Розробка теоретичних матеріалів для вивчення теми Adobe Photoshop

 

 

3. Рядок меню

В верхній частині  робочого вікна знаходиться рядок  меню, який містить дев’ять основних пунктів:

• File (Файл) – містить всі команди, які стосуються операцій створення, відкривання, збереження, імпорту файлів, а також налаштування робочої області програми, команду виходу з Photoshop і список останніх відкритих документів;
• Edit (Правка) – містить команди, які призначені для відміни останньої дії, роботи з буфером обміну, а також для модифікації зображень шляхом масштабування, викривлення і додавання перспективи. Крім того, тут знаходяться команди обведення виділеної області різноманітними інструментами і заливки кольором;
• Image (Зображення) – Містить команди, призначені для налаштування розміру і «разрешения» зображення, розмірів полотна, і команди корекції кольору.
• Layer (Шар) – містить команди, призначені для роботи з шарами: дублювання шарів, накладання ефектів, групування і вирівнювання шарів, операції з об’єднання шарів;
• Select (Виділення) – містить команди для роботи з виділеними областями: виділення всієї картини, зняття і повернення виділення, модифікація і розтушовка виділеної області та ін.;
• Filter (Фільтр) – містить стандартні фільтри, які постачаються разом з програмою Photoshop, а також ті, які користувач додатк5ово встановив на своєму комп’ютері;
• View (Вид) – Дозволяє керувати масштабом, виконувати попередній перегляд редагованого зображення в різноманітних режимах, а також приховувати і показувати сітку, лінійки і направляючі;
• Window (Вікно) – Містить команди, які дозволяють приховувати і показувати всі палітри Photoshop і переключатись між декількома відкритими документами;
• Help (Допомога) – містить довідку і пункти Про програму і Про під’єднувані модулі. 

 

 

4. Сканування зображень

При використанні визначених моделей сканерів програма Adobe Photoshop дозволяє цілком контролювати процес перетворення фотографії чи слайда у відцифрованне зображення. Для сканування зображень використовується команда «Одержати» з меню «Файл».

Програма Adobe Photoshop може працювати  з будь-яким сканером за умови, що для нього буде встановлений сумісний додатковий модуль. Щоб установити такий модуль, необхідно скопіювати в підкаталог PLUGINS каталогу програми Photoshop відповідний файл фірми-виробника сканера. Усі модулі для сканерів, встановлені в підкаталозі PLUGINS, відображаються в субменю «Файл» > «Одержати».  Adobe Photoshop підтримує стандартний інтерфейс TWAIN, що дозволяє використовувати для сканування будь-які пристрої, що також підтримують цей інтерфейс. Щоб підключити сканер, що підтримує інтерфейс TWAIN, ознайомтеся з інструкцією, що додається до нього, по установці і настроюванню модуля TWAIN.

Якщо ви не змогли придбати для свого сканера драйвер, сумісний із програмою Adobe Photoshop, то ви можете відсканувати зображення за допомогою програмного забезпечення фірми-виробника сканера, зберігши його у форматі TIFF чи BMP. Щоб потім відкрити цей файл у програмі Photoshop, скористайтеся командою «Відкрити...» з меню «Файл». У процесі сканування зображень ви маєте можливість керувати декількома параметрами, що впливають на якість отриманого файлу.

 

 

5. Імпорт і експорт зображень

Adobe Photoshop дозволяє відкривати  документи в різних форматах, включаючи Adobe Photoshop 3.0, Adobe Illustrator, Amiga IFF, BMP, CompuServe (GIF), EPS, JPEG, Kodak CMS PhotoCD, MacPaint, PCX, PICT File (тільки растровий), PIXAR, PixelPaint, Raw, Scitex™ CT, Targa, TIFF і формати, що використовують TWAIN інтерфейс. Формати Photoshop, Adobe Illustrator, JPEG, Raw, Scitex CT і TIFF є убудованими. Інші формати й інтерфейс TWAIN є убудованими форматами.

Крім того, за допомогою модуля Quick Edit и можете відкривати окремі фрагменти  великих файлів у форматах Photoshop 3.0 і Scitex, а також неупакованих TIFF-файлів.

 

 

 

6. Малювання

Хоч Photoshop не призначено для малювання, тобто створення зображень з чистого аркушу паперу, і його основною задачею є редагування вже готових зображень, він оснащений широким набором засобів, які дозволяють намалювати доволі складні зображення.

Для малювання можна використовувати  наступні інструменти:

• Інструмент «ластик»
• Інструмент «лінія»
• Інструмент «олівець»
• Інструмент «аерограф»
• Інструмент «пензель»
• Інструмент «штамп»
• Інструмент «палець»
• Інструмент «розмиття/різкість»

Інструмент «ластик» змінює кожен  піксель, що знаходиться в зоні його дії. В одношаровому зображенні пікселі перефарбовуються у фоновий колір. При роботі на шарах пофарбовані пікселі стають прозорими.

Інструмент «лінія» дозволяє малювати в зображенні прямі лінії. Ви можете змінювати товщину ліній, задавати для них згладжування країв, а також створювати лінії у виді стрілок.

Інструмент «Олівець» дозволяє створювати довільні лінії з твердими границями і використовується насамперед у роботі з бітовими зображеннями. Для цього інструмента існує  спеціальний режим «Автоматичне стирання», що дозволяє малювати фоновим кольором по кольору переднього плану.

Інструмент «аерограф» дозволяє офарблювати  об'єкти без різких колірних переходів. Він створює ефект малювання  за допомогою аерозольного балончика чи розпилювача. Цей інструмент дає набагато м'якші штрихи, чим інструмент «кисть». Щоб одержати більш соковитий колір, ви можете нанести на ту саму область кілька штрихів.

Інструмент «пензель» створює в зображенні м'які мазки, границі яких менш тверді, чим в інструмента «олівець», але і не такі розмиті, як у «аерографа».

Інструмент «штамп» дозволяє відтворювати точні чи модифіковані копії зображення в тому ж зображенні, або в іншому документі. За замовчуванням інструмент «штамп» використовує як шаблон для копіювання ціле зображення. Інші режими використання цього інструмента дозволяють зафарбувати визначені області зображення заздалегідь узятим зразком чи створити його «імпресіоністську» версію. Крім того, ви можете вибірково відновлювати фрагменти останньої збереженої версії документа.

Інструмент «палець» імітує змазування сирої фарби пальцем. Цей інструмент «бере» колір на початку штриха і протягує його в напрямку переміщення курсору.

Інструмент «розмиття/різкість» дозволяє або зм'якшувати занадто різкі границі чи області в зображенні, зменшуючи контраст між деталями, або підвищувати чіткість зображення, роблячи занадто м'які границі більш різкими.

 

 

 

7. Вибір кольорів

   Перш ніж розпочати малювати, треба обрати колір, яким буде виконуватися малювання. За замовчуванням в  Photoshop обрано чорний колір в якості переднього плану (їм малюють інструменти і здійснюється заливка) і білий в якості фонового кольору, яким заповнюються області, отримані в результаті видалення.

Щоб змінити будь-який з цих кольорів, достатньо двічі  клацнути мишкою по їх образам на палітрі Інструментів і в результаті цього буде відкрито діалогове вікно Color Picker (Вибір кольору).

Color Picker дозволяє вибирати колір переднього і заднього плану по спектральній шкалі чи визначати координати кольорів за допомогою числових значень. Крім того Color Picker дозволяє вибирати готові кольори, засновані на колірній моделі CMYK, а також вибирати колір в різних замовлених колірних системах.

Палітра кольорів програми Adobe Photoshop прийнята за замовчуванням  у якості основної. Щоб повернутися  до неї після використання іншої палітри, виберіть з меню «Файл» команду «Установки» > «Основні...»  на екрані відкриється діалогове вікно «Основні установки». У списку «Палітра кольорів» задайте варіант «Photoshop».

 

 

8. Шари

Новий документ, створений у  програмі Adobe Photoshop, складається тільки з тла (заднього плану). Це тло можна  порівняти з полотном, на якому  малюється картина. Тло може бути білим, або пофарбованим у поточний колір заднього плану.

Ви можете додати в документ один чи кілька шарів, які можна порівняти з аркушами абсолютно прозорої плівки, складеними в стопку поверх тла. Якщо шар не містить ніяких образотворчих елементів, то крізь нього будуть видні всі інші шари і задній план.

Шари дають вам можливість редагувати окремі елементи зображення незалежно від інших об'єктів. Ви можете малювати, редагувати, маскувати і переміщати вміст одного шару, не побоюючись зіпсуватися графічні елементи, розташовані на інших шарах.

Усі шари в документі мають ту саму кількість пікселів, однакове число каналів і загальний колірний режим, наприклад, RGB, CMYK чи «Градації сірого».

Документи, створені в більш ранніх версіях програми Adobe Photoshop, складаються  з єдиного шару. Щоб додати нові шари в такий документ, вам доведеться зберегти його у форматі Adobe Photoshop 3.0, оскільки тільки цей формат підтримує багатошарову структуру документів.

 

 

9. Канали і маски

Adobe Photoshop використовує канали в  двох цілях: для збереження  колірної інформації і для  збереження областей. Колірні канали створюються автоматично при відкритті нового документа. Їхня кількість залежить від колірної моделі, обраної для опису зображення. Наприклад, будь-яке RGB-зображення має три визначених канали  червоний, зелений і синій  кожний для збереження інформації про визначений колір. У документі також є сполучений канал, у якому всі кольори відображаються разом.

Ви можете створювати в будь-якому  документі Adobe Photoshop додаткові канали (так називані альфа-канали). Альфа-канали використовуються для збереження масок і для створення нових зображень за допомогою спеціальних команд, що виконують обчислювальні операції над каналами. У процесі зміни кольорів чи застосування фільтрів і інших ефектів до цілого зображення маски дозволяють ізолювати і захистити від модифікації окремі його фрагменти. Математична обробка дає можливість комбінувати канали різними методами на основі перерахування колірних значень пікселів.

Розмір файлу, що містить альфа-каналі, прямо залежить від інформації про кожний піксель в каналі. Додавання до зображення нового альфа-каналу збільшує розмір файлу, причому завжди на величину, рівну обсягу одного каналу. Це означає, що додавання альфа-каналу до RGB-зображення збільшує розмір файлу на одну третину, а в CMYK-зображенні  на чверть.

 

 

10. Робота з режимами накладання

Режими накладання використовуються для створення різноманітних  художніх і спеціальних ефектів, які отримуються шляхом математичних операцій з колірними складовими пікселів. Іншим словами, режими накладання визначають спосіб взаємодії шару з шарами, що лежать під ним. Завдяки режимам накладання можна буквально за кілька секунд створити яскраві, незвичні картини і неймовірні ефекти.

Для того, щоб встановити режим  накладання шарів, достатньо виділити шар в палітрі і обрати потрібний  режим накладання з списку, який розкривається в лівій верхній частині палітри.

В режимі Normal (Нормальний), який задано за замовчуванням, пікселі верхнього  шару просто перекривають пікселі інших  шарів, які знаходяться під ними. Але при використанні інших режимів  накладання ситуація змінюється – в кінцевому зображенні, яке відображається на екрані, беруть участь вже не тільки пікселі верхнього шару, а й пікселі, які знаходяться на нижчих шарах.

При зміні режиму накладення відбувається обробка колірних значень пікселів верхнього шару з пік селями шару, що лежить точно під ним. Результат цієї обробки може відрізнятись в залежності від обраного режиму, і цей результат відображається безпосередньо на екрані.

11. Застосування стилів і ефектів шарів.

Ефекти шарів дають можливість швидко створювати найбільш популярні графічні спецефекти – падаючі тіні, свічення, обвідки та ін., значно спрощуючи процес макетування і прискорюючи роботу.

Стилі шарів – це різноманітні комбінації ефектів шарів, збережені  під якимось ім’ям в палітру Styles (Стилі). Користувач має можливість редагувати стилі, які постачаються разом з Photoshop, а також створювати власні стилі і зберігати їх.

В комбінації з різноманітними ефектами накладання, ефекти і стилі шарів  є потужним засобом для швидкого створення професійних зображень. Для застосування стилю до шару треба виділити необхідний шар і клацнути по мініатюрі потрібного стилю в палітрі Styles (Стилі).

Щоб додати до того чи іншого шару ефект, треба виділити необхідний шар в палітрі Layers (Шари) і відкрити діалогове вікно Layer Style (Стил шару), в якому можна налаштувати будь-який ефект. Основні ефекти шарів досягаються за рахунок зміщення початкового шару на визначену кількість пікселів, після чого область зміщення заповнюється заданим кольором разом з визначеним режимом накладання. Всі параметри легко змінюються не тільки в процесі розробки, а й подалі, так як всі ефекти зберігаються разом з зображенням. Ефекти шару можна тимчасово відключати, копіювати на інший шар і вилучати. До одного й тог ж шару можна застосовувати одночасно декілька ефектів. Ефекти пов’язані з шаром, до якого застосовуються, і пересуваються разом з ним.

 

 

12. Виділення областей

Щоб відредагувати фрагмент зображення в програмі Adobe Photoshop, необхідно насамперед виділити область, що редагується. Після цього ви можете перемістити, скопіювати чи розфарбувати виділений фрагмент, а також застосувати до нього різні спецефекти.