Побудова моделі фрагменту MPLS-мережі у пакеті Opnet Modeler

Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає  забезпечення однаковості витрат, що враховуються в її складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад  витрат, відносних на собівартість, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку й калькулюванню  собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова КМ від 26.07.96г. №473).

Метою обліку собівартості продукції  є повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою  виробництвом і збутом продукції.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних елементах:

• Матеріальні витрати;
• Витрати на оплату праці;
• Відрахування на соціальні заходи;
• - Інші витрати.

5.5.1. Матеріальні витрати

 

До елемента "Матеріальні витрати" ставляться витрати на сировину й  матеріали, розрахунки яких наведений  у таблиці 5.4. Розрахунки ведуться по формулі:

де  – норма витрати і- го виду матеріалу на одиницю продукції;

 – ціна одиниці і- го виду матеріалу;

 – кількість видів матеріалу.

 

 

 

 

 

Таблиця 5.4 - Покупні матеріали при розробці даного продукту

Матеріали	Кількість, шт.	Вартість, грн.	Загальна вартість, грн.	Призначення
DVD диск	1	2,50	2,50	Збереження програм
USB Flash 1 GB	1	60	60	Збереження програм
Папір	250	0,08	20	Роздруківка вихідних текстів
Папка	1	5	5	Збереження роздрукових  листів
Картридж для принтера	1	50	50	Роздруківка документації
Степлер	1	5	5	З’єднання роздрукових листів
Загальна вартість, грн.			142,50

 

5.5.2. Витрати на оплату праці

 

До них відносяться основна  й додаткова заробітні плати  персоналу, зайнятого безпосередньо  на виконанні конкретної теми: керівник проекту й програмісти.

Розрахунки витрат на основну заробітну  плату представляється в         таблиці 5.5. (розмір оклад привести відповідно до мінімальної заробітної                 плати - 884,00 грн., тобто оклад повинен бути не менше зазначеної величини)

 

 

Таблиця 5.5 - Розрахунки заробітної плати

Посада	Оклад,  грн.	Кількість, людей.	Час зайнятост, місяців.	Основна заробітна плата, грн.
Керівник проекту	350,00	1	1	350*0,2=70,00
Програміст	200,00	1	3	600,00
Разом				670,00

 

Часткова участь керівника проекту беремо 20% від посадового окладу.

5.5.3. Розрахунки додаткової заробітної плати

Додаткова заробітна плата ( .) включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Додаткову заробітну плату ухвалюємо 10% від  .

Здод = 10%* 670,00 = 67,00 грн.      (5.1)

5.5.4. Відрахування на соціальні заходи

 

До відрахувань на соціальні  заходи відносяться:

• відрахування на державне(обов'язкове) соціальне страхування, включаючи й відрахування на обов'язкове медичне страхування, що разом становить 4% від ;

Зсоц =4% *( 67,00+670,00) = 29,48 грн.      (5.2)

• відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (у Пенсійний фонд) становить 32% від ;

ЗПенФонд =32% *( 67,00+670,00) = 235,84 грн.   (5.3)

• відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення - 1.5% від .

Зфонд сод зан =1,5% *(67,00+670,00) = 11,055 грн.   (5.4)

• Разом, відрахування на соц. заходи становлять 37.5% від

Зсоц мер =37,5% *(67,00+670,00) = 276,375 грн.   (5.6)

5.5.5. Накладні витрати

 

До накладних витрат відносяться  витрати на повне відновлення  й капітальний ремонт Основного  фонду (амортизаційні відрахування), орендна плата, витрати на енергію  і т.д.

У даній роботі накладні витрати  ухвалюються в розмірі 70% від 

Накладні витрати = Зсоц мер =70% *670,00 = 469,00 грн.  (5.7)

5.5.6. Розрахунки машинного часу

 

Вартість машинного часу визначається з розрахунку - 1грн. за 1 годину.

Усі роботи зі створення проекту  велися 3 місяця, по 3 години на день. Робочих  днів у місяці - 20. Число виконавців - 1.

Вартість машинного часу =3 * 3 * 20 * 1 = 180,00 грн.  (5.8)

5.5.7. Калькуляція собівартості

 

На підставі проведених розрахунків  становимо калькуляцію собівартості на програмний продукт, яка наведена нижче.

 

Таблиця 5.6 - Калькуляція собівартості продукту " Побудова сегменту NGN мережі на основі технологій MPLS, WIMAX, Wi-Fi "

1.  Вартість матеріалів і покупних виробів	142,50
2.  Основна заробітна плата	670,00
3.  Додаткова заробітна плата	67,00
4.  Відрахування на соціальні заходи	276,38
5.  Накладні витрати	469,00
6.  Вартість машинного часу	180,00
7.  Кошторисна вартість (сума пунктів з 1 по 6)	1804,88
8.  Прибуток (25% від пункту 7)	451,22
9.  Ціна розроблювача (сума пунктів 7, 8)	2256,10
10. ПДВ(20% від пункту 9)	451,22
11. Ціна продажу (сума пунктів 9, 10)	2707,32

 

5.6. Висновки

 

Проведений аналіз дозволяє зробити  висновок про доцільність розробки й продажу продукту " Побудова сегменту NGN мережі на основі технологій MPLS, WIMAX, Wi-Fi " на ринку.

Розрахована ємність сегментів  ринку, а отже, і загальний передбачуваний обсяг продажів носить умовний характер і може бути розширений за рахунок  модернізації й просування товару на нові сегменти ринку. Модернізація даного продукту може бути зроблена без значних  витрат часу й матеріальних ресурсів.

Очікуваний прибуток становить 451,22грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ОХОРОНА ПРАЦІ І  НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Загальні питання

 

Відповідно до Конституції України  закону України та «Про охорону праці» [1] на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються здорові  й безпечні умови праці.

Збереження здоров'я користувачів, персональних ЕОМ, всіх працюючих, підтримання  ефективності та надійності їх праці  на належному рівні є одним  із аспектів застосування дисципліни - охорона праці.

У даній дипломній роботі розглядаються  питання побудови міського сегменту NGN мережі на основі технологій MPLS, WIMAX, Wi-Fi.  Основний засіб, що використався під час виконання дипломної  роботи – персональний комп’ютер (ПЕОМ).

6.2 Виробнича санітарія

При виконанні даної роботи розглядається  приміщення площею S=12м², та об’ємом V=30м³ яке знаходиться на другому поверсі. У цьому приміщенні розташоване одне робоче місце, в якості обладнання використовується одна ПЕОМ. Знаходячись у приміщенні та виконуючи роботу на персональному комп’ютері на людину  впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються відповідно ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація»[8]. Основні з них приведені в таблиці 6.1.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.1 - Небезпечні та шкідливі фактори

Найменування фактора	Джерело виникнення	Нормоване значення
1.Розумова перенапруга	Труднощі виробничого завдання	Зниження витривалості до вихідного  40-50%[3]
2. Перенапруга зорових аналізаторів	Монітор ЕОМ	Продовження реакції на світло та звук 40-50%[18]
3.Статична напруга	Постійна поза сидіння	Зниження статичної витривалості на 40 %[18]
4. Підвищена яскравість світла	Невірне розташування монітору	В=100 дк/м2[18]
5. Знижена контрастність	Якість монітору	К=|B0-Ф|/ВФ=0,9% B0-яскравість об′єкту, ВФ-яскравість фону[18]
6. Підвищена пульсація світлового  потоку	Лампи денного світла, монітор ЕОМ	Кп=5%[18]
7. М’яке рентгенівське випромінювання	Монітор(ЕПТ)	На відстані 5 см від екрану рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкр/год[18]
8. Пряма та відбита блискість	Невірне розташування ПК	Показник Р=0[2]

 

 

Продовження Таблиці 6.1 - Небезпечні та шкідливі фактори

9. Недолік природнього освітлення	Невірне розташування монітору, віконних отворів	КПО не нижче 1,5%[17]
10. Підвищений рівень іонізуючих  випромінювань в робочій зоні	Екрани та інші поверхні ЕОМ	Кількість в 1 см3 повітря: позитивних іонів Ф=1500..3000, легких негативних іонів Ф=3000..5000[17]
11. Підвищений рівень статичної  електрики	Діелектрична поверхня комп’ютера, джерела живлення	Е≤20 кВ/м[9]
12. Виробничий пил	Статична електрика, накопичена на поверхні комп’ютера	ПДК=4мг/м3[3]

 

 

6.3 Параметри мікроклімату

 

Робота оператора відноситься  до категорії Іа (втрати енергії  при виконанні роботи до 139Вт) та не потребує фізичних напружень, але  оскільки робота відноситься до категорії  нервово-напруженої праці, то умови  мікроклімату у приміщенні відповідають оптимальним значення у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88[3].

Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ наведені у таблиці 6.2. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ відповідно до СН 2152-80 [17] наведені в таблиці 6.3.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Таблиця 6.2 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора року	Категорія робіт	Оптимальна температура,  t0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/c
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна Тепла	легка-1 а	22 - 24	40 - 60	0,1
	легка-1 а	23-25	40 - 60	0,1

Приміщення з ЕОМ повинні  бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 [9]. Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам СН 4088-86 [18], ГОСТ 12.1.005-88 [3], СН 2152-80 [17].

 

Таблиця 6.3 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см куб. повітря
	n+	n –
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

 

6.4 Вимоги до освітлення

 

Приміщення  з ЕОМ повинні мати природне і  штучне освітлення. Природне світло повинно  проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 % [9].