Економічна характеристика Японії

   Найважливішою галуззю є промисловість, яка  займає 40,1% у господарстві Японії. У структурі японської промисловості важливу роль відіграють потужні багатогалузеві концерни, які входять до великих фінансово- монополістичних груп: Фуйо, Міцубісі, Сумітомо, Міцуї, Дайіті та ін. Однак у промисловості Японії існує також велика кількість дрібних фірм, в яких створюється близько третини промислової продукції.

   У Японії спостерігається висока територіальна  концентрація виробництва. Наприклад, в межах Тихоокеанського промислового поясу виробляється 80% промислової продукції країни.

   Японія  є лідером світової чорної металургії. Тут працює близько 20 металургійних  заводів повного циклу. Значну роль відіграють металургійні заводи, розташовані  поблизу Осаки і Токіо, що зорієнтовані на великі центри споживання металу.

   Кольорова металургія зосереджена у всіх ведучих  центрах промислового поясу. Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості тяжіють до Тихоокеанського промислового поясу. Заводи знаходяться у деяких містах Токійської агломерації — Кавасакі, Тіба, Ітіхара, Йокогама. В останні роки Японія спеціалізується на нафтохімії.

   На  Японію припадає до 10% світового виробництва  продукції машинобудування. Машини і устаткування є основою експорту Японії (1/4 продукції вивозиться за межі країни). Зараз в Японії розвиваються як традиційні галузі машинобудування (суднобудування, автомобілебудування, деякі види загального машинобудування), так і нові наукоємні (радіоелектроніка, сучасне приладобудування, авіаційно-космічна та інші).

   Основні центри суднобудування — великі портові  міста: Йокогама, Кобе, Нагасакі. Підприємства автомобілебудування розташовані  в районі Нагої (Тойота), Хіросіма і  у ряді міст у столичній агломерації  Кейхін.

   Наукомісткі галузі машинобудування (радіоелектроніка, електротехнічна промисловість) орієнтуються на науково-технічний потенціал великих міст — Токіо, Осака, Йокогама, Фукуока та ін.

   У сільському господарстві зайнято близько  чверті економічно активного населення. В цілому на сільське господарство припадає 3,5% господарства Японії.

   У Японії мало земель, придатних для  землеробства. Розвивається дрібне землекористування фермерського типу. Виділяються три галузі спеціалізації: рисосіяння, плодоовочівництво, тваринництво. Решту продукції Японія імпортує. Довозиться пшениця (85%), кукурудза (100%), боби і соя (90%), цукор (80%), м'ясо (50%).

   Тваринництво (птахо- і свиноферми) поширене на великих  рівнинах Японії. Район вирощування  рису — рівнина Етіго (північний  захід Хонсю); плодоовочівництво — о-ви Кюсю і Сікоку. Велике значення в житті японців має споживання риби та інших морепродуктів.

5. Транспорт

 

   На  першому місці за обсягом вантажо- і пасажиропереве- зень в Японії є автомобільний транспорт (52 і 60% відповідно). Решту внутрішніх перевезень забезпечують залізничний і морський каботажний транспорт. Зовнішні вантажні перевезення — морський, а пасажирські — повітряний. Мережа залізниць із швидкостями руху до 250 км за годину з'єднує всі основні економічні центри Японії. Найбільші морські порти є в затоці Ісе-Кобе, Осака та Сакаї, в Токійській затоці — Йокогама, Тіба, Токіо; інші важливі — Нагоя, Хіросіма, Фукуока та ін. 

   6. Зовнішньоекономічні зв'язки

    

   Японія  — великий світовий торговельний партнер. На Японію припадає 6% імпорту і 9% експорту. У структурі імпорту переважають: сировина, напівфабрикати, хімікати, промислове устаткування; у структурі експорту — годинники, фотоапарати, відеома- гнітофони (80-90%), судна і комп'ютери (70%), автомобілі (50-60%) та інші товари.

   Більше ніж 50% зовнішньоторговельного обігу Японії припадає на розвинені держави. Серед країн-партнерів виділяються: США, Китай, Південна Корея, Німеччина, Австралія. Активний торговельний баланс Японія має з країнами Південно-Східної Азії — імпорт її переважає експорт у 2 рази.

   Особливе  значення у розвитку відносин із провідними країнами світу Японія надає своїм  зв'язкам зі США. Її пов'язують зі США  насамперед тісні, багатосторонні і  широкомасштабні торговельно-економічні відносини, які створюють взаємну залежність економік обох країн, а також військово-політичний союз. Військовий союз зі США юридично оформлений рядом документів, основним з яких є японо-американський договір про співробітництво і гарантію безпеки 1960 р.

   Японія  бере активну участь у різних економічних організаціях, таких як ВТО (Всесвітня організація торгівлі), МВФ (Міжнародний валютний фонд), ОЕСР (організація економічного співробітництва і розвитку); має вплив на ООН. 
 
 
 
 
 
 
 
 

План 
 

1. Географічне положення 
2. Трудові ресурси
3. Природні Ресурси
4. Міжнародний поділ праці
5. Транспорт
6. Зовнішньоекономічні зв'язки
7. Список використаної літератури

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

7. Список використаної літератури 

1. http://ua.textreferat.com/referat-4069-1.html
2. С.П. Кузик Економічна і соціальна географія світу. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Технічний коледж НУ «Львівська політехніка» 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

на тему:

Японія.

Економіко-географічна  характеристика. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Підготував 

Студент групи 13-ПЗ

Давид Андрій 

Львів 2012