Основні види ризиків

    Портфельний ризик - ризик невідповідності у майбутньому інвестиційного проекту кредитному портфелю, портфелю цінних паперів чи портфелю реальних проектів. Портфельний ризик виникає внаслідок можливості суттєвого погіршення сукупних показників того чи іншого портфеля: прибутковості, зростання капіталу, ступеня впливу ризику ліквідності.

    Будівельні  ризики - це ризики, що виникають у процесі проекту. Залежно від типу фінансування проекту ці ризики розподіляються між учасниками здійснення проекту чи приймаються на себе тією чи іншою стороною.

  Ризик перевищення кошторису означає, що проектно-кошторисна вартість може бути перевищена через провину багатьох учасників.

  Ризик несвоєчасного завершення термінів засвоєння інвестицій виникає внаслідок змін у складі проектів, зривів постачання матеріально-технічних ресурсів.

    Ризик порушення умов договору спричинений  змінами умов функціонування інвестора  та підрядної організації (фінансова  неспроможність інвестора, зміни ставок оподаткування доходу, умов отримання  банківських кредитів і погашення  раніше отриманих позичок, амортизаційної політики, невиконання угод субпідрядними  організаціями, проектантами та іншими учасниками інвестиційного процесу).

    Ризик падіння попиту виникає у разі зміни потреб у продукції будівельної  галузі у зв’язку із загальним  спадом виробництва, кризою фінансів, бюджетним дефіцитом.

    Експлуатаційні  ризики з’являються після введення об’єкта у дію та виходу на проектну потужність (що за наших умов спричиняє  певні ризики).

    Ризик реалізації продукції, робіт, послуг, спричинений  можливістю звуження ринку збуту  у процесі експлуатації та втрати частини споживачів через зростаючу  конкуренцію та появу на ринку  товарів вищої якості.

    Ризик зниження прибутковості тісно пов’язаний з ризиком реалізації продукції  і тягне за собою скорочення грошових потоків та неможливість розрахунків з кредиторами.

    Ризик невиконання поставок матеріально-технічних  ресурсів для виробництва зумовлює у майбутньому можливу ненадійність постачальників.

    Ризик менеджменту виникає через можливу  необхідність у майбутньому зміни  керівництва підприємства.

    Форс-мажорний ризик існує як на стадії будівельного виробництва, так і в період експлуатації підприємства. Він пов’язаний з  виникненням подій об’єктивного характеру, які можуть призвести  до часткової чи повної втрати майна.

3.Волатильність

    Волати́льність  - статистичний показник, що характеризує тенденцію ринкової ціни або доходу змінюватися з часом. Є одним з найважливіших фінансових показників в управлінні фінансовими ризиками, де являє собою міру ризику використання фінансового інструмента за заданий проміжок часу. Частіше за все вираховується середня волатильність. Виражається волатильність в абсолютному (100$±5$) або у відносному від початкової вартості (100$±5 %) значенні.

    Розрізняють два види волатильності:

• Історична волатильність - це величина, рівна стандартному відхиленню вартості фінансового інструмента за заданий проміжок часу, розрахованому на основі історичних даних про його вартість.
• Очікувана волатильність - волатильність, що вираховується на основі поточної вартості фінансового інструмента із припущенням, що ринкова вартість фінансового інструмента відбиває очікуваний ризик.

    Історична волатильність розраховується як середньорічна волатильність σ пропорційна стандартному відхиленню σ₍SD) вартості фінансового інструменту і обернена пропорційна квадратному кореню періоду часу:

,

де σ - стандартне відхилення вартості фінансового інструменту; P - період часу в роках.

    Волатильність σ_T за інтервал часу T (виражений у роках) розраховується на основі середньорічної волатильності так:

    Наприклад, якщо стандартне відхилення вартості фінансового інструмента на протязі  дня становить 0,01, а в році налічується 252 торгових дня (тобто період часу - 1 день = 1/252 року), то середньорічна волатильність буде дорівнювати:

    Волатильність за місяць (тобто за T = 1 / 12 року) дорівнюватиме:

.

    Кожна з валютних пар (текстовий запис котирування валюти), що торгуються на ринку Форекс, має певну волатильність, або розкид цін протягом кожної торговельної сесії.

    Ринок - це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. Волатильність вимірює, наскільки змінювалися ціни за встановлений період часу. Високоволатильні ринки характеризуються потенційно більшим прибутком, але і підвищеним ризиком, такі ринки цікаві для короткострокових трейдерів. Довгострокові, більш консервативні трейдери намагаються торгувати на менш рухливих ринках. Якщо протягом тижня спот-курс валюти рухався в межах плюс-мінус 2-3% від ціни закриття п'ятниці, то це низька волатильність. А якщо то падав на 15%, то зростав на 15%, то волатильність - дуже висока.

    Волатильність має деякі особливості: циклічність, сталість і прагнення до середнього.

    Волатильність має тенденцію працювати циклічно, виростаючи до піку, потім зменшуючись, поки не досягне нижньої межі, і  процес повторюється.

    Постійність волатильності - це її здатність тривати  від одного дня до наступного, припускаючи, що та, яка існує сьогодні, буде, ймовірно, існувати і завтра.

    Повертатися назад до середнього (нормальному) рівнем, після того, як досягне високого або низького екстремуму - ще одна чудова здатність волатильності. Якщо ринок  досягає екстремально високих значень  волатильності, то, швидше за все, повернеться  назад до середнього, тобто, впаде  до нормального рівня.  

4. Середньоквадратичне відхилення як міра оцінки ринкового ризику

    Середньоквадратичне відхилення - це абсолютна міра ризику. Чим вище середнє квадратичне відхилення, тим вищий ризик проекту.

    Середньоквадратичне (стандартне) відхилення (s) визначається за формулою:

²=^2_і

 де  – дисперсія;

 – очікуване значення для кожного  випадку спостережень;

 – середнє очікуване значення;

– кількість випадків спостережень (частота)

Р –  імовірність отримання прибутку.

    Економічний зміст середньоквадратичного відхилення з погляду теорії ризиків полягає в характеристиці максимально можливого коливання досліджуваного параметра від його середнього очікуваного значення. Чим більша величина дисперсії і середньоквадратичного відхилення, тим ризикованіше управлінське рішення.

    Середньоквадратичне відхилення визначають як корінь квадратний з дисперсії за формулою:

,

де          G - середньоквадратичне відхилення.

    Існують ще інші, спрощені методи визначення ступеня ризику.

    З погляду інвестора кількісно  ризик характеризує імовірнісну  оцінку максимальної та мінімальної  величини доходу, який може бути отриманий  унаслідок капіталовкладень. При тому чим більший діапазон між цими величинами при рівній імовірності настання подій, тим вищий ступінь ризику.

    Тоді  для розрахунку середньоквадратичного  відхилення використовують такі формули:

      G = P _max (X _max – )² + P _min (  – X _min)² 

G - середньоквадратичне відхилення;

P_max - імовірність отримання максимального прибутку;

X_max - максимальна величина прибутку;

- середня, очікувана величина прибутку;

P_min - імовірність отримання мінімального прибутку;

X _min - мінімальна величина прибутку; 

                                Правила вибору більш ризикових проектів          Таблиця 2. 4

 
 

Запитання до теми

1. Що таке ризик і які його специфічні ознаки?
2. З чим пов'язують виникнення ризику як економічної категорії?
3. Чому в ринковій економіці в господарській діяльності неможливо запобігти ризику взагалі?
4. Розкрийте зміст і структуру економічних ризиків.
5. Як кількісно визначається рівень ризику?
6. В  чому полягає економічний зміст волатильності?
7. В чому відмінність історичної і очікуваної волатильності?
8. Які особливості має волатильність?
9. Як середньоквадратичне відхилення впливає на ризик?
10. Від чого залежить ризикованість управлінського рішення?

Тести до теми

1. Виберіть правильне визначення ризику:

а) можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки;

б) дохід, який перевищує пов`язані з ним витрати;

в) основна  форма грошових накопичень господарського суб'єкта;

г)  джерело  формування фінансових ресурсів підприємства.

2. В яких формах та видах існує ризик?

а) тільки спрямованих на принесення прибутку;

б) ризик  не має форм та видів;

в) у  формах та видах  прагнення отримати прибуток та у сприянні ефективному; розподілу та використанню ресурсів, упровадження досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

г) у  різних формах і на різних рівнях: від  простої домашньої роботи (прибити  поличку на кухні) до багатомільярдних проектів (організація польоту на Марс).

3. Які з нижче наведених видів належать до видів ризику?

а) розподільчий, оцінювальний, інвестиційний;

б) інформаційний, стимулюючий, проектний;

в) розрахунковий, розподільчий, аналітичний;

г) інвестиційний, підприємницький,  фінансовий, кредитний, відсотковий.