Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці

Тема 2.1. Аналіз використання трудових ресурсів і  витрат на оплату праці. 

1.Завдання  та інформаційне  забезпечення аналізу

      Основним  завданням аналізу трудових ресурсів є оцінка рівня забезпечення підприємства цим видом ресурсів та організації  праці, пошук резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів, визначення їхнього впливу на результати господарської діяльності підприємства. Аналіз використання трудових ресурсів та витрат на оплату праці проводять за певними напрямками.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

25

      До  основних форм статистичної звітності  належать: Ф.1-ПВ “Звіт з праці  ”, Ф.3 – ПВ (Квартальна) “Звіт про  використання робочого часу ” та інші форми статистичної звітності. Основними формами фінансової звітності, яку використовують для аналізу трудових ресурсів є ф.1 -–баланс, ф.2 – Звіт про фінансові результати. До не облікової інформації належать ЗУ “Про оплату праці” інструкції, штатний розпис та інше. 

2.Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами.

      Горизонтальний  порівняльний аналіз трудлвих ресурсів полягає у визначенні абсолютного і відносного відхилення фактичної кількості працівників від розрахункової (планової) чисельності чи кількості попередніх періодів загалом по підприємству чи за окремими групами і категоріями.

      Облікова  чисельність штатних  праціників – це показник кількості праціників на певну дату звітного періоду, враховуючи прийнятих цього дня праціникіів та виключаючи тих, які вибули в цей день.

      Середню кількість можна розрахувати як середню кількість працівників за період і середню кількість в еквіваленті повної зайнятості.

      Середня кількість працівників  підприємства за період визначається як сума таких показників:

• середньооблікова кількість штатних працівників;
• середня кількість зовнішніх сумісників;
• середня кількість працюючих за цивільно-правовими договорами.

   Середня кількість усіх працівників в  еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників, що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого підприємством обсягу робіт.

      Вертикальний  порівняльний аналіз трудових ресурсів передбачає розрахунок співвідношення між групами і категоріями працівників, а також аналіз змін у структурі працівників.

      Персонал  підприємства з метою аналізу  класифікують за різними ознаками. За характером діяльності розрізняють  персонал, зайнятий основною діяльністю і персонал, занятий неосновною діяльністю, тобто обслуговуючий. Відповідно до виконувальних функцій персонал поділяють на такі основні категорії: менеджери, керівники, професіонали, технічні робітники, робітник, технічні службовці та інше.

      Аналіз  руху трудових ресурсів. Рух працівників підприємства розглядають у двох напрямках: зовнішній оборот та внутрішній оборот. До числа працівників облікового складу, які прийняті та вибули, не включаються: зовнішні сумісники; працівники, зайняті згідно з цивільно-правовими договорами; працівники, переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання.

      Крім  абсолютних показників руху персоналу  обчилюють відносні показники, які  розкривають інтенсивність руху і виражаються коефіцієнтами

3.Аналіз  використання робочого  часу на підприємстві.

      Аналіз  динаміки і структури  фонду робочого часу. Відпрацьованим людино-днем вважається такий день, коли працівник з’явився на роботу і приступив до виконання своїх обов’язків чи перебував у службовому відрядженні.

      Календарний фонд робочого часу – це фонд часу, який дорівнює загальній сумі явок і неявок на роботу за звітний період, враховуючи вихідні і святкові. Номінальний фонд часу відрізняється від календарного на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні. Реальний фонд, тобто максимально можливий фонд робочого часу, дорівнює номінальному фонду за винятком неявок працівників з поважних причин та втрат робочого часу. Реальний фонд часу за вирахуванням внутрішньо змінних втрат робочого часу називають ефективним.

      Аналіз  узагальню вальних  показників використання робочого часу. Узагальню вальними абсолютними показниками використання робочого часу є середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік, та середня тривалість робочого дня. Взаємопов’язаними відносними показниками є: коефіцієнт використання робочого часу за рік одним праціником; коефіцієнт використання робочого дня; інтегральний коефіцієнт використання робочого часу. 

Факторний аналіз фонду робочого часу. Величина реального фонду робочого часу  (ФРЧ) залежить від середньооблікової кількості штатних працівників (Чп), середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником за рік (Др), і середньої тривалості робочого дня (Тс). Дотермінова модель ФРЧ може бути подана у вигляді:

ФРЧ = ЧпДрТс

      Зміну ФРЧ під впливом перелічених факторів розраховують одним з методів детермінованого факторного аналізу – методом ланцюгових підстановок. Значення показника в попередньому році позначають індексом 0, а в звітному – індексом 1.

28

4.Аналіз  продуктивності праці

      Аналіз  рівня і динаміки показників продуктивності праці. Результат процесу виробництва залежить від рівня продуктивності праці, тобто ефективності затрат конкретної праці, яка визначається обсягом продукції, виробленої за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлену одиницю продукції.

      Серед показників найоб”єктивнішу оцінку ефективності використання трудових ресурсів можна отримати на основі показника середнього динного виробітку одного робітника. Всі ніші (денний, місячний, річний) показники – інтегральні, які враховують рівень годинної продуктивності праці і використання робочого часу.

      Динаміка  перелічених показників вказує на зміну  продуктивності праці у звітному періоді порівняно з попереднім чи базовим. При цьому збільшення продуктивності правці є позитивною тенденцією і свідчить про економічне зростання підприємства. 

Факторний аналіз виробітку  продукції на одного працівника. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, чи економію робочого часу. Взаємозв’язок факторів, які визначають рівень цього показника, може бути поданий схематично.

 
 
 
 
 
 

      Взаємопов’язані показники середнього виробітку  створюють відповідну ієрархію, що дає змогу переходити від одного показника до іншого.

      Середньорічний  виробіток продукції на одного працівника може зростати не тільки внаслідок  змін у структурі персоналу і  середньорічного виробітку продукції  одним робітником, а й інших  факторів. Величина середньорічного  виробітку продукції одним робітником залежать від кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік, середньої тривалості робочого дня і середнього динного виробітку продукції одним робітником. 

Аналіз  впливу трудових факторів на обсяг виробленої продукції. На завершальному етапі аналізу визначають вплив рівня продуктивності праці на зміну обсягу виробництва. Подамо факторні моделі обсягу виробленої продукції у вигляді:

ОВП = Чп*Кр*Вр.р    або   ОВП = Чр * Вр

ОВП = Чп*Кр*Др*Вр.д   або   ОВП = Чр*Др*Вр

ОВП = Чп*Кр*Др*Тс Вр.г   або   ОВП = ЧрДр*Тс*Вр

Де, Вр.р, Вр.д, Вр.р – відповідно середньорічний, середньоденній, середнього динний виробіток продукції на одного працівника,

Кр – частка робітників у загальній кількості працівників

Др – середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік

Тс  – середня тривалість робочого дні.

5.Аналіз  оплати праці.

      Аналіз  динаміки, складу і  структури фонду  оплати праці. Фонд оплати праці – кошти, нараховані за певний період підприємствами до виплати працівникам відповідно до чинного трудового законодавства.

      Під час аналізу в першу чергу  слід розрахувати абсолютне та відносне відхилення фактичної величини фонду  оплати від запланованої. Абсолютне  відхилення визначають порівнянням  фактично використаних коштів на оплату праці з плановим фондом загалом по підприємству, окремих структурних підрозділах та категоріях працівників. Відносне відхилення розраховують як різницю між фактично нарахованою сумою оплати та плановим фондом, скоригованим на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції.

      Аналіз  середнього рівня  оплати праці.  Середню заробітну плату за аналізований період обчислюють на основі даних про годинний, денний і місячний фонди: середнього динна визначається як відношення годинного фонду оплати праці до кількості людино-годин, відпрацьованих всіма робітниками; середньоденна – як відношення денного фонду оплати праці до кількості людино-днів, відпрацьованих всіма робітниками; середньомісячна – як частка від ділення місячного фонду оплати праці на середньооблікову кількість робітників або працівників.