Умовний спосіб дієслова в англійській мові

 

 

                                                       ЗМІСТ

 

 

 ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВЖИВАННЯ УМОВНОГО СПОСОБУ  ДІЄСЛОВА

1. 1  Утворення умовного способу

          1. 2 Утворення умовного способу Subjunctive I

          1. 3 Утворення умовного способу Subjunctive II

  1. 4  Вживання форм умовного способу

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО  РОЗДІЛУ

2. ОСОБЛИВОСТІ  ВЖИВАННЯ УМОВНОГО СПОСОБУ В  ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Тема даної курсової робити є дуже актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів, існує багато різних праць, статей, досліджень на задану тему. Трактування умовного способу різними лінгвістами вельми різноманітна: Г. Суит виділяє спосіб, що виражає нереальність, називаючи його «Thought-Mood» і поділяє його на підтипи залежно від способу вираження - синтетичними або аналітичними формами; І. Б. Хлєбнікова розрізняє умовний спосіб (Conditional - should go, would go), що включає синтетичні форми (be, were, if I knew) і варіанти умовного способу; Л. С. Бархударов заперечує існування умовного способу в англійській мові, на тій підставі, що форми з should, і would він не визнає аналітичними, так як другий компонент цих форм - інфінітив - можливий і у вільних конструкціях. Дуже обережно і продумано трактує питання умовного способу Б. А. Ильиш у своїй останній книзі «The Structure of Modern English». Він вказує на те, що одні й ті ж форми умовного способу передають різні значення.

    Мета: визначити особливості вживання умовного способу дієслова в англійській мові.

Відповідно  до мети поставлено такі завдання: дослідити і розкрити поняття умовного способу дієслова, визначити його основні особливості, описати способи викладення цієї теми в художній літературі. Іншими словами, перед нами стоїть завдання проаналізувати граматичне поняття умовного способу дієслова, різні форми його вираження та особливості функціонування в художніх творах англійських письменників.

  Актуальність теми обумовлена недостатньою вивченістю прояву умовного способу на рівні мови. В той же час усно - розмовна область функціонування умовного способу не отримала повного висвітлення.

Об’єкт нашого дослідження – умовний спосіб дієслова в англійській мові.

    Предметом дослідження даної роботи є особливості вживання умовного способу дієслова в англійській мові.

Матеріал для нашого дослідження послугували граматичні довідники, одно- та двотомні словники, а також твори художньої літераткри англійських та українських письменників.

Методи нашого дослідження: описовий, емпіричний аналіз

Структура роботи

Робота складається  з вступу, двох розділів, висновків  до кожного з розділів, загальних  висновків, списку використаних джерел.

Умовний спосіб - спеціальна, відносно рідкісна форма дієслова в англійській мові, тобто умовний спосіб вказує на те, що дія або стан розглядається не як реальне, а як передбачуване, бажане, можливе і т. д. Ми використовуємо умовний спосіб дієслова в основному, коли мова йде про події, у яких ми не впевнені, але які відбудуться. В англійській мові є кілька форм умовного способу: прості та аналітичні, неперфектні і перфектні.

     Синтетичні (прості) неперфектні форми умовного способу збігаються з формами або інфінітивом без частки to або з формами минулого невизначеного часу:

  If only I knew him! Якби я тільки знала його!

Синтетичні перфектні форми умовного способу збігаються з формами минулого перфектного часу:

If I had found that book anywhere! Якщо б я де-небудь знайшов цю книгу!

Аналітичні форми умовного способу, виражені поєднанням дієслова should для всіх осіб однини і множини з простим або перфектним інфінітивом:

It would be necessary to send her back. Необхідно було відправити її назад[ст.71].

Аналітичні неперфектні форми умовного способу представляють собою поєднання дієслів should (для 1-ї особи однини і множини) або would (для 2-го і 3-ї особи однини і множини) з простим інфінітивом без частки to:

If he informed us of his arrival, we should meet him. Якби він повідомив нас про свій приїзд, ми б зустріли його.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Теоретичні  засади вживання умовного способу

 

1. Утворення умовного способу

 

Умовний спосіб (Subjunctive mood) виражає дію не як реальну, а таку, що могла б відбутися за певних умов, або є бажаною (небажаною) реальною чи нереальною.

В українській  мові умовний спосіб виражається за допомогою дієслова у минулому часі з часткою б, би, в англійській мові — багатьма формами.

За однією з  класифікацій пропонується ділити форми  умовного способу на три групи [9 с. 237].

До першої групи  належать Present Subjunctive, Past Subjunctive і Past Perfect Subjunctive.

Present Subjunctive збігається з інфінітивом без частки to і вживається для вираження необхідної, бажаної дії:

It is important that she, be there.- Важливо, щоб вона була там.

It is desirable that Fred take part in the meeting. - Бажано, щоб Фред взяв участь у зборах.

Present Subjunctive не має часових форм: та сама форма може вживатись стосовно теперішнього, минулого і майбутнього часів.

The teacher suggested that the book be read on Sunday.- Вчитель запропонував (пропонуватиме), щоб книжку прочитали в неділю.

Past Subjunctive збігається за формою з Past Indefinite дійсного способу і виражає нереальну дію, що відноситься до теперішнього або майбутнього часу, при цьому дієслово to be має форму were для всіх осіб однини і множини:

If she were here, she would help us. - Якби вона була тут, вона допомогла б нам.

If I saw her tomorrow, І  should ask her about it. - Якби я побачив її завтра, я

запитав би її про це.

Past Perfect Subjunctive збігається з Past Perfect дійсного способу і виражає нереальну дію в минулому:

If I had seen him yesterday, I should have asked him to help me.- Якби я побачив його вчора,  я попросив би його допомогти мені.

    До другої групи умовного способу належить поєднання should (для всіх осіб однини і множини) з Indefinite Infinitive і з Perfect Infinitive:

It is desirable that the work should be ready by 7 o'clock - Бажано, щоб робота була закінчена до 7-ї години.

I am sorry that he should  think so - Шкода, що він так думав.

Why should they think  so?- Чому вони так думають?

До третьої групи належить поєднання should (для 1-ї особи однини і множини) і would (для решти осіб однини і множини) з Indefinite Infinitive та Perfect Infinitive.

If he had read this book  yesterday, he would have answered the question. - Якби він прочитав цю книжку вчора, він би відповів на запитання.

1.2Утворення умовного способу Subjunctive I

   Subjunctive І має три часові форми: Present Subjunctive I, Past Subjunctive І і Perfect Subjunctive I.

     Present Subjunctive I має тільки одну форму для всіх осіб і чисел, яка у всіх дієслів, у тому числі й у дієслова to be, збігається з основою інфінітива.

Past Subjunctive І має також тільки одну форму для всіх осіб і чисел, яка у всіх дієслів збігається з формою Past Indefinite Indicative. Винятком є дієслово to be, яке має в Past Subjunctive І форму were для всіх осіб і чисел.

 

 

Розгляньмо це у таблиці:

 

Особа	Однина	Множина
1	I were (asked)	We were (asked)
2	You were (asked)	You were (asked)
3	He (she, it) were (asked)	They were (asked)

 

  

Perfect Subjunctive І повністю збігається з Past Perfect Indicative.

 

Розгляньмо це у таблиці:

 

Особа	Однина	Множина
1	I had been (had asked)	We had been (had asked)
2	You   had   been (had asked)	You had been (had asked)
3	He (she, it) had been (had asked)	They had been (had asked)

 

1.3 Утворення умовного способу Subjunctive II

Subjunctive II — складна форма, яка утворюється з допоміжного дієслова should (у всіх особах і числах) і основи інфінітива відмінюваного дієслова. Subjunctive II має два часи: Present Subjunctive II (теперішній умовний II) і Perfect Subjunctive II (перфектний умовний II).

Subjunctive II за формою  збігається з сполученням модального  дієслова should (повинен був, повинен був би, слід було б) з основою інфінітива відмінюваного дієслова. Порівняйте такі приклади:

You should go there at once (should — модальне дієслово). (Вам слід було б піти туди зараз же.)

It is necessary that you should go there at once (should — допоміжне дієслово, яке утворює Present Subjunctive II). (Треба, щоб ви пішли туди негайно.)

Present Subjunctive II утворюється з допоміжного дієслова should і основи неозначеного інфінітива (Indefinite Infinitive) відмінюваного дієслова.

Розгляньмо  це у таблиці :

 

Стверджувальна  форма

Особа	Однина	Множина
1	I should ask	We should ask
2	You should ask	You should ask
3	He (she) should ask	They should ask

 

 

 

Заперечна форма Present Subjunctive II утворюється за допомогою частки not, яка ставиться між допоміжним і відмінюваним дієсловами.

Розгляньмо  це у таблиці:

Заперечна форма

Особа	Однина	Множина
1	I should not ask	We should not ask
2	You should not ask	You should not ask
3	He (she) should not ask	They should not ask

Perfect Subjunctive II утворюється з допоміжного дієслова should і основи перфектного інфінітива (Perfect Infinitive) відмінюваного дієслова.

Розгляньмо  це у таблиці:

Стверджувальна  форма

Особа	Однина	Множина
1	I should have asked	We should have asked
2	You should have asked	You should have asked
3	He (she) should have asked	They should have asked

 

Заперечна форма Perfect Subjunctive II утворюється за допомогою частки not, яка ставиться після першого допоміжного дієслова.

Розгляньмо  це у таблиці:    

 

Заперечна форма

Особа	Однина	Множина
1	I should not have asked	We  should   not have asked
2	You should not have asked	You should  not have asked
3	He   (she)   should not have asked	They should not have asked

 

 

 

 

 

 

Висновоки до першого розділу

Отже, проаналізувавши  особливості умовного способу дієслова, ми дійшли висновку, що в українській мові - умовний спосіб виражається за допомогою дієслова у минулому часі , а в англійській мові - простими та аналітичними, неперфектними і перфектними формами, також в англійській мові умовний спосіб може виражати не лише бажану, але й небажану дії.

Ми дослідили умовний спосіб і виявили, що умовний спосіб виражає дію не як реальну, а таку, що могла б відбутися за певних умов, або є бажаною (небажаною), реальною чи нереальною.

В українській  мові умовний спосіб виражається за допомогою дієслова у минулому часі з часткою б, би, в англійській мові — багатьма формами.

За однією з  класифікацій Uпропонується ділити форми умовного способу на три групи.

До першої групи  належать Present Subjunctive, Past Subjunctive і Past Perfect Subjunctive.

Subjunctive І має три часові форми: Present Subjunctive I, Past Subjunctive І і Perfect Subjunctive I.

Present Subjunctive I має тільки одну форму для всіх осіб і чисел, яка у всіх дієслів, у тому числі й у дієслова to be, збігається з основою інфінітива.