Особливості формування фінансових ресурсів підприємств в Україні

Чим вона вища, тим більшим  попитом користуються акції фірми, тим, отже, вище їх курс і, таким чином, ціна самої корпорації. Причина полягає  в тому, що залучений капітал заробляє прибуток нарівні з власним, а з розрахунку рентабельності в даному випадку виключається.

У той же час збільшення частки позикового капіталу, як уже  говорилося, відповідно збільшує і ризик банкрутства, бо у фірми в потрібний момент може не виявитися коштів на погашення позик.

Багато негативні сторони  описаних вище стратегій залучення  фінансових ресурсів можна подолати за допомогою лізингу - довгострокової оренди обладнання. Фірма-лізингодавець купує (у тому числі і за дорученням фірми-лізингоотримувача) і передає в оренду необхідні елементи основного капіталу.

Основні складові джерел формування фінансових ресурсів підприємств в Україні, їх обсяги та питома вага наведені в таблиці 1.

Таблиця1.Склад та питома вага джерел фінансових ресурсів підприємств по Україні. (млн. грн.)

 

№	Пасив	30.06.2008	30.06.2009	30.06.2010
1	Власний капітал	849831,7	860528,3	921169,7
2	Забезпечення наступних  витрат і платежів	50737,7	54635,2	56890,7
3	Довгострокові зобов’язання	288622,5	385786,7	459001,8
4	Поточні зобов’язання	871752,0	1008884,2	1217672,1
5	Доходи майбутніх періодів	12761,3	14020,9	15407,3
6	Баланс	2073705,2	2323855,3	2670141,6
7	Власні джерела ресурсів	913330,7	929184,4	993467,7
8	Залучені джерела фінансових ресурсів	1160374,5	1394670,9	1676673,39

 

Матеріали Державного комітету статистики України[Електронний ресурс]. - режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

Необхідно відзначити, що за даними держкомстату, наведених в табл.1 в усіх трьох роках суб’єкти господарювання залучали більше коштів ніж мали власних, як наслідок підприємства більше залежатимуть від зовнішніх інвесторів.

Отже, удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств  слід розглядати як один із головних чинників підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської  діяльності. Від цього залежить поліпшення позиції підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток.

ІІІ.   Напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на

Для розв’язання  проблем  формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена , довгострокова політика держави  щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб′єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні соціально-економічних проблем у країні. Економічно обгрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення дохідності підприємств.

 Отже функціонування  ринкової економічної системи  в Україні можливе за умови  зростання ефективності використання фінансових ресурсів. Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалу народного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення в країні в цілому.

 Для ефективного функціонування окремого підприємства й важливо визначити оптимальну потребу в ресурсах, та забезпечити структуру джерел її формування і використання.

Оскільки фінанси окремого підприємства й державні фінанси  взаємопов’язані, у фінансову систему  доцільно включати фонди фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні  держави, окремих господарських  суб’єктів, інших фінансових інститутів і використовуються з метою виконання  економічних і соціальних функцій. В ринкових умовах до фінансової системи  доцільно включати ресурси недержавної  кредитно-банківської системи і  фінансових ринків. Відповідно до вказаних елементів можна визначити основні  напрямки фінансової реформи в Україні:

• економічне обгрунтування структури державного бюджету;

• розвиток банківської системи;

• розвиток небанківських фінансових посередників та фінансових ринків;

• державне регулювання фінансових розрахунків окремих підприємств;

• державне регулювання кризи платежів.

 Фінансові реформи  в Україні безпосередньо впливають  на структуру джерел формування  фінансових ресурсів підприємства.

Так зміна системи оподаткування  покликана забезпечити оптимальне співвідношення прямих і непрямих податків, як джерел бюджетних надходжень, а  на рівні окремого підприємства - зниження частки прибутку в сумі фінансових надходжень.

Амортизаційний фонд - важливе  джерело підтримки діючого виробництва  в умовах незначної рентабельності господарювання.

З метою використання амортизаційних ресурсів для розширеного виробництва доцільним є зменшення термінів служби основних фондів, використання методів прискореної амортизації. З іншого боку зміна амортизаційної політики призведе до збільшення собівартості виробництва чи витрат обігу за рахунок більшої суми амортизаційних відрахувань, а відтак до до зменшення кінцевого фінансового результату - прибутку.

Прибуток має створювати умови для самофінансування поточної діяльності, інвестування розширеного  відтворення підприємств. Отримання  прибутку окремими суб’єктами господарювання свідчить про позитивні макроекономічні тенденції до зростання доходів державного бюджету.

 Україна має достатній  інвестиційний потенціал і сприятливі  умови для інвестування. Іноземні  інвестори можуть розраховувати  на 150-200% рівень рентабельності фінансових  вкладень. Проте залучення зовнішніх  інвестицій та кредитів об’єктивно обмежене і пов’язане із потребою подальшого обслуговування інвестиційного проекту.

На розвиток підприємств  негативно впливає кризова ситуація в країні, зокрема низька купівельна спроможність населення, неплатоспроможність основних виробничих підприємств, недосконале законодавств, недостатнє методичне і організаційне забезпечення санацій та процесів, державної підтримки підприємств. Більшість підприємств обирає стратегію виживання ,використовуючи бартер, недогляди чинного законодавства, системи ціноутворення та контролю за підприємницькою за підприємницькою діяльністю з боку адміністративних органів управління.

Ефективне формування та використання ресурсів підприємства викликає потребу  оцінки ефективності фінансових проектів на рівні окремих підприємств. При  оцінці ефективності формування і використання ресурсів важливо оцінити терміни  та обсяги вкладених фінансових ресурсів і отриманого прибутку. Процес вкладення  капіталу передбачає його повернення шляхом прибуткової діяльності, що може відбуватися паралельно, послідовно чи інтервально.

У кожному з варіантів  передбачено вкладення певної суми ресурсів і отримання прибутку. За умови послідовного перебігу вказаних процесів повну суму прибутку отримують після завершення інвестування. Паралельний перебіг процесів найтрадиційніший, оскільки сума отриманого прибутку зростає за умови зростання суми фінансування і відбувається взаємозалежно в часі. За умови інтервального перебігу визначених процесів між терміном фінансування й отримання прибутку є відрізок часу.

Жоден з існуючих методів  оцінки ефективності використання фінансових ресурсів не є універсальним, кожен  з них має свої позитивні і  негативні сторони. Орієнтація на якійсь один або кілька критеріїв залежить не лише від значення, а  й від  політики підприємства.

Ефективність фінансування підприємства не абияк визначається стратегією формування ресурсів,  що залежить від форми власності, виду діяльності територіального розміщення та інших факторів впливу. Очевидно зростання частки власних фінансових ресурсів що до позичених та залучених ресурсів дає змогу зробити висновок  про зростання ефективності фінансування підприємства.

 

ВИСНОВКИ

Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

Фінанси підприємств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.

 Таким  чином,  підсумовуючи  усе вище  сказане,  можна зробити висновок, що робота виконала свою мету.

     Спочатку  в  результаті аналізу різних літературних джерел  я визначила, що фінансові  ресурси  –  це грошові  та  прирівнені  до них фонди цільового  призначення,  які формуються  в  процесі  розподілу  і  перерозподілу  національноготбагатства, сукупного суспільного продукту і національного  доходу, і використовуються у статутних цілях підприємств.

     Також  визначила,  що  велике  значення  для  діяльності підприємства    має    структура   джерел   фінансових    ресурсів підприємства.   Під   джерелами  формування  фінансових   ресурсів розуміється  сукупність  джерел формування  додаткової  потреби  в капіталі на майбутній період, що забезпечує розвиток підприємства.Ці  джерела поділяються на  власні  та  запозичені,  зовнішні  і внутрішні.

     Найчастіше  підприємство прагне розраховувати на власні  сили, тобто  намагається  без  особливої необхідності  не  вдаватися  до позикових  джерел.  Проте  можливість залучення  позикових  коштів завжди  передбачається  як  резерв  для  непередбачених  ситуацій.

Спроможність  і  можливість підприємства отримати кредит  залежать від  багатьох  факторів,  у  тому числі  і  від  структури  джерел фінансування, котра вже склалася.

 Головною   функцією   фінансових   ресурсів   підприємств   є забезпечення   операційної   та  організаційної,   виробничої   та інвестиційної  діяльності  для реалізації  головної  мети  (місії) підприємства  та  виконання  своїх  фінансових  зобов’язань  перед бюджетом, банками та господарюючими суб’єктами.

     Потім  у   роботі  було наведено аналіз основних стратегій  залучення фінансових  ресурсів підприємств, а також склад та питома вага джерел фінансових ресурсів підприємств по Україні. Було з’ясовано, що стратегія фінансування визначає: оптимальне співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел залучення фінансових коштів; ціну, яку фірма може заплатити за них; способи розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між підрозділами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1. Закон України «Про підприємство»
2. Волк І.Ф. Фінансові ресурси підприємства: економічна сутність та ефективність управління.// Держава та регіони.-2007
3. Безбородова Т.В. Удосконалення механізму управління фінансовими ресурсами підприємств.// Держава та регіони.-2006,-№5
4. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін: КНЕУ, 2005.
5. Фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — 2-ге вид., перероб. і доп. / О. Р. Романенко, С. Я. Огород¬ник, М. С. Зязюн, А. А. Славкова. — К.: КНЕУ, 2003.
6. Матеріали Державного комітету статистики України[Електронний ресурс]. - режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Схема 1. Формування фінансових ресурсів підприємств.

 

Додаток 2

 

Схема 2. Джерела і напрямки використання  грошових коштів суб’єктів господарювання.

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

Схема 3. Класифікація факторів, що вливають на формування фінансових ресурсів підприємства