиниця Mapinfo. У відмінності від звичайного поняття таблиці, в Mapinfo вона є шаром, прив'язаним до табличної бази даних і по суті відповідає карті. Кожен рядок таблиці бази даних містить інформацію про окремий географічний об'єкт. Кожен стовпець містить певний атрибут. Таке представлення даних дозволяє застосовувати методи ділової графіки для візуалізації статистичної, економічної і іншої просторово-часової інформації. Зокрема, це дає можливість показати на географічних об'єктах діаграми і графіки подібно до того, як це робиться в пакетах ділової графіки або в електронних таблицях. Кожній таблиці може відповідати один шар (карта). Для позначення зображення таблиці (табличних даних) в Mapinfo використовують термін список.

Робочий Набор – сукупність даних (таблиць і шарів), яка дозволяє створювати складну карту (картографічну композицію). У Робочому Наборі запам'ятовуються як імена таблиць, вікна, допоміжні вікна, так і їх розташування на екрані. Таким чином користувач може зберегти робочий стан вікон Mapinfo і викликати його в подальших сеансах роботи. При завантаженні Робочий Набор відкриє всі таблиці і всі вікна, які були відкриті у момент збереження Робочого Набора, і всі вікна, розташувавши їх в тих місцях і в тому порядку, в якому вони знаходилися у момент збереження Набора.

Легенда - Список умовних позначень використованих картою або Графіком.

Звіт - сукупність графічних даних, призначених для виводу на друк. Звіт може містити декілька фреймів (вікон), в яких розміщується різна інформація: карти, легенди, графіки, додаткові підписи і так далі.

Трасування - в Mapinfo метод оцифрування зображень, при якому користувач створює векторні об'єкти дорогою.

Геокодування - процедура позиціювання інформації бази даних (реляційної таблиці) відповідно до приєднаних об'єктів Карти. Таблиця, що описує сукупність об'єктів даного шару, складається із записів, що мають в числі інших, географічні (позиційні) дані (наприклад, назва країни, області, міста або адреса). При геокодуванні Mapinfo вибирає цю інформацію і асоціює її з існуючою позиційною інформацією, яка дозволяє здійснити прив'язку і показ об'єкту на Карті.

Проекція (карти) - математична модель, що здійснює проектування кожної точки земної поверхні на карту залежно від вибору проекції (способу передачі координат) візуальне представлення однієї і тієї ж карти буде різним. Кожна проекція задається набором параметрів. Відмінність між проекціями підкреслюється різними видами координатної сітки.

Координатна сітка - Сукупність горизонтальних (широта) і вертикальних (довгота) ліній, що розташовуються на світових картах через однакові проміжки (напр., через кожні десять градусів). Використовується для зручності визначення координат об'єктів. У Mapinfo сітка представлена у вигляді окремого шару.

Центроїд - Центр об'єкту Карти. Для більшості об'єктів центроїдом є геометричний центр об'єкту, тобто крапка розташована в середині об'єкту. Але у деяких об'єктах геометричний центр знаходиться поза об'єктом, а центроїд повинен знаходитися в самому об'єкті. Центроїд використовується для завдання розташування підписів об'єктів, діаграм і стовпчастих графіках тематичного виділення. При геокодуванні координати центроїда використовуються для завдання розташування об'єкту на карті.

Mapinfo відноситься до класу векторних ГІС. Це означає, що основними об'єктами, з якими працює система, є векторні об'єкти. Побудова карти в Mapinfo полягає в створенні сукупності векторних об'єктів, що відображують необхідні об'єкти місцевості і прив'язки векторних даних до таблиць, в яких зберігається атрибутивна інформація. Основні технологічні процеси в Mapinfo можна  розділити на чотири групи:

Побудова карти може бути реалізована трьома шляхами:

1.             Створення нової карти на основі інформації, яка вводиться оператором.

2.             Створення нової карти на основі існуючої векторної карти шляхом її модифікації або оновлення.

3.             Створення нової карти на основі трасування растрових зображень, які можуть бути знімками, що сканують, або картами.

3.2 Вимоги до створення карт

При складанні карт керуються вимогами які будуть наведенні нижче

Загальні вимоги до даних

        Для всіх шарів

1.        Значення атрибутів повинні бути прописані українською мовою, кирилицею

2.        У значеннях не повинні зустрічатися латинські символи (букви)

3.        Власні назви пишуться з великої літери, загальні – маленькими літерами, якщо вони не являться частиною власної назви: Покровська церква, Подільська вулиця, Куренівський парк, Сапсаїв Ставок

4.        Власні назви не повинні братися в лапки, тобто замість "Бабин Яр" правильно буде Бабин Яр

5.        Дефіс пишеться без пробілів: Антонова-Овсієнка, Святошинсько-Броварська тощо. Також пробілів не повинно бути у випадку використання знака поділу / : 3/5, а не 3 / 5

6.        Знак апострофа ’ а не ”

7.        Після скорочень ставиться крапка та пробіл перед наступним словом: ім. Шевченка, м. Київ

8.        Після ініціалів та між ними пробіл не ставиться, тобто Т.Г.Шевченко, М.Рильський. В назвах вулиць ініціали не використовуються, імена пишуться цілком.

9.        Назви пишуться з великої букви, окрім випадків коли спочатку іде „ім.”.

10.   Назви вулиць числами пишуться за прикладом: “Індустріальна 1-а”. Не правильні варіанти: “1 індустріальна”, “1-а індустріальна”.