Побудова моделі фрагменту MPLS-мережі у пакеті Opnet Modeler

При роботі з ПЕОМ використовується бічне  одностороннє природне освітлення. Нормовані  значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначаються за формулою (6.1):

e^IV_н = e_н^III*m*c         (6.1)

де e_н^III – значення КПО для III пояса світлового клімату складає 2;

m –  коефіцієнт світлового клімату,  для м. Харкова m=0,9%, тому що  м.Харків розташоване у четвертому  поясі світлового клімату.

c –  коефіцієнт сонячності клімату,  дорівнює 1, тому що вікна розташовані  на північ.

e^IV_н = 2*0,9*1 = 1,8%.

Для створення комфортних умов зорової  праці середньої точності необхідні  наступні дані по нормах освітлення,які наведено в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Характеристика виробничого освітлення.

Характеристика зорової праці	Мінімальний розмір об’єкта розрізнення	фон	контраст	Розділ,підрозділ Зорової праці	Нормоване значення характеристик освітлення
					Природне освітлення		Штучне освітлення
					eнIII , %	eIVн, %	комбіноване	загальне
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Висока точність	Від 0,3-0,5 мм	світлий	Середній	III г	2	1,8	400	200

 

 

 

 

 

6.5 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

 

У  робочому приміщенні рівень звукового  тиску, рівень шуму та еквівалентні piвнi шуму відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [4]. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.012-90 [5] віброприскорення не повинно перевищувати 33дБ, а віброшвидкість – 75дБ.

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 [4], рівні звуку та еквівалентні рівні звуку в приміщеннях офісу, де працюють користувачі, програмісти та оператори, не повинні перевищувати 50 дБА.

Для зниження шуму та вібрації, згідно ГОСТ 12.1.029-80 [10], використані:

• амортизуючи приклади,
• войлочні коврики під принтери,
• шумопоглинаючі покриття стін, стель.

 

6.6 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84 [7], СН 3206-85 [20]  та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [11].

Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [3] та СН 4088-86 [18] з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [11].

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН 4557-88 [19] та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [11]. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045-84 [12],              СН 1757-77 [21] та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [11].

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.97 № 58, не повинна перевищувати 7,74 х 10 в ступ. – 12 А/кГ, що відповідає еквівалентній дозі     0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [3] вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб.м; вміст оксидів азоту – 5 мг/куб.м; вміст пилу – 4 мг/куб.м.

В таблиці 6.5 наведені допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.

Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.

Таблиця 6.5 - Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань

Найменування параметра	Допустимі значення
Напруженість електричної  складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора	10В/м
Напруженість магнітної  складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора	0,3А/м
Напруженість електростатичного  поля не повинна перевищувати: для дорослих користувачів для дітей дошкільних установ і що вчаться в середніх спеціальних і вищих учбових  закладів	20кВ/м   15кВ/м

 

6.7 Електробезпека

Комп’ютерна лабораторія є споживачем електричної енергії (трифазна мережа змінного струму напругою 220 В і частотою 50 Гц), Трансформатор понижуючий з 380В до 220В.Споживання комп’ютера 300Вт.У приміщенні відсутні умови, що створюють «підвищену» небезпеку: вогкість, струмопровідний пил, струмопровідна підлога, висока температура.

6.8 Пожежна безпека

Приміщення у якому розташоване  наше робоче місце ставиться до категорії  В, тому що характеризується наявністю твердих горючих матеріалів відповідно до НАПБ  Б. 07-005-86[6],клас зони по пожежобезпеці П-IIa згідно ПУЄ-87[14]

Ступінь вогнестійкості конструкції  будинку-2, згідно ДСТУ БВ. 1.1-4-98[15].

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного  захисту. У приміщенні є один вогнегасник марки ВВК-2 відповідно ДБН В 1.1-7.02[13]

Запобігання пожежі досягається наступними заходами:

- запобігання утворення горючого  середовища

- запобігання утворення в горючому  середовищі джерел запалювання

6.9 Охорона навколишнього середовища

У даному розділі розглянуті та проаналізовані питання охорони праці та навколишнього  середовища у виробничому приміщення, де проводилося виконання дипломного проекту, для зменшення негативного  впливу шкідливих та небезпечних  виробничих факторів на людину в процесі  праці. Було встановлено, що додержання на робочому місці нормативних значень  параметрів небезпечних та шкідливих  виробничих факторів, метеорологічних  умов, освітлення виробничих приміщень, електробезпеки, пожежної безпеки дозволяє забезпечити комфортні та безпечні умови праці працівників.

Під час роботи персональний комп’ютер  не наносить ніякої шкоди навколишньому середовищу.

6.10 Висновки до розділу

Під час роботи оператора ПЕОМ необхідним є дотримання гігієнічних норм, а  також забезпечення оптимальних  параметрів мікроклімату й нормованих значень випромінювання від екрану монітора ПЕОМ, шуму та вібрації та виробничого  освітлення.

У результаті аналізу цих питань було встановлено, що додержання на робочому місці нормативних значень параметрів небезпечних та шкідливих виробничих чинників дозволяє забезпечити комфортні та безпечні умови праці оператора ПЕОМ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У результаті виконання даної дипломної роботи змодульовано сегмент транспортної мережі на основі технології MPLS, розраховано мережі доступу Wi-Fi, Wimax.

 При цьому вирішені наступні  питання:

• виконаний аналіз особливостей проектування телекомунікаційних мереж на основі технологій Wi-Fi, Wimax, MPLS;
• обгрунтувана  методика побудови транспортної мережі;
• проведено ряд розрахунків різних складових безпровідних мереж;
• приведені норми економічної доцільності та охорони навколишнього середовища;

У ході дослідження показана перспективність  впровадження технології NGN на основі Wi-Fi, Wimax, MPLS.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бакланов І.Г. NGN: принципи побудови і організації. — М.: Еко-Трендз, 2008.
2. Гольдштейн А.Б., Гольдштейн Б.С. Технологія і протоколи MPLS. – СПб.: БХВ. – Пітер. 2005.
3. «Концепція розвітку телекомунікацій в Україні до 2010 року» Розпорядження КМУ №316-р від 07.06.2006
4. Закон України "Про телекомунікації" № 1280-IV від 18.11.2003.
5. Пер Бегшин, Ларс Фрід. Довгострокова еволюція. - Мережі і телекомунікації  №1-2, 2008.
6. Олег Василік. Широкосмугова мобільність.- Мережі і телекомунікації №1-2, 2007.
7. Дантонян А., Скуратовська Е. Побудова мереж NGN. – "CONNECT!", №7. – 2006.
8. Берлін А. Н. Цифрові стільникові системи зв'язку. – М.: Еко-Трендз, 2007. – 296
9. Шахновіч І.В. Стандарт широкосмугового доступу IEEE 802.16-2004 для діапазону нижче 11 ГГц. – Електроніка: Наука, Техніка, Бізнес. – 2005 –  №1.
10. Семенов Ю.В Проектування мереж зв'язку наступного покоління – СПб.: Наука і Техніка, 2005.
11. Зайченко Ю. П., Ахмед А. М. Шарадка «Аналіз і оптимізація характеристик мереж MPLS  за заданими показниками» // Електроніка і зв'язок №2(31). – 2006.
12. Василік О. «Маршрути, комутовані по мітках» //Мережі і телекомунікації №7 – 2007.
13. Шеповальников Д. Мобільний WIMAX: реалії і перспективи. – Експресселектроніка. – 2006 – №1.
14. Романов А. Конвергенция і універсалізація як невід'ємний процес еволюційного розвитку мереж убік NGN і IMS. – Мобільні Системи. – 2006 – №2.
15. Закон України Про охорону праці.– Введений 01.11.2002 р.
16. ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» .- К.: 2000.
17. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. – Введ. 01.01.89. – М-код: Видавництво стандартів, 1998.
18. ГОСТ 12.1.003-83*.  Шум.  Загальні  вимоги  безпеки. – Введ.01.07.90г. – М-код: Видавництво стандартів, 1996.
19. ГОСТ 12.1.012-90. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. – Введ. 01.07.91. – М-код: Видавництво стандартів, 2006. – 30с.
20. НАПБ Б. 07.005 - 86 (ОНТП 24 - 86). Нормативний акт пожежної безпеки. Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній небезпеці.- К : Будіздат 1987.
21. ГОСТ 12.1.006-84 «Система стандартів безпеки праці. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю». – Введений 01.01.1986 р.
22. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація». – Введений 01.01.1976 р., змінений 1987г.
23. СНіП 2.04.05-91. Будівельні норми і правила. Обігрів вентиляція і кондиціонування повітря. – М.: Стройіздат, 1993 – 110с.
24. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація. Введений 31.10. 1980 р. перевиданий Квітень 2001 р.
25. ДСанПін 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними    дисплейними    терміналами    електронно-обчислювальних    машин. – К., 1998.
26. ГОСТ 12.1.045-84 «Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю». – Введений 01.07.1985
27. ДБН В. 1.1. – 7 – 2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. К. : 2003 -41с.
28. ПУЕ-87. Правила пристрою електроустановок. – М.: Енергоатоміздат, 1988.-648с.
29. ДСТУ БВ. 1.1-4-98 «Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги».  Введений 28.10.1998 р.
30. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища». – Введ.01.07.1991 р.
31. СН   2152-80   "Санітарно-гігієнічні  норми  допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень".
32. СН 4088-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
33. СН 4557-88 «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях».
34. СН 3206-85 «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц».
35. СН 1757-77 «Санітарно-гігієнічні норми гранично-допустимої напруженості електростатичного поля».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

 

Програма  для розрахунку енергетичного бюджету безпровідної траси

 

Цей додаток  знаходится на сайті http://www.nporapira.ru і має вигляд:

 

Рабочая частота               (MHz) Расстояние между точками  (км)

Мощность передатчика  (dBm)    Усиление антенны передатчика (dBi)

 

Потери в кабеле и разъемах 1 (dB) Потери в кабеле и разъемах  2 (dB)

Чувствительность  приемника (dBm) Усиление антенны приемника (dBi)

 

Результаты  рассчета:

Потери  в свободном пространстве  (dB)

Уровень сигнала на входе приемника  (dBm)

Запас по энергетике канала  (dB)

 

Для розрахунку достатньо ввести дані двох приймальнопередавальних пристроїв  і програма автоматично видає  результати розрахунку втрат у вільному просторі, рівень сигналу на вході приймача, запас по енергетиці каналу.