Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2012 в 21:53, реферат
Географічне положення. Економіка регіону. Транспортна система регіону. Перспективи розвитку швидкісного залізничного руху на Україні.
Вступ
Транспорт—одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, що забезпечує потреби господарства й населення в усіх видах перевезень. Він має такі особливості: 1) наслідком роботи транспортує не новий продукт, а певний корисний ефект, що полягає в переміщенні вантажів і людей; 2) на транспорті використовується не сировина, а лише засоби виробництва й допоміжні матеріали; 3) своєю діяльністю транспорт продовжує виробничий процес промисловості й сільського господарства у сфері обігу. Для нього характерні лінійне розміщення та універсальність виробничих зв'язків з іншими галузями господарства.
Види транспорту розрізняються за характером перевезень, їхньою дальністю, потужністю, кількістю спожитої електроенергії тощо. Залежно від розвитку й розміщення транспорт поділяється на суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний.
До основних видів транспорту належать
суходільний (залізничний, автомобільний,
трубопровідний), водний (морський, річковий
та озерний), повітряний. [ 1 ]
І.Херсонська область
Область розташована на півдні України.
На південному заході омивається Чорним,
а на південному сході - Азовським морями.
На півночі регіон межує з дніпропетровською,
на сході - з запорізькою, на заході - з
Миколаївською областями, на півдні - з
Республікою Крим.Територія області28.00тис.км2.
Ландшафт - рівнинна
поверхню, велика частина території регіону
розташована в степовій зоні. Водні ресурси:
область омивається Чорним і Азовським
морями, головна річка - Дніпро. У межах
регіону знаходиться велика частина Каховського
водосховища і Дніпровський лиман. Грунт
- переважно чорнозем та темно-каштановий.
Клімат: помірно-континентальний. Кількість
опадів становить 350-500 мм в рік. [ 2 ] На сході межує ізЗапорізькою,
на півночі з Дніпропетровською областями
Природні копалини представлені
головним чином родовищами нерудних будівельних матеріалів
- в регіоні їх 90: цементні і цегляно-черепичні
глини, мергель, вапняк, будівельний пісок. Приморські
Розробляється Стрілецьке родовище газу на Арабатській Стрілці.
і косметичних
цілях. В останні роки на півночі
1.2 Економіка регіону
В кінці XIX - початку XX століття Херсонська губернія стала одним з крупних районів кустарної промисловості півдня України. Після 1917 року колишнє адміністративно-територіальне ділення України було скасовано. У липні 1919 року було ухвалене рішення розділити Херсонську губернію дві - Херсонську і Одеську. У грудні 1920 року Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську, Для після воєнного відновлення Чорноморського флоту на початку 1950-х років в Херсоні був побудований судно-будівельний завод, а пізніше тут був заснований завод залізобетонного докостроєнія "Паллада", які до недавнього часу були у складі виробничого об'єднання.
Галузями спеціалізації народного господарства Херсонської області є промисловість (суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна і електротехнічна промисловість, нафтопереробка, легка промисловість), агропромисловий і рекреаційний комплекси. Серед промислових підприємств перш за все необхідно відзначити Херсонський суднобудівельний завод, компанію "Херсонські комбайни" - одного з провідних виробників сільськогосподарської техніки в Україні, "Херсоннефтепереработку", в Новій Каховці розташований завод "Сокіл", що спеціалізується на випуску радіопродукції. [4]
Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консервний комбінат, консервний, хлібний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродуктів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів представлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетонних виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.
Провідними галузями пром-сті є машинобудування
і металообробка (понад 39 % товарної пром.
продукції), легка (бл. 23 %), харчова (понад
15 %) та паливна (10 %). У структурі маш.-буд.
галузі виділяють суднобудування і судноремонт,
с.-г. та електротех. машинобудування. У
Херсоні будують океанські танкери, суховантажні
судна, рудовози, контейнеровози, ліхтеровози,
дизель-електроходи для арктичної навігації,
плавучі доки для ремонту суден, проводять
ремонтне обслуговування пром. суден Азово-Чор-номорського
басейну; для потреб річкового флоту випускають
річкові та озерні пасажирські теплоходи,
катери, земснаряди, баржі,буксири, судна
мішаного типу "ріка - море" (суднобуд.
виробниче об'єднання, суднобуд.-суднорем.,
су-днорем. з-ди). Значного розвитку
набула м'ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова
Каховка), мол. і маслосироробна (Бери-слав,
Генічеськ, Скадовськ, Херсон), олійно-жирова
(Херсон), рибна (Генічеськ, Херсон),
борошномельно-круп'яна пром-сть. Серед галузей легкої пром-сті осн.значення має текстильна (Херсон, виробниче бавовняне об'єднання). Значні площі займають садові насадження (24 тис. га); переважають
кісточкові
культури — абрикоси, персики, черешня,
сливи; вирощують також айву, яблуні, груші.
Серед галузей тваринництва провідне
місце посідає скотарство м'ясо-мол, напряму,
свинарство, тонкорунне вівчарство та
птахівництво. В області —163 колгоспи,
у т. ч. 9 риб-колгоспів, 169 радгоспів. Функціонують
понад 20 спец. г-в по вирощуванню яловичини,
більше ЗО — по вирощуванню свинини, 15
птахоінкубаторних станцій, 3 птахофабрики;
19 комбікормових з-дів (Біла Криниця, Каланчак,
Каховка та ін.). На Чорному й Азовському
морях та Дніпрі й Інгульці — рибальство. В області
сформувалися такі спеціалізовані агро-пром.
комплекси (АПК): зер-нопромисловий, виноградарсько-виноробний,
плодоовочекон-сервний, олійно-жировий,
м'ясо-, молоко- та птахопроми-слові. На
тер. області виділяють чотири госп. підрайони.
Південно-Західний (Нижньодніпровський)
під район спеціалізується на судно будуванні
і судно ремонті, легкій і харч. пром-сті,
вироб. паперу і буд. матеріалів; с. г. приміськ.
типу. Основу госп. комплексу становить
Херсонський промисловий вузол. У Східному
під районі, що охоплює лівобережжя центр,
частини області, розвинуті машинобудування
і металообробка, харчова пром-сть, вироби,
електроенергії, буд. матеріалів; зрошуване
землеробство (вирощування озимої пшениці,
кукурудзи на зерно, соняшнику, баштанних).
Осн. пром. центри — Нова Каховка, Каховка.
Пром-сть Північного підрайону базується
на переробці с.-г. сировини, добуванні
буд. матеріалів. Рослинництво гол. чин.
зернового, тваринництво — м'ясо-мол, напрямів.
Розвинуті садівництво, виноградарство,
баштанництво. Пром. центри: Борислав,
Нововоронцовка, Ви-сокопілля та ін. Галузі
спеціалізації Приморського підрайону
— металообробка, харч., легка та пром-сть
буд. матеріалів. Зрошуване землеробство
(вирощування озимої пшениці, кукурудзи
на зерно, овоче-баштанних, винограду та
фруктів). Пром. центри: Генічеськ, Скадовськ,
Новоолексіївка.
[5] Основні
вантажопотоки: нафта і нафтопродукти,
руди кольорових металів, хлібні вироби.
[6]
8
1.3Транспортна система
регіону
Транспортна система. В області розвинуті всі види транспорту:залізничний, автомобільний, річковий, мор., повітр., трубопровідний. Заг. довж. з-ць 1988 становила 459 км, густота - 16,1 км на 1000 км3. Залізничні вузли - Херсон, Каховка. Заг. довж. автомоб. шляхів 5,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям - 5,0 тис. км. Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям - 176,8 км на 1000 км2. Морські порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річкові порти: Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань. У Херсоні - аеропорт. Тер. області проходять траси нафтопроводу Кременчук - Херсон, аміако-проводу Тольятті - Одеса, газопроводу Шебелинка - Одеса.
Через
місто проходить Одеська залізнична магістраль,
активно працюють річковий і морський
порти. Херсонський аеропорт має повідомлення
з містами:Москва,Стамбул,Київ.
Херсон є важливим
автотранспортним вузлом, який сполучає
країни Європи, центральні і західні райони
України з Кримом,
південними районами Росії , Кавказом
і Закавказзею.
Міжнародні.і.республіканські.
Одеса - Херсон - Миколаїв - Бердянськ -
Маріуполь - Ростов-на-Дону (М23):
довжина
- 860 км., по території Херсонської
області - 350 км.
дорога проходить по півдню України, зв′язуючи
між собою найважливіші порти Чорного
(Одеса, Миколаїв) і Азовського (Бердянськ,
Маріуполь, Таганрог) морів, і, через Ростов-на-Дону,
Північний Кавказ (Краснодар, Ставрополь,
Мінеральні води) і Закавказзя (Вірменія,
Грузія).
Основною
перевагою, що формує транспортну інфраструктуру
міста і області, є вигідне економіко-географічне
положення - це безпосередня наближеність
до моря, вихід на Азово-чорноморський
басейн і Дніпровську річкову,магістраль.
Херсон - транзитна область
з могутньою багатогалузевою транспортною
системою, до складу якої входять залізничний,
морський, річковий, автомобільний і авіаційний
транспорт. Це дає можливість доступу
з Херсонської області до будь-якого куточка
України і в інші країни.
По території Херсона проходять два міжнародні
транспортні коридору:
- перший : Чорноморська економічна співдружність
(ЧЕС), яка формує транспортні потоки країн
ближнього Сходу і Балканського півострова
у напрямі Маріуполя і Новоазовська;
- другою: Євроазіатський транспортний
потік з країн Європи через Чорноморські
порти до Криму, Росії, країн Закавказзі
і Сходу.
Херсон знаходиться на перехресті автодоріг
Ростов - Одеса - Сімферополь. Через місто
проходить Одеська залізнична магістраль,
активно працюють річковий і морський
порти. Херсонський аеропорт має повідомлення
з містами Москва, Стамбул, Київ.
Херсон є важливим автотранспортним вузлом, який сполучає країни Європи, центральні і західні райони України з Кримом південними районами Росії, Кавказом і Закавказзям.
ХЕРСОНСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ - це транспортний
вузол, де здійснюється взаємодія річкового,
морського, залізничного і автомобільного
транспорту.
Порт знаходиться поза шлюзами гідростанцій
Дніпровського каскаду. Навігація в порту
триває круглий рік. У зимовий період,
якщо Дніпро замерзає, судна проводяться
в порт криголамами.
Вантажі переробляються цілу добу. Сьогодні
порт має в своєму складі вантажні райони
в містах Херсоні і Голій Пристані, службу
пасажирських перевезень, портовий флот,
ремонтні майстерні по ремонту флоту і
портового господарства, об’єкти соціального
призначення.
Вантажний
район порту займає територію близько
15 га, з підхідним каналомзавдовжки700м,
Порт
має 7 вантажних причалів завдовжки 887
погонних метрів, 24800 кв.м обладнаних складських
майданчиків, 1300 кв. метрів закритих складських
приміщень, 10 портальних кранів вантажопідйомністю
10 і 20 тонн,4плавучі,крана,
Порт
приймає під обробку вантажні судна завдовжки
до 200 м з осіданням на причалах * 1 і 2 до
7,8 м, на причалах * 3-7 - з осіданням до 4 м.
Порт здійснює переробку експортно - імпортних
вантажів, таких, як металопрокат, металобрухт,
ліс круглий і пиляний, вугілля, кокс, мінеральні
добрива, феросплави, контейнери, а також
мінеральний - будівельні вантажів і продукції
сільського господарства (зерно, соняшник).
По території області проходить 452,3 км.
залізничних колій, що пов′язують Херсон
з Миколаєвом, Запоріжжям і Кримом.
ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ переробляє всі види вантажів (окрім наливних). Він має спеціалізовані причали для перевантаження генеральних, навалювальних, насипних харчових і ваговитих вантажів, спеціалізований комплекс по перевантаженню зерна, криті склади, плавучі складські місткості і відкриті складські майданчики для зберігання вантажів, кар’єр для здобичі піску, надійний зв′язок з береговими об’єктами і судами.
Загальна протяжність причальних споруд
- 1,6 км. Порт приймає судна завдовжки до
200 метрів і з осіданням до 7,6 м. Для обробки
транспортних засобів (судів, вагонів,
автомобільного транспорту) порт має в
своєму розпорядженні сучасні виробничі
потужності і устаткування по переробці
вантажів. Під час вантажних операцій
використовуються портові крани