Загальна оцінка фінансового стану підприємства(на прикладі ВАТ «Лінтек»)

   Аналіз  динаміки складу та структури  джерел власних та залучених коштів приведений в таблиці 5.

 

 

 

Таблиця 5

Аналіз  складу та структури джерел коштів підприємства

Джерела коштів	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний період
	Тис. грн.	% до підсумків  розділів	Тис. грн.	% до підсумків  розділів	Тис. грн.	% до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал	147,5	3,56	147,5	3,64	0	0
Додатковий вкладений капітал	3844,6	92,79	3845,2	94,78	0,6	0,02
Резервний капітал	49,1	1,19	49,1	1,21	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	102	2,46	15	0,37	-87	-85,3
Усього за розділом І	4143,2	96,86	4056,8	92,51	-83,4	-2,01
IV. Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	41,8	31,1	95,8	28,90	54	129,19
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	6,4	4,77	1,2	0,36	-5,2	-81,25
з бюджетом	28	20,86	60,1	18,13	32,1	114,64
з позабюджетних платежів	1,9	1,42	13,3	4,01	11,4	600
зі страхування	22,8	16,99	28,9	8,72	6,1	26,75
з оплати праці	31,9	23,77	67	20,21	35,1	110,03
Інші поточні зобов’язання	1,4	1,04	65,2	19,67	63,8
Усього за розділом IV	134,2	3,14	331,5	7,55	197,3	147,02
Баланс	4277,4	100	4388,3	100	110,9	2,59

 

   З  таблиці  бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2010  рік на 110,9 тис. грн. або на 2,59% обумовлено зростанням суми позикових коштів на 197,3 тис. грн. або на 147,02%. Разом с тим власні кошти зменшились на 2,09%. Зменшення власних коштів обумовлено збитками звітного року 87 тис. грн. та їх покриття за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку який знаходиться в розпорядженні підприємства.

Збільшення  залучених коштів відбулось за рахунок  збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях.

   В  структурі власних коштів найбільш  питому вагу мають додатковий  та статутний капітал  Доля  додаткового капіталу  у власних  коштах за звітній період зросла 1,92%, на або на 0,6 тис. грн., доля  резервного капіталу зменшилась  на 0,02% хоча в абсолютному значенні  не змінилась. Розмір статутного  фонду не змінився.  Велике  значення мають власні оборотні  кошти підприємства, що вираховуються  як різниця між власними коштами  та необоротними і показують,  скільки із загальної суми  власних коштів підприємства  спрямовується на покриття оборотних  коштів:

1. на початок року: 4143,2 - 3562,2 = 581 тис. грн.
2. на кінець року: 4056,8 - 3388,7 = 668,1 тис. грн.

   Тобто  за рік сума власних оборотних  коштів зросла з 581 тис. грн.  до 668,1 тис. грн. 

Негативним є зростання питомої  ваги залучених коштів на 4,41%, хоча короткострокові  кредити підприємство не залучає. Це пояснюється досить високою обліковою  ставкою НБУ та жорсткими умовами  кредитування. Більшу частину об’єму кредиторської заборгованості складає  заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний  кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання  її об’єму в звітному році свідчить про фінансові ускладнення на підприємстві. Про це свідчить і  зростання заборгованості робітникам по оплаті праці на 35,1 тис. грн. (110,03%). За рік  збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 32,1 тис. грн. (114,64%), зі страхування - на 6,1 тис. грн. (26,75%), з позабюджетних платежів – на 11,4 тис. грн. (600%), з іншими кредиторами  – на 63,8 тис. грн. Заборгованість по авансах одержаних зменшилась на 5,2 тис. грн. (81,25%). Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 54 тис. грн. (129,19%). Тобто підприємство використовує кошти, які йому не належать. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового  стану підприємства, але якщо вони не затримуються на тривалий час в  обігу і своєчасно повертаються. В іншому випадку виникає прострочена  кредиторська заборгованість.

 

2.4. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ТА ЛІКВІДНОСТІ (ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА.

 

   Оцінка фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в оцінка фінансового стану та аналізі ліквідності (платоспроможності) підприємства.

   Ліквідність підприємства – це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

   В економічній практиці підприємств України поступово впроваджується методика оцінки фінансової стійкості і платоспроможності економічних агентів (суб'єктів ринкових відносин), яка за змістом відповідає міжнародним вимогам і ґрунтується на даних фінансової звітності і бухгалтерського балансу.

   В залежності від мети дослідження конкретних аналітичних задач в першу чергу необхідно агрегувати основні розділи активу і пасиву балансу. Агрегована форма бухгалтерського балансу показана на умовних даних.

З орієнтацією на розробку бізнес-планів доцільно згрупувати окремі показники в основні групи:

• запаси і затрати (33);
• власні оборотні кошти (ВОК);
• джерела формування запасів (ДФЗ).

  Запаси і затрати (33) визначаються за даними бухгалтерського балансу як підсумок II розділу активу балансу.

  Власні оборотні кошти (ВОК) розраховуються за наступною методикою: ВОК= Поточні активи — Поточні пасиви

   Таким чином, власні оборотні кошти - це різниця між поточними оборотними активами (вартість оборотного капіталу в матеріально-речовій і грошовій формах) і поточними (короткостроковими) зобов'язаннями підприємства (короткострокові кредити, зобов'язаннями перед: постачальниками, бюджетом по податках і платежах, працівниками, іншими підприємствами по отриманих авансах і т.д.).

   Джерела формування запасів (ДФЗ) визначаються таким чином:

ДФЗ = Власні оборотні кошти + Короткострокові кредити банку і короткострокові позики для покриття запасів + Розрахунки з кредиторами за товари, роботи послуги

   Порівнюючи приведені вище три основні показники (33, ВОК і ДВЗ), в практиці фінансового менеджменту можна умовно виділити такі рівні фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютну фінансову стійкість, яка характеризується нерівністю:

33 < ВОК

2) нормальну   фінансову   стійкість,   для   якої   виконується   наступна нерівність :

ВОК < 33 < ДФЗ.

3) нестійкий фінансовий стан, для якого характерною є нерівність типу:

33 >ДФЗ.

   Економічний зміст даної нерівності полягає в тому, що запаси і затрати неможливо покрити джерелами коштів.

4) критичний фінансовий стан характеризується такою ситуацією, коли не тільки не виконується нерівність 3), але й мають місце " непокриті збитки" , а також "Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк".

 

Таблиця 6

Агрегований баланс для аналізу фінансового  стану підприємства.

тис. грн.

Показник	На початок року	На кінець року
ЗЗ	715,2	998,9
ВОК	581	667,4
ДФЗ	622,8	763,2

 

   Аналіз отриманих даних свідчить про нестійкий фінансовий стан. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

   Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.

Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового  стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової  активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами  розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

   Аналізуючи показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.

На підставі даних другого розділу активу балансу розраховують коефіцієнти  ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.

   При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов’язань.

   Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він розраховується по формулі :

АЛ = ( Кі + Гк ) / П,                     

де Кі - кошти  на розрахунковому та інших рахунках ;

     Гк - гроші в касі ;

     П - поточні зобов’язання.

На початок  року : 10500/134200 = 0,09

На кінець року : 5250/331500 = 0,016

Значення  коефіцієнта абсолютної ліквідності  повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

   Другим коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства, є коефіцієнт швидкої ліквідності (Acid test ratio, Quick ratio), який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за формулою:

QR =  ( Кі + Гк + Дз ) / П,                       

де Дз - дебіторська  заборгованість.

На початок  року : 55500/134200 = 0,41

На кінець року : 166850/331500 = 0,5

Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові своєчасного  проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен дорівнювати  або бути більшим 1, але реально  для українських підприємств  він складає не більше 0,7-0,8. Виходячи з цього рекомендоване значення 0,3-1

   Третій коефіцієнт -  коефіцієнт загальної ліквідності  (Current Ratio) має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів:

CR = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П,                           

де Зз - виробничі  запаси.

На початок  року : 715200/134200 = 5,33

На кінець року : 998900/331500 = 3,01

   Згідно з міжнародною практикою, значення коефіцієнта ліквідності повинні знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у три рази також є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру активів.

   Четвертий коефіцієнт - чистий оборотний капітал (Net working capital), у грошових одиницях:

NWC = Ап – П                          

 де Ап – поточні активи

На початок  року : 715200-134200 = 581000

На кінець року : 999600-331500 = 668100

Значення, що рекомендуються: > 0

   Різниця між оборотними активами підприємства і його короткострокових зобов'язань. Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Наприклад: випуск чи акцій одержання кредитів понад реальну потребу.