Архівування та розархівування файлів із включенням підкаталогів

     В ОС Windows програми-архіватори мають графічний 
інтерфейс. У Windows використовуються такі архіватори як WinZip, 
WinArj, WinRar. Найбільш популярним є архіватор WinZip - 
формат zip використовується як стандарт де-факто в мережі Інтернет, 
багато користувачів використовують його також і для зберігання архівів на 
локальному комп'ютері. Робота з архівом в WinZip починається з 
створення файлу архіву за допомогою команди "File New Archive". Файл 
архіву буде створено після завдання його імені. При установці прапорця 
"Add dialog" буде відкрито додаткове діалогове вікно "Add", в 
якому можна вказати імена і параметри файлів, що додаються в 
`Puhb. Архівація з включенням підкаталогів здійснюється при 
установці прапорця "Include subfolders" - додаються всі файли, 
що знаходяться в папках поточної папки. При установці прапорця "Save 
full path info "запам'ятовується повний шлях до файлу. При вилученні з 
архіву файли будуть поміщатися у відповідні папки. Якщо папок 
немає, вони будуть створені. Таким чином в архів можна помістити 
ціле дерево папок з файлами. Витяг з архіву здійснюється 
за допомогою команди "Actions Extract". При установці прапорця "Use 
folder name "в діалоговому вікні" Extract "виймається з архіву 
файл поміщається в папку, ім'я якої було записано в архів разом 
з файлом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок

     Комп'ютер розуміє тільки одну мову - мову машинних команд. Звичайно, для спілкування  і роботи з комп'ютером необов'язково знати цю мову, але практично будь-який професійний програміст рано чи пізно  стикається з необхідністю його вивчення. На щастя, при цьому людині не потрібно намагатися осягнути значення різних комбінацій двійкових чисел, так  як ще в 50-ті рр. програмісти стали  використовувати для програмування  символічний аналог машинної мови, який назвали мовою асемблера. Ця мова точно відображає всі особливості  машинної мови. На відміну від мов  високого рівня, мова асемблера для  кожного типу комп'ютерів свій.

     Найефективнішу  програму можна написати тільки на асемблері, так як ця мова є «рідним» для комп'ютера. Це дуже трудомісткий і вимагає великої уваги і  практичного досвіду процес. Тому реально на асемблері пишуть в  основному програми, які повинні  забезпечити ефективну роботу з  апаратною частиною комп'ютера. Іноді  на асемблері пишуться критичні до часу виконання або витрачанню пам'яті  фрагменти програми. Згодом вони оформляються у вигляді підпрограм і суміщаються  з кодом на мові високого рівня. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Спісок  літератури

1. Пирогов В.Ю. Ассемблер. Учебный курс. - 2-е изд., перераб. и доп. СПБ.: БХВ-Петербург, 2003
2. Журден Р. Справочник программиста на персональном компьютере фирмы IBM PC
3. Ахметов А. Н., Борзенко А. В. Современный персональный компьютер – М.: Компьютер Пресс, 2003.-317 с
4. Банк В.Р., Зверев В.С. Информационные системы в экономике: Учебник. - 2003 г
5. Борзенко А.В. IBM PC: устройство, ремонт, модернизация – М.: Компьютер Пресс, 1996.- 344 с
6. Зверев В.С. Информатика: Учебное пособие для студентов вузов. Астрахань, 2003
7. Компьютер Пресс//М.: Компьютер Пресс - 2002
8. Компьютера//М.: ООО "Пресса" - 2001
9. Кузнецов Е. Ю., Осман В. М. Персональные компьютеры и программируемые микрокалькуляторы: Учеб. пособие для Вузов – М.: Высш. шк. -1991 г. 160 с
10. Фигурнов А.Э. IBM-РС для пользователя. М., 1998