Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 21:19, курсовая работа
Змінилася і роль власного капіталу у житті підприємств. У зв’язку з чим відразу виникло багато питань:
як залучити засоби при утворенні підприємства;
куди їх направити в першу чергу на початку діяльності;
як профінансувати свою поточну виробничу діяльність;
які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.
Вступ.
1.Капітал підприємства: структура, формування і використання.
1.1.Сутність і класифікація капіталу підприємства.
1.2 Характеристика форм власного капітал.
1.3 Методи обліку і обчислення капіталу.
2. Методика аналізу власного капіталу підприємства.
2.1 Загальна інформація про підприємство та економічний аналіз діяльності підприємства
2.2 Системність і комплексність в аналізі капіталу.
2.3 Система показників оцінки капіталу й ефективності його використання.
2.4 Аналіз структури джерел утворення капіталу і їхньої вартості.
3. Шляхи підвищення ефективності управління власним капіталом підприємства.
3.1 Методологія аналізу структури капіталу та управління капіталом підприємства.
3.2 Управління капіталом підприємства з використанням методології аналізу структури капіталу.
Висновок
Список використаної літератури.
Примітка: НП – нерозподілений прибуток,
РК – резервний капітал,
НЗ – непокриті
збитки.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Нерозподілений прибуток, або непокритий збиток, є складовою власного капіталу і формується за рахунок прибутку, який не був розподілений (тобто спожитий).
Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) планом рахунків призначений рахунок такої самої назви; шифр його - №43.
Нерозподілений прибуток може перебувати у двох формах:
Господарські
операції, які характеризують облік
нерозподіленого прибутку наведені
в таблиці 2.2.
Таблиця 1.2
Облік нерозподіленого прибутку.
|
Примітка: НП (НЗ) – нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
ФР –
РП –
РК –
Рб –
СК –
РС –
Облік неоплаченого капіталу. Неоплачений капітал – це сума зобов’язань засновників за внесками до статутного капіталу.
У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом:
Дебет рахунка „Неоплачений капітал”
Кредит рахунка „Статутний капітал”
Усі
наступні внески засновників до статутного
капіталу відображаються записом за
кредитом рахунка „Неоплачений капітал”
та дебетом різних рахунків, у залежності
від форми та змісту внесків (чи викупу
акцій – в акціонерних товариствах)
Облік вилученого капіталу. Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії (або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів.
Процес вилучення акцій власної емісії відображається у бухгалтерському обліку записом:
Дебет рахунка „Вилучені акції”
Кредит рахунка „Каса” (або „Рахунок у банку”)
Вилучені акції можуть бути продані або анульовані.
При продажу робиться запис:
Дебет рахунка „Собівартість проданих акцій”
Кредит рахунка „Вилучені акції”
При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний капітал, а потім зробити запис:
Дебет рахунка „Статутний капітал”
Кредит рахунка „Вилучений капітал”
На суму номінальної вартості акцій.
Якщо в момент продажу є різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця буде відображена або на дебеті рахунка „Нерозподілений прибуток”, або на кредиті рахунка „Додатковий капітал”.
2. Методика аналізу власного капіталу підприємства.
2.1
Загальна інформація
про підприємство
та економічний
аналіз діяльності
підприємства
ВАТ
„Івано-Франківськцемент”
Юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 15.
Керівництво ВАТ "Івано-Франківськцемент" здійснюють:
Оперативне керівництво здійснюється відповідальними посадовими особами, включаючи Голову Правління та інших членів Правління, а також службовців, яких призначило на ці посади Правління.
Загальні збори акціонерів збираються не менше одного разу на рік. Спостережна рада призначена здійснювати контроль за діяльністю ВАТ і Правління Товариства. Виконавчим органом ВАТ, призначеним здійснювати управління поточною діяльністю ВАТ, є Правління Товариства. Роботою правління керує Голова Правління, який також займає посаду Директора ВАТ. Ревізійною комісією проводиться перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства. Організаційна схема товариства наведена на схемі 2 (див. Додатки).
Таблиця 2.1
Керівники
підприємства.
|
Персонал
підприємства. Товариство формує персонал
шляхом укладання безстрокових та строкових
трудових договорів, контрактів (з веденням
трудової книжки), а також трудових угод
на період виконання конкретного виду
робіт. Загальна кількість працюючих на
підприємстві у 2001 році складала 2430 чоловік
з урахуванням чисельності співробітників
агроцеху та допоміжних служб.
Економічний аналіз діяльності підприємства.
Аналіз рентабельності. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які мають найзначніший вплив на його отримання. Безумовно, одним з таких чинників є витрати. Адже від того, що і скільки ми вкладаємо, залежить величина прибутку, який нам надходить у ціні реалізації разом з компенсацією понесених витрат. Однак, необхідно знати, що витрачатися на виробництво (торгівлю чи інший вид статутної діяльності) можна лише за наявності коштів для здійснення цих витрат. Ці кошти, вкладені в бізнес називаються інвестиціями.
Зрозуміло, що кожному з інвесторів набагато цікавіше знати прибутковість (рентабельність) його власних інвестицій, ніж рентабельність понесених підприємством витрат.
Слід
зазначити, що слова "інвестиція"
і "вкладення" - синоніми. Тому собівартість
виготовленої продукції - це не що інше,
як вкладення (інвестиції) підприємства
у вже виготовлену ним
Засновники (акціонери) інвестують свої кошти в підприємство, а підприємство, в свою чергу, як самостійний суб’єкт інвестує як ці, так і інші фінансові ресурси у продукт своєї діяльності.
Якщо до цього часу серед показників рентабельності найбільш відомим був згаданий вище показник прибутковості інвестицій підприємства у вже виготовлений, а іноді навіть реалізований кінцевий продукт, то сьогодні дедалі більшого значення набуває показник прибутковості коштів, інвестованих засновниками (акціонерами) в діяльність підприємства взагалі.
Річ у тому, що перший з цих показників, як би він не задовольняв керівника, не може дати уявлення про ефективність використання капіталу. Адже значна його частина залишилася за межами витрат на реалізовану продукцію: в товарах, запасах, коштах і дебіторах. Мати великі залишки по цих статтях невигідно. Розмір оборотного (робочого) капіталу не повинен бути ні великим ні малим. Він повинен бути оптимальним. Можна досягти великої рентабельності витрат на готову (або реалізовану) продукцію і при цьому мати вельми низьку рентабельність власного капіталу, через те, що значна його частина не працює, а здебільшого пролежує на складах або (чого доброго) надто довго кредитує покупців. У зв`язку з такою постановкою питання наведемо декілька окремих показників рентабельності.
Таблиця 2.2
Показники рентабельності.
|
Аналізуючи вищенаведену таблицю можна зробити висновок, що усі показники рентабельності у 2001 році знаходяться у межах, вищих за нормативне значення, що свідчить про ефективне управління підприємством та розпорядження власними ресурсами.
Коефіцієнт рентабельності інвестицій характеризує ефективність використання підприємством всіх ресурсів, які є в його розпорядженні, незалежно від джерел їх залучення. Це важливий індикатор конкурентноздатності. І, хоча цей показник в великій мірі залежить від галузі, з таблиці видно, що ефективність використання всіх ресурсів у 2000-2000 роках погіршувалась в часі, але показник лишався вище нормативного. У 2001 році цей коефіцієнт значно покращився, що вказує на зростання конкурентноздатності підприємства.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, скільки грошових одиниць прибутку заробила кожна одиниця власних коштів. Цей показник у 1996 році значно перевищував базовий, потім до 2000 року він мав стійку тенденцію до зменшення, але знаходився в межах нормативного і лише у 2001 році він почав знову зростати.