Відрядна форма оплати праці

операцій здійснюються за допомогою програмного забезпечення, що застосовується в установі, де впроваджується відрядна система оплати праці.

Аналіз показує, що застосування у Правобережному відділенні №6719 ВАТ «Ощадбанк» з 01.01.2009 р. відрядної форми оплати праці значно покращило показники діяльності філії. Це спонукає операційно-касових працівників до накопичення операцій, зацікавлює у розширенні банківських послуг, що в свою чергу веде до зростання прибутку по філії і банку в цілому.

Отримані результати аналізу підтверджуються розрахунками, що виконані авторами за даними «Правобережного відділення №6719 ВАТ «Ощадбанк» за період 2008-2010 рр. Вони показують, що заробітна плата для операційно-касових робітників аналізованого відділення у 2010 р., в порівнянні з 2009 р., збільшилася на 290 тис. грн. або на 14,6%, в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. збільшилася на 720 тис. грн., або на 55,5%. При цьому прибуток від операційно-касової роботи в 2010 р. на 1,35 млн. грн. більше, ніж у 2009 р. (23,5%), в 2009 р. на 1,94 млн. грн. більше, ніж у 2008 р. (49,9%).

Запропонована авторами методика удосконалення існуючої системи мотивації персоналу за рахунок застосування відрядної форми оплати праці дає змогу значно підвищити зацікавленості працівників до високопродуктивної праці і може бути використана як банківськими установами різних форм вчасності, так і іншими суб’єктами господарювання.

Заробітна плата є основою господарського механізму, бо через неї. Заробітна плата формує мотивацію в трудовій діяльності, відповідні стимули та спонукальні мотиви. Правильна організація оплати праці не лише створює ефективні стимули до праці, підвищення її якості, продуктивності і підвищення на цій основі ефективності виробництва, а й безпосередньо впливає на соціально-економічний розвиток країни та значною мірою визначає рівень життя її населення.

ВИСНОВОК.

В процесі роботи були вивчені основні принципи, форми та системи оплати праці та розроблені реальні практичні рекомендації для раціоналізації процесу оплати праці, отже, мета роботи досягнута. Економічною основою доходів по праці, власне заробітної платні, є компенсація, одержувана працівником за витрати його праці в процесі створення і реалізації суспільно необхідного продукту, визнаного споживачем. Заробітна плата – це частина фонду споживання, яка поступає як винагорода працівникам за результати їх праці, відповідно до його кількості і якості, одержувана у вигляді суми грошей від працедавців. Розмір заробітної платні визначається кількістю і якістю праці і його результативністю, а також договором про найм (контрактом), законами попиту і пропозиції. Заробітна плата виплачується у вигляді премій, гонорарів, місячних окладів і соціальних виплат, винагороди робочим, управляючим, службовцям, всім тим, хто віддає свою працю приватним, акціонерним, кооперативним або державним підприємствам, що діють на ринку як покупці робочої сили.

У вітчизняній практиці, оплата праці персоналу здійснюється за погодинною або відрядною формою оплати праці. В межах кожної форми оплати праці виділяються окремі системи оплати праці, які відрізняються одна від одної показниками, що застосовуються для виміру праці та особливостями визначення розміру заробітної плати.Відрядна форма оплати праці
є перетвореною формою погодинної заробітної плати. Вона використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників.

Отже можна зробити висновок, що відрядна форма оплати праці працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Така форма оплати праці стимулює зростанню обсягів виробництва, але недостатньо зацікавлює працівників у якості продукції.

ВСТУП

Актуальність теми є відрядна форма оплати праці найбільш "багата" на різні системи оплати праці. Якщо погодинна форма оплати праці має всього дві розповсюджені системи, погодинну і почасово-преміальну, то у відрядної форми їх налічується біля десятка. А якщо врахувати і нерозповсюдження, то важко з достатнім ступенем точності говорити про їхню кількість, оскільки кожне підприємство прагне визначити своїм працівникам-відрядникам таку систему оплати, яка б стимулювала їх досягати показників у праці, найбільш значимих для підприємства.

Метою даної курсової роботи є правильно організована відрядна оплата праці створює у робітників заінтересованість у збільшенні випуску продукції установленої якості, підвищенні кваліфікації,у застосуванні передових методів і прийомів праці. Ефективне застосування відрядної форми оплати праці можливе за певних умов: наявності кількісних показників виробітку, з допомогою яких установлюють норми й розцінки та визначають заробіток відповідно до результатів праці; можливості й необхідності підвищення індивідуальної або групової продуктивності праці на даному робочому місці; забезпечення науково обгрунтованого нормування праці і правильного обліку виконаної роботи, чіткого контролю за якістю продукції.
Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і тарифна ставка.

Об'єктом дослідження є відрядна фома оплати праці, її особливості і доцільність застосування у процесі становлення й поширення в усіх галузях народного господарства України умов праці, адаптованих до сучасних вимог науково-технічного та організаційного прогресу й ринкових взаємовідносин між суб'єктами господарювання, зумовлює тенденцію поступового збільшення частки почасової оплати праці в загальному фонді заробітної плати підприємства. Започатковано процес удосконалення форм і систем оплати праці, створення нових моделей заробітної плати. Характерним у цьому процесі є намагання позбутися негативних і поєднати позитивні елементи почасової та відрадної форм оплати праці. Зокрема, це стосується поширення моделей безтарифної системи оплати, що базується на частковому розподілі зароблених коштів, призначених для винагородження працівників за певними критеріями, як-от: 1) кваліфікація та діловитість працівника; 2) коефіцієнт трудової участі як узагальнююча оцінка реального внеску кожного працівника в результати колективної праці; 3) міра виконання нормованих завдань; 4) кількість відпрацьованих годин.
З метою ефективного використання робочої сили на засаді активізації творчого потенціалу працівників усіх категорій широкого розвитку набувають колективні форми організації та оплати праці. Використання колективних розцінок заохочує працівників до суміщення професій, взаємозаміни та взаємодопомоги в процесі праці.,практично ліквідує поділ робіт на «вигідні» та «невигідні» і, що дуже важливо, значно більше орієнтує на досягнення позитивних кінцевих результатів діяльності підприємства.