Ресурсний потенціал підприємства за матеріалами

Пп – продуктивність праці одного працівника;

DФ0 – збільшення фондоозброєності праці одного працівника у

базовому періоді;

DПп – збільшення продуктивності праці одного працівника у

базовому періоді;

Величина потенціалу технологічного персоналу (ПТП) буде визначатися формулою :

 

, (2.4)

 

де Ч – середньорічна чисельність  ПВП;

Нт – коефіцієнт реалізації потенціалу технологічного персоналу, що

приймається на рівні нормативу  ефективності капітальних вкладень;

5. Розмір ресурсно-виробничого  потенціалу (РВП) вираховується як  сума його складових частей :

 

РВП=ФП+ОП+НП+ПТП (2.5)

 

На основі даних проведеної економічної  діагностики та даних фінансової звітності ВАТ «Київмедпрепарат» (Додатки А), в табл.2.1 сформовані вихідні дані для розрахунку вартісної оцінки потенціалу підприємства.

Як показують результати вартісної  оцінки ресурсного потенціалу, проведеної за алгоритмами методичних вказівок КНЕУ, динаміка ресурсного потенціалу характеризується (табл.2.2) :

• зростанням на 28,12 млн.грн. (на +27,9%) за 2005 рік на момент реорганізації обладнання та структури підприємства;
• падінням на 5,41 млн.грн.(на -4,2%) у 2006 році відносно рівня 2005 року після розгортання роботи нового обладнання;

- падінням рівня використання  ресурсного потенціалу з 82,8% у  2004 році до 81,0% у 2005 році, та падінням  до 72,2% у 2006 році.

Таблиця 2.1

Вихідна інформація для  розрахунку вартості сумарного ресурсно-виробничого  потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат»  і показників його використання

№ з/п	Показники	Один. вим.	2004 Рік	2005 рік	2006 рік
11	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис.грн.	33 628,0	45 081,0	54 519,0
22	Коефіцієнт капіталізації	%	10,50	10,50	10,50
33	Нормовані оборотні засоби	тис.грн.	82 680,0	101 046,5	83 363,0
44	Коефіцієнт витягу продукції  із обігових засобів	%	80,00	80,00	80,00
55	Сумарна вартість нематеріальних активів і земельних ресурсів за експертною оцінкою	тис.грн.	3 611,00	3 783,00	4 194,00
66	Середньоспискова чисельність  промислово-виробничого персоналу (ПВП)	чол.	924	965	905
77	Продуктивність праці  на одного працівника ПВП	тис.грн./чол.	138,88	155,18	159,25
88	Товарна продукція у  порівняних цінах (з врахуванням  інфляції)	тис.грн.	128 323,00	149 746,00	144 125,00
99	Фондоозброєність у  розрахунку на одного працівника ПВП	тис.грн./чол.	36,39	46,72	60,24
110	Інноваційні витрати  за звітний період	тис.грн.	2 147,00	2 600,10	4 231,90
111	Витрати на управління	тис.грн.	37 035,00	30 426,00	35 703,00
112	Балансовий прибуток (до оподаткування)	тис.грн.	11 909,00	13 491,00	14 538,00
113	Повна собівартість товарної продукції	тис.грн.	83 491,0	104 407,0	89 168,00

 

 

 

Таблиця 2.2

Результати розрахунку вартості потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат»  і показників його використання

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	2004 Рік	2005 рік	2006 рік
11	Фондовий  потенціал (ФП)	тис. грн.	30 432,58	40 797,29	49 338,46
22	Потенціал оборотних фондів (ОП)	тис. грн.	66 144,00	80 837,20	66 690,40
33	Потенціал нематеріальних активів(НП)	тис. грн.	3 611,00	3 783,00	4 194,00
44	Потенціал технологічного персоналу(ПТП)	тис. грн.	646,59	3 537,71	3 317,75
55	Сумарний  ресурсно-виробничий потенціал(РВП)	тис. грн.	100 834,17	128 955,19	123 540,61
6	Рівень  реалізації РВП (по відношенню до валової  собівартості продукції) в %	%	82,80	80,96	72,18

 

 

Рис.2.1. Структура та динаміка абсолютних величин складових ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат»

 

У залежності від ступеня  залучення у виробничо-господарську діяльність різні елементи ресурсного потенціалу відіграють неоднакову роль, тому при дослідженні структури  ресурсного потенціалу варто виділяти в його складі активну і пасивну частини. До активної частини відносяться ресурси, що залучені в економічну діяльність і прямо впливають на її результативність: діючі основні виробничі і невиробничі фонди; нормативні запаси матеріальних цінностей у сфері виробництва і обертання; зайнята частина економічно активного населення; реалізована в технологіях, засобах, предметах і продуктах праці науково-технічна інформація. Ресурси, що маються в наявності, але не залучені в господарський оборот, відносяться до пасивної частини ресурсного потенціалу: наднормативні запаси і резерви матеріальних цінностей у сфері виробництва і обертання; незайнята частина трудових ресурсів; реалізована в проектах науково-технічна інформація; результати наукових і дослідно-конструкторських розробок.

Виділення в складі ресурсного потенціалу активної і пасивної частин дуже важливо як з теоретичної, так і з практичних точок зору, оскільки воно дозволяє, по-перше, об'єктивно оцінювати ступінь використання ресурсного потенціалу, а, по-друге, виявляти інтенсивні й екстенсивні резерви підвищення ефективності виробництва.

По ступені використання можливостей ланки, що хазяює, ресурсний потенціал підрозділяється на фактичний (досягнутий у даний момент) і перспективний. Така диференціація дозволяє оцінювати ступінь використання ресурсного потенціалу через порівняння перспективного рівня ресурсного потенціалу з його фактичним значенням. Основним етапом є визначення потенційних можливостей господарюючої системи.

Рис.2.2. Динаміка структурних часток ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат" у 2004 -2006 роках

 

Рис.2.3. Коефіцієнти впливу(підсилення) зміни структурних часток ресурсного потенціалу на сумарну величину ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат" у 2004 -2006 роках

На рис.2.2 – 2.3 наведені результати дослідження впливу змін в структурі ресурсного потенціалу ВАТ «Київмедпрепарат» на зміну загальної величини ресурсного потенціалу підприємства в 2004 -2006 роках. Як показують графіки рис.2.2 – 2.3 ВАТ «Київмедпрепарат»у 2004 -2006 роках характеризується значним ростом структурної частки фондового потенціалу з 30,2% до 40,0% та відповідним різким зниженням частки оборотного потенціалу з 65,6% до 54%, при цьому частки нематеріального потенціалу та трудового потенціалу є на порядок нижче фондового та оборотного потенціалів. При цьому максимум відносного зростання ресурсного потенціалу знаходився при співвідношенні частки оборотного потенціалу 61 -62% та частки фондового потенціалу 32-33%, при подальшому взаємному рості та падінні відмічається падіння рівня ресурсного потенціалу.

 

 

 

§ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.

Загальним для всіх видів  ресурсів є питання про ефективність їх використання. Встановлено певного  методичного підходу в оцінці ефективності використання ресурсів. Головне полягає в тому, що для оцінки ефективності того чи іншого виду ресурсів корисний результат діяльності підприємства порівнюється з витратами на отримання цього корисного результату. Якщо йдеться про матеріальні ресурси, то витрати — це середня вартість матеріальних витрат за період, який досліджується; якщо йдеться про трудові ресурси, то витрати — це фонд оплати праці та ін. Корисний результат від діяльності підприємства та одночасно від використання ресурсів називають ефектом. Основними двома показниками господарчої діяльності, які називають ефектом, є: перший — обсяг виручки від реалізації (товарообіг), другий — прибуток (доход). Порівняння цих показників із розміром ресурсів, які використовуються, дає показник ефективність використання ресурсів. Таким чином, ефект — це корисний результат діяльності підприємства.

Враховуючи специфіку  діяльності ряду підприємств, ефект  підрозділяють на економічний та соціальний. Наприклад, для торгівельного підприємства показникоми економічного ефекту можуть бути товарообіг, валовий доход, прибуток, прискорення оборотності обіжних коштів. Соціальний ефект торгівельного підприємства — це ті результати діяльності, які безпосередньо забезпечують формування необхідного стилю (способу) життя. Для кількісної оцінки, с певним ступенем умовності, соціальний ефект оцінюється системою показників "культури обслуговування". Економічна ефективність (екон. еф.) становить собою порівняння економічного ефекту з витратами на його отримання.

При цьому можуть бути використаними  два види показників:

Екон.ефективність= ефект (результат) \ витрати  (1)

Екон.ефективність= витрати \ ефект(результат)  (2)

Перший вид показників називають прямими, другий — зворотними. Прямі показники характеризують величину економічного ефекту, отриманого на одиницю витрат, тобто віддачу витрат (фондовіддача, ресурсовіддача та ін.). Другий вид показників відображає величину витрат, необхідних для отримання одиниці економічного ефекту, тобто витратомісткість (фондомісткість товарообігу, фондомісткість продукції, що виробляється, ресурсомісткість та ін.)

Показники ефективності використання ресурсного потенціалу в цілому та його окремих складових частин широко використовуються для оцінки ефективності функціонування будь-якого підприємства, ефективності його господарчої діяльності, ефективності комерційної діяльності та ін. В торгівельному підприємстві, наприклад, використовуються наступні показники:

Ресурсовіддача усіх ресурсів= Товарообіг\ середня за період вартості основних фондів + середня величина обіжних коштів + фонд оплати праці

Ресурсовіддача господарчих  ресурсів = Товарообіг (обсяг реалізації)\ сер. вартість основних фондів + сер. розмір обіжних коштів

Рентабельність усіх ресурсів = Прибуток\ сер. Вартість основних фондів + сер. розмір оборотних коштів + фонд оплати праці

Аналіз ринкового становища  ВАТ «Київмедпрепарат» має велике значення, враховуючи той факт, що підприємство працює на специфічному ринку, з високим  рівнем конкуренції і високою  місткістю. Для виявлення інтенсивності  конкуренції на фармацевтичному  ринку скористаємось моделлю  п’яти сил конкуренції М. Портера, до яких відносяться: суперництво між  продавцями всередині галузі; фірми, що пропонують товари-замінники (субститути); можливість появи нових конкурентів  всередині галузі; здатність постачальників диктувати свої умови; здатність  споживачів диктувати свої умови .

Характеристика окремих  сил складена на основі експертних оцінок спеціалістів ВАТ «Київмедпрепарат»  і наведена в табл.3.1. Як бачимо, використання методу М. Портера показує, що в цілому становище підприємства на ринку  досить стабільне. Найбільший ризик  цьому становищу можуть надати підвищення цін постачальниками фармацевтичних препаратів.

Таблиця 3.1

Характеристика  окремих сил для ВАТ «Київмедпрепарат»

№	Сила	Характеристика  дії	Експертна оцінка за 5-ти бальною шкалою
1	Ризик входу потенційних конкурентів	Невисокий	3
2	Можливості  “торгуватися” (знижувати ціни) покупців	Покупці мають обмежені можливості впливати на ціни.	4
3	Загрози товарів, що заміщують основний асортимент	Практично немає	5
4	Можливості  “торгуватися” (підвищувати ціни) постачальників	Досить  високі	2
5	Конкуренція серед існуючих фірм-продавців	Невисока	5
	Сукупна дія сил	Досить  стабільне становище	3,8

 

Основні методи, які використовує ВАТ «Київмедпрепарат» у конкурентній боротьбі, наступні: більш низькі ціни, ніж у конкурентів, більш високий  рівень обслуговування споживачів. Особливо виграє підприємство за рахунок швидкості доставки: якщо клієнт замовляє препарат ранком, у другій половині дня він його одержує, якщо замовлення отримане в другій половині дня, клієнт одержує його ранком наступного дня.

Оцінювання сильних і  слабких сторін, маркетингових можливостей  та загроз ВАТ «Київмедпрепарат»  проведено за допомогою матриці SWOT-аналізу (табл. 3.2).

SWOT-аналіз ВАТ «Київмедпрепарат»  показав, що підприємство має  ряд сильних сторін і можливостей  на фармацевтичному ринку, займає  досить стабільне становище на  ньому та має можливості для  свого подальшого розвитку. В  таблиці показані конкретні напрями  з потенціювання сильних сторін  і можливостей за умови врахування  й обмеження впливу слабких  сторін і загроз, що забезпечить  підприємству конкурентні переваги.

Таблиця 3.2

Матриця SWOT-аналізу ВАТ  «Київмедпрепарат»

Матриця SWOT-аналізу
	Сильні  сторони (S) 1.Досвід роботи на ринку 2. Висока швидкість доставки 3..Широка дистриб’юторська мережа 4.Наявність електронної пошти,  зв’язок через Web-вузли 5. Наявність на фірмі власного  програмного забезпечення (програма  комплексного обліку усіх виробничих  процесів)	Слабкі  сторони (W) 1. Наявність зношених основних  засобів фабриці 2.Відсутність спеціального маркетингового  підрозділу 3. Низька частка фармацевтів  в структурі штату
Можливості (О) 1.Зниження вартості медикаментів, що пропонуються 2.Наявність необхідних фінансових  ресурсів 3.Наявність тісних контактів  з постачальниками препаратів	SO-стратегія 1.Розширення участі на ринку 2.Привернення уваги можливих  клієнтів 3.Автоматизація системи збуту  на основі встановлення модулів  у постійних партнерів	WO-стратегія 1.Створення  маркетингової групи на підприємстві 2.Завершення  реконструкції основних виробничих  цехів 3. Навчання  персоналу
Загрози (Т) 1.Низька  купівельна спроможність населення 2. Нестача обігових коштів у  основних груп клієнтів-юридичних  осіб	ST-стратегія 1.Формування асортиментної політики, тісно пов’язаної із диверсифікацією  в напрямку розширення асортименту  ліків 2.Використання принципів цінової  диск римі-нації клієнтів 3.Перегляд системи надання товарних  кредитів і політики встановлення  відсотків за ними	WT-стратегія 1.Надання  відстрочок у платежах для  надійних клієнтів 2.Привернення  уваги нових клієнтів шляхом  формування оптимального асортименту  ліків, доступних за ціною для  різних сегментів споживачів