Практическая работа по "Украинский язык"

Варіант 7

Теоретична  частина

Завдання 1. Розкрийте сутність понять «національна мова», «професійне мовлення», «українська професійна мова».

Національна мова — мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, котра разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування.

Можна розглядати професійне мовлення як цілісне

утворення, складовими якого є знання норм літературної мови, фахової термінології;

уміння розуміти усні й писемні тексти зі спеціальності, тобто сприймати закладений у них

зміст, і вільно створювати власні тексти; уміння виражати одну й ту ж думку

різноманітними способами, адекватно реагуючи на ситуації дійсності за допомогою

мовленнєвих дій; уміння відрізняти адекватні обставинам спілкування висловлювання від

неправильних і неадекват-них; уміння зрозуміти й своєчасно сказати необхідні у

відповідній ситуації слова

Аналізуючи специфіку української професійної мови на лексичному, морфологічному, синтаксичному й стилістичному рівнях, її роль у професійній діяльності, слід окреслити особливості терміна як одиниці професійної мови, типи термінів, сутність процесу стандартизації термінів, специфіку термінології обраного фаху.

Культура усного професійного мовлення передбачає оволодіння нормами мовного етикету та правилами мовленнєвої поведінки співрозмовників під час проведення телефонної розмови, перемовин, нарад, дискусій, публічних виступів.

Розглянемо українську професійну мову як офіційно-діловий стиль мовлення; — це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків, спілкування на державно-політичному, громадському, економічному рівні, у законодавстві, сфері управління адміністративно-господарською діяльністю (офіційно-ділова мовна сфера). 
 
 

Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю

1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу актів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.

2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо).

3. Діловий текст характеризується як зростаючою стандартизацією мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керуючого слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).

4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.

Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації

В офіційно-діловому мовному стилі виділяють такі підстилі:

1. Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.

2.Дипломатичний — використовується в сфері між державних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.

3.Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.

4.Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.

Завдання 2. Розкрийте поняття «мовна норма». Наведіть приклади різних типів норм, властивих літературній мові.

Мовна норма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головна ознака мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.

Упродовж віків випрацьовувалися певні нормативні правила та засади, які стали визначальними й обов'язковими для сучасних носіїв літературної мови. Як зазначав ще 1936 р. видатний діяч українського відродження проф. І. Огієнко, «для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис». Мова — це сукупність правил, за якими будується мовлення як основа спілкування людей, а отже, і розуміння одне одного. Головною категорією культури мови є мовна норма. Норма диктується й випрацьовується вихованням і освітою: родиною, оточенням, дошкільними й шкільними закладами, середньою спеціальною та вищою школами, літературою, театром, кіно-, радіо- й телевізійними передачами — усіма засобами масової інформації, а тепер ще й Інтернетом. Норма не є незмінною константою. Суспільство, час і простір, у якому функціонує мова, змінюються і зазвичай змінюють ті чи інші мовні норми. Головною ознакою літературної мови є унормованість, для якої обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота та ясність, приступність і доцільність висловлювання. Будь-яке мовне явище може виступати мовною нормою. Зразком унормова-ності може бути звук і сполучення звуків, морфема, значення слова та його форма, словосполука й будь-яке речення. Оскільки мовна норма — категорія історична, вона, як уже зазначалося, змінюється разом із розвитком і зміною суспільства. На ґрунті старої норми утворюється нова, але стара до певної міри ще продовжує існувати. Таким чином з усталених нових правил нагромаджуються винятки. Як би ми не розглядали питання культури мови — у прикладному, навчально-педагогічному, виховному аспекті чи у зв'язках з мисленням і психологічними чинниками,— усі вони неминуче пов'язані з поняттям норми... Мовній нормі притаманний двоїстий характер: з одного боку — мовна норма є, природно, явищем мови, а з другого — норма виразно виступає і як явище суспільне. Суспільний характер норми виявляється сильніше, ніж суспільний характер мови взагалі. Адже норма нерозривно пов'язана саме із суспільно-комунікативною функцією мови. Сукупність загальноприйнятих,-усталених правил, якими керуються мовці в усному та писемному мовленні, складає норми літературної мови, які є обов'язковими для всіх її носіїв.

Типи норм

Розрiзняють такі структурно-мовні типи норм:

1. орфоепічні норми (вимова); 
   Наприклад: (молод'ба)
2. акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос); 
   Наприклад: вихо!дити- ви!ходити
3. лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);
4. словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);
5. морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);
6. синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);
7. стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
8. орфографічні норми (написання слів);
9. пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).

Практична частина

Завдання 1. Відредагуйте речення відповідно до норм літературної мови.

1. Прошу Вас прийняти мене на роботу.

2. Прошу надати мені житло для проживання в гуртожитку.

3. Прошу Вас надати дозвіл на переведення мене на другий курс університету.

4. Прошу Вас надати дозвіл на перенесення моєї сесії.

5. Прошу надати дозвіл на відпустку у зв’язку із хворобою.   

Завдання 2. Знайдіть випадки зайвого повтору в поданих реченнях.

Відредагуйте їх.

Гуманізм – найголовніша риса керівників нового типу. Роздержавлення підприємств – явище прогресивне. Треба змінити наше ставлення  до бідноти. На ліквідації аварії працювало 200 будівельників, 50 водіїв, 10 медичних працівників.

Завдання 3. Перекладіть словосполучення українською мовою. Зверніть увагу на переклад прийменникових конструкцій.

Українсько-грузинська робоча група по вирішенню проблем, пов’язаних з транспортуванням азербайджанської нафти по території Грузії в Західну Європу; по даному випадку сказано і написано чимало; виведення сільського господарства України на рівень найбільш розвинених в аграрному відношенні країн.

Завдання 4. Запишіть слова в дві колонки: 1) в які потрібно вставити м’який знак; 2) в які не треба вставляти м’який знак.

Кавказький      Астраханці

Арльський      Тюрма

Різьбяр       Щонайменший

Щільний      Економічний

Маленький      Жінці

Няньчити      Камінчик

Емальований

Шахтарський

Електропаяльник

Завдання 5. Утворіть словосполучення, розкриваючи дужки і записуючи цифри словами:

два економіста, два  бухгалтера, два гектара, дві ділянки;

три селянина, три  менеджери, три об’єкти, три роки;

чотири відсотки, чотири місяця, чотири кілометри, чотири гривні;

п’ять громадян, п’ять  директорів, п’ять виробів, п’ять  студентів;

півтори кілограми, півтори тонни, півтора тижня, півтори  доби.

Завдання 6. Запишіть нижчезазначені словосполучення українською мовою, вживаючи безособові дієслівні форми.

Статью напечатано, задачу вирішено, зв'язок налагоджено, колектив нагороджено, завод побудовано, виставку відкрито, речі зібрано, переклад здійснено, план виконано, книгу прочитано, комісію вибрано, роботу закінчено.

Завдання 7. Поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф.

Автопавільйон, альянс, валюта, кур'єр, фамільярний, медальйон, комп’ютер, досьє, Хьюстон, В’єтнам, нюанс, кон’юнктура, транс’європейський, ад’юнктура, вар’єте, зв'язок.

Завдання 8. Перекладіть з російської мови на українську нижчезазначені словосполучення:

с целью предотвратить  – з метою попередження;

проживать по адресу – проживати за адресою;

совместное предприятие  – спільне підприємство;

отдавать счет –  віддавати рахунок;

при подведении итогов – при підведенні підсумків;

решающий голос  – вирішальний голос;

в области (деятельности) –  в області (діяльності);

указать на необходимость  – вказати на необхідність;

за исключением  вопросов –  за винятком питань.

Завдання 9. Запишіть слова, опускаючи дужки, поясніть правопис.

Інновація, котедж, тариф, модельєр, кондитер, еміграція, коледж, нетто, пріоритет, субсидія, вілла, тонна, бізнес, інтерв’ю.

Завдання 10. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де потрібно, пропущенні літери та запишіть їх разом, окремо, через дефіс.

Матеріально-відповідальний, тьмяний, напівфабрикати, текстильно-галантерейний, життєпис, предобрий, розформувати, портьєра, наллю, спросоння, агентство, пропагандистський, деревообробний.