Тенденції та перспективи розвитку Подільського економічного району

           Після розпаду СРСР в умовах переходу України до ринкової економіки і самостійного економічного розвитку виникла проблема розроблення і затвердження мережі економічних районів, яка б відповідала потребам подальшого розвитку економіки України.

           Над вищезгаданою проблемою працювали вчені В.А. Поповкін, Ф.Д. Заставний, О.І. Шаблій. Але найбільшою мірою враховує соціально-економічні внутрішньорайонні зв’язки схема районування, яку запропонував у 1995 році професор М.Д. Пістун (див. додаток А). Він поділяє Україну на дев’ять суспільно-географічних районів:

     1. Столичний у складі Київської, Житомирської та Чернігівської областей;

     2. Центральний – Черкаська та Кіровоградська області;

     3. Північно-Східний – Харківська, Полтавська, Сумська області;

     4. Донецький – Донецька та Луганська області;

5. Придніпровський – Дніпропетровська та Запорізька області;

     6. Причорноморський – Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області;

     7. Прикарпатський – Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області;

     8. Північно-Західний − Волинська та Рівненська області;

     9. Подільський – Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Загальна  характеристика Подільського економічного району

 

          До складу Подільського економічного району входять Вінницька (утворена 1932р.), Тернопільська (утворена 1939р.), Хмельницька (утворена 1937р.) області (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Структура Подільського економічного району 

          Район займає велику територію (10,1% території України), його площа становить 60,9 тис. км². За даними 2007 року в районі проживало 4,1 млн осіб (8,8% населення держави). Відносно адміністративного поділу Подільський економічний район має 64 адміністративних райони. Тут є 47 міст, 72 селища міського типу, 1806 сільських рад, що охоплюють 3899 великих та малих сіл. Найбільше  місто та головний економічний центр усього Поділля – місто Вінниця, яка розташована на берегах верхньої течії Південного Бугу. Населення міста становить 362 тис. осіб (2006р.). Великими центрами промисловості і культури району є й інші обласні центри: Тернопіль (219 тис. осіб) і Хмельницький (257 тис. осіб). Поділля виділяється високим рівнем виробництва продукції землеробства і тваринництва й посідає щодо цього четверте місце в країні після Причорноморського, Столичного і Північно-Східного районів. На нього припадає близько 15% українського випуску продукції сільського господарства.

          Подільський  економічний район – це аграрно-індустріальний район. Адже тут серед галузей промислового виробництва є неметаломістке машинобудування і металообробка, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

     1.1. Економіко-географічне положення. Розташування району є досить зручним. Він межує з відносно розвиненими Центральним і Карпатським економічними районами, має вигідне транспортно-географічне розташування. З півночі на південь територія простягається на 240 км, з заходу на схід – 370 км. Район розташований у центральній частині Правобережної України, на Подільській і Придністровській височинах, у зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням, що позитивно сприяє розвитку агропромислового комплексу як профілюючої галузі господарства [12].

          Район має розвинену транспортну мережу, що дає змогу підтримувати економічні та культурні зв’язки з Карпатським, Центральним, Південним економічними районами та з Молдовою. Поділля розташоване недалеко від державного кордону і таке розташування дає змогу розвивати на його території галузі й виробництва, продукція яких може експортуватися до цих країн.

          Клімат вищезгаданого району в основному помірно-континентальний з великим впливом циклонів в усі пори року. Ці особливості зумовлюють певну структуру і тип ґрунтового покриву та впливають на спеціалізацію сільського господарства.

          У районі нижча, ніж у середньому по Україні, густота населення, переважають сільські жителі. Мережа розселення характеризується наявністю порівняно розгалуженої системи сільського розселення та міської системи розселення, представленої в основному невеликими містами.  

           1.2. Природно-ресурсний потенціал. Природні умови і ресурси Подільського економічного району є сприятливими для розвитку сільського господарства. Достатня кількість опадів, наявність родючих ґрунтів з високим вмістом гумусу, переважно опідзолених і потужних чорноземів, позитивно впливають на розвиток сільського господарства. Характерною особливістю району є порівняно низька землезабезпеченість [4].

          Справжнім багатством району є його природні ресурси – земельні, водні, мінерально-сировинні, лісові.  У районі значні поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверхню вздовж річок Случі, Південного Бугу.  У Шепетівському районі на Хмельниччині є родовища  червоного граніту. У Кам’янець-Подільському на поверхню виходить мармур. На Тернопільщині є запаси мергелів, з яких виробляють цемент. Багаті поклади пісковиків у Тернопільській області, у Вінницькій області. Гіпс видобувають у Хмельницькій і Тернопільській областях, каолін і вогнетривкі глини – у Хмельницькій і Вінницькій. Поділля має 0,8 млрд. т прогнозованих запасів залізних руд. У Придністров’ї залягають поклади фосфоритів.

          Серед інших корисних копалин є пеліканіт, з якого  виготовляють кахельні плити. Відомі невеликі родовища сірки (смт  Микулинці), бурого вугілля, горючих сланців (Придністров’я), які поки що не розробляються.

          Густа мережа річок належить до басейнів Дніпра, Південного Бугу, Дністра. Це річки Збруч, Смотрич, Удич, Рось та інші. Вони використовуються частково для одержання електроенергії і зрошення. Ставки, яких у районі є 5500 використовують для риборозведення.

          Лісами вкрито 11,5% території району. Вони мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і рекреаційне значення.            

          Подільський економічний район має чудові краєвиди, значні лісові масиви, різноманітні гідрологічні об’єкти, лікувальні грязі, території природно-заповідного фонду. Це і є його рекреаційні ресурси.

          З відомих двадцяти родовищ мінеральних вод розробляються тринадцять. Це родонові води Хмільника, сульфідні води села Конопківки, хлоридні − Гусятина (Тернопільська область), та родонові води типу Нафтуся – у Полонному, Сатанові Хмельницької області. Район  має також і свої лікувальні грязі. У Вінницькій області існує Войтовицьке родовище лікувального торфу, є таке родовище і в Тернопільській області.

          Багатий економічний район на річки, озера та водосховища. Довжина усіх річок складає 27,1 тис. км. Найбільше використовуються для рекреації річки Південний Буг, Дністер, Случ, Горинь.

          У Тернопільській області є знамениті карстові печери. Тут знаходиться одна з найбільших у світі гіпсова печера – Оптимістична. Її протяжність 165 тис. метрів. Взагалі в цій області знаходиться близько 70 печер.

          Добре відомі і природні заповідники Поділля. Серед них – Національний природний парк «Подільські Товтри» та нерозорані крутосхили у Тернопільській області, названі Медоборами. Цей край знаний і як край товарного бджільництва.

           1.3. Демографічний потенціал. Населення Подільського економічного району станом на 1 січня 2004 року становило 4,2 млн чоловік. Сільське населення переважає над міським і його частка за різними джерелами становить 51-55%. Найбільш заселена Вінницька область. Для Поділля є характерним від’ємний приріст населення. Звичайно, для такої невтішної ситуації є свої причини. Це і скрутне матеріальне становище основної частини населення, зростання кількості розлучень, незадовільні житлово-побутові умови молодих сімей, а також інтенсивні процеси старіння у сільських населених пунктах, на які впливає сукупність соціально-економічних умов демографічного відтворення [11].

         Основні потоки мігрантів, особливо молоді, формуються на селі, що сприяє підвищенню темпів його депопуляції. У районі спостерігаються маятникові міграції, які зумовлені обмеженістю місць прикладання робочої сили на селі.

           1.4. Розвиток сільського господарства. Провідна галузь сільського господарства району – рослинництво. Тут вирощують такі провідні зернові культури як озима пшениця, ярий ячмінь, зернобобові, кукурудза на зерно. Вирощують також овес, просо, гречку, жито. З-поміж кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинене і овочівництво − найбільші площі займають картопля та капуста. Великі території займають сади та ягідники. В останні роки особливо помітне збільшення їх площ. Придністров’я має свої виноградники.

          Основна технічна культура району – цукрові буряки. За їхніми валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні. З інших технічних культур тут вирощують соняшник, тютюн, а також останнім часом значно зросли площі під посівами ріпаку. Район має всі можливості для вирощування хмелю, але не так давно ця галузь зовсім занепала.

          Тваринництво тісно пов’язане з рослинництвом і переробною ланкою АПК. Домінує молочно-м’ясне скотарство. Швидкими темпами розвиваються свинарство та птахівництво. Відносно розвинуті ставкове рибництво і бджільництво. Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку забезпечують і відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної), кормові культури та продукція комбікормової промисловості.

           1.5. Промисловість. В галузевій структурі промисловості Подільського економічного району переважає комплекс переробних галузей АПК. Поряд з ними розвиваються енергетична, паливна, чорна металургія. Хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування, лісова і деревообробна, промисловість будівельних матеріалів, легка та інші галузі промисловості [6].

           Розвинена промисловість будівельних матеріалів в основному працює на місцевій сировині.

          Хімічна промисловість спеціалізується  на виробництві мінеральних добрив, сірчаної кислоти, побутової хімії.

          Деревообробна промисловість частково  працює на завезеній сировині, оскільки ресурси лісостепової зони є недостатніми. Вона виробляє меблі.  
          Паливно-енергетичний комплекс Поділля включає електроенергетику і 
паливну промисловість. У районі функціонують Ладижинська ДРЕС і Хмельницька АЕС.

          Машинобудівний комплекс представлений підприємствами, які виробляють машини для сільського господарства і харчової промисловості. Також функціонують підприємства приладо- і верстатобудування, які виробляють електротехнічну, інструментальну продукцію.

          Із галузей легкої промисловості у районі розвинуті текстильна, швейна, взуттєва й трикотажна.

          Харчова ж промисловість району превалює у загальному обсязі виробництва. Район, маючи багату сировинну базу, розвиває різноманітні галузі. Це і виробництво цукру. М’ясна і молочна промисловість, борошномельно-круп’яне виробництво, кондитерське, олійно-жирове.

           1.6. Транспорт. Подільський економічний район має на своїй території залізничні і автомобільні шляхи сполучення. Протяжність залізниць становить 2468 км, автошляхів з твердим покриттям − 21 тис. км.

          Через територію економічного  району проходять газопроводи  «Союз», «Уренгой-Ужгород».

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Основні соціально-економічні показники розвитку Подільського економічного району 

          В Україні оцінювання результатів соціально-економічного розвитку проводиться на основі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 113. Комплексна оцінка здійснюється з метою аналізу змін, що відбуваються у соціально-економічному розвитку регіонів [11].

          Так, економічний розвиток Подільського економічного району за 2007 рік відображено у табл. 3.1 [14].

Таблиця 3.1

Економічний розвиток Подільського економічного району