Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2011 в 17:44, контрольная работа
Цех — це організаційно відособлений підрозділ підприємства, що складається з низки виробничих і допоміжних ділянок та обслуговувальних ланок. Цех виконує визначені обмежені виробничі функції, зумовлені характером кооперації праці всередині підприємства. На більшості промислових підприємств цех є їх основною структурною одиницею. Частина дрібних і середніх підприємств може бути побудована як без-цехова структура. У цьому разі підприємство поділяється безпосередньо на виробничі ділянки.
Частина І
Класифікація цехів та їх роль в організації виробничого процесу .........3
Прогресивні види ремонтів, їх сутність та сфера застосування.………..5
Частина ІІ. Задачі.
Задача №4…………………………………………………………………..7
Задача №24………………………………………………………………...10
Задача №44………………………………………………………………...12
Задача №64………………………………………………………………...13
Список використаної літератури………………………………………………..14
Частина
І
1. Класифікація цехів та їх роль в організації виробничого процесу.
Відповідно до зазначеного складовими
виробничого процесу як сукупності основних,
допоміжних і обслуговувальних процесів
виробничого призначення на підприємстві
є основні, допоміжні, побічні, підсобні
цехи та обслуговувальні господарства.
їх склад, а також форми виробничих зв'язків
між ними подано на мал. 1.
Цех — це організаційно
відособлений підрозділ підприємства,
що складається з низки виробничих
і допоміжних ділянок та обслуговувальних
ланок. Цех виконує визначені обмежені
виробничі функції, зумовлені характером
кооперації праці всередині підприємства.
На більшості промислових підприємств
цех є їх основною структурною одиницею.
Частина дрібних і середніх підприємств
може бути побудована як без-цехова структура.
У цьому разі підприємство поділяється
безпосередньо на виробничі ділянки. Деякі
найбільші підприємства в організаційно-
До цехів основного виробництва належать цехи, що виготовляють основну продукцію підприємства, а саме: заготівельні (ливарні, ковальсько-пресові та ін.); оброблювальні (механічної обробки деталей, холодного штампування, термічні та ін.); складальні (вузлового складання, генерального складання, монтажні, регулювально-настроювальні та ін.) цехи.
До допоміжних належать цехи, що сприяють випускові основної продукції, створюючи умови для нормальної роботи основних цехів: оснащують їх інструментом і пристосуваннями, забезпечують запасними частинами для ремонту устаткування і проводять планові ремонти, забезпечують енергетичними ресурсами.
Найважливішими
з цих цехів є
Побічні цехи — це такі, в яких виготовляється продукція з відходів основного і допоміжного виробництва або здійснюється відновлення використаних допоміжних матеріалів для потреб виробництва, наприклад цех виробництва товарів широкого вжитку, цех регенерації формувальної суміші, олій, обтиральних матеріалів.
Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.
До обслуговувальних господарств виробничого призначення належать:
— складське господарство, що включає різні заводські склади і комори;
— транспортне господарство, до складу якого входять депо, гараж, ремонтні майстерні і необхідні транспортні та вантажно-розвантажувальні засоби;
— санітарно-технічне господарство, що поєднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні й опалювальні пристрої;
— центральна заводська лабораторія, що складається з лабораторій механічної, металографічної, хімічної, пірометричної, рентгенівської та ін.
Усі вони виконують роботу з обслуговування основних, допоміжних і побічних цехів.
2.
Прогресивні види ремонтів,
їх сутність та сфера
застосування.
Ремонтне
господарство підприємства – це сукупність
підрозділів, які зайняті технічними
обслуговуванням і ремонтом усіх
видів устаткування.
Головне
завдання ремонтного господарства будь–якого
підприємства – забезпечення постійної
експлуатаційної готовності виробничого
устаткування при мінімальних витратах
на проведення ремонтних робіт і
раціональному використанні матеріальних
та інших ресурсів.
Підвищення
ролі правильної організації ремонтного
господарства в сучасному виробництві
визначається рядом обставин.
По-перше,
розвиток економіки країни в умовах
ринкових відносин призвів до значного
скорочення строків матеріального зношення
машин і обладнання, що зумовило зменшення
амортизаційних строків служби устаткування.
Разом з тим, підвищення якості і надійності
нової техніки завдяки технічному прогресу
дає змогу подовжити строки її експлуатації
до ремонту, передусім до капітального.
Подвійний вплив НТП на величину строків
служби засобів праці ще більше загострює
проблему експлуатації деяких груп і моделей
устаткування без капітального ремонту
при одночасному збільшенні обсягу і якості
поточного ремонту і технічного обслуговування.
Останнім часом з метою підвищення якості ремонтів і скорочення їх довготривалості все частіше застосовуються нові, прогресивні види ремонтів. Серед них:
Процес ремонту обладнання передує підготовка до нього, при якій:
а) уточнюють стан обладнання, машини;
б) складають дефектну відомість;
в) підбирають комплект креслень і схем;
г)
підготовлюють необхідні
д) визначають склад виконавців;
є) строки виконання;
е)
виписується наряд.
Частина
ІІ
Задача
№4
Визначити тривалість
виробничого циклу виготовлення
партії деталей (в днях) при послідовному,
паралельно - послідовному та паралельному
видах руху предметів праці.
Вихідні дані:
Таблиця 1
Показники | Варіант №4 |
1. Розмір партії деталей, шт. | 800 |
2. Величина транспортної партії, шт. | 200 |
3. Час на перевірку якості деталей на всю партію деталей, змін | 1,5 |
4. Середні витрати часу на міжопераційні перерви на кожну транспортну партію, год. | 1,5 |
5. Час
виконання транспортних |
2,4 |
6. Режим роботи підприємства, змін в день. | 1 |
7. Тривалість робочої зміни, год. | 8 |
8. Кількість робочих днів в році. | 252 |
9. Технологічний
процес характеризується |
Таблиця №2
Номер операції | Норма часу (t шт., хв.) та кількість робочих місць, С по операціях | |
t шт | С | |
1 | 40 | 5 |
2 | 60 | 4 |
3 | 36 | 2 |
4 | 39 | 3 |
5 | 15 | 1 |
6 | 9 | 1 |
7 | 14 | 1 |
Розв’язання:
Тривалість
виробничого циклу обробки
m – кількість операцій;
n - розмір партії деталей, шт.;
tі – норма часу на операцію, хв.;
с – кількість робочих місць по операціях.
р – розмір транспортної партії, шт..;
- тривалість найкоротшої операції
з кожної пари суміжних операцій, хв..
- тривалість найдовшої операції,
хв..
Информация о работе Контрольна робота з «Організація виробництва»