Інформація в ПК. СУБД

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 11:35, контрольная работа

Краткое описание

У діловій сфері часто приходиться працювати з даними з різних джерел, кожне з який пов'язане з певним видом діяльності. Для координації всіх цих даних необхідні певні знання й організаційні навички.

Електронною базою даних (БД) називається послідовність даних заданої структури, записана на магнітний диск комп'ютера.

Системи управління базами даних (СУБД) є набором програмних засобів, необхідних для створення, використання і підтримки баз даних.

База даних – це набір даних з наступними властивостями:
дані логічно пов'язані між собою і несуть відповідну інформацію;
структура баз даних звичайно відповідає тому специфічному набору даних, які вона містить;
бази даних відображають тільки окремі аспекти реального світу, що дає змогу визначити їх як "мікросвіт".

Содержимое работы - 1 файл

Економ.інформ..doc

— 728.00 Кб (Скачать файл)
 
 

Напрям передачi iнформацiї

Рис.7. Логiчна кiльцева структура.

     На  рис.8 показано варiант реалiзацiї кiльцевої логiчної структури в рамках фiзичної шинної топологiї. Тут управляюча iнформацiя (маркер) передається у вiдповiдностi з логiчним кiльцем, а данi передаються через загальну шину безпосередньо адресату. Як видно з малюнка послiдовнiсть робочих станцiй в логiчному кiльцi може не спiвпадати з їх фiзичними адресами.

  Робоча станцiя  №1   Робоча станцiя  №5   Робоча станцiя  №3   Робоча станцiя  №2   Робоча станцiя  №4  

     

   
 
 

 
 

Пристрiй узгодження

(термiнатор)

  Шина

(магiстраль)

  Пристрiй узгодження

(термiнатор)

Логiчне кiльце

                                          Напрям передачi маркера

Рис.8. Логiчна кiльцева i фiзична шинна  топологiї локальної  мережi. 

     В  рамках  кiльцевої  фiзичної  структури,  як правило,  реалiзується  логiчна  кiльцева структура. В цьому випадку  логiчна i фiзична структури спiвпадають, тобто маркер i данi передаються по кiльцю в одному напрямi.

РОЗГАЛУЖЕНI  МЕРЕЖЕВI  ТОПОЛОГIЇ

      Розглянутi вище технологiї переважно знаходять застосування в невеликих мережах, якi складаються з 10-15 комп’ютерiв. Для створення бiльших локальних мереж використовуються додатковi мережевi пристрої, що дозволяють збiльшити розмiр мережi i реалiзувати бiльш складну мережеву топологiю, яка найбiльш точно вiдображає фiзичне розмiщення комп’ютерiв. В якостi подiбних мережевих пристроїв виступають рiзноманiтнi повторювачi, концентратори, мости та iн.

      Повторювачем  називають пристрiй, що здiйснює вiдновлення вихiдних значень сигналiв i узгодження електричних параметрiв мереж, що об’єднуються. В рамках однорiдного фiзичного середовища повторювачi використовуються для збiльшення довжини мережi i кiлькостi робочих станцiй, що пiдключаються. На рис.9 показано приклад об’єднання з допомогою повторювача двох сегментiв мережi. В даном випадку загальна довжина мережi i число робочих станцiй може бути збiльшене вдвiчi. 

Робоча станцiя   Робоча станцiя       Робоча станцiя   Робоча станцiя  

     

   
 
 

 

Пристрiй  узгодження

(термiнатор)

   
Повторювач
  Пристрiй узгодження

(термiнатор)

Рис.9. Об’єднання сегментiв  мережi за допомогою  повторювачiв. 

      Повторювачi використовуються для об’єднання сегментiв  мереж як з однаковими, так i з  рiзними характеристиками фiзичного  середовища передачi даних. Наприклад, при об’єднаннi сегментiв мережi стандарту IЕЕЕ 802.3 10BASE5 та 10BASE2 повторювач забезпечує узгодження фiзичних та електронних параметрiв товстого i тонкого коаксiального кабеля.

      Концентратор – пристрiй, що забезпечує радiальне пiдключення мережевих вузлiв. В локальних мережах використовуються пасивнi i активнi концентратори. Пасивний концентратор являє собою розподiльчий пристрiй, що дозволяє пiдключати до одного кабеля два-три мережевих вузли. Пасивний концентратор не здiйснює вiдновлення рiвня електричного сигналу, тому допускається пiдключення пристроїв на невеликi вiдстанi. В основному пасивнi концентратори використовуються в низькошвидкiсних мережах, наприклад в мережi ARCNET. На вiдмiну вiд пасивного, активний концентратор обов’язково здiйснює вiдновлення форми i рiвня сигналiв, що передаються. Є кiлька типiв активних концентраторiв. Деякi, найбiльш простi, приймаючи сигнали по одному iз входiв, пiдсилюють їх i передають на всi iншi виходи. Iншi концентратори (їх називають iнтелектуальними) аналiзуюють потiк iнформацiї i керують ним, направляючи на рiзнi мережевi вузли.

      Концентратори можуть використовуватись в мережах  з зiркоподiбною топологiєю (див. Рис.2). В цьому випадку використання концентратора дозволяє суттєво розвантажити сервер мережi вiд операцiй управлiння комутацiєю робочих станцiй.

      Найбiльш  широке розповсюдження концентратори  отримали в мережах з деревоподiбною топологiєю. В першу чергу це характерно для сучасних швидкiсних мереж, якi практично  всi побудованi на основi концентраторiв. На мал.1.11 показано один з варiантiв реалiзацiї деревоподiбної топологiї на основi концентраторiв. Тут на самому верхньому (кореневому) рiвнi розмiщений так званий кореневий концентратор, до якого пiдключається мережевий сервер i концентратори бiльш низького (першого) рiвня. На другому рiвнi знаходяться робочi станцiї i концентратор другого рiвня. На третьому рiвнi розмiщенi тiльки робочi станцiї. 

4. Пошук інформації  в Internet

     Браузери

Щоб переглядати  інформацію в Інтернет потрібно мати як мінімум одну програму, що називається браузер. Серед найпоширеніших слід відмітити такі браузери як:

    • Internet Explorer – популярний бо є частиною операційної системи Windows та має російськомовний інтерфейс;
    • Opera – є комерційною програмою, більш зручна та захищена порівняно з Internet Explorer. Якщо завантаження файла було завчасно припинено, то Opera на відміну від Internet Explorer дозволяє продовжити завантаження.
    • Mozilla Firefox – безкоштовний браузер, що з’явився останнім часом і стрімко набирає шанувальників.

Завдяки добре  підтриманим стандартам майже не має значення яким саме браузером  Ви будете переглядати веб-сторінки. До типових елементів кожного  вікна у операційній системі ( заголовок вікна з кнопками керування  ним, панель меню, панель інструментів) у інтерфейсі браузерів додано рядок адреси або поле для вводу адреси сторінки. Дуже типовою є і панель інструментів в кнопками повернення до попередньої сторінки, зупинки завантаження тощо.

  1. Заголовок вікна браузера.
  2. Панель меню – серед найбільш вживаних команд зберігання сторінки на локальному комп’ютері, зміна кодування (якщо текст не читається),
  3. Панель інструментів – найбільш вживані команди повернення до попередньої сторінки, припинення завантаження сторінки.
  4. Рядок адресу – саме сюди ви вводите адресу потрібної сторінки.
  5. Кнопка для переходу по набраному адресу – можна і не використовувати, а натискати на клавіатурі Enter.
  6. Робоче поле - відображається сторінка.
  7. Рядок стану – при наведенні курсору на посилання тут з’являється адреса, що при деякому досвіді дозволяє зрозуміти куди веде посилання (інший сайт, той самий сайт, інше місце на той самій сторінці).
 

  1. Заголовок вікна.
  2. Панель меню – найбільш популярні команди зберігання інформації на локальному комп’ютері та зміна кодування.
  3. Панель інструментів – найбільш популярні команди повернення до попередньої сторінки та припинення завантаження.
  4. Поле для введення адреси, перехід відбувається при натисканні на клавіатурі Enter.
  5. Робоче поле – відображення сторінки. При наведенні на посилання з’являється підказка з адресою цього посилання.
 

  1. Заголовок вікна.
  2. Панель меню – найпопулярніші команди збереження сторінки на локальному комп’ютері та зміна кодування.
  3. Панель інструментів – найпопулярніші команди повернення на попередню сторінку та припинення завантаження сторінки.
  4. Поле для вводу адреси, для переходу можна натиснути на клавіатурі Enter або скористатися кнопкою Go.
  5. Додаткова панель інструментів.
  6. Закладки – кожна з них це заголовок відкритої сторінки, клацаючи по ним можна переглядати сторінки.
  7. Робоче поле – відображення сторінки.
  8. Рядок стану – відображення адреси посилання при наведенні на нього.
 

Для того, щоб  отримати доступ до Інтернет-ресурсів, необхідно знати їх мережеву адресу. Оскільки Інтернет постійно поновлюється і розвивається,  в ньому не може буди єдиного каталогу, так само я нема єдиної світової телефонної книги. Водночас в Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких пошукових систем можуть бути:

    • тематичні каталоги;
    • пошукові сервери, що здійснюють контекстній пошук;
    • метапошукові машини;
    • спеціалізовані пошукові служби.

Всі механізми  пошуку багато в чому повторюють методи і підходи, які застосовуються в  бібліотечній справі.

     Тематичні каталоги

Якщо потрібна загальна інформація із глобальної теми або деяких її областей, доцільно користуватися  пошуковими тематичними каталогами. Тематичні каталоги – це інформаційно-довідкові  системи, які створюються вручну редакторами на основі інформації,  зібраної на серверах Інтернету. Вони мають деревовидну структуру. Всі галузі людської діяльності поділяються на групи: наука, техніка, мистецтва, економіка, політика, спорт тощо, а ті, в свою чергу, - на підрозділи. Наприклад, мистецтво – це література, театр, живопис, музика, архітектура. Далі йде детальніша класифікація. Так, до театрального мистецтва належать опера, балет, драма, мюзикл та ін.. В тематичних каталогах Інтернету, як і в бібліотечній справі, не існує єдиних стандартів класифікації.

Каталоги організуються  за темами і, як правило, містять гіперпосилання для повернення на верхній рівень веб-сайту каталогу, а не на окремі сторінки у межах цього веб-сайту. Користувачі каталогів починають  пошук, вибираючи загальну тему чи відповідну тематичну категорію, а потім крок за кроком звужують межі пошуку.

Працювати з  пошуковими каталогами нескладно. Пошук  інформації користувачем провадиться  на інтуїтивному рівні і практично  завжди закінчується успіхом. Однак  за цією простотою приховується складність, пов’язана з розробкою і веденням каталогу. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний прості Інтернету, відбирають те, що, на їх думку, становить загальний інтерес, і заносять адреси таких публікацій до каталогу. Як правило, каталоги ресурсів складаються на основі експертних оцінок.

Основною перевагою  такого засобу пошуку є чітка відповідність  змісту сайтів тематиці, оголошеній для  кожного розділу. Недоліком є  неповне охоплення існуючих у мережі ресурсів, оскільки відслідкувати весь обсяг інформації, наявної в Інтернеті, практично нереально навіть для значної кількості персоналу, яких обслуговує сервер. Якщо в одному тематичному каталозі не одержано задовільних результатів, слід звернуться до іншого. Результати пошуку в тематичних каталогах часто бувають дуже різними, оскільки веб-сайти, що включаються до кожної тематичної категорії, обираються вручну людьми, а не машинами.

Тематичні каталоги є початковими засобами пошуку інформації і дозволяють розв’язувати стандартні задачі – пошук сайтів певного тематичного призначення на яких можна знайти колекцію тематичних посилань. Для полегшення пошуку можна використати пошук на каталозі.

     Список  деяких тематичних каталогів:

    • українські:
      • favorites.com.ua 
      • era.com.ua 
      • silver.kiev.ua 
      • ualist.com 
    • російські:
      • kinder.ru 
      • portal.edu.ru 
      • school.holm.ru 
      • list.ru 
      • max.ru 
      • weblist.ru 

Информация о работе Інформація в ПК. СУБД