Перспективи розвитку проведення лізингових операцій в Україні

 - моніторинг виконання лізингової угоди.

 

 На першому етапі здійснюється  необхідна підготовча робота  для укладання юридичних договорів.  Це важливий етап, який вимагає  детального вивчення всіх умов  і особливостей кожної угоди.  Лізингові операції, що здійснюються  на даному етапі, оформляються  у таких документах:

 

 - заявка про надання лізингових послуг, яку отримує банк-лізингодавець від майбутнього лізингоодержувача ;

 

 - висновки про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингової угоди;

 

 - замовлення-наряд, що подається постачальникові банком-лізингодавцем .

 

 Процес закріплення лізингової  угоди здійснюється на другому  етапі. При цьому лізингові  процедури оформляються у таких  документах:

 

 - лізинговий договір банку з підприємством (чітко регламентованої форми такого договору, звісно, нема, але у додатку №3 наведений приблизний зразок такого договору);

 

 - договір купівлі-продажу майна, що передається в лізинг;

 

 - акт прийняття об’єкта лізингу у експлуатацію ;

 

 - договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна;

 

 - договір про страхування об’єкту лізингу.

 

 На третьому етапі здійснюється  експлуатація об’єкта лізингу.  Лізингоодержувач забезпечує збереження  лізингового майна, утримання  його у робочому стані, здійснює  лізингові платежі. На даному  етапі лізингові операції відображаються  у бухгалтерському обліку та  звітності, а після закінчення  строку лізингу оформляються  відносини щодо подальшого використання  майна.

 

 Отже, для здійснення лізингових  операцій банк-лізингодавець проводить  попередню організаційну роботу  з вивчення лізингового ринку,  його основних тенденцій, виявлення  попиту на певні види устаткування, проведення рекламної кампанії  про свою діяльність.

 

 Ініціатива в укладанні лізингової  угоди надходить, як правило,  від лізингоодержувача. Разом  з тим лізингоодержувач може  звернутися до лізингодавця з  проханням підібрати постачальника  майна, хоча останнє слово залишається  за лізингоодержувачем. Подальші  відносини між сторонами базуються  на основі заявки від лізингоодержувача  на купівлю майна і передачу  його у тимчасове користування. Заявка повинна містити назву  підприємства, технічні характеристики, кількість одиниць обладнання, його  економічні параметри, назву підприємства-виробника  (постачальника) об’єкта лізингу,  пропозиції по сплаті та ін. Одночасно із заявою потенційний  лізингоодержувач надає банку-лізингодавцю  копію свого статуту та всю  необхідну інформацію про свій  економічний стан та перспективи  його розвитку. В свою чергу  лізингодавець здійснює перевірку  платоспроможності свого ймовірного  клієнта та аналіз лізингового  проекту з точки зору можливості  повторної здачі майна у лізинг  чи його продажу у випадку  дострокового розірвання угоди.

При оцінці платоспроможності лізингоодержувача  банк може користуватися загальною  схемою, прийнятою для оцінки платоспроможності  своїх клієнтів; але його передусім  цікавить здатність лізингоодержувача  виконувати свої зобов’язання на перспективний  період, що ускладнює цей аналіз, включаючи до нього крім коефіцієнтів покриття, ліквідності та додаткових показників кредитоспроможності аналіз загальної економічної стійкості  підприємства, можливості технічного переозброння, оновлення асортименту  продукції і т.ін.

 

 

 Далі у випадку прийняття  позитивного рішення про укладання  лізингової угоди банк-лізингодавець  заключає з постачальником договір  купівлі-продажу і направляє постачальникові  замовлення-наряд на поставку  об’єкта угоди. У ньому повинна  бути вказана назва, місце розташування  та номер розрахункового рахунку  лізингодавця, опис обсягів робот,  строків їх виконання, вартість  робіт, порядок їх здачі-прийняття  та ін. Як правило, паралельно  відбувається і юридичне оформлення  лізингової угоди.

 

 Основним документом лізингової  угоди є договір лізингу. Він  укладається між лізингодавцем  та лізингоодержувачем про надання  останньому в тимчасове користування  за плату для підприємницької  діяльності об’єкта лізингу.  Цей договір має бути укладений  у письмовій формі і містити  дані про:

 - найменування сторін;

 - об’єкт лізингу;

 - строк, на який укладається договір;

 - доставку і прийом в експплуатацію об’єкта лізингу;

 - розмір та порядок сплати лізингових платежів;

 - використання та утримання обладнання;

 - умови повернення об’єкта лізингу;

 - умови страхування об’єкта лізингу;

 - права та обов’язки сторін;

 - відповідальність сторін;

 - порядок вирішення спірних питань;

 - форс-мажорні обставини;

 - різне та додатки.

 Лізинговий договір вступає  в силу тільки з дати підписання  акту прийому обладнання як  об’єкта угоди в експлуатацію (додаток №4). Після підписання  акту прийняття обладнання в  експлуатацію банк-лізингодавець  зобов’язується провести загальну  оплату вартості поставки. У разі  наявності дефектів, що не підягають  усуненню, лізингоодержувач має  право відмовитися від прийняття  обладнання і повинен у письмовій  формі сповістити про це лізингодавця, що дасть можливість останньому  вимагати заміни обладнання або  розірвати договір купівлі-продажу.

 Після підписання акту на  лізингоодержувачач переходять  такі права та обов’язки:

 - лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем за якість і придатність майна, за гарантійні зобов’язання постачальника, за втрати, що виникають в результаті використання майна;

 - ризик випадкової втрати, псування, крадіжки майна тощо переходить на лізингоодержувача;

 - всі права лізингодавця по відношенню до постачальника, що дають можливість прямо пред’являти претензії щодо якості майна, ремонту і його гарантійного обслуговування, переходять до лізингоодержувача.

 Лізинговий договір має обов’язково  містити розділ (чи підрозділ)  про страхування. Договір страхування  лізингових операцій укладається  за участю трьох сторін: страхової  компанії, власника (банку) та лізингоодержувача,  при цьому останній виступає  як страхувальник (із відповідною  сплатою страхових внесків), а  банк- як застрахований, або правонаступник.

Спеціальний розділ договору має бути присв’ячений лізинговим платежам. У ньому вказується загальна сума лізингових платежів, порядок сплати, строки, спосіб, санкції при затриманні платежів.

3. Методичні основи розрахунків  лізингових платежів.

 Відмітимо, що в залежності  від форми платежу розрізняють:  грошові, компенсаційні та змішані  платежі (розглянуто вище);

 в залежності від застосовуваного  методу нарахування лізингових  платежів розрізняють платежі  з фіксованою загальною сумою-  лізингова плата тут включає  амортизаційні відрахування від  вартості обладання у лізингу,  плату за користування запозиченими  коштами, суму комісійної винагороди  лізингодавцю та плату за надані  ним додаткові послуги по угоді;  платежі з авансом- коли лізингоодержувач  спочатку надає лізингодавцю  аванс у момент підписання  угоди, а потім сплачує суму  лізингових платежів за мінусом  авансу; мінімальні платежі- це  сума всіх лізингових платежів  за весь період лізингу, плюс  сума виплати після закінчення  терміну дії угоди для викупу  майна у власність; невизначені  платежі- розрахунок яких базується  на деякому встановленому в  угоді відсотку, визначеному на  підставі об’єму реалізації продукції,  виробленої на даному обладнанні, суми отриманого прибутку від  такої реалізаціїі т.ін.

 За періодичністю виплат  виділяють: періодичні платежі  (щомісячні, щоквартальні, щорічні); єдиномоментні платежі, що застосовуються  одночасно з періодичними внесками  у випадку, коли в угоді передбачена  виплата авансу.

З урахуванням фінансового стану  та платіжних можливостей лізингоодержувача  в угоді можуть встановлюватися  такі способи виплати лізингових платежів: 1)рівними частками; 2)із зростаючими  розмірами- застосовується коли на початковому  етапі лізингу іде освоєння обладнання та нарощування темпів випуску продукції; 3)із спадаючими розмірами- використовуються лізингоодержувачами із стабільним фінансовим положенням.

 Платежі за лізинговою угодою  складаються із суми амортвідрахувань, плати за використані кредитні  ресурси, комісійних виплат лізингодавцю, платежів за додаткові послуги  лізингодавця. При їх розрахунку  необхідно враховувати, що лізингодавець  вносить до бюджету ПДВ.

 Величина амортвідрахувань  розраховується за формулою:

 А=С х Н(а) х Т / 100, де  С-балансова вартість обладнання; Н(а)- норма амортизаційних відрахувань  на повне відновлення; Т- період  дії угоди.

 Згідно до Закону України  “Про оподаткування прибутку  підприємств”, основні фонди підлягають  розподілу на 3 групи: група 1-будівлі  та споруди; група 2- автомобільний  транспорт, меблі, офісне обладнання; 3 група- спеціальне технологічне  обладнання. Норми амортизації встановлені  такі: група 1- 5%; група 2- 2%-25%; група  3- 3%-15%. Прискорена амортизація допускається  по 3-й групі, з 1 по 7 рік експлуатації  відповідно: 15%, 30%, 20%, 15%, 10%, 5%, 5% .

 Плата за використовувані  кредитні ресурси визначається  так:

 П(к)=К х С(к) / 100, де К- величина  залучених кредитних ресурсів, С(к)- ставка за використання кредитних  ресурсів.

 Розмір комісійних виплат  визначається за формулою:

 П(ком)= К х С(ком) / 100, де С(ком)- ставка комісійної винагороди.

 Розрахунок платежів за додаткові  послуги лізингодавця проводиться  за формулою:

 П(у)= Р(к) + Р(п) + Р(р) + Р(д), де

 Р(к)- командировочні витрати  працівників лізингодавця;

 Р(п)-витрати на послуги (юрконсультації  та ін.);

 Р(р)- витрати на рекламу лізингодавця;

 Р(д)-інші витрати на послуги  лізингодавця.

 Розрахунок ПДВ, що вноситься  лізингодавцем до бюджету:

 П(д)=В х 20 / 100, де В- виручка  по лізинговій угоді.

 В= П(к) + П(ком) + П(у)

 Так, загальна сума лізингових  платежів складе:

 Л(п)= А + П(к) + П(ком) + П(у) + П(д).

 Дія лізингової угоди може  бути припиненою, якщо настала  одна з подій, вказаних в  розділі “Експлуатація та повернення  об’єкту лізингу” договору лізингу.  В цьому випадку у відповідності  з угодою лізингоодержувач повинен  виплатити лізингодавцю суму  закриття угоди.

 В неї включаються: сума  невиплачених лізингових платежів  Л(н)=Л(п)-Л(ф), де Л(ф)- фактично внесені  лізингові внески;

 залишкова вартість об’єкту  лізингу на момент закінчення  строку лізингу: С(0)= С – А;

 неустойка Н=С(с) х (С(к) / 100 + С(ком) / 100), де С(с)=середньорічна  вартість обладнання за період  з моменту припинення дії угоди  до повної амортизації обладанання,  С(с)=St (С(н) + С(к)) / 2, де С(н)- вартість обладанання на початок року, що іде після припинення лізингової угоди, С(к)- на кінець року відповідно, t-період, що залишився до повної амортизації обладнання. Таким чином сума закриття угоди З= Л(н) + С(0) + Н.

 Розглянемо приклад розрахунків  лізингових платежів по угоді  банковського лізингу. Банком  “Олбанк” та фірмою “Талбот”  було укладено угоду про здійснення  операцій оперативного лізингу  по передачі строком на 2 роки  з правом наступного викупу 5-ти  комп’ютерів, загальна вартість  яких складала 21580 грн. В угоді  передбачено виплату авансу у  розмірі 5 тис. грн., всі інші  лізингові платежі відбуваються  щоквартально збільшуючимися розмірами.  Процент комісії по лізингу  для першого року був встановлений в розмірі 58% річних, для другого- 55%. Щорічна норма амортизації обладнання дорівнює 25%.

 Для проведення розрахунків  лізингових платежів нам необхідно  знати середньорічну вартість  об’єкту лізингу. Її знаходження  подано у таблиці 1.

 Таблиця 1.

 Середньорічна вартість комп’ютерів  у періоди дії лізингової угоди

 Розрахунок суми лізингових  платежів по роках:

1-й рік:

 Сума амортвідрахувань А(1)= 21580 х 10 / 100 = 5395 грн.

 Розмір комісійних виплат  банкові П(ком1)=18882,5 х 58 /100=10951,85грн.

 Виручка В=10951,85грн.; ПДВ= 10951,85 х  0,2=2190,37грн.

 Загальна сума лізингового  платежу:

 Л(п1)= 5395 + 10951,85 + 2190,37=18537,22грн.

2-й рік:

 Сума амортвідрахувань А(2)= 21580 х 10 / 100 = 5395 грн.

 Розмір комісійних виплат  банкові П(ком2)=13487,5 х 55 /100=7418,12грн.

 Виручка В=7418,12грн.; ПДВ= 7418,12 х  0,2=1483,62грн.

 Загальна сума лізингового  платежу:

 Л(п2)= 5395 + 7418,12 + 1483,62=14296,74грн.

 Загальна сума лізингових  платежів за час дії лізингової  угоди складе:

 Л(п)= 18537,22 + 14296,74= 32833,96 грн.

 Графік виплати лізингових  внесків виглядатиме наступним  чином:

 Дата Сума, грн.

 Аванс: 01.01.1997 року 5000

 Лізингові платежі:

01.04.1997 року 700

01.07.1997 року 1500

01.10.1997 року 2750

01.01.1998 року 3600

01.04.1998 року 4850

01.07.1998 року 5750

01.10.1998 року 86383,96

Разом: 32833,9

 Залишкова вартість обладнання  складе 21580 х 2 х 25 /100=10790 грн. При  бажанні після закінчення строку  дії угоди лізингу, у відповідності  із договором, фірма може викупити  за цю суму обладнання у свою власність.

 

 Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку проведення лізингових операцій комерційними банками в Україні

 Розглядаючи проблеми проведення  лізингових операцій комерційними  банками України, треба виділити  два їх аспекти: правовий та економічний.

 Як уже відзначалось, прийняття  у 1997 році закону “Про лізинг”  було значним проривом у формуванні  правової бази проведення лізингових  операцій. Але разом з тим цей  закон має ряд явних “білих  плям” у цьому законі, головними  із яких є такі: