Місцеві податки та збори як основна складова доходів місцевих бюджетів

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………........3 

1. Місцеві бюджети, їх призначення і роль у бюджетній системі………………………………………………………………..............................4

2. Місцеві податки та збори як  основна складова доходів місцевих бюджетів………………………………………………………………...........................8

3.   Аналіз структури доходів місцевих бюджетів…………………..........................20

4.  Місце та роль місцевих податків і зборів у забезпеченні  місцевого самоврядування. Шляхи удосконалення системи місцевого оподаткування….....24

          ВИСНОВКИ………………………………………………………………………......26 

СИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………........28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

        У цій курсовій роботі, на тему  « Місцеві податки і збори  », розкривається суть і значення місцевих податків і зборів, питання бюджетного процесу, механізм виконання бюджетів та здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавуства. Також проводиться аналіз структури доходів місцевих бюджетів та розглядаються питання пов’язані з місцевим бюджетом та його призначенням в бюджетній системі.

      Актуальність теми полягає в тому, що сплачуючи місцеві податки і збори, суб’кти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських рад фінансовими ресурсами.

      Метою написання курсової роботи є досконале вивчення усіх видів місцевих податків і зборів, їх ставки та порядок сплати до місцевого бюджету.

           Об’єктом дослідження даної теми були такі види податків і зборів: податок з реклами; комунальний податок; готельний та ринковий збори; збір за видачу ордера на квартиру; збір за припаркування автотранспорту. Тут детально розкрито їх суть і значення, те хто є їхніми платниками, і строки сплати податків, та встановлено розмір пені за несвоєчасне перерахування коштів до місцевого бюджету .

             Отже, у даній курсовій висвітлено  теоретичні аспекти місцевих  податків і зборів, їх граничні  розміри та порядок обчислення  до бюджетів місцевого самоврядування, що є досить важливим і актуальним  в наш час. 
 
 
 
 
 
 
 

1. Місцеві бюджети, їх призначення і роль у бюджетній системі. 

         Місцеві бюджети включають бюджет  Автономної Республіки Крим, обласні,  районні бюджети, бюджети районів  у містах та бюджети місцевого  самоврядування.

         Бюджети місцевого самоврядування- це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

         Місцеві бюджети- це фонди фінансових  ресурсів, призначені для реалізації  завдань і функцій, що покладаються  на органи самоврядування. Як  складова бюджетної системи держави  і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.

        Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв’язку з мобілізацією й витрачанням  коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.

        Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку та контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні

підприємства, організації, установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують  інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

        Роль місцевих бюджетів певною мірою визначається величиною валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через них. Частка місцевих бюджетів у перерозподілі валового внутрішнього продукту, а також у зведеному бюджеті поряд з економічним і соціальним має важливе політичне значення. Вона свідчить про участь місцевого самоврядування у розв’язанні актуальних проблем розвуитку держави, про певну обмеженість функцій центральних органів влади.

        Ступінь фінансової самостійності  органів місцевого самоврядування  характеризує незалежність держави  в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантії фінансової

незалежності  органам місцевого самоврядування.

        У складі місцевих бюджетів  формується бюджет розвитку. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

       - кошти від відчуження майна,  яке перебуває у комунальній  власності, в тому числі від  продажу земельних ділянок несільськогосподарського  призначення;

       - надходження девідендів, нарахованих на акції господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

       - кошти від повернення позик,  які надавалися з відповідного  бюджету до набрання чинності  Бюджетним Кодексом, та відсотки. Сплачені за користування ними;

       - кошти, які передаються з іншої  частини місцевого бюджету за  рішенням відповідної ради;

       - запозирчення, здійснення у порядку,  визначеному Бюджетним Кодексом  та іншими законами України;

       - субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних пректів.

   До витрат бюджету розвитку  місцевих бюджетів належать:

• погашення основної суми боргу відповідно АРКрим і місцевіого

            самоврядування;

• капітальні вкладення;
• внески органів влади АРКрим і органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб’єктів підприємницької діяльності.

Бюджет  розвимтку місцевих бюджетів є складовою  частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

         Бюджет АРКрим і міські бюджети можуть прийматися з дефйіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит бюджету АРКрим покривається за рахунок  запозичень. Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських і селищних бюджетів із дефіцитом не допускається.

         Згідно із Бюджетним Кодексом за статею 74, запозичення до місцевих бюджетів здійснюється на визначену мету і підлягають обов’язковуому поверненню.Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійсненя лише до бюджету розвитку. Держава не несе відповідальності по зобов’язаннях щодо запозичень до місцевих бюджетів. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету. Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10% видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним Кодексом.                

         Основним у сфері місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин має бути проведення бюджетної політики, спрямованої на забезпечення гармонійного поєднання принципів бюджетного унітаризму з елементами деталізації,

реформування  цих відносин з удосконаленням порядку  розподілу трансфертів із державного бюджету на основі прозорих та об’єктивних критеріїв, що грунтуються на чіткому розмежуванні бюджетних повноважень і стабільній системі закріплення дохідних  джерел за бюджетами.

         Потребує суттєвого удосконалення розподіл податкових надходжень між центром і регіономи, переведення на власну дохідну базу бюджетів місцевого самоврядування, удосконалення порядку закріплення за ними дохідних джерел на постійній основі. Слід забезпечити запаровадження державних соціальних стандартів видатків, удосконалення практики надання трансфертів із Державного бюджету України на основі об’єктивних критеріїв, неухильне дотримання принципу збалансованості місцевих бюджетів.

         Нові механізми міжбюджетних відносин повині передбачити поступове вирівнювання забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць бюджетними коштами при одночасному створені стимулів для місцевих органів влади і самоврядування до раціоналіцзації показників місцевих бюджетів та нарощування їх дохідної бази. Необхідно підвищити фактичну чакстку міцсцевих бюджетів у зведеному бюджеті з урахуванням субвенцій на соціальний захист населення.

         Важливою складовою бюджетної політики має стати впорядкування взаємовідносин між бюджетами. Це є чітке розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади, обласними та районними органами місцевого самоврядування територіальних громад щодо формування бюджетів. Потрібно стимулювати солідарне фінансування спільної власності територіальних громад.

         Отже, система місцевих бюджетів складається з бюджету АРКрим, обласних, районних бюджетів, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування. Самостійність місцевих бюджетів гарантується  власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів

місцевих  бюджетів. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм  соціально-економічного розвитку відповідної  території, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням. Роль  місцевих бюджетів визначається величиною валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через місцеві бюджети.

2. Місцеві податки і збори як основна складова доходів місцевих       бюджетів.

 

        Суб’єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.

         Сплачуючи місцеві податки і  збори, суб’кти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.

         Перелік та порядок обчислення  і сплати місцевих податків  і зборів в Україні було  визначено Декрктом Міністрів  України від 20 травня 1993 року «Про  місцеві податки і збори». Було  установлено 17 видів платежів у місцеві бюджети.

     Місцеві податки:

• комунальний податок;
• податок на рекламу;

     Місцеві збори:

• за право використання місцевої символіки;
• за паркування автотранспорту;
• за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
• за дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і  лотерей;
• за право проведення кіно- і телезйомок;
• за прїзд територією прикордоних областей автотранспортом, що вирушає за кордон, та інші.

         Місцеві податки і збори сплачують  юридичні і фізичні особи. Особливості їх стягнення і впливу на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання полягають у тому, що:

   1). Місцеві податки і збори  включаються до складу валових  витрат, які виключаються зі скоригованого  валового доходу, а отже, зменшують суму оподаткованого прибутку.

   2). Місцеві податки і збори  суб’єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), що впливає на формування їхнього прибутку.

      Органи місцевого самоврядування  мають право:

• запроваджувати тільки ті податки і збори, що передбачені законодавчими актами;
• установлювати ставки, що не перевищують граничних розмірів, передбачених законодавчими актами;
• установлювати додаткові пільги для окремих платників податків.