Анализ экономической деятельности

 
 

Таблиця 10 – Аналіз структури товарної продукції.

   Такий же результат можна одержати, якщо взяти різницю між рівняннями виконання плану товарної продукції в вартісному і натуральному виразах і помножити її на запланований випуск ТП в вартісному виразі:

        (1.1)

   де: ТП_ф, Т_пл – відповідно, випуск товарної продукції фактично і за планом;

   ОТП_нф, ОТП_н.пл – відповідно, обсяг товарної продукції фактично і за планом.

   

    * Показники колонки 7 одержуємо множенням колонки 6 на коефіцієнт виконання плану випуску ТП в цілому по підприємству в натуральних показниках. Коефіцієнт: 13096:12548=1,043672298 (104,3672298%).

 

 

    1.2 Аналіз ритмічності  виробництва

    Ритмічність характеризується питомою вагою  продукції за день, п'ятиднівку, декаду, місяць, квартал. В процесі аналізу ритмічності фактичний обсяг виробництва продукції за день, п'ятиднівку, декаду, місяць, квартал порівнюється з плановим і в залік ритмічності приймається фактичний обсяг, але не більше планового.

    Відношенням одержаного результату до планового обсягу виробництва за звітний період розраховується коефіцієнт ритмічності по формулі:

,   (1.2)

    де  ТПЗi - абсолютна величина фактичного обсягу виробництва продукції в окремі проміжки часу в межах плану,

    ТППi - абсолютна величина обсягу виробництва в окремі проміжки часу по плану.

    Таблиця 11 – Аналіз ритмічності.

    Висновок: Як видно з проведених розрахунків, підприємство працює неритмічно. На ритмічність впливають такі фактори: незабезпечення підприємства матеріальними, енергетичними, трудовими ресурсами, організаційні заходи, тощо.

    1.3 Аналіз реалізації  продукції

    В процесі аналізу необхідно вивчити  зміни не тільки в обсязі виробництва  ТП, але й в обсязі її реалізації. Від обсягу продаж залежать фінансові результати підприємства, йогофінансове положення і платоспроможність. Аналіз реалізації продукції проводиться за кожний місяць, квартал, півроку, рік. В процесі аналізу фактичні дані порівнюються з плановими і попередніми періодами. Розраховуються проценти відхилення від плану, темпи росту і приросту за аналізований період, абсолютне значення 1% приросту. Можливі 2 варіанта методики аналізу реалізації продукції:

    1) Якщо виручка від реалізації продукції розраховується по відвантаженню ТП, то баланс ТП буде мати наступний вид:

    

    2) Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати так:

    

    де ГП_н, ГП_к - відповідно залишки ГП на початок і кінець періоду,

    ТП - вартість випуску товарної продукції,

    РП - обсяг реалізації продукції за звітний період,

    ОТ_н, ОТ_к - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду, неоплачені покупцями.

   Таблиця 12 - Баланс продукції.

 

    

   Таблиця 13 – Оцінка виконання плану по реалізації продукції.

2 АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

    Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво та збут. Планування собівартості продукції є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, що відображають величину поточних зобов'язань, які включаються в склад валової продукції, а також величину витрат, які склались протягом всього промислового циклу, які включаються в склад собівартості продукції. Метою планування собівартості продукції є економічно обґрунтоване визначення розміру витрат, необхідних в плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду і всієї продукції підприємства, яка відповідає вимогам по якості. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислювання фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

    Дані  обліку витрат використовуються для обліку і аналізу показників. У зв'язку з цим повинно бути повне співставлення планових та фактичних показників по складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання , методів розподілення витрат по плановим (звітним ) періодам.

    Витрати операційної діяльності, які включаються в виробничу собівартість продукції (робіт та послуг) групуються по таким елементам:

 

    

• матеріальні витрати;
• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація;
• інші операційні витрати.

    Це  групування є єдиним для усієї промисловості. Групування витрат по елементам, тобто по їх економічному змісту, показує, які види витрат і в яких розмірах пов'язані з випуском даної кількості продукції, і дозволяє виявити ступінь участі в утворенні собівартості продукції. В промисловості така класифікація використовується для складання і розробки кошторису витрат в грошових одиницях на всю виробничу програму і складання звіту по загальній сумі витрат на виробництво продукції.

    До  елементу "матеріальні витрати" відносяться:

1. Сирець і матеріали, які закуповуються у сторонніх організацій, створюючи основу продукції;
2. Покупні матеріали, які використовуються в процесі виробництва продукції для забезпечення нормального технологічного процесу та упаковки продукції ( запасні частини для ремонту обладнання, затрати на знос, спецодяг, спецвзуття, лікувально-профілактичне харчування і т.і.).
3. Покупні комплектуючи вироби і напівфабрикати, які підлягають монтажу чи додатковій обробці на даному підприємстві;
4. Роботи та послуги виробничого характеру, виконані сторонніми підприємствами, які не відносяться до основного виду діяльності;
5. Витрати, пов'язані з використанням природного сирцю;
6. Придбані у сторонніх організацій будь-яке паливо, використане з технічною метою на вироблення всіх видів енергії, опалення, транспортні витрати;
7. Придбання енергії всіх видів, яка розходжується на технологічні, енергетичні та інші виробничі потреби підприємства;
8. Потреби внаслідок недостачі матеріальних цінностей в межах норм природного збитку.