Дистанційна освіта. Актуальність, проблеми та перспективи

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ України, молоді та спорту україни

Національний  авіаційний університет

Інститут  заочного та дистанційного навчання

Контрольна  робота

з дисципліни:

 

“Вища освіта та Болонський процес”

^{(повна  назва дисципліни)}

 
 
 
 

Виконав:

Студент ІЗДН  5  курсу

      Кривенко  Юлія Олександрівна 

^(П.І.Б.)

напрям   8.03050401-1 Мз 

        ^{(шифр  і назва напряму)}

група №  ЕП-501 Мз 

№ зал. книжки  11.1297 

Прийняв:

        ст. в. Добротвор О. В. 

^{(посада, прізвище, ініціали)}

 
 
 
 

Київ 2011

Тема: Дистанційна освіта. Актуальність, проблеми та перспективи.

 

План

 

1. Сутність дистанційної освіти 3

2. Переваги та недоліки дистанційної освіти 7

3. Сучасний стан та перспективи розвитку дистанційного навчання в Україні 9

Список використаної літератури 14

 
 

 

     1. Сутність дистанційної освіти

     Дистанційне навчання ― це форма навчання, що передбачає використання комп’ютерних та телекомунікаційних технологій завдяки яким відбувається взаємодія між викладачем та студентом під час виконання завдань на різних етапах навчання, а також самостійну роботу студента з матеріалами інформаційної мережі.

     На  даний час Інтернет-технології охоплюють все більше аспектів нашого життя, таким чином прискорюються темпи розвитку суспільства та долаються географічні бар’єри. Те ж саме стосується і освіти. На сьогодні для успішного навчання вже не обов’язково знаходитися поряд з викладачем. Вже протягом достатньо довгого періоду часу існує заочна форма навчання, але її можливості досить обмежені. Проте Інтернет дає змогу збільшити їх та зробити заочне навчання дійсно повноцінним.

     Дистанційне навчання охоплює такі заходи:

1. засоби надання учбового матеріалу студенту;
2. засоби контролю успішності студента;
3. засоби інтерактивної співробітництва вчителя та студента;
4. можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією, коригування неточностей.

     У наш час на ринку праці надзвичайно  цінуються знання, досвід і навички  працівника. Ідеальний фахівець двадцять першого століття ― це людина, що досконало володіє навичками роботи на сучасних електронних та інформаційних пристроях, слідкує за новинками в своїй області знань і постійно вдосконалює власні навички, підвищує кваліфікацію та професійний рівень. Прагнення до отримання нових знань і навичок в епоху інформаційного суспільства значно полегшує можливості самореалізації та сприяє кар’єрному зростанню. Однією з головних перешкод для тих, хто прагне продовжити навчання (адже більшість з них має роботу, сім’ю), є брак часу. Саме тому таку популярність нині отримало дистанційне навчання, адже навчатися можна в вільний час та навіть в різних навчальних закладах світу.

     На  Заході така форма навчання набула вже достатньо високого рівня популярності через ті економічні показники та навчальну ефективність. Дистанційну освіту називають також “освітою на протязі всього життя”, через те, що навчаються в основному дорослі люди, яким через деякі причини необхідно продовжити навчання, здобути нові знання і навички для роботи.

     Без навчання протягом усього життя у  сучасному світі не обійтись, але  час спеціалістів розписаний по хвилинах. Дистанційна освіта допомагає вирішити цю проблему з часом. Крім того, дистанційна освіта коштує дешевше, і для декого є оптимальним способом отримання освіти. Також суттєво важливим є і те, що дистанційна освіта вирішує проблему підвищення кваліфікації тих, хто проживає і працює у регіонах і для кого переїзд до іншого міста пов’язаний з багатьма проблемами.

     У системі дистанційного навчання виділяються чотири типи суб’єкта:

     Студент ― той, хто навчається.

     Викладач ― той, хто навчає.

     Організатор ― той, хто планує навчальну діяльність, розробляє програми навчання, займається розподіленням студентів за групами і навчальним навантаженням на викладачів, вирішує різні організаційні питання.

     Адміністратор ― той, хто забезпечує стабільне функціонування системи, вирішує технічні питання, слідкує за статистикою роботи системи.

     Важливим  елементом дистанційного навчання є дистанційний курс. Ще до початку навчання викладачі розробляють дистанційний курс за своїми предметами. В процесі навчання курси можуть змінюватися і доповнюватися. Кожний викладач має змогу сам вирішувати, як буде виглядати дистанційний курс і які мультимедійні елементи в ньому будуть застосовуватися. Міра і спосіб використання комп’ютерних технологій при підготовці дистанційний курс значно впливає на ефективність його засвоєння. Світовий досвід показує, що використання динамічних об’єктів для створення наочних моделей процесів, адаптивне моделювання студента в багатьох випадках значно підвищує навчальний ефект.

     Курс  розбивається на розділи, які потрібно проходити у визначений час. За матеріалом розділів викладачі створюють і призначують тести і завдання, які також потрібно вчасно проходити. Викладач має можливість призначувати спеціальні перевірочні тести за відповідними розділами курсу. Викладач може призначувати завдання для підгруп студентів, тоді завдання вирішується колективно. Взаємодія між суб’єктами системи дистанційного навчання здійснюється за допомогою системи індивідуальних гостьових книг, форумів, чатів та електронної пошти.

     Електронні  версії підручників, що стали основою  для створення дистанційних курсів, як і традиційні підручники, не вирішують проблеми самостійної діяльності студентів в одержанні знань. Ці програмні продукти тільки створюють так зване віртуальне навчальне середовище, в якому і проходить дистанційне навчання. Але тут уже виникають такі психологічні проблеми, як відсутність досвіду самостійної роботи (насамперед, для студентів першого курсу), недостатня вольова саморегуляція, вплив групових установок тощо.

     Тому  розроблювачам курсів варто звернути особливу увагу (на початковому етапі курсу) на необхідність детального планування навчальної діяльності, її організації, чіткої постановки цілей і завдань навчання. Студенти повинні розуміти призначення запропонованих курсів. Від змісту матеріалу, що визначає структуру й рівень їхніх пізнавальних інтересів (загальних або спеціальних) значною мірою залежить ефективність навчального процесу студентів.

     Пізнавальні процеси студентів безпосередньо  впливають на засвоєння навчального матеріалу. Звідси випливає, що розробляючи учбово-методичні матеріали для дистанційного навчання, необхідно брати до уваги психологічні закономірності сприйняття, пам’яті, мислення, уваги, а також вікові особливості студентів. Врахування цих особливостей сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації й засвоєння навчального матеріалу тими, хто вчиться в системі дистанційного освіти.

     Психологічний комфорт в процесі навчання досягається зворотним зв’язком між студентом і викладачем у системі дистанційного навчання. Суть зворотного зв’язку полягає в тому, що в міжособистісному спілкуванні процес обміну інформацією начебто подвоюється. І тепер, з’являється нова психологічна перешкода на шляху адекватної передачі інформації між партнерами цього спілкування ― комунікативний бар’єр. Якщо такий бар’єр виникає, то інформація спотворюється або змінюється її зміст і тоді комунікативний бар’єр може перерости й у бар’єр відносин. А це вже феномен сугубо психологічний, коли почуття недовіри й ворожості поширюється й на пропоновану їм інформацію.

     Таким чином, особистісні характеристики викладачів у системі дистанційного навчання мають важливе значення для забезпечення відповідного, психологічного комфорту тим, хто вчиться. Але яким би чином не був організований зворотний зв’язок, дуже важливо забезпечити його регулярність відповідно до графіка, щоб учні мали поняття про систему вивчення курсу.

     Одним з важливих аспектів навчання є мотивація. Мотивацію поділяють на зовнішню й внутрішню. І тоді, в окремих  випадках, комунікативний бар’єр виступає захистом від психологічного впливу іншої людини, що виникає в процесі обміну інформацією між учасниками спілкування. Отже, необхідно враховувати те, що будь-яка інформація, що надходить до реципієнта, впливає на його поводження, мислення, установку. А так як, самостійна робота в системі дистанційного навчання є основним елементом навчальної діяльності, то необхідно акцентувати увагу на розвиток здібностей студента самостійно працювати з інформацією.

     Визначальними мотивами самостійної діяльності можуть виступати учбово-пізнавальні й професійні мотиви, а стимулами можуть бути інтереси, відповідальність, страх відрахування тощо. Різні по змісту мотиви по-різному впливають на якість навчальної діяльності. Інший показник мотивації до електронного навчання - зручність, яку воно пропонує (наприклад, можливість пройти курс навчання практично в будь-який момент і практично в будь-якому місці). Це значно легше, ніж намагатися включити процес навчання в щільний графік зайнятості.

     Дистанційні курси пропонують студентові елементи керування, які неможливо реалізувати при підготовці у звичайному режимі (аудиторні заняття).

     Електронне  навчання дає право проходити  весь курс у власному темпі. Це дозволяє уникати пропусків у процесі  вивчення, у випадках, якщо студент  повинен відірватися від курсу через зовнішні проблеми або просто не вловлює зміст сказаного викладачем. Елемент “власний темп” ― одна з тих особливостей, що робить дистанційне навчання таким ефективним.

     2. Переваги та недоліки дистанційної освіти

     Не  рекомендовано здобувати дистанційно  базову освіту. Якщо це перша освіта, краще пройти повну програму за очною  формою навчання. До дистанційної освіти зручно звертатися при отриманні другої вищої освіти, проходженні додаткових курсів підвищення кваліфікації, у деяких випадках - при отриманні MBA, особливо, якщо ви зупинили свій вибір на західній бізнес-школі, а часу та можливості їхати навчатися за кордон просто немає.

     Дистанційна освіта має такі переваги:

1. навчатися у відповідності до свого темпу, особистісних особливостей та освітніх потреб.
2. зручність ― можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу.
3. використовувати під час процесу навчання сучасні технології, тобто, паралельно засвоювати навички, які згодом знадобляться під час роботи.
4. самостійно планувати час та розклад занять, а також перелік предметів, що вивчаються.
5. навчатися у найбільш приємній та сприяючій продуктивності обстановці, створюючи для себе сприятливу атмосферу.
6. гнучкість ― можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань – підказок тощо.
7. актуальність ― можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок.
8. модульність ― розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом.
9. економічна ефективність ― метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;
10. можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів.
11. відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. Різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.