Бюджет Європейського союзу та рахункова палата

ВСТУП

     Однією  з найбільш характерних рис функціонування фінансової системи Європейського Союзу є те, що, на відміну від інших міжнародних економічних організацій, ЄС має самостійний бюджет, який об'єднує переважну частину спільних фінансових фондів.

     Бюджет ЄС - основна фінансова база інтеграційних заходів у межах Союзу, важливий інструмент наднаціонального регулювання економіки країн-учасниць, і від недавніх часів – найболючіша тема засідань Європарламенту.

     У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися і, разом з тим, розширилися напрями використання бюджетних коштів. Та попри позитивний ефект від здійснення спільних програм та очевидну необхідність подальшого розширення бюджету ЄС, деякі країни-учасниці все ж наголошують на призупиненні цього процесу.

     Зокрема країни-донори, внески яких складають досить значну частину бюджету Євросоюзу, Великобританія, Франція, Німеччина, Фінляндія та Нідерланди вважають, що бюджет повинен залишитися без змін, щонайменше, до 2020 року. Зважаючи на важке становище деяких країн-учасниць та негативні наслідки світової фінансової кризи, яку відчули майже всі члени ЄС, таке рішення є досить раціональним. Проте воно відрізняється від тих «проінтегративних» ідей, що ось уже пів століття «сповідує» Західна Європа.

     Проблеми  бюджетного процесу давно цікавили людство. Перші спроби складання бюджету, у формі кошторисів доходів і витрат у Європі зафіксовані у Франції в часи Пилипа Красивого в 1302 році. У наш час вирішенню цих питань свої праці присвячують такі науковці, як Куценко Т.Ф., О. Василик, А. Єпіфанова, О. Кириленко. Значний внесок у розробку теорії бюджетного федералізму та міжбюджетних відносин зробили такі іноземні вчені, як X. Давуді, А. Льюіс, А. Мартін, Р. Масгрейв, та ін.

1. Роль бюджету ЄС у розвитку та поглибленні європейської інтеграції.

 

   Бюджет - найважливіший фінансовий інструмент ЄС, сформований в 1967 році шляхом об'єднання  бюджетів трьох Європейських співтовариств (Європейського об'єднання вугілля  і сталі, Євратому, ЄЕС).

   Бюджет  ЄС є централізованим фондом грошових коштів країн-членів та водночас фінансовим планом формування та використання фінансових ресурсів Європейського Союзу. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів. Його доходи та витрати мають зрівноважуватись, а бюджетний дефіцит не можна використовувати як інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій, або зменшення безробіття [1].

   Бюджет  ЄС базується на дотриманні таких  принципів:

   — принцип єдності та принцип бюджетної точності - доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів. Практика бюджетних відносин Євросоюзу еволюціонувала відповідно до цього принципу, забезпечивши на сучасному етапі об'єднання всіх статей доходів і видатків у єдиний бюджет;

   — принцип щорічності передбачає розроблення  бюджету строком на один рік, а  також те, що операції за зобов'язаннями та платежами бюджету мають бути завершені упродовж поточного року;

   — принцип рівноваги вимагає, щоб  доходи відповідали видаткам бюджету. Тобто не допускається дефіцитність бюджету, а також забороняється  здійснення позик для покриття видатків. У випадку виникнення дефіциту (що є винятком із правил у європейській практиці) його розмір зараховується у видаткову частину бюджету наступного року. Як правило, бюджет зводиться із профіцитом і його активне сальдо переноситься в дохід бюджету наступного року;

— принцип  єдиної одиниці обліку полягає у  тому, що бюджет складається, виконується  та обліковується у єдиній одиниці — євро;

   — принцип універсальності передбачає незакріплення доходів бюджету  за окремими статтями видатків. Усі  доходи та видатки повною мірою включаються до бюджету ЄС без будь-якої прив'язки між собою;

   — принцип цільового характеру  видатків потребує, щоб кожна сума асигнувань мала власне конкретне призначення  й обґрунтування;

   — принцип ефективного фінансового  управління полягає у врахуванні закономірностей функціонування економіки з метою досягнення ефективності формування та використання ресурсів бюджету ЄС;

   — принцип прозорості, відповідно до якого гарантується надання повної та точної інформації про складання  й виконання бюджету.

   У 1970 році бюджет ЄС склав 3,6 мільярда ЕКЮ (19 ЕКЮ на жителя). Зараз він досягає приблизно 95 мільярдів євро на рік (250 євро на жителя), це близько 1 відсотка сумарного валового національного продукту всіх країн ЄС.

   Спочатку  бюджет формувався за рахунок внесків держав-членів, однак рішенням Ради ЄЕС від 21 квітня 1970 років було створено власні фінансові ресурси ЄС. Вони складаються з:

- митних зборів на імпорт;

- відрахувань держав-членів у розмірі 0,75 відсотка від зібраного податку на додану вартість (VAT);

- відрахувань держав-членів, які встановлюються відповідно до величини їх валового національного продукту[3].

Бюджет  Європейського Союзу є певною мірою відображенням як завдань  ЄС, так і можливостей щодо формування доходів. З огляду на це, бюджет покликаний, перш за все, сприяти реалізації політики й стратегії розвитку ЄС у таких ключових напрямах:

— забезпечення високих темпів економічного зростання;

— вирівнювання рівнів соціального й культурного розвитку різних регіонів;

— підтримка  валютної стабільності;

— стимулювання розробки та впровадження нових технологій

     У процесі попередніх етапів розширення ЄС та поглиблення європейської інтеграції видатки бюджету значно збільшилися  і, разом з тим, розширилися напрями  використання бюджетних коштів. Основними видатковими статтями бюджету ЄС є такі: фінансування сільського господарства, соціальних і регіональних програм розвитку, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, забезпечення зовнішніх політичних та економічних зв'язків, видатки на управління.

     Політика  бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню  соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших  держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.

     Бюджет  ЄС на 2007 р. став першим бюджетом для розширеного Європейського Союзу, що налічує 27 країн-членів. Його уперше побудовано відповідно до нової фінансової стратегії Європейського Союзу, розрахованої на період до 2013 р. У бюджеті 2007 р. було закладено нові пріоритети та стратегічні програми, які зосереджують увагу на вирішенні ключових завдань сьогодення — підтримці економічного зростання та зайнятості. Нові лінії бюджетних видатків зберігаються й надалі, зокрема бюджет 2011 року (загальний розмір  - 126,527 млн. євро, тобто 1,01% ВНД ЄС), містить всі 6 статей.

     Видатки бюджету ЄС об'єднуються у шість  груп, які відображені у відповідних  розділах цього фінансового плану.

     1. Відповідно до нової бюджетної  стратегії першочерговим пріоритетом, починаючи з 2007 р., для Європейського Союзу є сприяння економічному зростанню, підтримці конкурентоспроможності та зайнятості, що вплинуло і на бюджетні показники. На ці програми у бюджеті 2011 р. виділено 42,11 % від загальної суми видатків. До найважливіших складових цієї групи видатків належать:

— видатки  на економічну підтримку найменш розвинутих регіонів Союзу;

— видатки  на розвиток підприємництва та інновацій  у різних регіонах Європи;

— видатки  на підтримку наукових досліджень та їх впровадження у практику (програми навчання студентів, допомоги).

     2. Програми Євросоюзу, спрямовані на охорону та управління природними ресурсами, покликані забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, якісну та екологічно чисту їжу для населення Європи. У бюджеті на 2011 р. цей розділ становить у сукупності 44,6 % від загальної суми. У цій групі видатків найбільш значними є традиційне для ЄС спрямування коштів на пряму допомогу фермерам та програми розвитку сільської місцевості.

     У минулі роки видатки ЄС на сільське господарство становили найбільшу  за обсягом статтю. Аграрна політика ЄС передбачає: забезпечення прийнятного рівня життя сільського населення, стабілізацію ринків, забезпечення прийнятних споживчих цін, модернізацію сільськогосподарської інфраструктури. Реалізація цих завдань відбувається за допомогою різноманітних інструментів: надання експортних субсидій, закупівель частини продукції, субсидій виробникам на вдосконалення та раціоналізацію методів сільськогосподарського виробництва тощо.

     Через загальний бюджет частково фінансуються і інші напрями внутрішньої політики ЄС (наприклад, науково-технічна, транспортна та ін), а також зовнішня політика. З цього джерела фінансується гуманітарна та продовольча допомога нужденним країнам світу. Крім цього, з 2000 року щорічно більше 3 мільярдів євро направляється на фінансування проектів технічного та структурного розвитку країн, які готуються до вступу в ЄС, що складає близько 40 відсотків усіх витрат на зовнішню політику ЄС.

     3. Ще однією складовою бюджету  ЄС є видатки за розділом "Громадянство, свобода, безпека та правосуддя" (близько 1 % загальних видатків). Ці видатки пов'язані з фінансуванням програм гарантування громадянських свобод, захисту прав споживачів, підтримки демократії та свободи слова, контролю за кордонами ЄС і міграційними процесами загалом.

     4. Іншу групу видатків становлять видатки на фінансування зовнішніх програм і, зокрема, щодо кооперації з іншими державами, у тому числі країнами, що розвиваються (Азія, Південна Африка, Центральна й Східна Європа). У 2011 р. вони мають становити 5,72 % від загального обсягу.

     5. Адміністративні витрати становлять у бюджеті 2011 р. близько 6,46% бюджету. Видатки на утримання адміністративного апарату ЄС є порівняно високими. Крім основних видатків, вони містять витрати на виплату пенсій[5].

     6. Останнім розділом бюджету Євросоюзу  є зрівняльні платежі, які будуть спрямовані у вигляді допомоги новим країнам — членам ЄС.

     Більщ детальна інформація щодо структури  видатків бюджету ЄС на 2011 рік поміщена у дод. А.

     Найважливіші  бюджетні статті реалізуються через  спеціальні структурні фонди ЄС:

     - Фонд орієнтації та гарантій  в галузі сільського господарства, відповідальний за реалізацію  спільної сільськогосподарської  політики ЄС;

     - Фонд регіонального розвитку, відповідальний за програми допомоги регіонам, які відстають у своєму розвитку (наприклад, ураженим структурною кризою в промисловості);

     - Соціальний фонд, стимулюючий перекваліфікацію  працівників у регіонах і галузях  з високим рівнем безробіття, а також відповідає за професійне навчання молоді;

     - Фонд сприяння економічному зближенню  держав-членів (Фонд єдності), створений  відповідно до Маастрихтського  договору і орієнтований на  розвиток країн з найменшими  показниками ВВП на душу населення.

     Бюджет  ЄС готується і приймається наступним чином. Після узгодження з країнами-членами Європейська Комісія готує попередній проект бюджету. Він подається Раді ЄС, який вносить в проект зміни і приймає його. Саме за Радою - повноваження встановлення остаточної суми Потім проект спрямовується до Європейського Парламенту, який може запропонувати внести до нього поправки і зміни. Після двох читань проекту бюджету Парламент приймає остаточний бюджет, і його Голова підписує його. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Проблеми  формування доходів та здійснення витрат.